Жовтень-2016

 

Embed or link this publication

Description

Шкільна газета

Popular Pages


p. 1

Заклад освіти І-ІІІ ступенів «Тернопільський обласний навчально-реабілітаційний центр» Випуск №10’2016 Читайте у номері: Василишин Євгенія. Свято Покрови та козацької звитяги…..…..1 Свято Покрови та козацької звитяги 14 жовтня в Україні відзначають одне з найшанованіших християнських свят — Покрови Пресвятої Богородиці. Від сьогодні в українських селах починався сезон весіль, що тривав аж до Пилипівки. Не дарма в народі кажуть: «Покрова накриває траву листям, землю — снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем». Андрушишин Андрій. Звичаї запорізьких козаків…………………..2 Репета Мар’ян. День захисника України……..3 Богач Христина. Найнебезпечніші дороги до школи………………..4 Паньків Єлизавета. Найнезвичайніші школи світу……………………..5 Ткачук Сергій. Захоплюючі факти про Івана Франка……………8 Медвідь Андрій. Математичні казочки…10 Казкова вікторина для малят…………………..11 Василишин Євгенія. Гори Біблії…………….12 У випуску використано матеріали з Інтернету, дитячого порталу Пустунчик На Покрову незаміжні дівчата, які бажали якнайшвидше вийти заміж, ішли до церкви молитися: «Мати-Покровонько, накрий мені головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою». Після Покрови країну огортає справжня осінь: відлітають у вирій журавлі, стрімко опадає листя з дерев, вдаряють перші заморозки. «Прийшла Покрова — на дереві голо» — каже мудрий український народ. А чи спостерігали Ви цього дня за природою? З давніх часів на Покрову люди робили синоптичні прогнози:  якщо на Покрову не випаде сніг, то не покрити йому землю і в листопаді-грудні;  якщо вишня «скине» листя до Покрови, взимку лютуватимуть сильні морози, якщо ж залишиться стояти зеленою — бути зимі теплою та погожою;  якщо білка змінить шубку до Покрови — зима буде поблажливою. У Карпатах до свята Покрови поверталися з полонин усі пастуші отари, закінчували далекі поїздки і чумаки. З цього приводу навіть приказку вигадали: «Настала Покрова — сиди, чумаче, вдома». Своєю вірною покровителькою і заступницею вважали Покрову козаки. Саме 14 жовтня вони обирали нового отамана та влаштовували свято козацької мужності та відваги. Нині ж на Покрову ми відзначаємо День українського козацтва.

[close]

p. 2

Звичаї запорізьких козаків 14 жовтня — Покрова Пресвятої Богородиці, релігійне і народне свято, яке здавна любили українці, а надто — козаки. Адже Матір Божу вони вважали своєю заступницею. Тому з 1999 року свято Покрови в нашій державі — це ще й день, коли ми згадуємо про славних вояків, які прагнули волі й боролися за Україну. Про козаків можна розказати безліч цікавих історій. Їхнє життя приваблює своєю незрівнянною мальовничістю і колоритом. Сьогодні мова піде про звичаї хоробрих запорожців. Після того, як чоловік прибував на Січ, його життя неабияк змінювалося – про це свідчить хоч би й те, що тепер його починали інакше називати! Одразу ж після того, як новоспечений запорожець записувався до куреня, він змінював своє прізвище на якесь нове прізвисько, яке часто дуже яскраво характеризувало його зовнішність або внутрішній світ. Від того виникли такі прізвища, як Перебийніс, Рябошапка, Сторчеус, Рудий, Палій, Лелека, Гава, Нечоса. Втім, оскільки новачків за звичаєм годилося висміювати, то козаки часто давали їм прізвиська, які, навпаки, могли зовсім їм не підходити. Приміром, козака-бешкетника називали Святим, а козака дуже великого зросту – Малютою. Аби стати козаком-запорожцем, новоприбулий довго навчався військовій справі і традиціям січового товариства. На завершення йому обов'язково потрібно було пройти неймовірно складне випробування. Зокрема, він мусив з’їсти страшенно пекучий від перцю борщ і випити кварту «оковитої». А після цього – пройти по перекинутій між скелями на березі Дніпра колоді й не зірватися у воду. Та і це ще не все. Кандидат у запорожці мусив, сівши на необ’їждженого коня обличчям до хвоста, без сідла й вуздечки проскакати полем і повернутися назад, звісно ж, не впавши на землю. Коли новачок із честю проходив усі випробування, його стригли і переодягали в новий одяг. Новоспеченому козакові голили голову, залишаючи пасмо волосся – «оселедець». Запорізькі козаки завжди були гостинними до заїжджих людей. Кожен охочий міг прийти до куреня і жити та їсти з козаками – курені в них завжди стояли відчинені. Будь-який мандрівник чи перехожий міг туди зайти і пригоститися, навіть якщо нікого не було вдома. Проте забирати якісь речі з куреня із собою було заборонено – за це гостя могли суворо покарати. У великій шані в козаків було побратимство. У народних оповіданнях збереглося багато згадок про те, як козак, відшукавши свого побратима в неволі й не маючи коштів, щоб його викупити, сам віддавався на каторгу, щоб турок випустив його товариша на волю. Вражає, чи не так?

[close]

p. 3

День захисника України — новонароджене свято з давніми традиціями Відтепер 14 жовтня, на Покрову, українці відзначатимуть велике державне свято — День захисника України. Це прекрасна нагода зазирнути в сторінки історії та згадати не лише козаків, але й усіх, хто нині покликаний захищати нашу Батьківщину, і не лише зі зброєю в руках. Це свято пам’яті про наших гордих предків, які пером і словом, вогнем і мечем виборювали право на незалежність рідної держави; свято вшанування козацької доблесті та звитяги; свято вдячності ветеранам Другої світової, які також воювали за свою землю. І, нарешті, це день усіх героїв сьогодення, які хоробро боронять кордони України від зазіхань північного сусіда-агресора, та усіх тих, хто поклав своє життя на Сході країни в ім’я суверенності та єдності нашої держави. День 14 жовтня обрали не випадково. Споконвіків на свято Покрови наші пращури вшановували воїнів-захисників. Традиція ця дуже давня і походить ще з часів Київської Русі. Козаки вважали Покрову своєю заступницею. На Січі була церква на честь Покрова Пресвятої Богородиці з іконою її Покрова. Збираючись у похід на ворога, козаки проводили молебень до своєї Покровительки. Повернувшись щасливо з походу, дякували Їй за збережене життя. Оберігає Пресвята Богородиця і теперішніх оборонців державних кордонів. Вони разом з усією країною прохають у Всевишнього миру для України. З такими молитвами 14 жовтня, у велике православне свято, звертатимуться до Господа і священнослужителі та віряни кожного храму. Та не лише свято Покрови та День козацтва відзначають 14 жовтня. Вважається, що саме цього дня 1942 року була створена УПА. А вже 30 травня 1947-го Українська повстанська армія оголосила празник Покрова своїм офіційним святом. День захисника України – свято не тільки військових. Це свято нескорених, свідомих громадян, які вболівають за долю нашої країни, день усіх небайдужих, які своєю професійною діяльністю, сумлінною працею, волонтерською роботою забезпечують Україні захист – економічний, гуманітарний, інформаційний. Вітаємо усіх із Днем захисника України! Нехай патріотизм, сила волі та незламна віра у щасливе майбутнє рідної землі стануть вірними друзями на все життя. Миру, добра і процвітання нашій країні.

[close]

p. 4

Найнебезпечніші дороги до школи Знову підйом о 7-мій ранку, сніданок нашвидкуруч, хапаєш портфель і… риссю – до школи. Піша прогулянка або поїздка на автобусі – такий знайомий щоденний маршрут. Однак є на світі країни, діти яких мусять долати гірські вершини, перепливати річки чи балансувати над прірвою, аби лиш дістатися школи й отримати таку бажану освіту. Відвазі та мужності цих малюків можна тільки позаздрити. Учні найвіддаленішої школи в світі протягом п’яти годин змушені крокувати вузькою стежиною високо в горах (Гулу, Китай). Стрімкий політ на металевому тросі довжиною 800 м над річкою Ріо-Негро – єдиний шлях до місцевої школи (Колумбія). Ще одна шокуюча дорога до школи – через аварійний міст (Сичуань, Китай). Ось такий складний шлях до знань! Для школярів із віддаленого китайського селища Zhang Jiawan дорога до знань проходить через стрімкі скелі. Аби потрапити до школи, маленькі сміливці щодня підіймаються приставними дерев’яними драбинами, ризикуючи здоров’ям і життям. А це – «прогулянка» Гімалаями до школи-інтернату в гірському регіоні Занскар (Індія). Діти перепливають річку на накачаній шині (провінція Рисаль, Філіппіни). Замість шкільного автобуса у деяких школярів Індонезії — саморобний пліт. Вузенька балка поміж стінами, зведеними ще в ХVІ столітті, – єдина надія потрапити до однієї зі шкіл у Форт-Гале (ШріЛанка).

[close]

p. 5

Найнезвичайніші школи світу Думаєте, що всі школи у світі однакові? Скрізь є учні і вчителі, парти і стільці, дошка і крейда?.. Це зовсім не так! Школа Vittra Södermalm у Швеції Сучасні школярі проти сірих будівель і звичайних класів так само, як і спеціалісти архітектурної студії Rosan Bosch. Саме вони розробили і втілили в життя проект навчального закладу Vittra Södermalm, що знаходиться у Стокгольмі. Це – одна з найнезвичайніших і найцікавіших шкіл світу. Перше, що привертає увагу, – яскраві кольори та абсолютно несподіване їх поєднання: чорний, червоний, жовтий, блакитний... Окремих класів і кабінету для вчителів тут немає. Щоб поєднати навчання і відпочинок, заняття у школі Vittra Södermalm проводяться на трибунах зі східцями. Під час уроку діти можуть вмоститися на них так, як їм буде зручно. Таке облаштування нагадує античний амфітеатр. У цій незвичайній школі немає атрибутів, які кожен вважає незамінними для школи, – дошки і крейди! У закладі є великі столи для проведення групових занять, яскраві конференц-зали, для вчителів – невеликі затишні куточки. А от на перерві учні відпочивають на диванчиках – невеликих отворах у стіні. Цікаво у такій незвичайній школі світу проводити час у бібліотеці. Вона нагадує величезний чорний ящик. Тут є книги, журнали, ноутбуки – все, що необхідне у процесі навчання. Їдальня в школі також виконана в нетрадиційному стилі: діти сидять на високих барних стільчиках за столиками-крапельками яскравого кольору. І, звичайно ж, не обійтися без корисного сніданку та смачного поживного обіду. Гімназія за принципом open space у Данії Гімназія Орестанд знаходиться у столиці Данії – Копенгагені. Особливість цього начального закладу – незвичайний принцип побудови – open space. Це означає, що школа являє собою суцільний відкритий простір, де немає ані аудиторій, ані перетинів, ані дверей. Класи відділяються один від одного лише умовною межею. У 2007 році споруду гімназії визнали найкращою у Скандинавії. У гімназії Орестанд навчаються лише старшокласники, які у майбутньому хочуть працювати у галузі ЗМІ. Завдяки безпровідному Інтернету гімназисти кожного дня спілкуються у реальному та віртуальному просторах.

[close]

p. 6

«Серце» будівлі – великі кручені сходи. Вони слугують своєрідним з'єднанням між чотирма рівнями гімназії. На перерві в зоні відпочинку учні мають змогу «повалятися» на великих яскравих подушках. За задумом дизайнерів, такий інтер'єр сприяє розвитку креативності та самостійності в отриманні знань. Школа пригод у США Навчання у американській Watershed School – це направду суцільна багаторічна пригода. Під час вивчення традиційних предметів – математики та англійської – заняття проводять в аудиторіях. А от під час географії чи біології влаштовують навчальні експедиції. Вчителі вважають такий метод навчання найпродуктивнішим. Так, для дітей постійно організовують похід до лісу і веслування на байдарках. На фізкультурі діти мають можливість покататися на гірських велосипедах і пограти у фрісбі. А ще, окрім традиційних видів спорту, вони займаються йогою. Учителі заохочують учнів, аби ті розвивали свої таланти. Тому учні цієї незвичайної школи створюють рок-групи, збирають роботів і пишуть сценарії для відеоігор. Перевізна школа з промислових контейнерів De Kleine kapitein – це школа в Амстердамі, столиці Нідерландів. Незвичайна ця школа тим, що повністю складається з промислових контейнерів. Цей навчальний заклад був створений у 2009 році зовсім випадково. З початком нового навчального року виявилося, що через стрімкий ріст населення дітям із нових мікрорайонів просто немає де вчитися. Так і виникла ідея зробити школу з різнокольорових «кубиків». De Kleine kapitein мала бути лише тимчасовим приміщенням для навчання дітей, але батькам ця незвичайна школа настільки сподобалася, що її вирішили залишити. Кольорові будиночки легко переставити з місця на місце. До того ж таке приміщення не потребує особливого ремонту. Підземна школа у США Початкова школа Terraset знаходиться у невеликому містечку Рестон (США). Її побудували в середині 1970-х років. У цей час у країні панувала енергетична криза, тому тут ввели режим жорсткої економії енергії. Зрозуміло, що достатнє опалення шкіл було неможливим. З цієї причини і була побудована одна з найнезвичайніших шкіл світу – Terraset. Цей навчальний заклад знаходиться під землею, оскільки це природне покриття допомагає зберегти тепло у приміщенні. На сьогодні Terraset – це не лише школа, а й визначна туристична пам'ятка міста. Хоч школа і незвичайна за своїм зовнішнім виглядом, процес навчання тут традиційний. Молодші школярі вивчають такі ж предмети, як і в інших школах США.

[close]

p. 7

Школа у вигляді книжкової полиці у Грузії Фасад школи у місті Зугдіді нагадує полицю, де розмістили величезні книги. Якщо уважно придивитися до фото, то можна помітити, що тут навіть є «Кобзар» Тараса Шевченка. Також знаходяться тут твори Оноре де Бальзака, Джорджа Байрона та видатних грузинських класиків. Оскільки багато уваги тут приділяють вивченню природничих наук – фізиці, хімії, біології – всередині школа облаштована надсучасним обладнанням. Незвичайна українська школа Невже такі незвичайні школи існують лише за кордоном? А от і ні! В Україні, у Києві, є школа № 78, яка більш нагадує офіс «крутої» бізнес компанії.

[close]

p. 8

Захоплюючі факти про Івана Франка «На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний вогонь... Це вогонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя», – писав знаменитий Іван Франко, який висвітлив тим багаттям найтемніші куточки життя українського народу. Про найгарячіші факти з життя Франка, що змусять палати будь-яке серце, – читай у статті. Іван Франко — геніальна постать в українській літературі, взірець для наслідування та недосяжна вершина для найстаранніших працеголіків сьогодення. Талановитий письменник, поет, інтелектуал, публіцист, громадський діяч і перекладач, Франко, який володів 14-ма мовами, збагатив своєю працею чимало галузей європейської науки. А чутки про його творчу спадщину розлетілися найвіддаленішими куточками світу… Юний мольфар Мати Івана Франка називала його Мироном. Це було своєрідне «домашнє» (поганське) ім’я, яке давали довгожданим дітям, аби ті не стали жертвами злих духів. Маленький Івась був унікальною дитиною. З раннього дитинства хлопчик полюбляв блукати лісом, розмовляти з деревами та пташками. Через це односельці прозвали малого «лісовою душею». Подейкували, що він володів надзвичайними здібностями. Один випадок зі свого магічного дитинства Франко описав у автобіографічному оповіданні «Під оборогом». Там йдеться про хлопчика, такого собі юного мольфара, якому вдалося відвести від села грозову хмару. Думки дослідників творчості Франка збігаються: швидше за все, схожий факт таки мав місце у біографії письменника. Дивовижно, що така незвичайна дитина не стала сільським ворожбитом чи знахарем, а зробила вагомий вклад у розвиток європейської науки та літератури. Вражаюча працездатність Доля подарувала Франкові майже 60 років життя, 40 із них письменник присвятив активній творчій діяльності. За весь цей час український геній написав 6000 творів. Що це означає? А от що: кожні два дні на світ з’являвся новий твір – вірш або новела, роман чи оповідання… За роки активної праці з-під пера Івана Франка вийшло 220 видань, тобто 5-6 книг у рік. Важко уявити, як це йому вдавалося. Грандіозна працездатність Франка не лишає сучасним письменникам шансів перевершити його рекорд. Рідкісний вірш або Як не забути про весілля? Весіллю Ольги Хоружинської та Івана Франка мало не завадив звичайний вірш. Закохані вінчалися у Києві 1886 року. В той час, коли гості, дружки та бояри зібралися для проведення церемонії, а наречена вже одягла фату, наречений спізнювався. Кинулися шукати і… знайшли! По вуха закоханий у літературу молодий Франко захоплено переписував якийсь рідкісний вірш із випадково знайденої старої книги і зовсім забув про власне весілля.

[close]

p. 9

Перший український політик та фаховий літератор Франка називають першим літератором, який почав заробляти на життя творчою діяльністю. До нього письменники в літературу тільки «бавилися», шукаючи додаткові джерела заробітку. Завдяки наполегливій щоденній праці Франко зміг купити садибу на околиці Львова, щоправда, у кредит. Виплачуючи банку позику, письменник до того ж забезпечував свою велику родину: дружину і чотирьох дітей. Франко був головою першої української політичної партії, що мала назву Русько-українська радикальна партія. Ведучи активну політичну діяльність, Іван Якович ще й підтримував феміністичний рух, зокрема, жіночий альманах «Перший вінок», який видавали Наталя Кобринська та Олена Пчілка. До слова, у Івана Франка був справжній викладацький талант. Одного разу після лекції студенти винесли його з аудиторії на руках, і, підкидаючи, навіть подерли фрак, який Франко спеціально для виступу позичив у приятеля, польського письменника Яна Каспровича. Стати видатним викладачем Івану Яковичу завадили ув’язнення, його політичне минуле та радикальні погляди. Майстер риболовлі Наскільки самовіддано письменник любив працювати, настільки якісно вмів і відпочивати. Рибальство було одним з його улюблених занять. До того ж, Івана Франка вважають першим професійним туристом, який сам обожнював мандрувати та ще й організовував піші екскурсії рідним краєм. Завдяки цьому його називають ще й засновником зеленого туризму в Галичині. Цікаво про дітей Івана Франка Розповідають, що діти Івана Франка (а їх у нього було четверо) були дуже пустотливими: то галасували, то забивали цвяхи у дошки, то кидалися камінням, а то й поливали перехожих водою з балкону. Як обдарованому публіцистові вдавалося працювати у такому гармидері – загадка. Усі четверо дітей любили обсідати тата (а Петрові й Ганні випадала можливість сидіти на колінах – вони були найменшими у родині), бо він розповідав їм чудові казки і байки. За першої ж можливості батько віз малих за місто, на природу. «У нас, немов у звірячій клітці, постійно перебували або голодна кицька, яку тато знайшов дощового вечора й приніс нагодувати, або цуценя чи пташеня», – згадує Анна ФранкоКлючко, наймолодша донька Івана Франка. І справді, письменник дуже любив тварин: то принесе додому виходжувати бузька зі зламаним крилом, то заведе кроликів… Але найбільше чоловік любив собак. Ті ж, «забувши» про гарні манери, гавкали, коли їм заманеться. Через це Франкові на його улюбленців часто скаржилися сусіди.

[close]

p. 10

Математичні казочки Пропонуємо нашим молодшим школярам цікаві математичні казочки. Читайте уважно та спробуйте розгадати, в чому ж тут секрет? Казка про двох пастухів Зустрілися якось два пастухи, Іван і Степан. От Іван і каже Степанові: «Віддай-но мені одну вівцю, дивись, у мене тоді буде рівно вдвічі більше овець, ніж у тебе!» А Степан йому і відповідає: «Ні! Краще ти віддай мені одну зі своїх овець, тоді їх у нас буде порівну!» То скільки ж овець було в кожного з них? Казка про мудреця та верблюдів В одного старого чоловіка, що мав троє синів, було стадо верблюдів. От він і розпорядився так, аби після його смерті старшому дісталася половина верблюдів, середній узяв третину, а менший — дев’яту частину стада. Незабаром старий помер і зоставив синам у спадок 17 верблюдів. Та, як виявилось, число 17 не ділиться ні на 2, ні на 3, ні на 9. Засмучені брати звернулись за допомогою до мудреця. Той приїхав до них на власному верблюді і поділив верблюдів за заповітом. Як він зробив це?

[close]

p. 11

Лисичка і Журавель, Курочка Ряба і Пан Коцький – улюблені казкові герої дітей. Цікаво, чи упізнають цих героїв учні молодших класів? Запитання 1. Як звали півника в казці «Колосок»? 2. Чим пригощала Лисичка Журавля? 3. Кого купив дід на базарі за три копи? 4. У якій казці битий небиту віз? 5. У відомій казці дід загубив річ, яка згодом стала житлом для лісових звірів. Це була... 6. Що не міг зробити ані дід, ані баба, а змогла зробити лише маленька сіра миша? 7. Кому з героїв української народної казки у скрутну хвилину допомогло гусенятко? 8. Кому в казці треба було відчинити, через поріг пересадити, нагодувати і спати покласти? 9. Кого в казці «Рукавичка» називали іклан? 10. Чому Котигорошко має таке ім'я?

[close]

p. 12

Біблія користувалася і користується великою популярністю усьому світі. На прикладі Біблії виховувалось не одне покоління дітей. Розповіді із Книги Книг несуть, насамперед, важливе виховне значення, навчають мудрості, любові, людяності, добра. У духовному розвитку особистості школяра Біблія відіграє важливе виховне та освітнє значення. Зміст духовних цінностей викладено у Книзі Життя, в Біблії, що є словом самого Бога для людини. Це християнські чесноти: покора, щедрість, цнотливість, доброзичливість, поміркованість, лагідність, працьовитість. Учениця 8 класу Василишин Євгенія пропонує читачам нашої газети перевірити, чи добре вони знають Біблію. Гори Біблії 1. Чи були гори до потопу? 2. На якій горі Бог дав Мойсею десять заповідей? 3. На якій горі помер Аарон? 4. На якій горі Мойсей побачив терновий кущ, що не згорає? 5. Як називається гора, з якої Мойсей побачив землю обітовану? 6. Що означає назва гори Голгофа (гора, на якій розіп’яли Ісуса)?

[close]

Comments

no comments yet