Educative potential of regional museums

 

Embed or link this publication

Description

Museums of the Kherson region

Popular Pages


p. 1

МУЗЕЇ РАЙОНІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОСВІТНІХ МОЖЛИВОСТЕЙ 1

[close]

p. 2

МУЗЕЇ РАЙОНІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОСВІТНІХ МОЖЛИВОСТЕЙ 2

[close]

p. 3

МУЗЕЇ РАЙОНІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОСВІТНІХ МОЖЛИВОСТЕЙ Музей у публічному просторі МУЗЕЇ РАЙОНІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОСВІТНІХ МОЖЛИВОСТЕЙ Херсон 2017 3

[close]

p. 4

МУЗЕЇ РАЙОНІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОСВІТНІХ МОЖЛИВОСТЕЙ ББК 79.1(4Укр–4Хес) М895 М895 Музеї районів Херсонської області: енциклопедія освітніх можливостей / Упорядники С.Дяченко, Ю.Манукян /– Херсон : Наддніпряночка, 2017. – 64 с. : іл. Видання здійснене в рамках проекту «Музей у публічному просторі» ініціативною групою «Urban COYC» у партнерстві з Херсонським громадським об’єднанням «Інформаційний центр підтримки малого та середнього бізнесу та інновацій», який є складовою частиною проекту «Замінимо стіни відкритими вікнами», що реалізується громадською організацією «Інформаційно-дослідницький центр «Інтеграція та розвиток» у партнерстві з Інститутом міжнародного співробітництва Німецької асоціації народних університетів (DVV International) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини. Упорядники: Сергій Дяченко, Юлія Манукян ББК 79.1(4Укр–4Хес) © Ініціативна група «Urban COYC», розробка проекту, 2017 © Херсонське громадське об’єднання «Інформаційний центр підтримки малого та середнього бізнесу та інновацій», розробка проекту, 2017 © С.Дяченко, Ю.Манукян, автори-укладачі, текст, 2017 © ПП «Наддніпряночка», дизайн, додрукарська підготовка, 2017 4

[close]

p. 5

МУЗЕЇ РАЙОНІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОСВІТНІХ МОЖЛИВОСТЕЙ ЗМІСТ Передмова ........................................................................................ 4 Знайомтесь: музеї районних центрів Херсонської області ....................................................... 6 Перші враження та думки експертів ....................................... 38 Сила експозиції ............................................................................ 40 Щодо декомунізації ..................................................................... 44 Site-specific Art: апробація в районах ...................................... 47 Кращі лекції музеїв та рекомендації з підготовки лекторію ................................................................. 56 УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ: – атрактивний об’єкт експозиції, обраний для розробки у проекті 5

[close]

p. 6

МУЗЕЇ РАЙОНІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОСВІТНІХ МОЖЛИВОСТЕЙ РОЛЬ СУЧАСНОГО МУЗЕЮ ТА ЗВ’ЯЗКИ З СУЧАСНИМ МИСТЕЦТВОМ «По суті, сучасне мистецтво є теологією музею. Якщо говорити про Інтернет, то так, він зараз грає роль основного медіума для архівування мистецтва. Але здатність Інтернету стабілізувати культурну пам’ять залишається проблематичною. З одного боку, прийнято вважати, що комп’ютери нічого не забувають, але з іншого боку, відновлення втраченої інформації можливе тільки в тому випадку, коли hardware залишається відносно збереженим. У той же час музейні об’єкти збережуть цінність навіть після катастрофи, якщо залишаться лежати в землі і будуть потім викопані. Від Інтернету в такому випадку залишиться тільки hardware – кабель і термінали. Покоління майбутнього будуть сприймати їх так, як ми сприймаємо римські акведуки, по яких більш не тече вода. Але навіть якщо віра в музейну консервацію як у засіб досягнення поцейбічного, секулярного безсмертя буде повністю втрачена, музеї залишаться привабливими як місця, куди можна прийти. Музеї сьогодні виступають в якості організаторів кінопереглядів, поетичних читань, лекцій, перфомансів тощо». Борис Гройс, мистецтвознавець Ця книга – підсумок невеликого дослідження, проведеного в музеях районних центрів Херсонської області для того, щоб з’ясувати, яку роль зараз відіграють музеї в регіонах і який потенціал в них закладений для подальшого розвитку, особливо у справі привернення уваги та залучення до роботи активістів місцевих громад, освіти для дорослих, і можливості бути причетним і корисним у пошуках історичної самоідентичності населення Таврійського Степу, так званої Ханської України (території, що входила наприкінці XVIII ст. до складу Кримського ханства). Проект «Музей в публічному просторі» реалізований ініціативною групою «Urban COYC» в липні-грудні 2016 року за підтримки організацій «DVV-International» та «Integration & Development» і за фінансування Міністерства закордонних справ Німеччини. Ідея проекту народилася з досвіду. У 2013–2014 роках Херсонський міський центр молодіжних ініціатив «Тотем», реалізовував великий міжнародний проект з розвитку музейної справи в Грузії, Вірменії та в Україні. Він був спрямований на популяризацію музейних колекцій шляхом залучання до музейної справи місцевих громадських організацій (проект «Новий подих культури»). Найефектнішим у проекті, як не дивно, стала позауніверситетська освіта на базі музеїв студентів вишів художньої спрямованості трьох країн. Спроби ж навчити музеї залучати до роботи громадські організації, чи реформувати власну роботу за двома-трьома винятками не були позитивними. Тепер ми вирішили зосередити свою увагу лише на невеликих районних музеях і взагалі на райцентрах, а також скерували свою роботу не на громадські організації, а на місцеву грома- 6

[close]

p. 7

МУЗЕЇ РАЙОНІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОСВІТНІХ МОЖЛИВОСТЕЙ ду взагалі. Адже музеї є важливими культурними осередками, завдяки яким можна ефективно працювати з населенням, підвищувати не лише освітній рівень, а й патріотичні почуття до свого містечка, ефективно розвивати туристичну індустрію та місцевий бізнес. Чому саме музеї? Тому що вони потребують уваги з купою своїх проблем. Тому що колекції музеїв несуть нескінчений потенціал для освітніх програм. Це – загублені світи з величезним ресурсом для цікавого і захоплюючого навчання за купою різноманітних тем. Сучасний музей збирає у вигляді експонатів, перш за все, інформацію, й тому предмет музейної колекції з відповідним інформаційним навантаженням – найліпше узгоджується з сучасним «кліповим» сприйняттям інформації. Насправді музей більш зрозумілий і відкритий не для школярів та молоді, як це не дивно, а для людей післяосвітнього та творчого періоду життя, й маємо просто звернути на це увагу. Ми розуміємо проблеми музеїв в маленьких районних центрах і так само розуміємо, що саме районні центри – тепер ключові місця для роботи, оскільки там починається і живе країна. Ми розробили наступну методику, яка складається з 3 кроків: 1. Пошук найбільш атрактивних предметів або об’єктів культурної спадщини, не досліджених, або погано досліджених, не відомих, або недостатньо відомих. 2. Пошук додаткової інформації про об’єкт, всебічне дослідження, відбір цінної та важливої інформації серед масиву матеріалів. 3. Креативна ретрансляція інформації про визначений об’єкт у різноманітних формах сучасного мистецтва: від артистичного лекторію до артінтервенцій, перфомансів, фестивалів та ін. На все це достатньо тижня. Звісно, це робиться за участі модераторів-експертів та запрошених двох-трьох художників зовні, але обов’язково за участі креативних представників місцевої громади, які у подальшому будуть заінтересовані у просуванні та розвитку справи. У трьох музеях ми провели такі експериментальні воркшопи: у Нововоронцовці, у Генічеську, та у Чаплинці. Інші музеї спробували робити це самостійно. У результаті музейники мали представляти свої дослідження у вигляді відкритого лекторію й краще, щоб поза стінами музею, й щоб навчитися проводити лекторій нестандартно. Ця методика (виявлення за категоріями цінності у даний час цікавого об’єкту, дослідження його й навчання пошуку інформації, презентація цієї інформації та популяризація цього об’єкту за допомогою культурних акцій та засобів сучасного мистецтва) – універсальна, й може експортуватися у будь-який регіон. Але на Півдні, в степовій смузі, де надзвичайно високі міграційні процеси, де поняття «історичне коріння» не існує, музеї з їх колекціями перетворюються на скарбниці історичної спадщини кожного представника громади, навіть тільки-но оселеного. 7

[close]

p. 8

МУЗЕЇ РАЙОНІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОСВІТНІХ МОЖЛИВОСТЕЙ Микола Гоманюк – автор концепції експозиції «Культура на дотик», що присвячена Ользі Скороходовій БІЛОЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ МУЗЕЙ ІМ. ДМИТРА БАГАЛІЯ смт Білозерка (10 тис. жителів), пров. Харченка, буд. 19/81 Білозерський районний музей був заснований 1 ве- ресня 1969 року. В експозиційній залі представлено понад 2 700 експонатів. Серед них археологічні знахідки з Білозер- ського давньогрецького поселення поблизу с. Дніпровське, етнографічні матеріали, речі, пов’язані з іменами видатних білозерців: художника Миколи Львовича Скадовського, його брата науковця, археолога, одного з засновників Хер- сонського музею, першого дослідника античного поселення на острові Березань Георгія Львовича, радянського оскаро- носного режисера Сергія Бондарчука та інших. Родзинкою музею є інтерактивна експозиція, створе- на у 2013 р. у рамках програми розвитку музейної справи «Новий подих культури» і присвячена єдиному у світі сліпо- глухому науковцю Ользі Скороходовій, ав- торці книги «Як я сприймаю навколишній світ». Це розповідь про світ сліпої та глухої людини. Вперше в Україні експонатів музею не тільки можна, але й потрібно торкатися, щоб зрозуміти, що це, адже ви їх не побачи- те, вони заховані у спеціальні коробки. Серед них залізна калоша – характерна для Білозерки, адже в ній косили комиш для комишевих заво- дів. Також ви навчитеся писати шрифтом Брайля та читати написи на упаковці з ліками, розрізняти Залізна калоша для косіння комишу. Експонат, який номінали монет у кишені напомацки, спробуєте відрізнити запах відомих речо- «дивляться» руками. вин та інше. 8

[close]

p. 9

МУЗЕЇ РАЙОНІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОСВІТНІХ МОЖЛИВОСТЕЙ Інтерактивна екскурсія. Відвідувачі вчаться писати власне ім’я шрифтом Брайля Білозерський музей зараз можна ви- користовувати як діючий приклад інтер- активної освіти не лише для дітей, але й для дорослих. Це саме той приклад, коли навчання нагадує гру. Серед нерозроблених тем у музеї – осо- Гріфель Ольги Скороходової – бистість засновника Білозерки (Іванівки) у 1780 р. – Івана Ганнібала, особистість Сер- ключовий експонат нової експозиції гія Бондарчука (стенд хоча і є, але для знакової особистості потрібен нестандартний підхід (див. приклад розробки екс- курсії «Глечик Бондарчуків»), а також найвідоміші археологіч- ні пам’ятки району, антична спадщина. Білозерський район багатий на античні поселення у гирлі Дніпра. Відомі Золотий Мис та Білозерське поселення, яке досі активно досліджується. В Херсонському державно- му університеті створюється археологічний музей цього поселення. Бюст Льва Цинковського, який у Білозерці винайшов вакцину проти сибірської виразки Банер нової експозиції на фасаді Білозерського музею 9

[close]

p. 10

МУЗЕЇ РАЙОНІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОСВІТНІХ МОЖЛИВОСТЕЙ Експерт проекту В’ячеслав Машницький біля ткацького верстата розібраної екпозиції Бериславського музею БЕРИСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ місто Берислав (13 тис. жителів), вул. Воскресенська, 2 Відкритий у 1958 р. У нинішній будівлі – з 1973 р. Зна- ходиться на центральній міській площі у центрі міста. З 1981 по 2003 рр. був філією Херсонського обласного краєзнавчо- го музею. Колекція налічує понад 9 тис. одиниць музейних предметів основного фонду. У зв’язку з ремонтом будівлі нині діє лише виставково-лекційний зал. Будівля музею зведена на початку ХХ ст. для парфіяль- ного училища, з 1950-х рр. по 1973 р. тут знаходився голов- ний корпус Бериславського педагогічного училища. Колекцію відрізняє великий розділ археології, адже Бериславщина багата на археологічні пам’ятки: Червоний Маяк, Тягинка, Львове, сам Берислав. У стародавні часи це були важливі населені пункти, ад- міністративні центри, навіть сто- лиці держав. Берислав вважається одним з найдавніших міст Херсонщини, й за свою історію змінив кілька назв. Останню він отримав у 1784 р. за- мість Кизи-Кермена – так місто називалося у часи Османського панування. Бериславський музей має не тільки міцну двоповерхову іс- торичну споруду, але й просторе подвір’я, де можна влаштовувати різноманітні заходи, ігри, відкриті лекторії. Адже за воротами – го- Дмитро Катинін. «Штурм Кизи-Кермена» (фрагмент), ловна площа міста. У 2012 р. му- 80-ті рр. ХХ ст. 10

[close]

p. 11

МУЗЕЇ РАЙОНІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОСВІТНІХ МОЖЛИВОСТЕЙ Художнє оформлення старої експозиції музею з сильним емоційним впливом Подвір’я Бериславського музею дозволяє проводити інтерактивні акції зей взяв участь у Міжнародній програмі розвитку музейної справи «Новий подих культури» й Андрій Лопушинський з Херсонським клубом історичної реконструкції «Лицарі Великого Степу» запропонував створити клуб «Скіфи» й з усі- ма бажаючими на музейному подвір’ї спробувати відтворити один день з життя скіфів, тобто виготовити побутові речі, зна- ряддя праці, готувати їжу за скіфськими рецептами й навіть побудувати пересувне, а також стаціонарне житло. Важливий не результат, важливий процес з В.Боженко. «Брати». 1969 р. максимальною фіксацією всього, що робитиметься. Характерний для Берислава сюжет Зараз у музеї немає постійної експозиції, тож поки є час можна продумати її концепцію та виокремити найважливі- ші теми. Наприклад: - пізньоскіфська доба з центральним городищем Черво- ний Маяк (стародавнє місто Амадока), де створюється на- ціональний археологічний заповідник; - історія Берислава й Таванської переправи з періодами Золотої Орди та Великого князівства Литовського, з періо- дом існування фортеці Гази-Кермен як найбільш вивченого із завершальною подією 1695 р., коли запорожці захопили фортеці Таванської переправи. Тут доречно виготовлення великого макету з реконструкцією Дніпрової долини з ост- ровом Тавань; - Кам’янська Запорозька Січ та Кость Гордієнко; - дерев’яна запорозька церква (1726 р.), перевезена з Пе- револочної до Берислава у 1784 р.; - винахід видатного бериславця Михайла Горіккера – протитанкове інженерне загородження «їжак» з трьох фраг- ментів залізничної рейки. 11

[close]

p. 12

МУЗЕЇ РАЙОНІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОСВІТНІХ МОЖЛИВОСТЕЙ Етнографічна колекція, зібрана в окрему кімнату-світлицю ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ смт Велика Олександрівка (7 тис. жителів), вул. Свободи, 146 Музей заснований у 1978 р. Розташований у центрі селища в окремому будинку у парку на мальовничому схилі звивистої річки Інгулець. Неподалік від музею, на протилежному боці річки, збереглася найбільш відома пам’ятка Великої Олександрівки – будівля і гребля Великоолександрівської гідроелектростанції – одна із перших в Україні, побудована в 1928 р. за планом ГОЕРЛО. Це своєрідний бренд, на якому можна вибудовувати туристичний комплекс від фестивалів до фізичного відродження станції як музею електричного струму, наприклад. Поблизу музею готові фестивальні майданчики та майданчики для проведення відкритих лекторіїв, наукових та етнографічних вікендів. В музеї є окреме приміщення для сільськогосподарських знарядь праці і, здається, це найбільша колекція серед районних музеїв. Є також окрема «Кімната старого побуту» – реконструкція інтер’єру хати Великоолександрівської родини сто років тому. В основній експозиції впадають в очі цитати відомих особистостей, підібрані на будь-яку експозиційну тему. Це «Живі» малюнки кращі за «паспортні» фотопортрети 12

[close]

p. 13

МУЗЕЇ РАЙОНІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОСВІТНІХ МОЖЛИВОСТЕЙ Родзинка музею – окреме приміщення сільськогосподарського інвентарю один із способів дати можливість відвідувачу замислитися над складними темами. У 2014 р. школяр Ігор Верхогляд став переможцем Все- українського конкурсу «Фо- тореконструкція». Він зробив повторення відомої фотогра- фії часів Другої світової вій- ни «Орел взято». Фоторе- конструкції й різноманітні повторення на основі колек- цій музеїв – гарний й пере- вірений у світовій практиці спосіб залучення громади до музею й отримання зворот- І.Верхогляд. Реконструкція фото часів війни «Орел взято» ного зв’язку. З 2014 р. впрова- джено міжнародний конкурс «Селфі у музеї», у якому може брати будь-хто, аби він був якщо не у самому музеї біля екс- понату, то поруч з будівлею музею. Потім своє фото можна буде побачити серед закордонних авторів, як і сам музей. Гурток «Юних техників» свого часу передав до музею кілька діючих зменшених моделей сільгоспмашин та технічних новинок Оригінальні зразки консервованої їжі для космонавтів 13

[close]

p. 14

МУЗЕЇ РАЙОНІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОСВІТНІХ МОЖЛИВОСТЕЙ ВИСОКОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ смт Високопілля (4 тис. жителів), вул. Визволителів, 53-а Музей розташований в окремому одноповерховому бу- динку неподалік Районного будинку культури. Має окрему лекційну залу, реконструйований бліндаж часів Другої світо- вої війни, окремі зали історії та етнографії району й вони насичені надзвичайно цін- ними предметами. Високопілля – колишня німецька колонія Кронау (до 1915 р.), заснована у 1869 р. як центр німецького округу, у якому всього налічувалося 34 поселення. У 1897 р. у Кронау була збудована кірха. Коли у 1960-ті рр. її перебудовували у Бу- динок культури, знайшли закладну гра- «Німецьку» історію селища представляє окремий етнографічний моту кірхи. На наш погляд, це найбільш атрактивний експонат музею. Поряд із грамотою на увагу заслуговує великий ет- куточок нографічний комплекс німців-колоністів: від посуду та одягу до меблів й побутових приладів. Є сенс створити у музеї відділ «Музей Кронау» й вести його сторінку в Інтернеті, де вже є кілька сторінок тих, хто ці- кавиться німецькими колоніями на території Російської імперії, а також нащадків колоністів. Важливою архітектурною пам’ят- кою Високопілля є німецька гімназія, яка збереглася і діє поруч з музеєм як учбовий заклад. Будинок культури з бічних фасадів зберіг вигляд старої Вражає ефектна реконструкція бліндажу часів Другої світової війни кірхи. В селищі є кілька старих житлових будинків німецьких колоністів. 14

[close]

p. 15

МУЗЕЇ РАЙОНІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОСВІТНІХ МОЖЛИВОСТЕЙ Німецький старий та сучасний посуд Закладна грамота лютеранської кірхи в Кронау (Високопілля). 1895 р. Знайдена у 1960-х рр. під час перебудови будівлі кірхи на Будинок культури Список церковного і громадянського складу церковної округи Кронау Заснована у 1874 році від Різдва Христового Пастор Йоганн Осс з 1885 року Початок заселення 1869 року від Різдва Христового Головний староста Якоб Булер з 1893 року № Назва колоній Вчитель Член церковної ради Староста села 1. Ебенфельд Н. Хоффат А. Фрошер Піт. Гоффманн 2. Айгенфельд А. Гоффманн А. Шамей К. Вертмен 3. Айгенталь А. Стульберг Ф. Кофер В. Кнайслер 4. Фюрстенфельд І. Ганке Ф. Крамер Д. Крюгер 5. Фюрстенталь А. Гофман К. Рунг Ф. Абельманн 6. Кронау Н. Лайхт К. Рунг Ф. Гофман 7. Ніколайталь Ф. Шлегель В. Абельманн Ф. Геріг 8. Шонталь К.Фрег Ф. Геллерт В. Байлінгер Імена будівельників церкви: В. Кнайслер з Айгенталя; Ф. Шмідт з Фюрстенфельда; П. Гербольд з Фюрстенталя. Закладка фундаменту відбулась 25 жовтня 1895 року при пасторах: Йоганн Абрахам фон Торне пастор Кронау з лютого 1883 року по серпень 1895 після пастора Ростова; Йоганн Осс пастор з Кронау; Теодор фон Торнез Альт-Шведендорфа. 15

[close]

Comments

no comments yet