Листопад-2017

 

Embed or link this publication

Description

Шкільна мозаїка

Popular Pages


p. 1

Заклад освіти І-ІІІ ступенів «Тернопільський обласний навчально-реабілітаційний центр» Випуск № 18’2017 Читайте у номері: Лялька-мотанка. Екскурсія в Музей етнічної ляльки……..…..1 День української писемності та мови…….3 День Гідності та Свободи…………………5 З історії салатів………...7 Цікаві факти про гроші…………………….9 Євгенія Василишин. Символи вірності на відданості……………...11 У випуску використано матеріали з Інтернету, Вікіпедії, Сайту Етнохата https://etnoxata.com.ua/statti/tr aditsiji/kukla-motanka-istorijapojavlenija-i-traditsiiizgotovlenija/, Газети «Сьогодні» https://ukr.segodnya.ua/lifestyl e/fun/interesnye-fakty-odengah-786436.html, 5 інформаційний український канал https://www.5.ua/suspilstvo/ist oriia-ukrainskoho-khatikovirnyi-pes-lord-chekav-svohopomerloho-hospodaria-bilshe10-rokiv-125879.html. Про українські рушники та вишиванки знають повсюди, і в Україні, і далеко за її межами, а от про ляльку-мотанку інколи не знають нічого. Прекрасно що традиції створення та використання таких ляльок збереглися та продовжують відроджуватися. Мотанки – давні родинні обереги українців. Такі ляльки уособлюють собою єднання сімейних зв’язків поколінь. Перші вузликові ляльки, так інколи ще називають мотанки, зявилися приблизно 5 тисяч років тому. Мотанка – символ добра та благополуччя, символ надії на краще та сильний сакральний предмет. І зовсім не має значення чи створилася лялька на швидкоруч для забавки дитині, чи як важливий оберіг, чи як подарунок до свята. 1

[close]

p. 2

Сама назва ляльки «мотанка» походить від поняття «мотати», а загальний вигляд такої ляльки представляє собою фігурку людини, як правило жіночу або дитячу, виготовлену зі шматків тканини. Частини тіла такої ляльки з’єднувалися вузликами. Кожна така лялька, була тай лишається унікальним витвором майстра. Звісно, в давні часи лялька-мотанка виконувала важливу функцію оберега та талісмана для родини. Інколи для позначення ляльки використовується поняття «кукла», проте використання цього поняття не є правильним не лише з точки зору правопису, ай базуючись на тому, що «куклой» наші предки називали жмут колосся, що залишався край поля та прикрашався стрічками та квітами. Залишали це колосся, аби врожай наступного року був кращим, ніж цього. З історичних джерел відомо що перші прототипи мотанок на території України з’явилися на стоянці в Чернігівській області. Древні ж греки використовували такі ляльки як жертву для свого пантеону богів. Мотанки в різних варіаціях зустрічаються в багатьох світових культурах. Учні 1-го та 4-А класів разом зі своїми вихователями Коцур С.В., Гудь І.О. та класним керівником Глушик С.З. були на екскурсії в Музеї національної іграшки. Десятки етнічних ляльок віднедавна «оселилися» на полицях поміж книжок у Тернопільській дитячій бібліотеці №5. 2

[close]

p. 3

УКРАЇНСЬКА МОВА — СИЛЬНА І САМОДОСТАТНЯ Щороку 9 листопада ми відзначаємо державне свято – День української писемності та мови. За православним календарем це свято припадає на день вшанування пам'яті преподобного Нестора-літописця – основоположника давньоруської історіографії, ченця Києво-Печерського монастиря. Колись, у день вшанування Нестора-літописця, батьки віддавали дітей до школи, а потім ішли до церкви і ставили свічку перед образом преподобного, бо вірили, що він допоможе дитині отримати гарну освіту. 3 Існує думка, що саме з діяльності преподобного Нестора і починається писемна українська мова. Тож день, коли вшановують цю видатну постать, недарма зробили Днем української писемності – адже це підкреслює, що наша мова зародилася багато століть тому і пройшла довгий шлях розвитку. Натомість український народ упродовж кількох століть привчали до думки про вторинність, несамостійність нашої мови, нерідко називаючи її тільки діалектом. Однак, за гіпотезами лінгвістів, українська мова почала формуватися ще у VI–IX століттях. У різні періоди свого існування наша мова поєднувала в собі елементи давньоруської писемної мови, українсько-білоруської, слов'яноукраїнської, староукраїнської та церковнослов'янської. Ви, безперечно, знаєте, що зачинателем сучасної української мови вважають Івана Котляревського, а основоположником – Тараса Шевченка. І, звісно ж, Вам відомо про те, скільки заборон та утисків витримала наша мова, перш ніж стати державною мовою незалежної України. Чого вартий був тільки Валуєвський циркуляр 1863 року, який забороняв

[close]

p. 4

навчання, а також друк книжок українською мовою! А Емський указ 1876 року не дозволяв ще й ввозити україномовні книги до Російської імперії та видавати матеріали, перекладені на українську, – навіть тексти для нот! Не найкращі часи переживала українська мова і за радянської влади – жорстокі репресії знищили величезну кількість інтелігентів, які прагнули розвивати нашу мову і культуру. Якщо українська мова пережила стільки ударів, то чи варто сумніватися у тому, що вона – сильна і самодостатня? А про те, яка вона красива, милозвучна, а головне – рідна, зайве й казати! Любімо і розвиваймо нашу мову, адже саме вона – одна з найяскравіших ознак українського народу, саме вона формує нашу сутність. Саме цією мовою ми думаємо, саме нею виражаємо свої найщиріші емоції. Тож вона – найцінніша часточка нас самих. У радянський період у пресі з'явилася легенда про те, що у 1928 році у Парижі відбувся міжнародний конкурс мов. На ньому визначали, яка ж серед усіх мов світу наймилозвучніша. Для цього знавці зачитували тексти різними мовами, тож на конкурсі прозвучали і вірші Тараса Шевченка. Переможницями стали чотири мови у такому порядку: французька, італійська, українська та перська (фарсі). У 1934 році у Парижі начебто знову відбувся конкурс мов. На ньому українська мова підтвердила свою «бронзу», цього разу залишивши позаду французьку і фарсі. Достеменно перевірити правдивість цієї інформації складно. Проте підтвердженим фактом залишається те, що милозвучність української мови часто порівнювали зі звучанням французької та італійської. 4

[close]

p. 5

У вівторок, 21 листопада, українці відзначають одне з нових, але знакових свят в історії України – День Гідності та Свободи. Свято відзначається щороку згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року і встановлено на честь початку цього дня двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але згодом був скасований. Саме 21 листопада 2013 року розпочались перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Попрання законодавчо закріплених пріоритетів зовнішньої політики України, якою власне і була Угода про асоціацію, викликала обурення українців. Подібний крок став можливий за надмірної концентрації влади в руках тодішнього президента Віктора Януковича та «сім’ї» – подібне було б немислиме в країні з усталеними демократичними принципами. 5

[close]

p. 6

Для українського суспільства стало очевидним, що країна стрімко рухається до цілковитого авторитаризму з його зневагою до засадничих прав людини, тотальною корупцією, свавіллям правоохоронних органів, репресіями та терором. Саме це й змусило українців вийти спочатку на вулиці Києва, а потім й інших міст України. І це була лише ціна трьох місяців Євромайдану. Злочинна влада, падаючи, зробила все, аби потягти із собою у небуття і Україну, віддавши її на поталу «великому брату». Анексований Крим, війна на Донбасі, яка забрала життя вже понад двох тисяч українських військовослужбовців, шалений супротив корумпованого чиновництва всередині країни, хронічна золота короста олігархату – все це реалії сьогоднішньої України. Але варто також пам’ятати, що обраний українським народом шлях хоч і важкий, але незворотний – події, які почалися біля монументу Незалежності ввечері 21 листопада 2013 року тривають і досі. Гідність не купиш за жодні гроші. Вона або є, або її нема. І українці – Небесна Сотня, воїни АТО, волонтери, кримські татари та українці, що сидять у путінських тюрмах – довели, що вона в них є. Свободу ж треба виборювати, а виборовши – відстоювати. Про це свідчить історія. І не тільки українська. Вчителі історії та правознавства Радецька Зіновія Степанівна і Козак Юлія Степанівна провели загальношкільний урок «День Гідності та Свободи». 6

[close]

p. 7

22 лютого вчитель трудового навчання Жила Ганна Ярославівна провела відкритий урок в 12 д класі, на якому учні готували салат «Барви осені». Перші салати були придумані римлянами ще до народження Христа в епоху достатку, безкоштовної рабської праці і грандіозних багатоденних бенкетів. На римських бенкетах було заведено подавати страви з трав та овочів, приправлених медом, сіллю і оцтом. Слово salato або salata (солоний) означало «блюдо із заправкою». Зазвичай салат складався з листя латуку, ендівія, цибулі, заправлених оливковою олією з медом і оцтом, і подавався до м'яса. За часів темного середньовіччя у складі салату з'явилися сир, м'ята і петрушка. Нова історія салату починається в епоху Відродження. Їжа стає витонченою, різноманітною, з'являються нові продукти, сорти вин, суворі правила етикету. Салат стає обов'язковим доповненням до урочистого столу. Найактивніше салати робили у Франції: експериментували з овочами і травами, змішували різні сорти листя салату (латука), сиру, додавали свіжі огірки, артишоки і спаржу. Все ХVІІ століття пройшло в експериментах з інгредієнтами, і до ХVІІІ століття в салатах стали з'являтися не тільки «наземні» овочі, але й коренеплоди. До ніжних, збалансованих салатів французи підбирали відповідні заправки. У хід йшло вино, вишукані оцти, лимонний сік, майже обов'язковими були оливкова олія та сіль. З'явилося цікаве нововведення – подрібнені запашні трави і прянощі. До ХІХ століття салати складалися винятково зі свіжих овочів, трав, коренеплодів і фруктів. У ХІХ столітті в салаті з'являються 7

[close]

p. 8

м'ясні складові, відварні овочі і коренеплоди, а також солоні, квашені та інші продукти, варені яйця. Кінець ХІХ століття можна вважати початком ери майонезної заправки. Численні ресторани намагалися догоджати публіці і готували найрізноманітніші салати спеціально «під майонез». Імовірно, вперше майонез змішав з салатом мсьє Олів'є, який спочатку використав його як окремий соус для своєї страви. На догоду клієнтам, які завжди мають рацію, французький кухар сам почав змішувати майонез із салатом, чим дав поштовх цілій течії в сучасній кулінарії. У ХХ столітті в салати вже потрапляють всі види м'яса, риби, гриби, консервовані боби і кукурудза, всі види фруктів. Салат перестає бути допоміжною стравою або закускою, він переходить у розряд самостійних страв. Наприклад, салат Олів'є або Столичний може замінити собою всі страви на святковому столі. Якщо в ХІХ столітті риба і схожі продукти вводяться в салат з обережністю (в Олів'є кінця ХІХ століття була присутня паюсна ікра і ракові шийки), то в ХХ столітті в салати потрапляють усі види морепродуктів: креветки, омари, кальмари, молюски. У радянські часи салати були ознакою шику, святом, елементом буржуазного життя. Будучи символом хорошого ситого життя, салати з ресторанної кухні перейшли в будинки звичайних громадян, багаторазово змінюючись і спрощуючись. У салатах з'являються ковбаса, зелений горошок, консервована риба, плавлений сир, крабові палички, а разом з цим практично зникають листя свіжого салату. Основною заправкою стає майонез і соняшникова олія. Але це вже невесела історія радянського та пострадянського салату, а в світі все набагато різноманітніше і зовсім не так однозначно. 8

[close]

p. 9

Фінансова грамотність – одна із ключових компетентностей Нової української школи, і вона вже закладена в закон «Про освіту». «Фінансова грамотність має стати надбанням кожного, хто закінчив школу в Україні. Випускник в Україні повинен отримати ті компетентності, які потім йому допоможуть стати успішною людиною. Фінансова грамотність є однією з таких компетентностей… Адже критичне мислення, прийняття самостійних рішень, вміння брати на себе відповідальність – це є найкращий здобуток, який повинна мати кожна освічена людина», – наголосила міністр освіти України Лілія Гриневич. У школі проходив Тиждень фінансової грамотності. Вихователі Бобровська Наталія Миколаївна і Адамик Галина Василівна провели з учнями 5-тих класів виховну годину на тему: «Роль грошей у нашому житті», а вихователі Вовчак Ліда Іванівна та Нечай Юрій Олегович провели виховний захід не тему: «Перші гроші – маленький крок до високої самооцінки». Гроші у різних людей викликають різні емоції – радість, гордість, спокій, заздрість і навіть розчарування. У давні часи у вигляді грошей використовувались різні предмети, які представляли цінність для людей тієї чи іншої епохи. Це були і плитки чаю, і какао-боби, і сушена риба, і добриво, і каміння. Ось деякі незвичайні і дивовижні відомості про гроші. «Копійка» бере свої витоки з часів правління Івана Грозного. Саме він наказав карбувати «гроші копійки» зі своїм зображенням. Грошима, виготовленими з пластика, сьогодні користуються жителі Австралії і деяких країн Південної півкулі Землі. Найважчі золота та срібна монети були випущені в Росії у 1999 році. Їх вага – 3 кг кожна. У Канаді було випущено 25 000 унікальних монет, на одній стороні яких зображені динозаври. У темряві світився їх скелет. На жаль, в оборот такі гроші не потрапили. 9

[close]

p. 10

Щоб на новій купюрі утворилася характерна потертість на вигині, потрібно скласти її 4 000 разів. Для проведення великих банківських операцій в Англії існує купюра номіналом в 1 мільйон фунтів стерлінгів. Найпоширеніша валюта в світі – франк. Її використовують у 34 країнах. Найпопулярніші доларові купюри в США – 1 і 20 доларів. А в світі більш поширені 100доларові купюри. Найперші гроші в паперовому вигляді з’явилися в Китаї в 812 році. Значок «$» був придуманий у 1788 році Олівером Поллоком. У США закон забороняє зображати на грошах живих людей. Олександр Македонський вважається першим правителем, який наказав карбувати монети зі своїм зображенням. Найважча монета минулого була в ХVІІІ столітті в Швеції. Важила вона 19 кг. Першими купюрами в Канаді виступали гральні карти. Перший банкомат з’явився в 1939 році. Давньогрецька декадрахма – найдорожча монета в світі. На аукціоні в Цюріху вона була продана за 314 тисяч доларів. До середини ХХ століття в деяких країнах Африки люди використовували худобу в якості грошової одиниці. У середині ХХ століття в Бельгії в обороті були монети з рекламним текстом. Бронзові монети Стародавнього Китаю відливалися у вигляді знарядь праці людей. У ХVІ столітті у Венеції була поширена монета з дуже цікавою назвою – «газета». До 1826 року в обороті були гроші, зроблені зі шкіри тюленя. Сьогодні навіть одна така антикварна монетка коштує стільки ж, як і шматок золота такої ж ваги. В Японії з монет, зібраних дітьми, були вилиті Дзвони Світу. Один із них був встановлений в Нью-Йорку. 10

[close]

p. 11

Хатіко – пес породи Акіта-іну – символ вірності і відданості в Японії. Хатіко з'явився на світ 10 листопада 1923 року в японській префектурі Акіта. Фермер, який колись навчався в сільськогосподарській школі при Імператорському університеті, вирішив подарувати живу іграшку своєму колишньому професору Хідесабуро Уено. Той завжди тримав вдома собак, віддаючи перевагу великим псам. Уено назвав нового чотириногого вихованця Хаті (японською – Восьмий), тому що це був його восьмий за рахунком собака. 11 Коли Хаті підріс, він став постійно супроводжувати господаря. Той щоденно їхав у місто у справах. Тому Хаті проводжав професора до входу на залізничну станцію Сібуя, а о 3 годині дня знову приходив до станції, щоб зустріти його. Але одного разу, це було 21 травня 1925, у професора прямо на роботі трапився інфаркт. Лікарі не зуміли врятувати чоловіка. Додому пан Уено вже не повернувся. Але як це було пояснити собаці? Хаті щодня приходив до станції і терпляче, до пізнього вечора чекав господаря. Ночувати собака йшов на ґанок професорського будинку. Знайомі спробували прилаштувати Хаті в інший будинок, але все було марно. Хаті щоденно ходив на станцію, де чекав на свого улюбленого господаря. Місцеві торговці підгодовували охлялого собаку, захоплюючись між собою його наполегливістю. А залізничники стежили за тим, аби собаку, що став неодмінним атрибутом пристанційної площі, ніхто не ображав. Хатіко приходив на станцію протягом дев'яти років аж до своєї смерті 8 березня 1935. Мертвого Хатіко знайшли на вулиці, неподалік від станції. Звістка про смерть знаменитого собаки рознеслася досить швидко, і в країні був оголошений день жалоби! Кістки Хаті були поховані на токійському кладовищі Аояма в районі Мінато-ку, поруч із могилою його колишнього господаря. А зі шкіри зробили опудало, яке досі зберігається в Національному музеї науки. 

[close]

p. 12

Цьому собаці встановили пам'ятник, кошти на який збирали по всій Україні У Чорноморську Одеської області 2016 року відкрили пам'ятник собаці на прізвисько Лорд, який чекав біля поліклініки свого померлого господаря більше 10 років. Напис на постаменті повідомляє: «Якщо б люди могли любити, як собаки, світ став би раєм. Джеймс Дуглас», а також: «Сенбернару Лорду – символу собачої вірності та відданості. 2016 рік». Історія Лорда досить трагічна. Перший власник собаки з невідомих причин викинув його на вулицю, але пса підібрав працівник поліклініки, який і дав йому прізвисько Лорд. Близько 14 років тому чоловік помер, але тварина залишилася біля медичного закладу. Незважаючи на величезні розміри, це був дуже добродушний, миролюбний собака, він дуже любив дітей. Улітку мешканці часто бачили, як Лорд купається в міських фонтанах. Собаку та його історію знало все місто, й жодній людині не спало б на думку образити цього пса. Незважаючи на те, що вірного собаку кілька разів намагалися забрати додому небайдужі, він тікав і повертався до поліклініки, на свій «пост». За вірність господарю городяни прозвали його «наш Хатіко». Як стало відомо, напередодні Нового року собака зник. Його знайшли в кущах, неподалік від медустанови, в дуже тяжкому стані. Тварина страждала на захворювання крові й нирок, також на тулубі виявили сліди від влучення запалених петард, а в легенях – кулю. «Його хотіли приспати, але люди зібрали гроші, відвезли до одеської клініки, де він, здавалося б, почав одужувати. Знайшли нових господарів, які хотіли його забрати, але наприкінці січня Лорд помер», - розповіли в поліклініці. 12

[close]

Comments

no comments yet