Антична колекція Херсонського обласного краєзнавчого музею. Історія становлення (1890-1963 рр.)

 

Embed or link this publication

Description

Костенко Антон, Абікулова Марина. Антична колекція Херсонського обласного краєзнавчого музею. Історія становлення (1890-1963 рр.)

Popular Pages


p. 1

Антон Костенко Марина Абікулова ΑΗΤИЧНΑ ΚΟΛΕΚЦІЯ ХЕΡСОНСЬΚΟΓΟ ΟБΛΑСΗΟΓΟ ΚΡΑЄЗΗΑΒЧΟΓΟ ΜУЗЕЮ. ΙСΤΟΡΙЯ СΤΑΗΟΒΛΕΗΗЯ (1890-1963 ρρ.)

[close]

p. 2



[close]

p. 3

Міністерство культури України Управління культури Херсонської обласної державної адміністрації ХЕРСОНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ Антон Костенко Марина Абікулова АНТИЧНА КОЛЕКЦІЯ ХЕРСОНСЬКОГО ОБЛАСНОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ (1890-1963 рр.) Херсон Сектор археології відділу науково-фондової роботи Херсонського обласного краєзнавчого музею 2016

[close]

p. 4

УДК 06.011(477-25) ББК 85.103(0)32л61 А 72 Схвалено науково-методичною радою Херсонського обласного краєзнавчого музею 22 червня 2016 р. Костенко Антон, Абікулова Марина. Антична колекція Херсонського обласного краєзнавчого музею. Історія становлення (1890-1963 рр.) / А. В. Костенко, М. Й. Абікулова. – Херсон: Сектор археології відділу науково-фондової роботи ХОКМ, 2016. – 172 с. У науково-популярному виданні на основі архівних джерел та опублікованих матеріалів відтворено історію започаткування та розвитку херсонської музейної античної колекції, формування та поповнення якої нерозривно пов’язане з іменами В. І. Гошкевича, Г. Л. Скадовського, Б. В. Фармаковського, І. К. Суручана, І. В. Фабриціус, Г. П. Крисіна, О. К. Тахтая, І. Д. Ратнера, Л. І. Костюк, інших видатних археологів та істориків. Детально розглянуто поетапний розвиток херсонського Археологічного музею та його трансформацію в Херсонський обласний краєзнавчий музей. Публікуються також найвиразніші предмети з музейної античної колекції. В оформленні обкладинки використане фото В. І. Гошкевича в експозиційних залах Археологічного музею Херсонської губернської вченої архівної комісії (1909 р.). На звороті обкладинки – фото арибала з розкопок Г. Л. Скадовського на острові Березань (1901 р.). У виданні використано фотографії Макса Афанасьєва, Наталії Очеретної та з фондів ХОКМ. © Костенко А. В., Абікулова М. Й., 2016 р. © Херсонський обласний краєзнавчий музей, 2016 р.

[close]

p. 5

На пошану подвижницької праці засновника херсонського Археологічного музею, видатного українського археолога та громадського діяча ВІКТОРА ІВАНОВИЧА ГОШКЕВИЧА (1860-1928 рр.) Треба сказати, що спочатку навіть освічені люди дивилися на музей В. І. Гошкевича як на примху дивака. Але згодом цей музей розрісся у величезну не лише крайову, але й загальноросійську наукову інституцію, до якої приїздили учені археологи з Москви, Петербургу і навіть з Західньої Европи. В. І. Кедровський, Обриси минулого, с. 59. «[Гошкевич] не тільки силу свою поклав на те, щоб зібрати музей, але й розум, і мислю свої, весь процес творчої праці передав установі. В. І. залишив Музей в стані, що дозволяє весь зібраний матеріял, так предметний, як і архівний використати науково, обробляти, поповняти, поширювати роботу наміченим шляхом у тісному зв’язкові науки й суспільства». І. В. Фабриціус, Літопис Музею, № 9, с. 4.

[close]

p. 6

ЗМІСТ 5 Вступ 9 Частина І. Антична колекція Археологічного музею. 1890-1909 рр. 10 Віктор Іванович Гошкевич 24 Археологічний музей Статистичного комітету 34 Вчені-антикознавці в Археологічному музеї: Деревицький та Драгендорф 42 Розбудова Археологічного музею та створення його першої експозиції 50 Археологічний музей Херсонської губернської вченої архівної комісії 60 Георгій Львович Скадовський 65 Частина ІІ. Антична колекція Музею старожитностей. 1909-1923 рр. 66 Карл Фредерік Кінг 82 Микола Олександрович Житкевич 84 Борис Володимирович Фармаковський 96 Іван Касіанович Суручан 106 Віктор Іванович Гошкевич та південноукраїнські колекціонери 115 Частина ІІІ. Антична колекція Історично-археологічного та Історичного музеїв. 1923-1963 рр. 116 Ірина Василівна Фабриціус 124 Георгій Петрович Крисін 128 Історичний відділ Херсонського краєзнавчого музею 132 Херсонський історичний музей 138 Херсонський обласний історичний музей 148 Післямова 152 Довідник херсонських музеїв 154 Довідник термінів 158 Довідник опублікованих предметів 169 Інші публікації авторів з історії античної колекції 4

[close]

p. 7

ВСТУП Задум цього видання виник під впливом вивчення діяльності Віктора Івановича Гошкевича з дослідження, охорони та популяризації античних пам’яток Херсонського краю. Предмети з них, як і з інших античних пам’яток Північного Причорномор’я, надходили у створений В. І. Гошкевичем музей та стали основою сучасної античної колекції. Колекція з року в рік зростала, поповнювалась новими надходженнями. На сьогодні вона налічує більше 11 000 речей античного часу, з яких експонується найкраща, але невелика частина. Деяка частина предметів античної колекції музею раніше була опублікована в музейних виданнях; у 2015 р. вийшли друком альбом «Раритети античної колекції Херсонського краєзнавчого музею»1 та каталог «Антична колекція Херсонського краєзнавчого музею»2. Але склалося так, що в жодній з цих публікацій не було окреслено історію започаткування та розвитку музейної античної колекції. Лише про окремі її моменти можна дізнатися з публікацій, присвячених історії усього Херсонського обласного краєзнавчого музею, херсонській музейній археології та її видатним постатям – В. І. Гошкевичу, І. В. Фабриціус, О. К. Тахтаю, І. Д. Ратнеру та багатьом іншим. Без сумніву, антична колекція Херсонського обласного краєзнавчого музею – одне зі значних музейних зібрань 1 Костенко А. В. Раритети античної колекції Херсонського краєзнавчого музею. Альбом. – Херсон: Гілея, 2015. – 36 с. 2 Абікулова М. Й., Лопушинський А. І., Сікоза Д. М. Антична колекція Херсонського краєзнавчого музею. Каталог. – Херсон: Айлант, 2015. – 92 с. 5

[close]

p. 8

Південної України. До її складу входять предмети з Березані, Ольвії, Херсонеса, Пантикапею, Фанагорії та інших відомих античних міст і поселень. В колекції чимало матеріалів з античних пам’яток сучасної Херсонщини. До неї зараховуємо також речі античного виробництва, знайдені на «пізньоскіфських» (постскіфських) городищах Нижнього Дніпра, під час розкопок скіфських курганів та сарматських грунтових поховань, а також окремі знахідки. Історія музейної античної колекції сповнена цікавих і маловідомих фактів та імен. Тому в нас – наукових співробітників Херсонського обласного краєзнавчого музею – виникло бажання ширше ознайомити мешканців краю з історією її створення та розвитку. Як і більшість археологічних музейних зібрань, антична колекція Херсонського обласного краєзнавчого музею формувалась двома шляхами: надходженнями предметів, знайдених під час розвідок та розкопок професійними археологами та надходженнями від колекціонерів та інших приватних осіб. Ми прагнули не просто розглянути ці надходження у хронологічному розрізі, а створити окремі нариси, присвячені тій чи іншій людині або установі. Про когось інформації збереглося більше, про когось – менше. Під час цієї роботи авторам вдалося виявити невідомі раніше архівні матеріали. Широко використали ми й фонди фотоматеріалів Херсонського обласного краєзнавчого музею. Цікавими й важливими ми вважаємо і додатки до книги: невеликі блоки довідкової інформації про херсонські музеї, які почергово змінювали один одного; термінологічний словничок; 6

[close]

p. 9

довідник античних предметів, фото яких опубліковані на сторінках видання. Добираючи матеріали з нашої теми, готуючи їх до публікації та зіштовхуючись з іншими проблемами, ми завжди відчували підтримку та дружню допомогу науковців та колег, яких хотіли б згадати поіменно. Це: ▪ Тетяна Георгіївна Братченко, директор Херсонського обласного краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України. ▪ Юлія Олександрівна Ржевська, заступник директора Херсонського обласного краєзнавчого музею з наукової роботи. ▪ Андрій Іванович Лопушинський, науковий співробітник сектору археології відділу науковофондової роботи Херсонського обласного краєзнавчого музею. ▪ Надія Оксентіївна Гаврилюк, доктор історичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу античної археології Інституту археології Національної академії наук України. ▪ Людмила Вікторівна Білай, старший науковий співробітник відділу науково-фондової роботи Херсонського обласного краєзнавчого музею. ▪ Наталія Анатоліївна Остренко, провідний бібліотекар спеціалізованої бібліотеки Херсонського обласного краєзнавчого музею. 7

[close]

p. 10

▪ Віталій Миколайович Андрєєв, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії та історіографії Факультету психології, історії та соціології Херсонського державного університету. ▪ Денис Миколайович Сікоза, керівник відділу науково-охоронних робіт пам’яток археології Херсонської обласної інспекції охорони пам’яток історії та культури. ▪ Анастасія Віталіївна Шевченко, аспірантка кафедри всесвітньої історії та історіографії Факультету психології, історії та соціології Херсонського державного університету. Сподіваємося, що наше видання стане в нагоді і історикам української археологічної науки, і професійним археологам, і херсонським краєзнавцям, і, зрештою, усім херсонцям, небайдужим до нашого минулого. 8

[close]

p. 11

Частина І. АНТИЧНА КОЛЕКЦІЯ Археологічного музею. 1890-1909 рр. 9

[close]

p. 12

ВІКТОР ІВАНОВИЧ ГОШКЕВИЧ Варто розпочати з того, що історія започаткування античної колекції нерозривно пов’язана з історією усього музею, а поява останнього стала можливою виключно завдяки діяльності В. І. Гошкевича. Тому ми простежуємо шлях його становлення як археолога та засновника Археологічного музею в Херсоні. В. І. Гошкевич народився 9 березня 1860 р. в Києві (тут і далі усі дати подаються за чинним на той час юліанським календарем). Його батько, Іван Антонович Гошкевич (фото на стор. 11), в цей час був професором і ректором Київської духовної академії та протопресвітером і настоятелем церкви святих Костянтина та Олени. Середню освіту І. А. Гошкевич здобув у Мінській духовній семінарії, а вищу – в Київській духовній академії, навчання в якій завершив зі ступенем магістра богослов’я. В своїй alma mater він і лишився викладати логіку, латину, догматичне та моральне богослов’я. Зруйнована наприкінці 1920-х рр. церква святих Костянтина та Олени на знаходилася в північнозахідному кінці Подолу, на розі Щекавицької та Кирилівської вулиць. Збудована у 1734 р., вона була розширена в 1747-57 рр. архітектором І. Г. Григоровичем-Барським. Ствердившись на посаді настоятеля церковної громади, протопресвітер Гошкевич організував капітальну перебудову храму в 1865 р. На час народження Віктора, свого другого сина, він мав уже 36 років та користувався в Києві впливом і повагою. Окрім Віктора і його старшого брата Михайла (1853-? рр.), родина мала 10

[close]

p. 13

11

[close]

p. 14

синів Леоніда (1868-1963 рр.) та Миколу (1871-? рр.). Можна стверджувати, що протопресвітер Гошкевич належав до середнього класу: у 1871 р. він отримував 1310 карбованців на рік1. З них 700 карбованців були його заробітною платою (з 50ти відсотковою єпархіальною надбавкою) на посаді професора духовної академії, 100 карбованців належали йому за вчене звання магістра, а 110 – були допомогою на утримання житла. Як настоятель церкви святих Костянтина і Олени І. А. Гошкевич отримував 400 карбованців щорічно. Окрім цього у власності його дружини Ганни Іванівни Веледницької-Гошкевич (фото на стор. 13) був дерев’яний будинок у Києві, який, за деякими свідченнями, родина здавала в оренду. Однак, батько помер коли Віктору було лише 11 років, тож йому надалі доводилося покладатися насамперед на власні сили. Своє навчання В. І. Гошкевич розпочав у духовній семінарії, закінчивши яку він отримав середню освіту. У 18801883 рр. юнак працював обчислювачем астрономічної обсерваторії Київського університету, а в 1881 р. він розпочав навчання на фізико-математичному факультеті київського Університету святого Володимира. З другого курсу Віктор перейшов на історично-філологічний факультет на якому і продовжив вчитися. Того ж 1882 р., намагаючись знайти кошти на навчання, В. І. Гошкевич влаштувався позаштатним кореспондентом у кількох київських газетах, публікуючи статті переважно з історичної тематики2. 1 Пиворович В. Б. Виктор Иванович Гошкевич – чины, награды, звания // Наукові записки ХОКМ. – Херсон: Айлант, 2004 . – С. 99. 2 Писаренко Е. Ю. Вчений – Герой Праці (до 110-річчя від дня народження В. І. Гошкевича) // Український історичний журнал. – 1970. – № 4. – С. 119. 12

[close]

p. 15

13

[close]

Comments

no comments yet