LP_4_2016

 

Embed or link this publication

Description

Journal

Popular Pages


p. 1

ЛегкаНАУКОВОВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ промисловість “Енергоефективний 10університет” Vміжнародна науковопрактична 18НАУКОВИЙ ПОШУК конференція 50ПЕЧЕРСЬКІКАШТАНИ плодоносять студентськими колекціями світовогорівня

[close]

p. 2

4 (247), 2016 Легка промисловість щоквартальний фаховий науково-технічний журнал видається з 1921 року Редакційна колегія журналу ЗАСНОВНИК І ВИДАВЕЦЬ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ Головний редактор: Г Р И Щ ЕНКО І . М . д.е.н., професор, академік НАПН України, заслужений працівник освіти України Заступники головного редактора: ЛІ Щ УК В . І . Б О Р ОД И НЯ О . Г. КА П ЛУН В . В . Члени редакційної колегії: Б АУЛА О . П . Б Е Р Е З НЕНКО С . М . В О Р ОНІНА Л . М . ГА В Р И Ш Л .Т. ГАНУ Щ АК - Є Ф І М ЕНКО Л . М . ГА Р КА В ЕНКО С . С . З ЕНКІН М . А . З У Б КО В А Л . І . КОЛО С НІ Ч ЕНКО М . В . П ОЛО В НІКО В І . І . СКИБА М.Є. Ч А Б АН В . В . Відповідальний секретар редакції: МАЗУР Н.П. Журнал видається за сприяння: - Української асоціації підприємств легкої промисловості «Укрлегпром» - Всеукраїнського об’єднання роботодавців легкої промисловості «Укрлегпром» Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: серія КВ № 4443 від 01.08.2000р. АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: вул. Немировича-Данченка, 2, корп.1, к.1-0250, м. Київ, 01011 тел.: +38 (044) 280-60-47 e-mail: lp@knutd.com.ua www.lp.knutd.com.ua Свідоцтво суб’єкта видавничої справи: ДК № 993 від 24.07.02р. Рекомендовано до друку Вченою радою КНУТД, протокол №5 від 21.12.2016 Журнал входить до переліку наукових фахових видань України. Галузь наук –технічні. Наказ МОН України № 1-05/4 від 22.04.2011 р. Підписано до друку 22.12.2016. Формат 60х84 1\16. Наклад 300 екз.

[close]

p. 3

ЗМІСТ 02 Сучасні тенденції формування заробітної плати у легкій промисловості Ізовіт.Т.Л., Науменко І.П., Українська асоціація підприємств легкої промисловості «Укрлегпром» 06 Виробництво найважливіших видів продукції легкої промисловості у 2016 році Українська асоціація підприємств легкої промисловості «Укрлегпром» 07 Baltic Fashion&Textile Vilnius 2016 Національна експозиція легкої промисловості України Українська асоціація підприємств легкої промисловості «Укрлегпром» 09 Наукова школа факультету хімічних та біофармацевтичних технологій КНУТД серед ТОП-100 у міжнародному рейтингу в галузі медицини та фармації CEOWORLD Magazine 10 Енергоефективний університет V міжнародна науково-практична конференція 16 Інноваційні текстильні матеріали для потреб Києва та Силових структур України Освітній інвестиційно-технологічний кластер легкої промисловості 18 наУКОВИЙ ПОШУК ДОСЛІДЖЕННЯ ФАКТОРІВ ФОРМУВАННЯ УСПІШНОГО БРЕНДУ МОДНОГО ОДЯГУ НА ПРИКЛАДІ БРЕНДУ FROLOV Фролов І. В., Гарбуза Ю. О., Пашкевич К. Л., Колосніченко М. В. ПРОГНОЗУВАННЯ МОДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ДИЗАЙН-ПРОГНОЗУ НА ОСНОВІ ЦИКЛІЧНОГО ПІДХОДУ Білей-Рубан Н.В., Сєдоухова Є.В., Галущак Е.І. ВИВЧЕННЯ ПРИНЦИПІВ ВПЛИВУ ГЕНДЕРНОЇ НЕРІВНОСТІ НА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ В ОДЯЗІ Головня Г.А., Ніколаєва Т.І. ДОСЛІДЖЕННЯ ДИФУЗІЙНИХ ЯВИЩ У ЗОНІ КОНТАКТУ ПОТОКІВ РОЗПЛАВІВ ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ У ПРОЦЕСІ ЛИТТЯ ПІД ТИСКОМ Кулік Т.І., Гаркавенко С.С., Злотенко Б.М. НАНОТЕХНОЛОГІЇ ПРИ КОЛОРУВАННІ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ Гараніна О.О., Панасюк І.В. КЛАСИФІКАЦІЯ СУЧАСНИХ ПРИСТРОЇВ ДЛЯ ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ТРАНСПОРТУВАННЯ Ковальов Ю.А., Плешко С.А., Лавренчук В.І. 49 Anna K Випускниця Київського національного університету технологій та дизайну у світовому рейтингу Forbes 30 under 30 50 ПЕЧЕРСЬКІ КАШТАНИ плодоносять студентськими колекціями світового рівня Всі матеріали, які опубліковані в журналі, є власністю редакції. Будь яке використання (повне або часткове) статей чи ілюстрацій можливе лише за письмової згоди редакції. Редакція може не поділяти думку авторів і відповідальність за достовірність інформації несе автор.

[close]

p. 4

УДК 67/68:331.217 Сучасні тенденції формування заробітної плати у легкій промисловості Ізовіт Т.Л., Науменко І.П. Українська асоціація підприємств легкої промисловості «Укрлегпром» Вумовах ринку принципово змінюються підходи до оплати праці: оплачуються не витрати, а результати праці, прибуток стає вищим критерієм оцінки кількості і якості праці та основним джерелом особистих доходів працівників підприємств будь-якої організаційноправової форми. В основі побудови системи оплати праці на підприємствах мають бути конкретні показники роботи, які піддаються точному обліку і повною мірою відображають працю колективу або окремого працівника. На даний час організація оплати праці на підприємствах здійснюється на підставі Законів України «Про оплату праці» [1], «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» [2], «Про прожитковий мінімум» [3] та інших нормативних актів. Зокрема: - Міжгалузевої угоди у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіо-електроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України на 2016- 2020 роки, зареєстрованої Мінсоцполітики 3 жовтня 2016 р. [4]; - Галузевої угоди між Мінпромполітики, ФДМУ, Асоціацією «Укрлегпром» та ЦК Профспілки працівників текстильної та легкої промисловості України на 2005-2006 рр. та змін до неї від 11.03.2010 р. [5]. Зауважимо, що Міжгалузевою угодою користуються окремі підприємства, переважно державної форми власності. 2 І Легка промисловість №4, 2016 Галузева угода передбачає тарифну систему, що має сукупність нормативів, за допомогою яких здійснюються диференціація і регулювання заробітної плати робітників залежно від кваліфікаційного рівня і умов їх праці. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики. Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: - тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; - міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Відповідно до п.5.1.1.1 Розділу 5. «Оплата праці. Нормування праці» діючої Галузевої угоди у легкій промисловості, мінімальний розмір тарифної ставки робітника І розряду з нормальними умовами праці, як базовий для формування тарифної сітки (схеми посадових окладів фахівців) встановлено у розмірі не менше 101 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом, за умови виконання місячної (годинної) норми праці. Додатком 1 до Галузевої угоди зафіксовано міжкваліфікаційні співвідношення для встановлення тарифних ставок робітникам наступні: I розряд – 1,0; II – 1,1; III – 1,22; IV – 1,36; V – 1,56; VI розряд – 1,82.

[close]

p. 5

Участь Асоціації «Укрлегпром» у міжнародній виставці текстильної промисловості “Baltic Fashion & Textile Vilnius 2016” Згідно з рішенням Уряду з 01 січня 2017 року підвищити рівень мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму (3200 грн)., відповідно має зрости і оплата праці кваліфікованих працівників на підприємствах. Зокрема, Урядом запропоновано три новації: 1) підвищити мінімальну зарплату удвічі з 1600 до 3200 грн.; 2) встановити тарифний розряд єдиної тарифної сітки у розмірі 1600 грн.; 3) скасувати прив’язку розрахунку посадових окладів до мінімальної зарплати. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік» очікуваний індекс інфляції складе 108,1%, курс національної валюти – 27,2 грн/дол. США. [6]. Нові економічні реалії вимагають перегляду діючої Галузевої угоди у легкій промисловості, відкидають потребу у настільки дрібній деталізації окремих її положень та потребують більш узагальнених підходів, зокрема, до формування фонду оплати праці на підприємствах (табл.1). Таблиця 1 Посадові оклади за єдиною тарифною сіткою на 2016 рік, грн. Розряд Коеф. підвищ. окладу 01.01.2016-30.04.2016 Оклад згідно з розрядом Оклад (тарифна ставка) 01.05.2016-30.11.2016 Оклад згідно з розрядом Оклад (тарифна ставка) 01.12.2016-31.12.2016 Оклад згідно з розрядом Оклад (тарифна ставка) 1 1,00 1113,0 1378 1185,0 516,0 1335,0 1600,0 Посадові оклади за єдиною тарифною сіткою на 2017 рік, грн. орієнтовні показники (прогноз) 01.01.2017 - 30.04.2017 01.05.2017 - 30.11.2017 01.12.2017- 1.12.2017 1 1,00 1335,0 1600 1419,0 689,0 1497,0 1762 Праця українських громадян є недооціненою як у галузі, так і загалом в економіці. Співвідношення між мінімальною та середньою зарплатою у легкій промисловості у жовтні 2016 р. становило менше 40%. За рекомендаціями Міжнародної організації праці таке співвідношення має становити не менше 50%, в країнах ЄС – 60%. Повільне зростання соціальних стандартів виштовхує все більше працюючих українців за межу бідності, звужує споживчі можливості населення, спонукає їх шукати кращої долі за кордоном. Легка промисловість №4, 2016 І 3

[close]

p. 6

Для подолання кризових явищ в економіці уряди провідних країн не скорочували, а збільшували соціальні видатки для відновлення внутрішнього споживчого попиту. Підвищення мінімальної зарплати має призвести до виведення зарплат з тіні. З огляду на викладене, необхідно переглянути діючу систему формування фонду оплати праці на підприємствах легкої промисловості з урахуванням орієнтовних макропоказників на 2017 рік. Хоча заробітна плата у легкій промисловості впродовж багатьох років стабільно зростає, однак традиційно є найнижчою серед галузей промисловості, тому маємо низьку мотивацію до праці, постійний дефіцит кадрів, перетік їх в інші галузі народного господарства. Водночас, слід відмітити деякі позитивні зрушення. Так, у 2016р. динаміка зростання середньомісячної заробітної плати на галузевих підприємствах перевищувала темпи даного показника у промисловості (120,7% та 114,9% відповідно за січень-жовтень 2016р.) (рис.1). Рівень зарплати у легкій промисловості у жовтні поточного року досяг 64,6% від середнього рівня у промисловості (у попередні роки цей показник складав лише 50-55%). З одного боку, нинішня порівняно низька вартість робочої сили зумовлює відносну конкурентність України на світовому ринку послуг. Однак, є і негативний бік ситуації постійний дефіцит кадрів, перетік їх в інші галузі народного господарства, небажання молоді здобувати галузеві професії. Все це, в свою чергу, стримує ефективний розвиток підприємств, нарощування обсягів виробництва, технічне оновлення і модернізацію виробничих потужностей тощо. Рис.1 Динаміка зростання заробітної плати працівників у промисловості та легкій промисловості у 2016 р. Розмір середньої заробітної плати у легкій промисловості, який у жовтні 2016 р. склав 4005,00 грн., є недостатнім для стимулювання стабільного розширеного відтворення трудових ресурсів на підприємствах. Номінальна заробітна плата працівників хоча і зростала у 2013-2016 рр., однак з огляду на рівень інфляції (185,1%) та стрімку девальвацію гривні (322,2%), реальна заробітна плата у галузі знизилася майже на 40% порівняно з 2013 роком. 4 І Легка промисловість №4, 2016 Якщо середня заробітна плата на підприємствах легкої промисловості становила в еквіваленті у грудні 2013р.253,2 дол. США, то у 2014р.- 228,2 дол. США, у 2015р.- 171,5 дол. США., у жовтні 2016р.- лише 155,5 дол. США. (табл.2) Ціни виробників промислової продукції впродовж останніх трьох років випереджали зростання цін виробників на продукцію легкої промисловості. Так, якщо у 2016р. (жовтень порівняно з груднем 2015р.) ціна виробників легкої промисловості збільшилася лише на 4,8%, то середня ціна промислової продукції за цей період зросла на 28,7%. У порівнянні з 2013 роком галузеві ціни зросли лише в 1,65 разів, а в промисловості у 2,13 разів. Експертно-аналітичною групою Асоціації, здійснено розрахунки на основі аналізу динаміки цінових показників та оплати праці впродовж останніх п’яти років. За результатами дослідження зроблено припущення, що для забезпечення у 2017 році виплати заробітної плати у легкій промисловості на належному рівні, очікується зростання цін виробників промислової продукції на 30-35%. Разом з оптимізацією витрат підприємств та здійсненням заходів із підвищення продуктивності праці, це дасть можливість досягти зростання середньої заробітної плати у 2017р. у 1,5 раз відносно 2016 р., що складе близько 6,0 тис.грн. або 220,6 дол.США на місяць. Також вкрай важливо виробити галузеву позицію щодо відстоювання та встановлення гідного рівня вартості оплати праці у легкій промисловості, зокрема за одну хвилину роботи, що дозволить в довгостроковій перспективі обґрунтовувати зростання орієнтовної очікуваної вартості робіт при укладенні контрактів з вітчизняними та іноземними замовниками. На основі проведення консультацій з учасниками галузевого ринку та оцінки наявних економічних чинників, Асоціацією здійснено розрахунки щодо середньозваженої вартості хвилини роботи робітника першого розряду, яка орієнтовно має становити щонайменше 0,40 грн. на підприємствах легкої промисловості. У ринковій економіці немає строгої регламентації в оплаті праці, кожен підприємець може застосовувати різні варіанти оплати, які відповідають цілям підприємства. З огляду на викладене, при розрахунку орієнтовної собівартості виконання держзамовлення або укладання «даваль- ницьких» контрактів як з іноземними, так і вітчизняними контрагентами у 2017 році, підприємствам легкої промисловості рекомендується як базову визначити мінімальну вартість 0,40 грн. за одну хвилину роботи для робітника І розряду при здійсненні відповідних розрахунків з оплати праці. Це дасть можливість роботодавцям у повному обсязі виконати соціальні зобов’язання.

[close]

p. 7

Динаміка цінових показників та заробітної плати у 2013-2017 роках* Таблиця 2 Очікуване значення Середня заробітна плата, грн. у промисловості % до попереднього року % до 2013 року у легкій промисловості % до попереднього року % до 2013 року Офіційний курс гривні до долара % до попереднього року % до 2013 року Середня заробітна плата, дол. у промисловості % до попереднього року % до 2013 року у легкій промисловості % до попереднього року % до 2013 року Індекс споживчих цін (Ісц), % до грудня попереднього року в тому числі ІСЦ на продукти харчування ІСЦ на одяг і взуття ІСЦ на житлово-комун. послуги Ісц, % до грудня 2013 року в тому числі ІСЦ на продукти харчування ІСЦ на одяг і взуття ІСЦ на житлово-комун послуги Індекс цін виробників, % до грудня попереднього року у промисловості у легкій промисловості Індекс цін виробників, % до грудня 2013 року у промисловості у легкій промисловості 2013 Грудень 2014 Грудень 2015 Грудень 2016 Жовтень 2017 4115 137,5 100,0 2024 133,7 100,0 7,99 100,7 100,0 514,8 136,5 100,0 253,2 132,7 100,0 100,5 4616 112,2 112,2 2712 134,0 134,0 11,89 148,7 148,7 388,3 75,4 75,4 228,2 90,1 90,1 124,9 5766 124,9 140,1 3746 138,1 185,1 21,84 183,8 273,3 264,0 68,0 51,3 171,5 75,2 67,7 143,3 6232 108,1 151,4 4005 106,9 197,9 25,76 117,9 322,2 242,0 91,7 47,0 155,5 90,7 61,4 103,4 6000 149,8 296,4 27,20 105,6 340,3 220,6 141,9 87,1 108,1 99,3 96,5 100,3 100 100 100 100 124,8 114,5 134,3 124,9 124,8 114,5 134,3 141,5 135 203 179,0 176,6 154,6 272,6 100,6 109,1 139,8 185,1 177,7 168,6 381,1 200,1 101,7 101,2 131,8 123,9 125,4 126,7 128,7 104,8 135 100 131,8 165,3 212,7 100 123,9 157,0 164,5 222,1 *Розраховано на основі даних Державної служби статистики України [7] Список використаних джерел: 1. Офіційний сайт Верховної ради України. Закон України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon0.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр. 2. Офіційний сайт Верховної ради України. Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2017-14. 3. Офіційний сайт Верховної ради України. Закон України від 15.07.1999 № 966-XIV «Про прожитковий мінімум» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3. rada.gov.ua/laws/show/966-14. 4. Міжгалузева угода у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України на 2016-2020 роки. [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.fpsu.org.ua/generalna-ugoda-galuzevi-ugodi-teritorialni-ugodi/ 5. Галузева Угода між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, Асоціацією «Укрлегпром» та Центральним комітетом профспілки працівників текстильної та легкої промисловості України на 2005-2006 роки. К. – 2004. Сайт Української асоціації підприємств легкої промисловості «Укрлегпром». [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://ukrlegprom.org.ua/pro-ukrlegprom/галузева%20угода.pdf 6. Офіційний сайт Верховної ради України. Закон України від 21.12.2016 № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 7. Офіційний сайт Державної служби статистики України / Статистична інформація [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/ Легка промисловість №4, 2016 І 5

[close]

p. 8

Аналітична довідка УДК 67/68:658.153.8 Асоціація «Укрлегпром» Виробництво найважливіших видів продукції легкої промисловості у 2016 Пряжа вовняна, т Тканини вовняні, бавовняні, з ниток синтетичних та штучних, тис.м.кв. Вироблено за Грудень 2016 у % до 2016 2262 88157 груд., 2016 190 7862 лист. 2016 111,8 89,8 грудня 2015 79,8 93,4 2016 у % до 2015 82,0 106,4 Ковдри та пледи дорожні, крім електроковдр, тис.шт. 2401 261 118,4 83,1 79,4 Білизна постільна, тис.шт. Матеріали неткані та вироби з матеріалів нетканих, крім одягу, т Костюми, комплекти, піджаки, блейзери, сукні, спідниці, брюки, комбінезони, трикотажні машинного або ручного в’язання, жіночі, тис.шт. Пальта, напівпальта, плащі, накидки тощо, чоловічі та хлопчачі, тис.шт. Жилети, анораки, куртки та вироби подібні вироби чоловічі, тис.шт. Костюми та комплекти, крім трикотажних, чоловічі, тис.шт. Піджаки та блейзери, крім трикотажних, чоловічі, тис.шт. Пальта та плащі жіночі, тис.шт. Жилети, анораки, лижні куртки жіночі,тис.шт Жакети та блейзери, крім трикотажних, жіночі та дівчачі, тис.шт. Сукні, крім трикотажних, жіночі, тис.шт. Трикотаж спідній, тис.шт. Колготки, панчохи, шкарпетки та вироби панчішно-шкарпеткові інші, трикотажні машинного та ручного в’язання, тис. пар Светри, пуловери, кардигани, жилети та вироби подібні, трикотажні та в’язані, тис.шт. Взуття, тис.пар з нього взуття з верхом зі шкіри натуральної, крім спортивного, із захисним металевим підноском та взуття спеціалізованого різного 9345 20017 2860 314 296 327 748 884 173 1319 1292 12528 85103 990 22539 2978 993 1889 242 14,5 39,1 25,1 73,3 88,1 19,6 135 128 1202 6437 62,9 1994 273 120,9 92,2 102,7 67,4 115,0 82,6 111,1 121,5 77,2 114,7 98,6 108,3 84,1 75,6 98,9 124,0 99,4 126,2 106,8 121,8 202,6 84,5 87,1 117,3 107,7 94,5 146,1 89,4 81,0 76,6 86,1 105,7 96,2 110,7 104,6 100,2 137,2 102,4 86,5 101,4 110,6 91,5 119,0 91,2 97,8 104,9 100,1 104,8 Динаміка та обсяги виробництва товарів легкої промисловості у 2016 році* Динаміка виробництва продукції за основними видами діяльності легкої промисловості у 2016 році, % до відповідного періоду попереднього рокупопереднього Динаміка виробництва промислової продукції у 2016 році, % до відповідного періоду попереднього рокупопереднього року * За даними Державної служби статистики України. Електронний ресурс: http://ukrstat.gov.ua/ 6 І Легка промисловість №4, 2016 Структура реалізованої продукції за основними видами діяльності легкої промисловості у 2016 році, %

[close]

p. 9

Baltic Fashion&Textile Vilnius 2016 29 вересня у виставковому центрі LITEXPO у Вільнюсі (Литва) відкрилась ювілейна 25 міжнародна виставка «Baltic Fashion & Textile Vilnius». Цього року Україна вперше представлена єдиним стендом національних виробників, який об’єднав 30 підприємств. Загалом, на виставці свою продукцію і послуги представили близько 400 компаній з понад 20 країн світу. Вперше на Baltic Fashion&Textile Vilnius 2016 Асоціація «Укрлегпром» презентувала національну експозицію легкої промисловості України за участю 30 підприємств, серед яких: МІРА-2007, VDone, RITO, Folk Moda, CAMAN, MIDA, TK-Домашній текстиль, KAYROS, Duna-Vesta, Tykafurlux, Courtage, Ярослав, Еліж, ТЕМП-3000, VLADI, B.raise та інші. Інформаційна підтримка заходу надавалася Посольством України в Литовській Республіці, Посольством Литовської Республіки в Українi, Українським союзом промисловців і підприємців (УСПП), Торгово-промисловою палатою України. Яскраве та динамічне відкриття Української експозиції вдалося здійснити за підтримки VDone, RITO та Офісу з просування експорту при Мінекономрозвитку. Дана подія – це не лише «прорив» легкої промисловості України, а й важливий крок у розвитку відносин між країнами. Литва завжди була нашим надійним торговельно-економічним партнером, а підписання угоди про зону вільної торгівлі з ЄС сприятиме поглибленню співпраці. За 7 місяців 2016 року загальний обсяг експорту українських товарів до Литви склав 128,9 млн.$, а імпорт - 210,3 млн.$. Частка товарів легкої промисловості в експорті становила 8,2%, а в імпорті – 2,4%. Реалізувати ідею з презентацією Експозиції національних виробників вдалося за допомогою підтримки ДП “Держзовнішінформ”, Western NIS Enterprise Fund, Офісу з Просування Експорту Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Titanium. Урочиста церемонія відкриття Днів України в рамках 25-ї Міжнародної виставки “Baltic Fashion & Textile Vilnius - 2016”: (з ліва направо) Президент-голова правління Асоціації “Укрлегпром” - Тетяна Ізовіт Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України – Торговий представник України Наталія Микольська Прем’єр-міністр Литовської Республіки Альгірдас Буткявічюс Посол України Володимир Яценківський Легка промисловість №4, 2016 І 7

[close]

p. 10

Презентація підприємств України в рамках 25-ї Міжнародної виставки “Baltic Fashion & Textile Vilnius - 2016” Високий урядовий статус заходу забезпечили Заступник Міністра економіки−Торговий представник України Наталія Микольська та Прем’єрМіністр Литви Algirdas Butkevičius, якому подарували блакитну сорочку з жовтою краваткою - Made in Ukraine by VDone. Високий статус української галузі легкої промисловості на Baltic fashion & Textile Vilnius 2016 за підтримки Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) відмічено під час Засідання українськолитовського Ділової Ради за участю Міністра економіки Литви А.Густаса, Торгового представника-заступника Міністра економіки України Н.Микольської, президента УСПП А.Кінаха, посла України в Литві В.Яценківського, керівництва Конфедерації роботодавців Литви, віцепрезидента ТПП України С.Свистіля, Литовської ТПП та інші. Завершальним етапом роботи Асоціації «Укрлегпром» на Baltic fashion & Textile Vilnius-2016 став круглий стіл «Cooperation potential in the fashion, textile&leather industry», під час якого українські підприємства презентували себе литовській бізнес-спільноті, а компанія Tykafurlux урочисто подарувала президенту Литовської Асоціації LATIA Aurimas Palevicius пам’ятний сувенір - килим з литовською геральдикою на знак вікової торгово-економічної співпраці між країнами. Н.Микольська акцентувала на нових можливостях кооперації з українськими підприємствами легкої про-мисловості у зв’язку з підписанням ЗВТ з Канадою та Угоди про Асоціацію з ЄС. Т.Ізовіт презентувала галузь легкої промисловості України, потенціал та перспективу кооперації Українських та Литовських підприємств. Участь у Круглому столі також взяли повноважний посол України в Литві В.Яценківський, керівництво Литовської галузевої асоціації LATIA та Асоціації «Укрлегпром», комерційний аташе Литви Р.Шегджі, віце-президент ТПП України С.Свистіля та інших. Асоціація «Укрлегпром»

[close]

p. 11

Наукова школа факультету хімічних та біофармацевтичних технологій КНУТД серед ТОП-100 у міжнародному рейтингу в галузі медицини та фармації Провідний міжнародний електронний журнал CEOWORLD Magazine, орієнтований на керівників компаній та бізнес структур по всьому світу, забезпечує своїх читачів фаховими аналітичними дослідженнями щодо успішних бізнес-стратегій, інноваційних методів управління, світових тенденцій економічного розвитку, а також, на основі власної методики, проводить незалежну оцінку та визначає рейтинг у різних сферах суспільства. Особливе місце займає ранжування вищих навчальних закладів всього світу. Експерти журналу CEOWORLD Magazine завершили тримісячне дослідження та представили на загал світовий рейтинг ТОП-100 найкращих наукових шкіл та університетів, які забезпечують випуск високваліфікованих спеціалістів в галузі медицини та фармації (http://ceoworld.biz). Серед призерів: Школа медицини Стенфордського університету; Школа медицини Університету штату Вашингтон; Школа клінічної медицини Кембриджського університету. Приємною новиною стала висока незалежна оцінка діяльності факультету Хімічних та біофармацевтичних технологій Київського національного університету технологій та дизайну, який зайняв почесне 71 місце випередивши відомі науковоосвітні заклади Великої Британії, Австрії, Німеччини, Італії, Канади, Ізраїлю та інших країн. Таке почесне місце, стало результатом кропіткої цілеспрямованої роботи керівництва та науковопедагогічних працівників факультету. Успіх і така вичока оцінка також безумовно пов’язані з створенням сучасних навчально-наукових лабораторій, проведенням на факультеті науково-дослідної та інноваційної роботи, яка відповідає сучасним потребам фармацевтичної промисловості на рівні кращих світових практик. Оцінка кращих шкіл світу в галузі медицини та фармації, яка була проведена журналом CEOWORLD ґрунтується на шести основних показниках якості, а загальний бал (100%) є сумою: 1) Академічної репутації. 2) Допуску та відповідності вимогам. 3 )Швидкості працевлаштування. 4) Зворотнього зв’язку з роботодавцем. 5) Спеціалізації. 6) Глобальної репутації та впливу в країні. Дані за цими показниками були зібрані із загальнодоступних джерел, веб-сайту університету та власних досліджень і обстежень журналу. Рейтинг вимірює якість освіти, працевлаштування, а також зворотний зв’язок з роботодавцем, не пов’язаний з даними, які подають безпосередньо вищі навчальні заклади. Дані детального обстеження та інформація була зібрана безпосередньо від 96 000 осіб, у 52 країнах в період з 12 вересня до 16 грудня 2016 року. Дослідження проводились із залученням 40 000 студентів, 34 000 фахівців галузі, і 22 000 волонтерів по всьому світу. Редакційна колегія Презентація майбутнім фармацевтам освітніх програм та можливості подальшого навчання в КНУТД на факультеті хімічних та біофармацевтичних технологій Легка промисловість №4, 2016 І 9

[close]

p. 12

Енергоефективний університет 27 жовтня 2016 року в м.Києві у приміщенні Київського національного університету технологій та дизайну відбулася ювілейна V міжнародна науково-практична конференція «Енергоефективний університет». Організаторами конференції виступили Міністерство освіти і науки України, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, Київський національний університет технологій та дизайну, ВГО “Вища рада енергоаудиторів та енергоменеджерів України”, Український союз промисловців і підприємців, Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine), Всеукраїнська екологічна ліга. Сьогодні, на жаль, недостатньо надається уваги центральними органами виконавчої влади вихованню енергосвідомих поколінь, які б використовували набутий досвід із енергоощадливості у вищих навчальних закладах та поширювали його в майбутньому на всіх ланках національного господарства України. 10 І Легка промисловість №4, 2016 V Міжнародна науково практична конференці

[close]

p. 13

У зв’язку з цим, Київський національний університет технологій та дизайну за участю Українського союзу промисловців та підприємців ініціює розробку національної програми «Енергоефективний університет», та уже п’ятий рік поспіль проводить зазначену конференцію метою якої є обмін інформацією і досвідом з питань розробки та реалізації інноваційних проектів з енергозбереження серед представників вищих навчальних закладів, вітчизняних та міжнародних організацій і фондів, провідних фахівців, науковців, представників органів влади та громадських об’єднань. Із року в рік конференція все більше привертає увагу фахівців національної та міжнародної спільноти, урядовців, представників засобів масової інформації та бізнесу, які зацікавлені у впровадженні інноваційних проектів у сфері енергоефективності та формуванні свідомості енергозаощадження серед молоді. З огляду на актуальність та важливість питань, що обговорювалися на конференції, у її роботі взяли участь відомі вітчизняні та міжнародні провідні експерти. Загалом учасниками цьогорічного заходу були більш ніж 200 фахівців. Традиційно конференцію вітальним словом відкрив ректор Київського національного університету технологій та дизайну Іван Грищенко. Він розповів гостям та учасникам конференції про останні досягнення, проектні ініціативи науковців і співробітників університету, зокрема, про проект в галузі енергоефективності. Цей проект академік Грищенко виокремив як пріоритетний. До учасників конференції з привітанням звернувся президент Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Анатолій Кінах, який зазначив, що сьогодні для України енергоефективність та енергозбереження є основними напрямами енергетичної політики у реалізації антикризової програми спільних дій влади та бізнесу. Президент УСПП також наголосив на важливості державноприватного партнерства щодо модернізації ряду галузей промисловості. Він підкреслив, що УСПП буде створювати сприятливі умови для залучення інвестицій в інноваційні проекти з енергоефективності та енергозбереження, і наголосив на готовності до співпраці з університетом. іжнародна на еренція Легка промисловість №4, 2016 І 11

[close]

p. 14

ВітальнеслововідГоловиДержавногоагентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергія Савчука виголосив Роман Мерецкий –заступник директорадепартаменту технічного регулювання енергоефективності Держ-енергоефективності України. З цікавими змістовними доповідями виступали як запрошені гості заходу, так і професорськовикладацький склад університету, а саме: - перший віце-президент Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC-Ukraine) Володимир Михайлов, який у своєму вітальному слові зазначив, що ICC-Ukraine готова до розповсюдження досвіду реалізації програм енергоефективності через власні комітети; - директор представництва «Italian Trade Agency» в Україні Carlo Ferrari відмітив, що налагодження зв’язків з освітніми закладами в галузі енергоефективності є пріоритетними; - експерт з питань кооперації в галузі наукових досліджень Федерального міністерства освіти та досліджень Німеччини Erich Bistriker у своєму виступі навів приклад про проекти енергоефективності, що реалізуються німецькими міськими громадами та університетами; - віце-президент міжнародного холдингу “Polenergia Group”, Польща (екс-заступник Міністра фінансів Польщі) Grzegorz Stanislawski розповів про поточні цілі та досягнення ЄС в галузі енергетики за останні 25 років, а також про європейську ініціативу щодо створення енергетичного союзу; - представник Енергетичного агентства Австрії Cornelia Schenk. представила учасникам конференції кліматичну програму KLIMAAKTIV, метою якої є підтримка екологічно безпечних технологій та послуг. Основні доповіді конференції було присвячено питанням використання передових технологій у сфері енергозбереження та принципам побудови енергоефективних моделей будівель, а також популяризації кращих практик, впровадження системних рішень зменшення споживання енергоносіїв. Влучними та корисними були виступи спікерів конференції. Зацікавлення учасників викликали доповіді як національних, так і іноземних експертів, зокрема: Віктор Каплун – проректор з наукової та інноваційної роботи Київського національного університету технологій та дизайну, у доповіді «Динамічний енергоменеджмент, як складова інтелектуальної системи управління енергоспоживання в університеті», вперше розкрив зміст поняття «Динамічний енергоменеджмент». 12 І Легка промисловість №4, 2016 Вадим Улида - президент Всеукраїнської громадської організації “Вища рада енергоаудиторів та енергоменеджерів України” у доповіді «Енергосервісні договори: механізм залучення приватних коштів для термомодернізації навчальних закладів», в якій торкнувся питання залучення інвестицій для термомодернізації ВНЗ та поділився досвідом реалізації проектів на основі комплексного підходу до енергозбереження, що передбачає – проведення аудиту об’єктів, відбір об’єктів, реалізацію проекту, навчання персоналу. Ірина Новікова - начальник відділу державноприватного партнерства Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в доповіді «Приватно-публічне партнерство та енергоефективність», розповіла про нормативно-правові механізми щодо створення та розвитку в Україні державноприватного партнерства (ДПП), а також назвала основні галузі, в яких сьогодні успішно реалізуються проекти ДПП: переробка відходів, телекомунікації, енергетика, транспорт, водопостачання.

[close]

p. 15

Анатолій Козленко – голова комісії з енергоефективності ICC, директор центру управління енергоефективністю Київського національного університету технологій та дизайну виступив з доповіддю «Перспективи розробки національної програми “Енергоефективний університет”», в якій розповів про перспективи реалізації загальнонаціональної програми «Енергоефективний університет», а також зазначив важливість формування державно-приватного партнерства для залучення інвестицій у проекти, які сьогодні реалізуються вищими закладами освіти. Володимир Брунько - керівник Науково-дослідного інженерно-технічного центру ПАТ “КиївЗНДІЕП” у доповіді «Правильні будинки. Термокліматичний потенціал будівель як найдешевший спосіб виходу на “А” класс енергоефективності» ознайомив учасників конференції з основними трендами в реалізації проектів «Енергоефективні будівлі», а також розповів про процедуру оцінки якості та вартість життєвого циклу проектів в галузі енергоефективності. Сергій Денисюк – директору Інституту енергозбереження та енергоменджменту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» виступив з доповіддю «Енергоменеджмент: технології, моделі, стандарти» в який наголосив на важливості розробки стандартів управління енергоспоживанням та стандартів якості освіти в галузі енергоменеджменту, а також підвищенні престижу професії енергоменеджера. Костянтин Єремчук – керівник програми термомодернізації будівель і споруд комісії Українського союзу промисловців та підприємців з розвитку енергетики та енергозбереження в доповіді «Досвід роботи комісії УСПП з енергоефективності та термосанації будівель» ознайомив учасників конференції з результатами проведення роз’яснювальної роботи щодо реалізації державної програми енергоефективності і поділився досвідом реалізації проектів з термомодернізації будівель бюджетної сфери. Анатолій Мачулко - генеральний директор ТОВ «Гефест» в доповіді«Сучасні технології утеплення фасадів» розповів про низку інженерних технологій в галузі енергоефективності та будівництва, що реалізуються ТОВ «Гефест. Борис Рачинський – керівник проектів ТОВ «Aclima» виступив з доповіддю «Енергозберігаючі вентиляційні системи», в якій розповів про сучасні концепції енергозбереження, які використовує компанія «Aclima» в своїй діяльності, а також про економію і терміни окупності ефективного кліматичного обладнання. Пан Рачинський згадав про успішний проект співпраці з Університетом - інсталяцію вентиляційного обладнання в корпусі №4, який дозволив зекономити 500 тис. грн. за один сезон. Олександр Погорілий - директор компанії «ITW SYSTEMS» у доповіді «Принципи формування енергосервісних контрактів для систем освітлення у будівлях бюджетної сфери» поділився досвідом використання LED освітлення в будівлях бюджетної сфери та наголосив на вигодах його використання для споживачів, інвесторів та навколишнього середовища. В своїй презентації він також акцентував увагу на мотиваторах і бар’єрах впровадження LED освітлення в будівлях та перспективах використання моделі ЕСКО для реалізації цих проектів. Виступи досвідчених експертів – це тільки частина того, що приготували організатори Легка промисловість №4, 2016 І 13

[close]

Comments

no comments yet