Позов Шокіна

 

Embed or link this publication

Description

Позов В.Шокіна до Президента та ВРУ про поновлення на посаді Генпрокурора

Popular Pages


p. 1

Іімшміі імміііісі раі мини» сул У к р и ш и пу.ч Московська, 8, корп 5, лі Київ, 01024 По ііінііч: ІІІокім Ііікюр Ми кола йонич ІІрсдстаїїннк ііо пшача: Олсфірсико Микола Йосипопич Відповідач ] : Президент України Порошенко Петро Олексійович вуя. Капкова. 11, м. Київ, 01220 т. (044)255-73-33 Відповідач 2 : Верховна Вада України вуя. І 'рушевського, 5. м. Київ, 01008 т. (044)255-42-46 судовий збір: звільнений відповідно до п. 1 ч. 1 cm. 5 іакону України lip o судовий збір" АДМІНІСТРАТИВШІЙ ЛОЗОВ про визнаний незаконними та (скасування рішень, поновлення на адміністративній посаді Генерального прокурора України Указом Президента України від 10.02.2015 року № 68/2015 Шокіна Віктора Миколайовича (далі - Позивач) було призначено на посаду Генерального прокурора України. 19.02.2016 на вимогу Президента України Позивач надав йому з наступного змісту: «Президенту України Порошенку П.О. Генерального

[close]

p. 2

2 прокурора України Шокіна В.М. Заява. Прошу звільнити мене з займаної посади за власним бажанням. 19.02.2016. Підпис. Шокін В.М.». В той же день, 19.02. 2016 року, Президент України вніс до Верховної Ради України подання щодо звільнення Позивача з посади Генерального прокурора України (вих. № 1-1/86 від 19.02.2016) такого змісту: «Відповідно до пункту 25 частини першої статті 85, пункту 11 частини першої статті 106 та частини першої статті 122 Конституції України вношу пропозицію щодо надання згоди Верховної Ради України на звільнення В. Шокіна з посади Генерального прокурора України. Представляти це подання на пленарному засіданні Верховної Ради України уповноважується Представник Президента України у Верховній Раді України С. Кубів». Поряд з поданням Президент України вніс до Верховної Ради України проект постанови Верховної Ради України (реєстр. № 4122 від 22.02.2016) з таким текстом: «Проект. Вноситься Президентом України. Про надання згоди на звільнення Президентом України Шокіна В.М. з посади Генерального прокурора України. Відповідно до пункту 25 частини першої статті 85 та частини першої сталі 122 Конституції України Верховна Рада України постановляє: Надати згоду на звільнення Президентом України Шокіна Віктора Миколайовича з посади Генерального прокурора України». 29.03.2016 року Верховна Рада України прийняла постанову № 1040VIII «Про надання згоди на звільнення Президентом України Шокіна В.М. з посади Генерального прокурора України» такого змісту: «Відповідно до пункту 25 частини першої сталі 85 та частини першої сталі 122 Конституції України Верховна Рада України постановляє: Надати згоду на звільнення Президентом України Шокіна Віктора Миколайовича з посади Генерального прокурора України». 03.04.2016 року Президентом України видано Указ № 124/2016 про звільнення ШОКІНА Віктора Миколайовича з посади Генерального прокуроа України. 23.06.2016 року Президент України видав Указ № 269/2016 наступного змісту: "Внести до Указу Президента України від 3 квітня 2016 року № 124 «Про звільнення В. Шокіна з посади Генерального прокурора України» зміну, доповнивши його текст словами «згідно з поданою ним заявою». Вважаю, що постанова Верховної Ради України від 29.03,2016 року № 1040-УШ «Про надання згоди на звільнення Президентом України Шокіна В.М. з посади Генерального прокурора України» та Указ Президента України від 03.04. 2016 року № 124/2016 «Про звільнення В. Шокіна з посади Генерального прокурора України» із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 269/2016 від 23.06.2016, є незаконними та підлягають скасуванню з таких підстав.

[close]

p. 3

з 1. Щодо незаконності постанови Верховної Ради України від 29.03.2016 року № 1040-УІІІ «Про наданім згоди на звільненім Президентом України Шокіна В.М. з посади Генерального прокурора України» 1.1. Верховна Рада України 29.03.2016 року прийняла постан № 1040-УІІІ «Про надання згоди на звільнення Президентом України Шокіна В.М. з посади Генерального прокурора України» без /т р и м а н ім Конституції України та законів України щодо встановлених правил використання системи електронного голосування. Стаття 6 Конституції України проголошує, що державна влада в Україні здійснюється на основі розподілу на законодавчу, виконавчу та судову гілки. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовя’зані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 84 Конституції України визначено, що народні депутати голосують особисто на пленарних засіданнях парламенту. Згідно зі статею 24 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат зобов’язаний бути присутнім та особисто браги участь у засіданнях парламенту. Він зобов’язаний особисто брати участь в голосуванні з питань, що розглядаються парламентом та його органами. Статтею 47 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» встановлено, що коли парламент приймає рішення, народні депутати голосують особисто в сесійній залі шляхом використання системи електронного голосування або, у випадку таємного голосування, у спеціально відведених для таємного голосування місцях біля залу для пленарних засідань. Частиною п’ятою статгі 47 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» передбачено, що рішення про персональні обрання, призначення, надання згоди на призначення на посаду, надання згоди на звільнення з посади та звільнення з посади приймаються Верховною Радою шляхом відкритого поіменного голосування, крім випадків, передбачених законом та цим Регламентом, коли рішення приймаються таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів. Статтею 26 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» визначено, що перед відкриттям кожного пленарного засідання проводиться реєстрація народних депутатів особисто на підставі пред'явлення посвідчення народного депутата та підтвердження своєї присутності власноручним підписом. У залі засідань Верховної Ради народний депутат реєструється за допомогою електронної системи в такий спосіб, що унеможливлює здійснення реєстрації замість народного депутата іншою особою. Дані

[close]

p. 4

4 письмової реєстрації є підставою для нарахування виплат народному депутату за мас участі в пленарних засіданнях Верховної Ради. Спірні питання розглядаються комітетом, до предмета відання якого належать питання регламенту. Частиною другою статті 26 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» передбачено, що на початку ранкового та вечірнього пленарних засідань Апарат Верховної Ради подає головуючому на пленарному засіданні список народних депутатів, відсутніх на пленарному засіданні Верховної Ради на підставі розпоряджень Голови Верховної Ради України, Першого заступника Голови Верховної Ради України (перебування у відрядженні, відпустці). Такий список одночасно висвітлюється на моніторі головуючого на пленарному засіданні. За данними відомості реєстрації присутності народних депутатів України та вручення матеріалів до засідань 29.03.2016, а також результатів письмової реєстрації, проведеної 29.03.2016 о 10-00, на ранковому засіданні було зареєстровано 372 народних депутатів. За результатами електронної реєстрації 29.03.2016 о 10-03 були присутні 327 народних депутатів. Згідно з даними стенограми вісімнадцятого пленарного засідання 29.03.2016 головуючий Гройсман В.Б. о 10:03:23 оголосив, що зареєстровано 327 народних депутатів у залі Верховної Ради України та оголосив ранкове засідання Верховної Ради України відкритим. У цей же день, об 11-00 відбулося голосування постанови Верховної Ради України про надання згоди на звільнення Президентом України Шокіна В.М. з посади Генерального прокурора України, за результатами якого прийнято рішення про надання згоди на звільнення Президентом України Шокіна В.М. з посади Генерального прокурора України з наступними результатами голосування: за - 289, проти - 6, утрималися - 4, не голосували - 40. Таким чином, вже 339 карток народних депутатів було використано при голосуванні. Зі списку поіменного голосування вбачається, що народні депутати Дубінін О.І. (позафракційний), Кузьменко А.І. (фракція партії "Блок Петра Порошенка"), Москаленко Я.М. (група "Воля народу") та Святаш Д.В. (група "Партія "Відродження") начебто брали участь у голосуванні щодо вказаної вище постанови, але в той же час не підтвердили своєї присутності в цей день у Верховній Раді України власноручним підписом у відомості реєстрації, не пройшли ані письмової реєстрації, ані електронної реєстрації. Таким чином, парламент 29.03.2016 прийняв постанову № 1040-VIII «Про надання згоди на звільнення Президентом України Шокіна В.М. з посади Генерального прокурора України» при відсутності чотирьох народних депутатів України. Присутні на пленарному засіданні народні депутати свідомо та незаконно голосували за своїх відсутніх колег. Отже, рішення було ухвалене з очевидним порушенням статті 84 Конституції України, статті 24 Закону України «Про статус народного депутата України» та статті 47 Закону

[close]

p. 5

\цмпш «Про ІЧчламеиі Верховної Ради України», які вимагають віл н^чиних :ичі\іапв особнсіої участі > засіданнях та голосуванні. За инх ореіавмп охчол ванни щодо надання згоди на звільнення Позиззча з посади Іішсра іьною прокурора України порч шило принцип юридичної визначеності на порушений, а тому і пункт І статті о Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Дані факти иідгверджхютьоц матеріалами, які було надано Апаратом Исрхонної Ради України 13,02,2017, а саме відомістю реєстрації присутності народник денуциін Nкраїни на пленарному засіданні 29.03.2016. репльїаіами письмової та електронної реєстрації ранкового засідання 2^>0 ' 201о, а також результатами поіменного атлосування X* 2 від 29.03.2016. Про аналогічне порушення процедури звільнення з посади, включаючи процес ухвалення рішення на пленарному засіданні парламенту, йдеться в Рішенні і'нроиеііоького Суду з прав людини від 09.01.2013 у справі чОДлексан:\р Волков проти України». Суд визнав, що рішення про звільнення О, Волкова було ухвалене з порушенням статті 84 Конституції України, етапі 24 Закону України «Про статус народного депутата України» та статті 4^ Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» , які знмагають від народних депутатів особистої участі у засіданнях і голосуванні та стягнув з держави України на користь О. Волкова 6000 (шість тисяч евро) відшкодування моральної шкоди та 12000 (дванадцять тисяч євро) компенсації судових витрат разом з будь-якими податках!». 1.2, Верховна Рада України 29.03.2016 року прийняла постан ЛІ' 1040-VIII «Про надання згоди на звільнення Президентом України Шокіна В.М. з посади Генерального прокурора України» з порушеннях« термінів розгляду цього питання. Главою 33 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» визначено порядок призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, припинення повноважень, надання згоди на призначення чи звільнення з посад посадових осіб, висловлення недовіри Генеральному прокуророві України у випадках передбачених Конституцією України. Статтею 212 цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено порядок надання згоди на призначення на посаду Президентом України Генерального прокурора. Так, розглядаючи дане питання. Верховна Рада розглядає подання Президента України не пізніше ніж через 10 днів після дня надходження цього подання до Верховної Ради України. Окремо Законом не визначено строк розгляду питання про надання згоди на звільнення з посади Генерального прокурора України за поданням Президента України.

[close]

p. 6

и Проте, відповідно до частини 7 с іт і 9 Кодексу а/іміміс/рйтшжого судочинства України, у раті відсутності такому, шо ршу/по# відповідні правовідносини, суд застосовує закон, шо регулює подібні гірмюні/шосиїги (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходите із конституційних принципів і загальних засад права їанадо/ія права), З врахуванням викладених лише норм, безумовним висновком є тс, що питання про надання згоди на звільнення з посади / енерального прокурора України за поданням Президента України повинно бути вирішено Верховною Радою України не пізніше ніж через 10 днів після дня надходження цього подання до Верховної Ради України. Так, письмова пропозиція Президента України щодо надання згоди Верховною Радою України на звільнення В. ІПекіна з посади Генерального прокурора України датована 19.02.2016 та зареєстрована у Верховній Раді України сектором реєстрації законопроектів 22.02.2016. Верховною Радою України було надано згоду на звільнення В. Шокіна з посади Генерального прокурора України лише 29.03.2016, в гой час коли В. Шокін повернувшись із щорічної відпустки продовжив виконувати функції Генерального прокурора України. Таким чином, Верховна Рада України не мала права надавати згоду на звільнення Генерального прокурора України не перевіривши його дійсного волевиявлення у зв'язку із порушенням строків розгляду питання. 1.3. Постанова Верховної Ради України від 29.03.2016 року № 1040-У «Про надання згоди на звільнення Президентом України Шокіна В. М. з посади Генерального прокурора України» с незаконною, тому що прийнята без належної правової основи, тобто без посилання на підставу звільнення з адміністративної посади Генерального прокурора, встановлену статею 2 Закону України «Про прокуратуру» 1991 року. Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України діяльність прокурорів є публічною службою. Законодавець урегулював питання, пов’язані з призначенням на посаду Генерального прокурора України, її проходження та звільнення спеціальним законом "Про прокуратуру". Згідно підпункту 1 пункту. З Розділу XII Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» 2014 року із набранням чинності цим Законом втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» 1991 року, крім, у тому числі, статті 2 цього Закону в частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України. Зазначеною нормою передбачено, що Генеральний прокурор України звільняється з посади також у разі: закінчення строку, на який його призначено; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я; порушення вимог щодо несумісності; набрання законної сили обвинувальним

[close]

p. 7

7 вироком пищи иьою; пршіиііпіті (ими іроми/ншаїш; ішшктм пиши п\чі ші'іьнсіиія *иосшіи їм иіпкііим (міжжітім. іі.чпак, подання Пргні/ичпа Укрнїпи до Мсрхоїтої Риди Уррнїми т доданим ди ним о нроокі носі амонії Церковної Ради Умриінм (р*м /р }(а 4)22 иін 22 02.201 о) по містять ііоомшіїїті т і жодну із ік іітовлпш х у і п т і 2 Закону України «Про прокуратуру)) підспш. Цс* < нроином цебижитія І/тни Держави начнім на ній посаді ІІотпішчп. ІІодіїппя Прсти/вчми України Па шпачсчти правових підстав лші шілмкчіни Гопорініьноіо прокурора України ні* і димнішім, іому по і ні но п р а т т і наслідки у шшш/іі обшіЧмку Й о т н о ю ію р с ш ін і іір н й н и г ін р іш е н н я П ср хо и но іо |*и/ммо У к р а їн и , При цьому, Норхоїша Рада України не пероміри па та не нстапоаида, т о ці документ не відповідають нимогам етапі 2 Чакону України "Про прокуратуру» щодо підстав звільнений Генеральної о прокурора України з адміністративної посади. ІІосиишпіи у подашіі та проекті постанови па пункт 25 частини І статті 85, пункт II частими І статті 106 та частини І статті 122 Конституції України означає лише те, що подання про лйльнеіпиі ■здійснено повноважним суб’єктом до повноважного суб’єкту. 2. Щодо непі койпості Указу Президента України під 03.04.2016 року № 124/2016 «Про звільнений В. ІПокіиа з посади Генерального прокурора України» із змінами, внесеними згідно з Ука зом Президента № 269/2016 від 23.06.2016 2.1. Указ Президента України від 03.04.2016 року № 124/2016 «Про звільнення В. 11Іокіна з посади Генерального прокурора України» не иіііиовідаі статті 2 Закону «Про прокуратуру», оскільки не містить юридичної основи - посиливші на .законну підставу, та якою здійснено звільнений Позивача. Крім того, цей Указ в редакції від 23.06.2016 № 269/2016 не містить фактичних підстав - власного бажаніш Позивача на дострокове иршішісшін повноважень па адміністративній посаді Генерального прокурора України або офіційно встановлених незадовільних результатів Мою робот и на ній посаді* Принцип законності зумовлює дотримання у правовідносинах із звільнення Позивача з посади Генерального прокурора України загаиьііовитіїатіої засади, згідно з якою він не може бути звільнений без піде іди, встановлених законом. Законодавством України визначено систему гарантій реалізації цієї засади - від необхідності обмеження підстав припинення трудових відносин до порядку звільнення працівника та права оскарження в суд незаконного

[close]

p. 8

8 звільнення. Однією з головних гарантій від незаконного звільненим є тс, що роботодавець не може діяти довільно, па власний розсуд визначаючи як підстави, так і процедуру звільнення. Підстави для припинення трудових відносин мають бути тільки законними, тобто передбачатися в законодавчих актах. Оскільки Указ Президента України не містить посилання на законні підстави для звільнення Генерального прокурора України, він підлягає скасуванню. 2.2. Більш того, Позивач подав заяву про звільнення з посиди Генерального прокурора України не зі своєї ініціативи, о під трипалим потужним психологічним тиском. З правової точки зору це с проявом волевиявлення без належної волі суб’єкта подання заяви, яке не може спричинити правові наслідки у вигляді звільнення його з посади. Відповідно до змісту законодавства та судової практики, воля та волевия&пення сторін трудового договору на припинення трудового договору за угодою сторін, за ініціативою однієї із сторін повинні бути вільними: сторони повинні самі дійти висновку щодо припинення трудового договору як за апасною ініціативою, так і за угодою сторін і примусити їх до цього неможливо. Для того, щоб заява про звільнення як акт волевиявлення викликала легітимні правові наслідки у вигляді припинення відносин, необхідно, аби волевияапення відповідало дійсній волі суб’єкта. Про те, що Позивач подав заяву про звільнення, не маючи дійсного наміру цього робити, а під тиском, свідчать наступні обставини. Протягом тривалого періоду, починаючи з кінця 2015 року, на Позивача здійснювався цілеспрямований тиск з боку українських високопосадовців, зокрема Президента України Порошенка П.О. з метою змусити його звільнитись з посади Генерального прокурора України. Наведене підтверджується, зокрема, текстом звернення, яке було розміщено 16.02.2016 на офіційному сайті Президента України (lШh://\v\v\v.pre$ident.gov.ua^ews/zvernennya-prezidenta-ukrayini-36744). Президент України прямо зазначив, що звернувся до Шокіна В.М. з пропозицією, щоб він написав заяву про звільнення. При цьому Президент України не навів конкретних фактів, які б зумовили необхідність звільнення Позивача з посади Генерального прокурора України, а лише розпливчасто сформулював: «Генеральна прокуратура, на жаль, не змогла заручитись довірою суспільства». Такий висновок можна зробити тільки за умови, що під керівництвом Позивача прокуратура України не виконувала покладені на неї функції. Таких обставин зазначено не було.

[close]

p. 9

9 Президент України навпаки визнав належними та позитивними результати роботи Позивача на посаді Генерального прокурора України у наведеному вище зверненні: «Віктор ІІІокіи впровадив ті реформи, яким в ГПУ чинили спротив десятиліттями: позбавлення прокуратури загального нагляду, створення Національного антикорушіійного бюро і Державного бюро розслідувань, тощо». Насправді, як у подальшому стало відомо Позивачу і підтвердилось в публікаціях в ЗМІ, справжньою причиною тиску на Позивача з боку Президента України була вимога віце-президента США Джозефа Байдеиа до Порошенка П.О. звільнити Генерального прокурора України як умова надання Україні обіцяної фінансової допомоги від США в розмірі 1 000 000 000,00 (один мільярд) доларів США. Зазначені факти були підтверджені Джозефом Байденом в інтерв’ю виданню «The Atlantic», зміст якого викладено на сайті Кореспондент.пеї у статті «Байден рассказал об ультиматуме Порошенко» (hnp://korre$pondent.net/world/vvorldabu$/3735880-baidcn-rasskazal-ob- ultymatumc-poroshcnko), в якій наводиться пряма мова Дж. Байдена: «Петро, ты не получишь свой миллиард долларов, - заявил Байден Порошенко. - Ну ладно, ты можешь оставить Генерального прокурора. Только учти, что в этом случае мы не будем платить». Дане інтерв'ю також цитується в статті інтернет-видання Страна.иа «Порошенко уволил Шокина в обмен на миллиард долларов - Байдеи» Chttp://strana.ua/news/28685-poroshenko-uvolil'Shokina-za-mill ion-dollarov.html). У виданні прямо вказується: «Петр, вам не удастся получить миллиард долларов. Все в порядке. В таком случае вам удастся сохранить вашего генерального прокурора. Просто нужно понять, что мы не станем платить, если вы примите такое решение», - рассказал Байден о разговоре с Порошенко». Такі дії віце-президента США Дж. Байдена є неправомірними та порушують принцип невтручання у внутрішні справи держави як одного з основних принципів сучасного міжнародного права. Цей принцип закріплений у пункті 7 статті 2 Статуту ООН і знайшов свою конкретизацію в авторитетних міжнародних документах: Декларації про принципи міжнародного права 1970 року, Заключнім акті НБСЄ 197$ року, Декларації ООН про неприпустимість інтервенції і втручання у внутрішні справи держави, про відгородження їх незалежності і суверенітету 1982 року. Принцип невтручання у внутрішні справи тісно пов'язаний із принципом суверенної рівності держав. Із затвердженням у сучасному міжнародному праві принципу права народів і націй на самовизначення сфера дії принципу невтручання у внутрішні справи розширилася: він поширюється не тільки на суверенні держави, але і на народи і нації, що ведуть боротьбу за національне звільнення і включає обов'язок держав не нав’язувати їм свого суспільного або державного строю і своєї ідеології.

[close]

p. 10

10 Зміст принципу невтручання у внутрішні справи суверенної держави означає заборону державам і міжнародним організаціям утручатися у внутрішні справи держав і народів у будь-яких формах: збройним, економічним, дипломатичним шляхом, шляхом засилання шпигунів, диверсантів, відкрито або побічно, із боку однієї держави, декількох держав або під прикриттям міжнародної ODrani3auii'.(http://readbookz.com/book/l 66/4993. html). Після розмови з Дж. Байденом, у якій було висунуто вищевказані вимоги, Президент України став при кожній зустрічі з Позивачем наполягати, щоб останній звільнився із займаної посади. Таким чином, на Позивача здійснювався психологічний тиск, під яким розуміється метод представницького, сильного, інтенсивного, вказівного, стверджуючого, стійкого, стабільного впливу на психіку людини з метою спонукання її до необхідних дій. Позивач, знаходячись під психологічним тиском тривалий період, між тим був переконаний, що підстав для написання заяви про звільнення не має. Однак стійке бажання Президента України звільнити Позивача із займаної посади та пов'язаний з цим ажіотаж у ЗМІ призвели до того, що останній був вимушений 19.02.2016 під тиском зазначених обставин подати заяву про звільнення із займаної посади за власним бажанням. Таким чином, звільнення Позивача з посади Генерального прокурора України відбулося по політичним мотивам, а не за його власним бажанням. Правова оцінка звільнення Позивача з адміністративної посади Генерального прокурора України повинна надаватись з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), за якою звільнення за відсутності доброї волі та під примусом вищого керівництва держави по політичним мотивам є незаконним. Згідно усталеної практики ЄСПЛ при звільненні певної особи не буде вважатися порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, коли таке звільнення відбулося «згідно із законом», адже втручання «згідно із законом» значить втручання, яке повинне мати легітимну мету та бути необхідним у демократичному суспільстві для досягнення цієї мети (Рішення ЄСПЛ у справах «Кривіцька та Кривіцький проти України», п. 42; «Сілвер та інші проти Сполученого Королівства», п. 84; «Кузнецов проти України», п. 134; «Шалімов проти України», п. 84; «Петра проти Румунії», п.36). «Передбачено законом» означає, що втручання грунтувалося на внутрішньому праві (Рішення ЄСПЛ у справі «Michaud v. France» п. 94). При цьому у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» (п. 43 °ішення) ЄСПЛ наголосив, що термін «згідно із законом» не тільки

[close]

p. 11

II передбачає дотримання національного права, а й стосується якості цього права, вимагаючи, щоб воно не суперечило принципу верховенства права, Крім того, у п. 49 Рішення у справі «Волохи проти України» зазначено: верховенство права грунтується на тому, що втручання органів виконавчої влади в права осіб має підлягати ефективному контролю, який зазвичай здійснюється судовим органом як останньою інстанцією, оскільки судовий контроль дає найбільші гарантії незалежності, безсторонності та здійснення належного провадження. Таким чином, «згідно із законом» вимагає, щоб: відповідний захід мав певну підставу в національному законодавстві; була забезпечена якість відповідного законодавства; воно було доступне відповідній особі, яка, крім іншого, повинна бути здатна передбачити його наслідки для себе; це законодавство відповідало принципу верховенства права. Зокрема, у справі «Фогт (VOGT) проти ФРН» Суд дійшов висновку про порушення Конвенції та принципу «згідно з законом» виходячи з того, що звільнення позивача на практиці обґрунтовувалося політичним рішенням (п. 47 рішення ЄСПЛ у справі «Фогт (VOGT) проти ФРН» від 26.09.1995). Суд встановив, що при вирішенні питання, чи було звільнення особи обумовлене політичним рішенням, слід проаналізувати всі обставини справи у світлі тієї ситуації, яка склалася в ФРН у період звільнення особи, врахувати те, чи відповідає звільнення «справжній суспільній потребі» і чи було воно «тотожним до правомірної цілі, яку прагнули досягти». ССПЛ вважає за необхідне розглядати питання, чи було необхідним втручання влади в реалізацію заявником свого права в демократичному суспільстві, у тому числі, чи мало місце пропорційне співвідношення між втручанням влади в реалізацію заявником свого права і метою, яку мало забезпечити таке втручання, чи була вона правомірною (Рішення ЄСПЛ у справі «Гужа проти Молдови» від 12.02.2008, п. 59). Ураховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також отримання Державою Україна постійної фінансової допомоги від МВФ, США та інших донорів, які в свою чергу вимагають виконання своїх умов, можна зробити єдиний висновок, що звільнення Позивача не ґрунтувалося на «справжній суспільній потребі» чи неналежному виконанні Позивачем своїх обов’язків Генерального прокурора України, а було обумовлено політичним рішенням. За цим рішенням стояла одна мета - отримання фінансової допомоги від США, яка згідно ультимагуму Д. Байдена, могла бути надана лише за умови звільнення Шокіиа В.М. з посади Генерального прокурора України. Поновлення Позивача на посаді мас відбутися фактично. Цей процес слід провадити з урахуванням практики ЄСПЛ.

[close]

p. 12

Зокрема, П Рішенні У ІНрИМІ ^1 ґ* JИilk Про І H |»М|МІ/м t V l b m w l r у Belgium) (Article 50), Series A И5, l lo j м ( III вниачнв, шо він «НИХОДИТИМС J ТОК) принципу, 1110 BHIIIItlll' м т 6 /llf , 110 можливо* i), повернений у становище, » якому НІН Ш’ребуїиїВ», ЛИШ ІШ Пул## НОр/ШМІО його прана, адже таким чином iii/mpeuiioi ми я ітрковшн їмо обом'їнк/ відновлення status quo ante. У Рішенні від 31.10.1995 у сирам) "І Іанамічиїїоііуїмл їв Інші про/и Греції» (Papamichalopoiilos and Olliers v. (іпчч e) (i он /я 50;, f; # < ; A Ifa і iff В, Суд застосував принцип ier,fili.i1io)nlii Іицмііп /а міомам, шо вшірнвлиШЯ здійсненого порушення повинне, но можиивон), уіунуїн у* і іілміідки незаконної дії та відновити стан, який найімовірніше' j/ нумам би, якби ш» було вчинено цю незаконну дію, Про необхідність поновлення особи на посаді як спосіб ві/иіовлшііоі і/ порушених прав йдеться в Рішенні ('СИЛ від 09.01.2011 у справі «О/шм лн/ір Волков проти України». Зазиачапься, шо рішення суду це може но* Ній декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної прамово/ системи захист прав і свобод, гарантованих Коміичін)* ю про чалим прав людини і основоположних свобод, Указом Президента України від 10,02.2015 року № 6И/20І5 ІНокіиа Віктора Миколайовича було призначено на посаду Генеральною прокурори України. Згідно статті 131-1 Закону України »Про внесении змін до Коими/упії України (правосуддя)» прокуратуру в Україні очолю* Генеральний прокурор, Відповідно до даного Закону Генеральний прокурор України, иришачемий ив посаду до набрання чинності ним Законом, здійсню* повноваження Генерального прокурора до звільнення в установленому порядку, але не довше строку, на який його було призначено. Позивач призначений па посаду 10,02.20) 5, тобто до набрання чинності 30.09.2016 цим Законом. Частина 6 статті 43 Конституції України гарантує іромадяинм захист від незаконного звільнення. Згідно з частиною 1 статті 235 Кодексу законів про првию України у разі звільнення без законної підстави або незаконної о переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі орівиом, який розглядає трудовий спір. Таким чином, у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, встановленого законом, працівник підлягає поновленню ин попередній роботі. У постанові Верховного Суду України від 2 1,05,2014 у справі №6-33цс14 зазначається, що у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку, суд

[close]

p. 13

ІЗ Підмотано до пункту 1 частини 1 статті 171і Кодексу ядміпіе іраї пішого судочинства України правила цієї статті поширюються на роїпніл наміїїісфіїпішіих справ щодо законності (крім конституційності) мої івмов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України. ’Індію т вимогами частини 3 статті 2 КАС України у справах про оскаржений рішень суб’єктів владних повноважень адміністративні суди исревіриюіь чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноважень і мстою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджеио); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, па досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумною строку. При вирішенні спору постанова Верховної Ради України та Указ Президента України мають перевірятися на відповідність вимогам частини З спиті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може: визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів незаконним повністю або в окремій його частині; зобов'язати Верховну Раду України, Президента України вчинити певні дії; застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 162 цього Кодексу (ч. 5 ст. 171*КЛС України) Водночас з огляду на положення пункту 1 частини 2 статті 162 КАС України у разі визнання акта незаконним суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, про що зазначити у резолютивній частині постанови (постанова Пленуму ВАСУ від 20.05.2013 № 7 №Про судове рішення»). Відповідно до положень частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Щодо строків звернення до суду у справі про звільнення з публічної служби.______________________________________________________________

[close]

p. 14

14 1О4 ІП| рецндюіНІ І ІШНН-І і не було жодного сумліиу, шо наролні депутати vi|hHiHl Ювуїг і к щоіііііііо внконуваїи норми законодавства України і не дніїмiiilh fiih шинчіо, «Міопкодавс/іш або тим 6і/л>ліє покупку їх голосів. ІІрще у і пули і >016 року країну приголомшив скандал, пов’язаний із виївши Ніцкмішра Ю/іпшеика про підкуп народних депутатів України при Ііпінмнннр у іому 4п м і і при звільненні Генерального прокурора України. І Іішою / ясува/шя, чи перевірялися правоохоронними органами ІНфорінніпг інік/НіМИ в заявах Оиищеика О.Р., та яке рішення прийнято за рьіуянаонін перевірки було надіслало адвокатський запит до Генеральної Ирнк/раіурп України. Листом Генеральної прокуратури України від ЛИН ЇІЦ / повіломлено, ш.о за вказаними фактами детективами ІЬіІІІПЦЦііЩііін лніикоруншйпоіо бюро України здійснюється досудове рімміпіуївіпіпі у кримінальному провадженні № 52016000000000466 від II / М Л ||о ы опіаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 и Ии* Г І' Укріпнії ІІа теперішній час досудове слідство триває. I/Пин/ ннн, 2/ 02 2017 топовою новиною дня стали опубліковані рИпні ні 1НИЫ11И»ми заяви Оимшеика О.Р. про те, що український парламент н Іронії М Алмі/ііе|раілї Президента знімав з посади Віктора Шокіна. І //щшч/ко 11 р. с/верджуг, шо він особисто передавав гроші та «мотивував» окремім /іаро/нпм децута/ів, внаслідок чого в кінці березня було отримано "Правіліміе// іолоеуваппя І парламент відправив Шокіна В.М. у відставку. Нін ногніви пая їїв /е, що у нього є відповідні записи переговорів по грошам І / окремими децуіаіами* Ідкож, в кінні січня 2017 року від окремих народних депутатів України Илнівач/ енно відомо, що під час голосування 29.03.2016 у Верховній Раді Україні/ Пули вод уПО де які народні депутати, але їх голоси були зараховані При лр/і/ломи ріиіеїшя. У1ю> перевірки можливих порушень, допущених парламентом при ill/filimmi /вд іаноди Верховної Ради України від 29.03.2016 № 1040-VIII "Про ндллипя поли иа звільнення Президентом України Шокіна В.М. з Ном/Ш І е//ервльною прокурора України» було зроблено адвокатський запит цп Мер/»овпо/ Ради України. ІІЦ>іом ВІД М 02.7017 Апаратом Верховної Ради України надано копії Вр/омоч) рюмрлші Іірисуіі/ос'іі народних депутатів України иа пленарному вв/лаШО У9 94 2919, резульзатів письмової та електронної реєстрації ршіковоіо ввіллі/ня 29.03.2016, а також результатів поіменного голосування /І'/ / від 79 //$ 79)0. jм /уди/а/ами вивчення документів встановлено, що парламент у/длВИВ иос/а/в/ву "Про падання згоди на звільнення Президентом України (////КИН ММ і /вл ади |е//еральною прокурора України» при відсутності //о/Врі'О' ПВ//ОД//ИХ де/іуіа/ів України, за яких на вказаному пленарному ілю/н/ >9 9$ jfj19 свідомо /а незаконно голосували - «кнопкодавили» інші др/Л /О// /і«.І//ООН

[close]

p. 15

15 Оіже встановивши 13 02.2017 та в подальшому порушення принципу юридичної визначеності у процедурі, що була використана для звільнення Позивача і посади, зокрема в процесі ухвалення рішення на пленарному исідакні парламенту 29.03,2016, Позивач звертається до суду з даним іьліозо.м за захистом своїх порушених прав, пропустивши з поважних причин місячний строк, встановлений ч. З ст. 99 КАС України. Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після шхінчения строків, установлених законом, залишається без розгляду, чмдо с>д на підставі позовної заяви та доданих нею матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до астміністрати вного суду поважними, про що постановляється ухвала. Зважаючи на викладені обставини та норми законодавства, пропущений з поважних причин строк на звернення Позивача до суду за захистом своїх прав піддягає поновленню. Про необхідність забезпечення доступу до суду також зазначено у рішенні Європейського суду у справі Bellet v. France. У цій справі Європейський суд вказав, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім дія забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Згідно п. З ч. 1 ст. 256 КАС України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно. Hs-i підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 17, 69, 71, 99, 100. 105, 16(\ 162 ,1711та 256 КАС України, Прошу: 1. Визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом і відкрити провадження у справі. 3. Визнати незаконною та скасувати постанову Верховної Ради України від 29.03.2016 №? 1040-VIII «Про надання згоди на звільнення Президентом України Шокіна В.М. з посади Генерального прокурора України». 4. Визнати незаконними та скасувати Указ Президента України від 03.04.2016 № 124/2016 «Про звільнення В. Шокіна з посади Генерального прокурора України» та Указ Президента України від 23.06.2016 № 269/2016. 3. Поновити Шокіна Віктора Миколайовича на адміністративній посаді "еперального прокурора України з урахуванням положень Закону Укпаїии

[close]

Comments

no comments yet