LP_1_2002

 

Embed or link this publication

Description

Journal

Popular Pages


p. 1

Cana W м. Київ, вул. Скляренка, 5, телефон 463 9 463, ф а ксїб З 9 4би, e-mail: m ax@ savatex.kiev.ua

[close]

p. 2

AUSTRO CUTTING BOARDS Для обувных фабрик ♦ Штамповальные подложки АР ♦ Сталь HD для штамповочных ножей Фирма «Gerhard Deutsch» (Gerhard Deutsch Production und Vertriebsges mbH) — производитель ленточной стали для нужд обувной, кожевенной и текстильной отраслей промышленности. Кроме того, фирма изготовляет штамповальные подложки АР для применения в мостовыводных штамповочных прессах на обувных фабриках. В целях расширения сферы нашей деятельности мы ищем партнеров по сбыту на Украине. Контактное лицо в области синтетических материалов: Сабинэ Хетценауэр (Sabine Hetzenauer): office@austroplast.com www.austroplast.com Контактное лицо в области стали: госпожа Йохана Рьок (Johanna Rock): export@hd-steel.com www.hd-steel.com

[close]

p. 3

«COATS» вітає у світі кольорів та натхнення! Британський концерн «COATS» понад 200 років — лідер серед виробників ниток, що здійснює свою діяльність більш ніж у 60 країнах світу. «КОУТС УКРАЇНА» — частина британського концерну, яка втілює в Україні основні напрямки сервісної політики компанії «COATS». «КОУТС УКРАЇНА» пропонує в асортименті швейні нитки, нитки для машинного вишивання, застібки-блискавки, застібки-велькро і спеціальну фурнітуру для рукоділля. Ми пропонуємо своїм клієнтам розмаїття товарів: від ниток загального призначення до спеціалізованих (зокрема, вогнетривких, водосл'йких та кислотостійких). Нитки та застібки-блискавки за кольором ідентичні завдяки спільній карті кольорів. Така комплексна пропозиція фірми дає її клієнтам можливість робити правильний вибір щодо виробу. Нитки «КОУТС УКРАЇНА» — справжня феєрія барв. Кольорова гама охоплює близько 400 відтінків ниток різної товщини й намотування. Поза тим, за бажанням замовника, ми в змозі виготовити нитки «спеціального кольору» відповідно до запропонованого зразка. Фірма має унікальне в свіл устаткування COLOUR TALK. Таким досягненням технічної думки фірма завдячує англійським інженерам концерну «COATS», що відповідають за відтворення кольорів у будь-якому місці в світі. Підтвердженням того, що фірма дотримується політики найвищої якості, є отримані сертифікати та референції. і /5^Ї5*ч КЧ і і International Organization for 4 Standardization ге »змюв*3, Ч* * Лi W іГ.Т—О-Г--^м-4л- Н.1—.A, rfr-rn*. І* 1t occortng «о Ofco-V* Standard 100 NO OOOOOOOO ****** «КОУТС УКРАЇНА» пропонує повний калейдоскоп виробів: НИТКИ •v- COATS epic — з поліестру, армовані ❖ COATS astra — з поліестру, штапельні ❖ COATS gral — нитки з неперервного поліестру ❖ COATS atlas — з текстурованого поліестру ❖ COATS gramax — з текстурованого поліестру COATS tridalia — з поліестру, вишивальні COATS dual duty/koban — поліестробавовняні, армовані -V- Coats by Barbour — повна гамма ниток: нейлонові, з клеєного поліестру й поліміду тощо ЗАСТІБКИ-БЛИСКАВКИ ОРТІ ❖ S 40, S 60, S80 — спіральні ❖ Р60, Р80 — тракторні ❖ М45, М60 — металеві ❖ S44 — криті тканинні; -V- Z45 — криті трикотажні ❖ стрічки для блискавок ❖ великий вибір бігунків Гасло «Більше, аніж нитки» — це продумана філософія фірми. Ми надаємо клієнтам не лише комплексну пропозицію (портфель необхідних додатків у процесі шиття), а також заощаджуємо їх час та зусилля, пропонуючи ще й обслуговування у вигляді надійного сервісу і вчасної торговельної та технічної консультації. ДП «КОУТС УК Р АЇН А» 04080, Україна, Київ, вул.Вікентія Хвойки, 18/14, офіс 229 Тел.: +380 44 201 49 68 Факс: +380 44 201 49 72 www.coats.com.ua

[close]

p. 4

шіївсьтт <К *3 ювілеєм «КАШТАН», а кожному працівнику — подальших вагомих здобутків у виробництві ' та особистому житті, міцного здоров'я і тільки щасливих років життяі» Ганну Антонівну ЮРЧЕНКО, директора підприємства, нагороджено відзнакою Київського міського голови нагрудним знаком «Знак пошани» — за багаторічну плідну працю, вагомі досягнення у розвитку легкої промисловості та з нагоди 55-річчя з дня заснування акціонерного товариства «КАШТАН». Самовіддану працю трудового колективу «КАШТАНУ» цінують в Києві, Україні й за кордоном, вітчизняні та іноземні партнери.

[close]

p. 5

Ганна Антонівна ЮРЧЕНКО, Заслужений працівник промисловості України, голова правління, директор АТЗТ «КАШТАН». Родом з Харківщини. В 1958 р. закінчила Харківський технікум легкої промисловості. На Київську швейну фабрику №5 прийшла в 1960 р. майстром. Здобувши в 1966 р. вищу освіту в Московському текстильному інституті, працювала начальником цеху, начальником виробництва, з 1972 р. — головним інженером, з 1987 р. — директор, голова правління. Про здобутки колективу АТЗТ «КАШТАН» т а чудових фахівців, В грудні 1991 р. колектив об'єднання, використовуючи yd прогре­ що нині працюють й раніше працювали на підприестві, сивні напрацювання в організації та структурі управління промисловим їхні трудові внески у розвиток виробництва йшлося у виступі виробництвом, узяв в оренду з правом викупу державне майно Ганни Антонівни Юрченко на урочистих зборах Київської швейної фабрики «КАШТАН». з нагоди 55-річного ювілею, що відбулися 22 березня 2002 р. Приватизація майна колективом працюючих відбулась в 1993 p., Привітати ювілярів прийшли представники Київської міської та районної держадміністрацій, міської галузевої профспілки, Центрального універмагу, партнери з представництв фірм «PFAFF» та «ДЮРКОПП АДЛЕР УКРАЇНА». Ювілей підприємства — це завжди підбиття підсумків роботи і у колективу АТЗТ «КАШТАН» вони є позитивними. Це визнала й міська влада. За дорученням мера столиці Олександра Олександровича Омельченка його заступник Олексій Іванович Чебунін вручив керівнику АТЗТ «КАШТАН» а 14 липня того ж таки року зареєстровано Київське акціонерне товариство закритого типу (АТЗТ) «КАШТАН». Підприємство свого часу одним з перших в Україні було спеціалізовано на пошиття чоловічих та дитячих сорочок, блузок для жінок і дівчат. Спеціалізація та технічне переоснащення сприяли ви­ сокій продуктивності праці, ефективному використанню виробничих потужностей, випуску, за низької собівартості, швейних виробів висо­ кого рівня якості, що забезпечило конкурентоспроможність виробів, як на внутрішньому ринку, так і на ринку бвропи, в тому числі таких високорозвинених країн як Англія, Франція, Німеччина, Італія та ін. Правління АТЗТ «КАШТАН», очолюване Г.А.Юрченко, використовує Ганні Антонівні Юрченко «Знак пошани». усі можливості для збереження робочих місць та забезпечення За багаторічну плідну працю, вагомі досягнення у розвитку стабільної роботи підприємства в скрутних для легкої промисловості легкої промисловості та з нагоди 55-річчя з дня заснування України умовах встановлення ринкових відносин — постійній нестачі акціонерного товариства Почесною грамотою обігових коштів, відсутності на території України виробництва Київського міського голови з врученням пам'ятного знаку матеріалів для виготовлення сорочок^устаткування для розкроюван­ та цінного подарунка — іменного годинника нагороджено: ня, пошиття та волого-теплової обробки, втраті внутрішнього ринку Л.Г.Панько, заступника головного інженера з техніки; для вітчизняних виробників, падіння життєвого рівня населення. Т.О.Чернишову, начальника відділу з соціальних питань; Велика відповідальність за результати роботи у ринкових умовах Т.І.Остролуцьку, провідного технолога з нормування; Н.А.Гринько та Г.О.Галківську, начальників цехів №4 і №1; Г.І.Лаговську, комплектувальницю; М.С.Кучеренка, електромонтера; Т.М.Рибченко, термообробницю. Ювілейні нагороди було вручено найкращим працівникам «КАШТАНУ» й від районної держадміністрації та міської галузевої профспілки. Повесні тепер уже далекого 1947 р. у Києві в одноповерхових будин­ ках, розташованих в могутньому сосновому бору на околиці Святошина, покладається й на заступників директора з економічних питань та комерційної служби — Л.М.Баган і О.Н.Мартинчука, які кожен день мають вирішувати як у нестерпній конкуренції перемогти за якістю, ціною, моделлю; своєчасно виконати замовлення; поставити 40% продукції на внутрішній ринок; продати, коли торгівля працює зовсім за інших умов — і не ринкових, і не соціалістичних. Проте, незважаючи на складну економічну ситуацію, колектив «КАШТАНУ» знайшов таки свою нішу на ринку. Через фірмову торгівлю, створену в 1991 p., тепер реалізується до 35% власних виробів. заскрекотали ручні побутові (домашні) швейні машинки. Так почала свою виробничу діяльність артіль «29 років Радянської Армії», де на той час працювало 47 чол. Спочатку шили нескладний спеціальний робочий одяг. В 1956 р. на базі а р тіл і було створено Київську швейну фабрику №5, яка почала виготовляти предмети жіночого ту ал ету і чоловічі т а дитячі сорочки з усіляких тканин, які можна було використати для пош иття саме цих виробів. В 1970 р. Київська швейна фабрика №5 стала головним підприємством Київського спеціалізованого швейного об'єднання з виробництва сорочок, до складу якого увійшли тр и швейні фабрики: м.Борисполя (Київська обл.), смт.Добрянки (Чернігівська обл.) т а смт.Браїлова (Вінницька обл.). Пізніше, у зв'язку із створенням промислового об'єднання «Укрспецодяг», до об'єднання було приєднано Лебединську швейну фабрику замітьЛоцицщ ьської. Об'єднання випускало 8 млн. З 1976 р. підприємство стело' називаЩ ^ аК Щ ^ т У » ^ р іШ Ч Є р с: швейне об'єднання «КАШТАН». І ТвМїОЛОі'Ш ТЗ ДИЗАЙНУ

[close]

p. 6

Це стало можливим завдяки освоєнню нового спеціалізованого устаткування фірми «INVESTRONICA», що використовується для моде­ лювання, конструювання, розробки норм витрат матеріалів та виконан­ ня розкладок лекал; запошивних машин фірми «PFAFF»; устаткування фірми «VEIT» для волого-теплової обробки швейних виробів; впровад­ женню прогресивної технології виготовлення комірів сорочок, вшиван­ ня рукавів та інших технологічних операцій, а також випуску швейних виробів малими серіями та застосуванню для їх вироблення нових видів високоякісних тканин, у тому числі з вмістом бавовни від 75 до 100%; тканин з вмістом віскозних волокон, льону, бавовни тощо — для жіночого асортименту. Зусилля колективу не були марними: підприємство продовжу­ вало працювати без значних простоїв виробництва, незважаючи на фінансову скруту, неможливість придбання необхідних матеріалів та устаткування, зменшення ринків збуту. І вже 2001 р. став переломним — придбано устаткування на 1 млн. грн., обсяги виробництва продукції зросли до 184,9%. Та найбільше надбання і досягнення підприємства — високо­ кваліфіковані керівники, фахівці та робітники, які в змозі забезпе­ чувати внутрішній ринок України конкурентоспроможними швейни­ ми виробами на усі смаки та уподобання споживачів. Поміж тих, хто нині здобуває трудову славу підприємству і є гордістю колективу, такі працівники: Ф Н.К.Скибицька — (на підприємстві працює з 1980 р.) оператор швейного устаткування, освоїла усі операції з пошиву г3ї Н.М.Лопацюк — (з 1977 р.) швачка, освоїла усі операції з пошиву С.О.Боєко — (з 1971 р.) швачка, освоїла європейський запошивний шов, виконуєусі операції Ф В.В.Богданець — (з 1986 р.) швачка, вміє виконувати усі операції W Т.К.Губенко — (з 1973 р.) високопрофесійний майстер пошивного цеху Г.Я.Удод — (з 1966 р.) розкрійниця VIрозряду Г.М.Гаура — (з 1967р.) настильниця розкрійного цеху, освоїла багато операцій Г.П.Ковальчук — (з 1968р.) термообробниця обробного цеху Ф Н.В.Березко — (з 1973 р.) термообробниця обробного цеху, освоїла кілька операцій '* Н.С.Васильєва — (з 1967р.) кравчиха експериментального цеху '№ Т.І.Марченко — (з 1988 р.) швачка, виконує суміжні операціїу потоці Ф С.М.Кучер — (з 1987р.) швачка, освоїла багато суміжних операційу потоці Ф Л.В.Павловська — (з 1981 р.) майстер пошивного цеху, вміє виконувати усі операціїу потоці '* Л.М.Баган — на підприємстві з 1965 р. працювала начальником технічного контролю, інженером з реалізації, старшим інспектором виробного відділу, головним технологом, начальником виробничотехнічного відділу, заступником головного інженера, з 1987 р. — заступник директора з економічних питань І цей перелік можна продовжувати й продовжувати... Нові моделі, напрямки, ідеї народжуються в експериментальному цеху підприємства, який з 1993 р. очолює Г.О.Галковська, яка раніш працювала художником-модельєром. Під її керівництвом творчо працює група висококваліфікованих конструкторів, у тому числі 0.В.Тимощенко. Маючи великий досвід роботи, а також опану­ вавши нову конструкторську програму та нове устаткування іспансь­ кої фірми «INVESTRONICA», конструктори підприємства значно ско­ ротили час проходження нових моделей від їх розробки до покупця. Головною рушійною силою під час виготовлення виробу є впро­ вадження сучасної технології обробки вузлів та деталей. Усі ці питання на високому професійному рівні вирішують головний тех­ нолог Н.І.Цуканова та провідний технолог Л.Б.Гнатенко, сприяючи поліпшенню якості виготовляємих виробів — чоловічих сорочок і жіночих блузок. АТЗТ «КАШТАН» завжди таланило на керівників. З особливою вдячністю згадують найдостойніших. Це Є.П.Перетятко, яка очолювала колектив з I960 по 1976 p., та Н.Л.Курінська, яка була директором підприємства з 1976 по 1987 р. Євгенія Петрівна була ініціатором впровадження передових техніки та технології, а також будівництва. Саме під її керівництвом в 1967 р. було введено у експлуатацію головний виробничий корпус підприємства, а з часом — гуртожиток на 500 місць. За її сприяння було розпочато будівництво Добрянської швейної фабрики, яке про­ довжила Ніна Лук'янівна. Тоді ж було побудовано Браїлівську швейну фабрику. Ніна Лук'янівна завжди спокійно розв'язувала усі соціальні проблеми виробництва, про що й зараз пам'ятають у колективі. Неоціненний внесок у розвиток виробництва зробили А.В.Соловйова, О.П.Левицький, К.А.Бебешко, Л.А.Савченко, В.М.Шуляк, Т.П.Кисельова, Г.А.Васильченко, О.Н.Тібулевич, К.З.Расліна, Л.Г. Васильєва, Т.О.Савченко, І.І.Охріменко, Н.Г.Король та багато інших колишніх працівників підприємства. ПІСЛЯМОВА. АТЗТ«КАШТАН» працює абсолютно прозоро. неховзс~j своїх доходів т а витраті. Мабуть тому й відчуваюча гтут уоопжіве атюяяе^-.s до діяльності підприємства пределов*лов юмпрашютя і податковоїінспекції. служби безпех- подай­ мо НІЖ -Є иа*у*Гг УЖОи-К. ) «М С"» ТО <Ю С *.І ло ’n c u c c ": -е в num. вКАШЯНУ» s e o o o -i _с -пхбс -ссе -—і перейти яд ле*ххххг -w m u a o c — xxurjxr-- у створеному. і -cm

[close]

p. 7

МІНІСТЕРСТВО промислово! політики УКРАЇНИ ДЕРЖАВНЕ ЦЕНТРАЛЬНЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ З ЛЕГКОЇ ТА ТЕКСТИЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ ЛЕГКА ПРО М ИСЛО ВІСТЬ ЩОКВАРТАЛЬНИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ ВИДАЄТЬСЯ 3 1960 р. 1 (189) січень—березень 2002 Голова Редакційної ком ісії ГОЛУБОВ О.Г. Головний редактор ЧЕРНІЙ Ю.В. У НОМЕРІ Київському «КАШТАНУ» — 5 5 ............................................................................................ 1 Легка промисловість України: ситуація сьогодні, перспективи розвитку, проблеми галузі в регіонах................................................................................................. 5 Засідання Комітету підприємців легкої промисловості при ТПП України............................. б Позиція Профспілки щодо вступу України до Світової організації торгівлі.......................... 8 Впровадження модульної системи навчання в ПТУ.............................................................. 9 SIMAC................................................................................................................................ 10 «Дизайн та створення колекцій одягу».............................................................................. 11 «Київські торги — Весна 2002»..........................................................................................12 Аналіз роботи легкої промисловості України за 2001 р ік .................................................... 13 На українському ринку нова колекція англійських тканин................................................. 14 Продовжуємо ознайомлення з устаткуванням фірми «DURKOPP ADLER AG»........................ 15 Особливості прасування на пресах фірми «BRISAY» демонструє «ВОЛОДАРКА».................18 Нові розробки у виробництві швейних голок фірми «GROZ-BECKERT»................................22 Збори Гільдії виробників одягу..........................................................................................23 Київська «ЮНІСТЬ» пропонує устаткування для реалізації................................................. 24 Львівська фірма «СпецСтиль» пропонує устаткування для реалізації................................. 25 ВІЗИТНІ КАРТКИ............................................................ 26, 38-39,41,45, 48— 51, 55, 63, 64 Устаткування волого-теплової обробки фірми «THEOBALD» у новому тисячолітті.............. 27 Устаткування фірми «INVESTRONICA» в Україні................................................................... 33 «ПАН ТРЕЙДИНГ» — представник в Україні всесвітньо відомих компаній......................... 35 Розпушувально-очисне устаткування фірми «RIETER» — краща відповідь на високі ціни на бавовну........................................................................ 40 LEATHER AND SHOES 2002 ....................................................................................................42 Міжнародний Познанський Ярмарок — шлях до усп іху..................................................... 46 РЕДАКЦІЙНА КОМІСІЯ: березненко М.П., д-р техн. наук Головко Д.Б., канд. техн. наук Григорян Г.С., д-р техн. наук Данілін В.М., д-р екон. наук Єфіменко 0.1. Ермолаева Т.О., м агістр економіки т а управління бізнесом (заступник головного редактора) Корсуненко Г.І. Крисько В.П., канд. техн. наук Кудряшов В.П., д-р екон. наук Ліщук В.І., канд. техн. наук Мартиненко М.М., д-р екон. наук Міміношвілі Г.М. (відповідальний секретар) Ноговіцин О.В., д-р техн. наук Омельченко В.Д., канд. техн. наук Половников І.І., канд. техн. наук Рукавцев Г.І., канд. техн. наук Скірко Ю.І., д-р екон. наук Супрун В.0., д-р екон. наук Хомяк О.М., д-р техн. наук Чурсіна Л.А., д-р техн. наук НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ Рукавцев Г.І.. Савельева P.M.. Дмитренко Л.А. Деякі проблеми легкої промисловості у зв'язку із вступом України до Світової організації торгівлі................................................ 6 Верешага £.М. Аналіз розподілу за площами, видами та конфігураціями шкір хромового дублення, які виробляють шкіряні підприємства...................................... 52 Коб'яков С.М.. Бєрєзовський Ю.В. Використання консерванл'в під час зберігання льоносировини підвищеної вологості................................................................................53 Валько М.І. Хімічна обробка короткого лляного волокна.................................................... 54 Ляліна Н.П. Порівняльна характеристика фізико-механічних показників моченцевого й паренцевого волокна конопель..................................................................56 Коообченко Ю.А. Визначення впливу лінійних параметрів шкурки на кут розпуску під час проведення складного методу розкроювання у розпуск..........................................57 Скрипка К.І. Бази знань і експертні системи......................................................................58 Тихосова Г.А. Видовий склад мікрофлори у процесі одержання льонотрести.....................59 Акимов 0.0. Способи нормування точності та дисбалансів бобінотримачів механізмів для намотування хімічних ниток.........................................................................................60 Дунаєвський О.М.. Пархомей О.Р.. Згода Н.П.. Шевченко О.Д. Інтенсифікація процесу сушіння фарфорового напівфабрикату............................................................................61 Бухонька Н.П. Дослідження незминальності трикотажу комбінованого переплетення з льономісткої пряж і..........................................................................................................62 С т а т т і рубрики «НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ» затверджено до друку Вченою Радою КНУТД 20.03.2002 р.

[close]

p. 8

В НОМЕРЕ IN THE ISSUE Киевскому «КАШТАНУ» — 5 5 ........................................................ 1 Легкая промышленность Украины: ситуация сегодня, перспективы развития, проблемы отрасли в регионах...................5 Заседание Комитета предпринимателей легкой промышленности при ТПП Украины........................................................................... б Позиция Профсоюза относительно вступления Украины в Мировую организацию торговли.................................................8 Внедрение модульной системы учебы в ПТУ................................... 9 S I M A C ...........................................................................................10 «Дизайн и создание коллекций одежды».................................... 11 «Киевские торги — Весна 2002»................................................. 12 Анализ работы легкой промышленности Украины за 2001 год...... 13 На украинском рынке новая коллекция английских тканей.......... 14 Продолжаем ознакомление с оборудованием фирмы «DURK0PP ADLER AG»....................................................... 15 Особенности утюжки на прессах фирмы «BRISAY» демонстрирует «ВОЛОДАРКА»...................................................... 18 Новые разработки в производстве швейных игл фирмы «GR0Z-BECKERT»......................................... 22 Собрание Гильдии производителей одежды.................................23 Киевская «ЮНОСТЬ» предлагает оборудование для реализации ... 24 Львовская фирма «СпецСтиль» предлагает оборудование для реализации................................... 25 ВИЗИТНЫЕ КАРТОЧКИ .............. 26, 38-39, 41, 45, 48— 51, 55, 63, 64 Оборудование влажно-тепловой обработки фирмы «THEOBALD» в новом тысячелетии....................................................................27 Оборудование фирмы «INVESTR0NICA» на Украине.......................33 «ПАН ТРЕЙДИНГ» — представитель на Украине всемирно известных компаний.....................................................35 Разрыхлительно-очистительное оборудование фирмы «РИТЕР» — лучший ответ на высокие цены на хлопок.................................... 40 LEATHER AND SHOES 2002 ..............................................................42 Международная Познанская Ярмарка — путь к успеху................ 46 НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ Некоторые проблемы легкой промышленности в связи с вступлением Украины в Мировую организацию торговли.............6 Анализ распределения по площадям, видам и конфигурациям кож хромового дубления, которые производят кожевенные предприятия............................52 Использование консервантов при сбережении льносырья повышенной влажности............................................. 53 Химическая обработка короткого льняного волокна.....................54 Сравнительная характеристика физико-механических показателей моченцового и паренцового волокна конопли............................56 Определение влияния линейных параметров шкурки на угол роспуска при проведении сложного метода раскроя в роспуск......................57 Базы знаний и экспертные системы............................................. 58 Видовой состав микрофлоры в процессе получения льнотресты .... 59 Способы нормирования точности и дисбалансов бобинодержателей механизмов для намотки химических нитей..... 60 Интенсификация процесса сушки фарфорового полуфабриката .... 61 Исследование несминаемости трикотажа комбинированного переплетения из льносодержащей пряжи..... 62 Anniversary of «KASHTAN» company................................................ і Light industry of Ukraine: situation, prospects, problems......................................................... 5 The meeting of Committee of light industry leaders under the Ukrainian Chamber.................................................................... 6 The attitude of Trade U nio n.............................................................8 Embedding modular system of education to technical school........... 9 S IM A C ...........................................................................................10 «Design and creation of clothes collection»....................................11 «Kujv Trade — Spring 2002».......................................................... 12 Light industry of Ukraine in 2001 ................................................... 13 New collection of English fabrics on Ukrainian market.................... 14 Equipment of «DURKOPP ADLER AG» company................................15 «VOLODARKA» demonstrates features of iron on the press of «BRISAY» company................................................. 18 New design in production of sewing needles «GROZ-BECKERT» company................................................ 22 Assembly of Guild of clothes producers........................................... 23 «YUNOST» introduces equipment forimplementation......................24 «SpecStyb introduces equipment for implementation.................... 25 Visiting cards............................. 26, 38-39, 41, 45. 48— 51, 55, 63, 64 Equipment of steaming of «THEOBALD» company in new m illennium ........................................................................27 Equipment of «INVESTRONICA» company on the Ukraine.................33 «PAN TRADING»: Ukrainian representative of world wide companies......................... 35 Equipment of « RIETER» company...................................................40 LEATHER AND SHOES 2002 .............................................................. 42 International Fair in Poznan.......................................................... 46 SCIENTIFIC RESEARCHES Some problems of light industry in connection with entry of Ukraine in World Trade Organization.............................................................6 The analysis of distribution on the areas, kinds and configurations of skins of chrome tanning enterprises........................................... 52 Application of conserving by saving of advance: -cisture linen raw..... 53 Chemical processing of short flax fib e r........................................... 54 The properties of the hemp fibre _s rece ded by industrial m etho..... 56 Definition of influence of inear characteristics.............................. 57 Bases of knowledge and experts system..........................................58 The specific composition o f the micro flora in process for the receiving flax stra a ............................................................ 59 Methods of normalization of precision and imbalances of bobbin-holder mec'a" :- for chemical thread w inding.............. 60 Augmentation of dehum;dification process of porcelain s tu ff......... 61 Researches of wrinkle of knitting combined m esh...........................62 КИЇВ, Державне центральне бюро технічної інформації з легкої та текстильної промисловості О Мінпромполітики України ЦБТІ КНУТД Реєстраційне свідоцтво Серія НВ №4443 від 01.08.2000 р. Комп'ютерна верстка фірми AT "Укртехнінформ" Журнал може публікувати матеріали, не поділяючи точку зору автора. Відповідальність за достовірність і зміст матеріалів несуть автори. Адреса редакції: 01023, Київ-23, вул. Шота Руставелі, 15 А Тел./факс: (044) 227-03-74 E-mail: legprom@ukrpost.net cbti@ln.ua Здано до складання 15.02.2002 Підписано до друку 27.03.2002 Формат 60x90/8. Папір крейдовий. Офсетний друк. Умовн. друк. арк. 8, 5 Умовн. ф арб.-відб. 7, 78 06л.-вид. арк. 9, 67. Зам. 15. 4 ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ. 2 0 0 2 . № 1

[close]

p. 9

ЦБТІ ІНФОРМУЄ Легка промисловість України: ситуація сьогодні, перспективи розвитку, проблеми галузі в регіонах ХЕРСОНСЬКА ТОРГОВОПРОМИСЛОВА ПАЛАТА Президент ОСТРОУМОВА В ікт орія Володимирівна Тел.: (0552) 42-51-19 Інформаційний відділ СУЛИМА М арина Євгенівна Тел.: (0552) 42-50-82 E-mail: kcd@chamber.kherson.ua Відділ виставок та ярмарків ЯРИГА Олена Ю ріївна Тел.: (0552) 24-33-29 E-mail: info@chamber.kherson.ua Адреса: вул.Гагаріна, 34-а, Херсон, Україна, 73013 www.chamber.kherson.ua ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ. 2 0 0 2 . № 1 Перед усіма вітчизняними підприємствами та організаціями в умовах ринкової економіки постають схожі завдання: забезпечення високого рівня задоволення споживачів, власного персоналу, успішної взаємодії з постачальниками та досягнення при цьому високих фінансових результатів. Виникають запитання: як досягти таких високих результал'в, як знайти конкретний шлях удосконалення своєї діяльності? Універсального рецепту не існує, проте всі шукають відповіді на ці запитання. Отже, й Херсонська Торгово-промислова палата головним завданням своєї діяльності вважає пошук та об'єднання підприємств, захист їхніх інтересів, сприяння їм у подальшому розвитку. Тому підприємці Херсонщини однозначно визнають її лідером серед провайдерів послуг. Херсонська Торгово-промислова палата під керівництвом президента Вікторії 0СТР0УМ0В0Ї об'єднала довкола себе кращих промисловців та підприємців Херсонського регіону, особливість економіки якого полягає у поєднанні промислового потенціалу з сільськогосподарським виробництвом. Питання розвитку підприємств легкої промисловості в Україні, на Херсонщині, розвитку малого та середнього бізнесу з виробництва товарів побутового вжитку, виходу вітчизняного виробника на міжнародні ринки та його захисту на українському ринку є на порядку денному роботи Херсонської Торгово-промислової палати. Тому з метою ефективного використання промислового потенціалу Херсонщини, подальшого розвитку та розквіту підприємств легкої промисловості. Херсонська Торговопромислова палата розпочала організацію своєї виставкової діяльності у регіоні. Особливу увагу приділяє проведенню міжрегіональних спеціалізованих виставок-ярмарків, в тому числі з легкої промисловості. Виставки, тематика яких стосується вітчизняної легкої промисловості, провадяться щомісяця. Це й не дивно, адже Херсонський регіон знаний в Україні такими підприємствами як Херсонський бавовняний комбінат, ЗАТ «Красень», ТОВ «Платан», Колективне взуттєве підприємство «Каховка» та ін. Учасниками виставок є не лише підприємства Херсонщини, а й інших областей України: ТОВ Панчішно-шкарпеткова фабрика «Дюна» (Червоноград, Львівська обл.), ТОВ «Великі кроки», ТОВ «Полініт-текстиль» (Бровари, Київська обл.), ПКФ «Тіко-Маркетинг» (Комсомольск, Полтавська обл.), ТЗОВ «Леді Брам» (АР Крим, Ялта), ТОВ фірма «Ангела» (Миколаїв), МП «Лада» (Арциз, Одеська обл.), АТЗТ Житомирська панчішна фабрика «Україна», ЗАТ «Галія» (Тернопіль), ТОВ ШП «Сезонний одяг» (Київ), ВАТ «Балтська хутрова фабрика», КВТВП «Київ», ТОВ Мелітопольська трикотажна фабрика «Надія», ЗАТ «Любава» (Черкаси) та ін. Під час роботи виставок-ярмарків низка підприємств підписують протоколи-наміри ділового партнерства, укладають договори про співпрацю, формують дилерські мережі. Крім того, кожна з спеціалізованих виставок розпочинається прес-конференцією на тему: «Легка промисловість України: ситуація сьогодні, перспективи розвитку, проблеми галузі в регіонах». Головні доповідачі — представники Управління легкої промисловості Міністерства промислової політики України. Під час проведення прес-конференцій приділяють особливу увагу: • Обговоренню проблем у виробництві і торгівлі взуттям, виробами із шкіри т а хутра • Розробці пропозицій для прийняття державних актів щодо поліпшення умов роботи підприємств • Розробці рекомендацій з поліпшення взаємодіїу ланці: постачальник матеріалів — виробник готової продукції — торговельна організація Виставки-ярмаркиХерсонської Торгово-промисловоїпалати засвідчили, що шлях доуспіху — в об'єднанні спільнихзусиль як підприємців, так і торгово-промислових палат. Отже, запрошуємо всі зацікавлені сторони до тісної співпраці. 5

[close]

p. 10

ЦБТІ ІНФОРМУЄ Засідання Комітету підприємців легкої промисловості при ТПП України 14 лютого 2002 р. у Києві відбулось засідання Комітету підприємців легкої промисловості при ТПП України, на якому з доповіддю «Перспективи т а наслідки вступу України до СОТ для легкої промисловості України. Використання антидемпінгових т а спеціальних заходів щодо внутрішнього ринку» виступив Олександр Б0Р0ДИНЯ, заступник начальника Управління легкої промисловості Мінпромполітики України, голова Комітету. Члени Комітету висловили свої думки щодо розглядуваного питання. Міркування науковців Українського науково-дослідного ін ституту з переробки штучних т а синтетичних волокон (AT УкрНДІПВ) щодо деяких проблем легкої промисловості у зв'язку із вступом України до Світової організації торгівлі — далі. Обговорено й затверджено план роботи Комітету на перше півріччя 2002 р. Так, у травні передбачено розглянути питання «Діяльність українських виробників легкої промисловості з метою просування на ринки розвинутих країн» та провести презентацію шкіряно-взутєвої промисловості України під час роботи міжнародної виставки LINEAPELLE (Болонья, Італія). У червні на порядку денному «Питання вдосконалення систем обліку продукції з використанням сучасних технологій». Контактний телефон: (044) 246-33-57 НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Г.І.РУКАВЦЕВ, О.М.САВЕЛЬЄВА, кандидати технічних наук, Л.А.ДМИТРЕНКО (Українськийнауково-досліднийінститутз переробкиштучних тасинтетичнихволокон— AT УкрНДІПВ) Деякі проблеми легкої промисловості у зв'язку із вступом України до Світової організації торгівлі Some problems of light industry in conection withentry of Ukraine in World Trade Organisation. Згідно з Указом Президента від 05.09.2001р. № 797 «Про додаткові заходи щодо прискорення вступу України до Світової організації торгівлі» до жовтня 2002 р. мають бути завершені двосто­ ронні переговори з питань доступу до ринків товарів і послуг з делегаціями держав— членів Робочої групи з розгляду заявки нашої держави щодо цього вступу. На той час слід завершити ро­ боту з гармонізації національного законодавства з вимогами та нормами системи угод Світової організації торгівлі (СОТ). Цій проблемі було присвячено галузеву науково-практичну конференцію «Легка промисловість на шляху до СОТ. Проблеми т а перспективи» (гру­ день 2001 p., Київський національний університет технологій т а дизайну). На ній розглянуто загальногалузеві питання — інвестиційні, кредитні, подат­ кові, митні, законодавчого захисту вітчизняного ви­ робника. Проте учасники конференції не торкнулися питань, що стануть перед кожним конкретним вироб­ ником, який захоче вийти зі своєю продукцією на ринки інших держав, і, насамперед держав £вропейського Союзу (ЄС), до якого країна теж прагне увійти. Хоча частина підприємств легкої промисло­ вості вже має деякий досвід виготовлення продукції на експорт, проте цей досвід часто базується на ви­ готовленні продукції з давальницької сировини, без самостійних маркетингових досліджень зарубіжних ринків, без маркування цієї продукції своїми реквізитами походження (держава, виробник), на експортуванні її іноземними посередниками то­ що, тому для вітчизняного виробника найсуттєвішими питаннями, на наш погляд є: 1. Я к і в СОТ діют ь правила щодо п род укц ії л егко ї промисловості, і, насамперед, відносно текстилю та одягу? 2. Яку продукцію, з погляду на ї ї якість та безпеку, бажає одержувати іноземний, і, насамперед, європейський споживач? 6 3. Яким чином виробник цієї продукції має доводити ї ї якість і безпечність згідно з міжнародними нормами? Коротко зупинимося на кожному з цих запитань. Стосовно першого запитання розповсюджені та дискусійні на різних суспільних рівнях побою­ вання, пов'язані з вступом України до СОТ, щодо можливого нерегульованого імпорту іноземної продукції (конкурентноспроможнішої, насампе­ ред за ціною, і не завжди за якістю), що за низкою причин (податкових, митних, кредитних тощо) мо­ же призвести до скорочення випуску вітчизняної продукції і пов'язаною з цим зайнятості населен­ ня. Щоб такі побоювання не стали основою для протистояння вступу до СОТ, доцільно звернутися до докуменгів цієї організації. Генеральна Угода по тарифах і торгівлі ( ГАТТ) 1994 р. [1] включає «Угоду по текстильних виробах і одягу» (надалі — Угода 1994), що, як у ній вказа­ но, має за мету створення комерційно значущих торговельних можливостей для нових постачаль­ ників у галузі торгівлі цими виробами і сприяння поліпшенню умов експортних поставок з найменш розвинених країн-членів СОТ. Угода охоплює текс­ тильні вироби і одяг всієї номенклатури гармонізо­ ваної системи (ГС) опису та кодування товарів груп 50— 63 та аналогічні вироби з деяких груп ЗО— 49 та 64— 96, які збігаються з такими ж групами Української класифікації товарів зовнішньоеко­ номічної діяльності. ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ. 2 0 0 2 . № 1

[close]

p. 11

НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ Угода 1994 успадкувала чинне з шестидесятих років виняткове ставлення до текстилю та одягу, до яких застосовують особливі правила торгівлі. Ці правила визнають труднощі, з якими зтикасться промисловість розвинених країн (якою наша дер­ жава може себе вважати) внаслідок конкуренції з дешевим імпортом. Для запобігання збиткам, які останній може спричинити, на основі «Угоди по міжнародній торгівлі текстилем» 1974 p. (МТТ) багато промислово розвинених країн в рамках двосторонніх угод або односторонніх дій вста­ новлюють квоти на імпорт з менш розвинених і конкурентноспроможніших країн (такі квоти мо­ же встановлювати як Україна до інших держав, так і останні — до України). Спеціальний захисний механізм перехідного періоду, встановлений Угодою 1994, дає змогу чле­ нам СОЇ вводити обмеження відносно окремих країн-експортерів у разі, коли імпортуюча держава може довести, що як загальний імпорт будь-якого виробу, так і імпорт з окремих країн здійснюються такими темпами та в таких обсягах, які спричи­ няють значний збиток чи загрожують таким збит­ ком відповідній національній промисловості. Дії, передбачені захисним механізмом, можна вживати як за взаємною угодою після проведення консуль­ тації, так і в односторонньому порядку, проте у разі дотримування визначених умов та обов'язковому контролі з боку Спостережного органу з текстилю (Textiles Monitoring Body — ТМВ). Угода 1994 має низку положень щодо бороть­ би з можливими порушеннями зобов'язань під час перевалювання та переадресування вантажів, у разі подання підроблених декларацій про дер­ жаву походження чи виробника і фальсіфікації інших документів. Вона також передбачає спеціальний режим для встановлених категорій держав (наприклад, тих, що не є учасниками МТТ з 1996 p., для нових експортерів, для найменш роз­ винених держав або для невеликих експортерів). Таким чином, держави-члени СОТ та їх вироб­ ники продукції легкої промисловості згідно з вка­ заними документами захищені від недобропорядної конкуренції на світових ринках. Щоб відповісти на друге запитання, слід звер­ нутися до законодавчих актів ЄС і його органів (Ради, Європейської Комісії, Європейського Парла­ менту та ін.), які регламентують вимоги, зокрема, до текстильних матеріалів і виробів з них своїми документами ( Директиви, Постанови, Рішення), що є обов'язковими для всіх учасників європейсь­ кого ринку. Відомо, наприклад, що в ЄС передбаче­ но обов'язкове потвердження відповідності про­ дукції вимогам цих документів з маркуванням такої продукції відповідним знаком (ярликом). Так, у літературному джерелі [2] встановлені екологічні критерії для надання права маркуван­ ня еко-ярликом постільної та натільної білизни, у [3] — екологічні критерії для всієї групи текс­ тильних виробів, до якої належать одяг та інтер’єрний текстиль, що за масою на 90% скла­ дається з текстильних волокон (за виключенням підлогових покриттів); пряжа й полотна, з яких ці вироби виготовлені, а у [4] — аналогічні критерії щодо взуття (у цій публікації не розглядаються). При цьому рішення про надання права еко-маркування мають приймати компетентні органи на ос­ нові проведених випробувань (треба зазначити, що поки в Україні немає відповідних органів та лабораторій, акредитованих на це право, — і це ще одне з найвижливіших завдань для практичних кроків щодо вступу до СОТ). Регламентовані цими документами критерії (зупинимося на другому з них, найпізнішому) поділені на категорії: АІ — щодо текстильних во­ локон; A l l — щодо процесів і хімікатів, включаю­ чи барвники; В — щодо функціональності; С — щодо використання енергії та води під час виготовлення продукції (не є обов'язковими). Критерії АІ розповсюджуються на усі види найпоширеніших волокон і регламентують гранич­ ний вміст різних речовин залежно від виду воло­ кон: пестицидів та інших отруйних речовин, якими можуть оброблятися рослини (для бавовняних і вовняних), рівень pH (для вовняних), сірки та цин­ ку (для віскозних), міді (для мідноаміачних), за­ лишків акрилонітрилу та емісії його у повітря та во­ ду (для акрилових), діоксиду азоту (для поліамідних), сурми (для поліефірних), пігментів, основаних на свинці (для поліпропіленових) тощо. Критерії A ll регламентують дозволи на вико­ ристання чи невикористання тих чи інших препа­ ратів або їх допустимі рівні під час виготовлення текстильних матеріалів, а саме: масел, восків, ап­ ретів, шліхти під час чесання, прядіння, підготу­ вання до ткання чи в'язання; хлорфенольних спо­ лук; важких металів; хлору; миючих та пом’якшу­ ючих засобів; йонних домішок важких металів у барвниках, пігментах, хромово-протравному фар­ буванні; металевих комплексних та азобарвників; барвників та вогнезахисних речовин, що є концерогенними, мутагенними, отруйними, потенційно сенсибілізуючими або мають різні ступені ризику згідно з відповідними Директивами ЄС (тобто мо­ жуть бути причиною онкологічних захворювань, викликати успадковані гінетичні порушення, негативно впливати на плід в утробі жінки тощо); галогенових носіїв для протиусадкових обробок; летючих органічних сполук в друкарських пастах; вільного чи частково здатного до гідролізу форм­ альдегіду та ін. Основними критеріями функціональності (В) є: ✓ Допустимий рівень зміни розмірів під час прання і сушіння залежно від структури матеріалу (трикотаж, тканина — ворсова або ін.), його призначення (наприклад — меблеві) тощо ✓ Стійкість пофарбування прот и прання, поту (кислотного та лужного), мокрого та сухого тертя, світла У цьому докуменгі вказані міжнародні та європейські стандарти на методи оцінки усіх перелічених вище показників. На відміну від країн ЄС в Україні і на території СНД немає аналогічних стандартів, критерії АІ та A ll до цього часу не нормовано для продукції легкої промисловості і не оцінюють. Як випливає з вищезазначеного, європейсь­ кий споживач хоче купувати екологічно чисті тек­ стильні матеріали та одяг, а правила, чинні в ЄС, захищають його від небезпечної продукції, і наш вітчизняний виробник і постачальник цієї продукції не зможуть не рахуватися з цим. Розуміючи це, в УкрНДІПВ спільно з Інститу­ том екогігієни і токсікології ім.Л.І.Медведя в 2000 р. розробили проект державного стандар­ ту України «Матеріали т а вироби текстильні і шкіряні. Основні гігієнічні вимоги», який гар­ монізовано зі стандартами системи «ЕКО-ТЕКС» Міжнародної асоціації екології текстилю. Цей проект включає екологічні вимоги до усіх текс­ тильних виробів, шкіри, одягу, аксесуарів за но­ менклатурою показників, указаних вище в Рішен­ нях Європейської Комісії. Однак, дотепер цей проект знаходиться на узгодженні в Міністерстві охорони здоров'я України. Відсутність національного нормативного документу на екологічні вимоги до текстилю та одягу і стандартів на методи визначення еко­ логічних показників гальмуватиме практичну реалізацію виходу українських товарів легкої про­ мисловості на світові ринки. Тим більш, що й лабо­ раторій, акредитованих на право оцінки цих показників, в Україні до сьогодні немає через відсутність вказаних нормативних документів, на відповідність яким ця акредитація може бути про­ ведена. Правда, вітчизняний виробник зможе звертатися до зарубіжних акредитованих на право видачі дозволу на маркування знаком «ЕКО-ТЕКС» лабораторій, проте ця послуга, звісно, буде для нього значно складнішою і коштуватиме більше порівняно з послугами вітчизняних лабораторій. З погляду на це доцільно розглядати відповідь на третє, поставлене вище, запитання. Потвердження безпеки продукції в ЄС, у тому числі й продукції легкої промисловості, прова­ диться її виробником за «Декларацією про відповідність». Виробник може декларувати відповідність своєї продукції чинним вимогам безпеки на підставі випробувань ї ї на різних рівнях — починаючи від своєї, відповідним чи­ ном акредитованої, випробувальної лабораторії і закінчуючи випробуваннями незалежною треть­ ою стороною, теж акредитованою спеціальними органами на право бути такою стороною за євро­ пейськими стандартами серії EN 45000. Такий порядок було затверджено й в Україні (Наказ Держстандарту від 10.01.1999 р. №2), йо­ му теоретично надано чинності з 11.03.1999 p., проте механізму його практичної реалізації не бу­ ло розроблено, а тому дотепер не введено у дію. Нині на регіональному рівні (країни СНД) ро­ биться спроба переходу до механізму потверд­ ження відповідності товарів (послуг) державучасниць цієї співдружності, розроблено проект відповідної «Концепції», який подано на 20-му засіданні Міждержавної Ради з стандартизації, метрології і сертифікації, і запропоновано Про­ граму робіт з реалізації цієї «Концепції» [5]. Ця Програма пропонує державам-учасницям (Україна входить до їх складу) до IV кварталу 2002 р. встановити порядок розробки й затверд­ ження переліку (номенклатури) продукції та по­ слуг, що підлягають обов'язковому потвердженню відповідності, а до II кварталу 2003 р. зформувати ці переліки. В зв'язку з цим, на наш погляд, Мінпромполітики України, в сферу діяльності яко­ го входить легка промисловість (або за його дору­ ченням профільні науково-дослідні інститути), повинно взяти безпосередню участь в цій роботі й бути в ній провідним. Викладене є тільки часткою, хоча й значною, існуючих на світовому ринку правил і положень, знання яких, вміння орієнтуватися та використо­ вувати їх є невіддільною частиною здатності вітчизняного виробника вийти на цей ринок. До таких положень належить й практичне викорис­ тання гармонізованих в Україні стандартів ISO та EN на продукцію легкої промисловості. Під час практичного виконання завдань роз­ робленої і затвердженої Мінпромполітики України «Програми з підготовки промислових підприємств до роботи в умовах членства України в системі ГАТТ/СОТ на 1999— 2005 рр.» [6] доцільно було б врахувати вищезазначені проблеми і залучити до їх розв'язання провідні науково-дослідні інститу­ ти. AT УкрНДІПВ, як головна наукова організація цього Міністерства з питань науково-технічного забезпечення легко? промисловості України, ор­ ганізаційно-методичний Центр з координації робіт у галузі розробки та гармонізації Ук­ раїнських законодавчих актів з Європейським за­ конодавством (згідно з відповідними наказами Мінпромполітики України), на базі якого Держ­ стандартом України створено Технічний комітет з стандартизації продукції легкої промисловості ТК125, готовий до участі в цій Програмі з метою сприяння підпрємствам (насамперед, — інфор­ маційному) у реалізації її завдань. Заінтересованими у такій роботі мають бути як органи державної влади, так і конкретні виробники. Список літератури 1. Результаты Уругвайского раунда многосторонних торговых переговоров. Правовые тексты. (Неофициальный перевод на русский с английского издания, изданного Секретариатов ГАТТ в Женеве по окончании Уругвайского раунда в июне 1994 года) 2. Commission Decision of22 Apnl 1996 extabbshing the ecologicalcriteria for the award of the Community eco-label to bed linen and T-shirts, (96/04/EC), Official Journal of the European Communities NBL116.11.5.96. 3. Commission Decision of 17February 1999 extablishing the ecological criteria for the award of the Community eco-label to textile products (1999/176/EC) ,OfficialJournal of the European Communities, № L57.05.03.1999. 4. Commission Decision of 17February 1999 extablishing the ecologicalcriteria for the award of the Community eco-label the footwear (1999/179/EC),Official Journal of the European Communities,№ L 057.05.03.1999. 5. Бюллетень інформаційних матеріалів зі стандартизації, метрології та сертифікації, Випуск 4. Держстандарт, Київ 2001. 6. Л. Кравченко, Легка промисловість на шляху до вступу України в Світову організацію торгівлі, журн. Легка промисловість, 2001, №4. Одержано 13.02.2002 ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ. 2 0 0 2 . № 1 7

[close]

p. 12

ПРОБЛЕМИ ПРОФСПІЛКИ П озиція Профспілки щодо вступу України до Світової організації торгівлі (З виступу голови Ц К Профспілки О.І.Єфіменко на науково-практичній конференції 19 грудня 2001 р.) Відомо, що приєднання України до Світової організації торгівлі (СОТ) є однією з необхідних передумов подальшої економічної інтеграції України в Європу. Профспілки не проти інтеграції: прой­ шовши період «інтеграційного романтиз­ му», більш чітко сформулювали свій підхід до проблем щодо неї. Впевнені, що трудящим потрібна не будь-яка, а соціаль­ но обумовлена інтеграція — в ім'я людей і для них, інтеграція з людськими орієнти­ рами. Таку інтеграцію, як робота на да­ вальницькій сировині, використання ком­ плектуючих, технологій, ми підтримуємо. Це — робочі місця, зарплата і таке ін. Водночас до вступу України в СОТ галузь, на наш погляд, не готова. Немає у світі держави, яка б виконала рекомендації Міжнародного валютного фонду, зберегла робочі місця у сфері виробництва одягу та взуття. Нині з тотальною експансією товарів вона боротись не в змозі. Як після стихії, будуть зметені сотні підприємств, які ще працюють, люди втратять роботу — а це означає кризу особистості. У профспілок розвинутих країн відсутня загальна стратегія щодо СОТ. Проте більшість лідерів хочуть переконати СОТ прийняти й застосувати норми для захисту праці. Вони вважають, що СОТ — це агресія для багатьох галузей. Усі сподіваються на іноземні інвестиції. Легка промисловість — галузь пригнічена і роздавлена. Це пов'язано з тим, що ї ї однією з перших приватизували в примусовому порядку. Незважаючи на майже повне знищен­ ня, деяким підприємствам вдалось утрима­ тись, деяким — вистояти, окремим — піднятись. Низькі виробничі затрати в Ук­ раїні пов'язані з дуже низькою заробітною платою і відповідно відносно дешевою продукцією. Проте Китай випускає ще де­ шевшу продукцію, бо кредити там дешевші у 8 раз. Через те для виробництва ще більш дешевої продукції у нас відсутні умови, а дорогу не можемо випускати внаслідок відставання у технології. Про­ блемою галузі залишається відкритість 8 країни для ввезення товарів. Скільки за­ везено взуття, трикотажу і немає перепон. Наприклад, Корея після кризи заборонила ввіз 187 видів товарів. А у нас? Форсоване входження до СОТ, як са­ моціль, може призвести до притоку то­ варів, а не інвестицій, тобто законсервує економічну відсталість країни, що й ста­ лося у Киргизстані та Грузії. Ці країни — члени СОТ, Киргизстан вступив до СОТ в 1998 р. Зразу ж відкрився ринок товарів та послуг, у тому числі банківських, були зняті усі митні режими. Внаслідок через цю країну, зацікавлені у цьому дуже про­ думано відкрили кордони для товарів трел'х країн у країни СНД. Здавалося, що у Киргизстан мають піти інвестиції. Проте сталося не так, як гадалось. Зменшився обсяг торгівлі з третіми країнами, хоча з цих країн інтен­ сивно надходять товари, насамперед, лег­ кої промисловості. Від цього потерпіла ця галузь. Частка безробітних залишилась на рівні, впала зарплата, вдвоє — пенсія, стрімко зростає бідність населення. Грузія (з 1999 р.) —•друга країна для проникнення у країни СНД товарів третіх країн. Результат такий самий, що й у Киргизстані. Більшість норм міжнародної торгівлі грунтуються на правилах, які встановлю­ ють самі транснаціональні корпорації, а СОТ їх просто приймає. Уряди фактично втрачають право де­ мократичним шляхом регулювати свої власні ринки та економіку і ці повнова­ ження виконують приватні корпорації, банківські еліти й багаті люди, які посвоєму вирішують, де закривати робочі місця, а де їх створювати і за яких умов. Фінансові ділки безперешкодно прова­ дять спекулятивну торгівлю валютою, що може призвести до миттєвої девальвації національних валют. Іншими словами, уряди віддають на відкуп економічне бла­ гополуччя, трудові стандарти і навко­ лишнє середовище приватним інтересам найбагатішої групи людей, які нікому не підзвітні. їх єдина мета — «максимізац ч торгівлі та прибутків». Процеси гло­ балізації для багатьох держав можуть Mej ти негативні наслідки, бо усередині світсвого співтовариства між державами не­ має рівності. Це відбивається навіть і термінології — багаті та бідні країни, роз-І винуті й відсталі, які мають ресурсний гкн тенціал і які його вичерпали. СОТ є однією із складових глобалізації. Політика СОТ — це політика капітал^ максимального прибутку. Все, що заваж у бізнесу, треба ліквідувати. Світ, яки! створює СОТ, — це світ постійної невпен неносгі та нестабільності для б іл ь ш о с і світ бідності й нерівності. Розуміючи, що процес змін, що відбу] вається через глобалізацію економіки, нн минучий, необхідно виробити, з урахував ням міжнародного досвіду, заходи, які дс-^ поможуть нам зустріти виклик часу і в но| вих умовах дати членам профспілки мам симально можливий захист. Позиція Проф спілки полягає в том., що у разі входження України до СОТ дерн жава повинна забезпечити рівні умов* для конкурентної боротьби з іноземним* виробниками, рівні ставки за кредит можливість отримання його на довгостроН ковий термін, доступ до сировинних ресурсів та нових технологій. В зв'язку з цим ми повинні вимагати розв'язання цих проблем на усіх рівнях. ♦ Вимагати розробки т а прийняття чіткої державної програми заходів щодо підвищення конкурентоспроможності легкої промисловості ♦ Довести необхідність віднесення легкої промисловості до пріоритетних галузей економіки, що потребують особливого захисту, під час проведення переговорів із країнами-учасниками СОТ ♦ Наполягати на тому, щобу разі входження до СОТ необхідно, насамперед, адаптувати умови до людини. Зберегти б те, що маємо. ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ. 2 0 0 2 . №1

[close]

p. 13

ПРОБЛЕМИ ПРОФСПІЛКИ Впровадження модульної системи навчання в ПТУ ПТУ №12 — один з найстаріших закладів у си­ стемі профтехосвіти Харківщини. Засноване у ро­ ки Великої Вітчизняної війни для виготовлення продукції на допомогу фронту, училище повністю виконало покладені тоді на нього завдання. Пройшов час, і нині училище живе повноцінним життям, готуючи фахівців для підприємств легкої промисловості Харкова. В училищі ведеться підготовка за спеціально­ стями швачка, кравець, закрійник, перукар. Вони надають населенню комплекс послуг, який дає змогу не тільки модно одягатися, а й мати приваб­ ливий вигляд. Незважаючи на кризові явища в економіці України, ПТУ №12 продовжує виконувати своє го­ ловне призначення — підготовку кваліфікованих робітників. За роки існування училища робітничу про­ фесію «Швачка» здобули близько ЗО тис. молодих людей, які працюють на різних підприємствах міста, області, країни. Насамперед, це швейні підприємства Харкова: швейна фабрика ім.Тинякова, Акціонерне товариство виробничоторговельна фірма «Еліта» та Спільне українськоканадське підприємство «Дитячий одяг». Най­ кращі з випускників отримали високу професійну оцінку, бо їм притаманне прагнення до удоскона­ лення своєї майстерності. Використовуючи ба­ зові знання, одержані в училищі, випускники ма­ ли можливість продовжити свою освіту в техніку­ мах, інститутах. Нині вони обіймають на вироб­ ництвах керівні посади різного рівня. Для підготовки робітників високої кваліф ікації в училищі діють 14 навчальних кабінетів, 15 майстерень різного профілю. Безпо­ середньо на базі училища учні мають змогу вив­ чити прогресивні технології, набути навичок практичного виконання робіт певної складності, сформувати професійні уміння. Реалізуючи на практиці покладені на учили­ ще завдання з підготовки робітників високої кваліфікації, спираючись на новітні досягнення педагогіки, психології та методики, педагогічний колектив приділяє велику увагу організації сучас­ них, найефективніших, раціональних методів та засобів навчання. Сьогодні профтехівці уважно ставляться до новаторської, експериментальної, науководослідної роботи, яка пов'язана із входженням професійної системи у ринкові відносини. Пе­ рехід до ринкової економіки принципово змінює підходи до підготовки робітничих кадрів. Нові соціально-економічні умови — комп'ютеризація виробництва, зменшення кількості робочих місць, впровадження нового су­ часного устаткування та зміни в організації праці — висувають підвищені вимоги до підготовки кваліфікованих спеціалістів. Сучасна швачка має якісно працювати на новітніх високопродуктивних швейних машинах з програмним керуванням, застосовуючи нові техно­ логії та бути конкурентоспроможною на ринку праці. Робітники та роботодавці мають вміти швидко адаптуватися до змін, що відбуваються, і постійно підвищувати свою кваліфікацію, брати конструк­ тивну участь у виробничому процесі підприємства, усвідомлювати власну відповідальність та роль у досягненні очікуваних результатів. Професійна підготовка такого робітника ви­ магає нових підходів до організації навчання. Впровадження гнучких програм професійного на­ вчання вносить значні зміни у систему про­ фесійно-технічного навчання. Запорукою успіху, на наш погляд, є оволодіння методикою та досвідом управління навчальним процесом за модульною технологією. Відродивши свою незалежність в 1991 p., Ук­ раїна відмінила планову економіку. З відсутністю планової зайнятості почав формуватися ринок праці, настало безробіття. Нині кількість зареєстрованих безробітних становить 4,81% економічно активного населен­ ня. Для наших умов це досить високий рівень без­ робіття. Протягом останніх десяти років він поси­ лювався через складні соціально-економічні про­ блеми, обмежені фінансові можливості та ін. Тому забезпечення повної зайнятості населення та стабільного економічного зростання — першо­ чергові завдання, які наше суспільство має вирішити на початку XXI століття. Зміни, що відбуваються у технологіях, на фінансовому ринку, виникнення так званого інформаційного суспільства, глобальних ринків товарів та послуг, міжнародна конкуренція, нові форми організації бізнесу та менеджменту — найзначніші з тих, які впливають на світ праці та трансформують його. Системи освіти та навчання мають зробити значний внесок у підготовку нового покоління робітничої сили. Традиційні системи професійно­ го навчання та підготовки усе більше втрачають свою актуальність. Зазначені вище проблеми зму­ сили нас інтенсивно вишукувати нові підходи до підготовки робітничої сили та перепідготовки безробітних і форми навчання. В цих умовах ефективний вплив на ситуацію зайнятості на рин­ ку праці можливий л'льки внаслідок гнучкої дер­ жавної політики. Існуюча потужна та ефективна система про­ фесійної підготовки молодих робітників через відсутність достатньої гнучкості та мобільності виявилася не зовсім пристосованою для пе­ репідготовки дорослого незайнятого населення. Тому за умов різноманітності видів професійної підготовки кадрів виникла проблема розробки нових підходів до навчання безробітних та незай­ нятого населення. Ми дійшли висновку, що практично вирішува­ ти ці завдання дає змогу модульне навчання. Поділюся досвідом роботи з 1997 p., коли наше училище стало базовим навчальним закладом роз­ витку системи модульної професійної підготовки. Наказом Міністерства праці і соціальної політики та Міністерством освіти та науки України №63/301 від 12.08.97 р. «Про впровадження си­ стеми модульного професійного навчання» перед нами було поставлено завдання розробити та впровадити модульний навчальний матеріал для професії «Швачка». За короткий термін, одним з перших в Україні, у лютому 1998 p., училище завершило розробку Н.В.БА ТРАЧЕНКО, директор ПТУ №12 м.Харкова пакету, що складається з 18 модульних блоків та 96 навчальних елементів. У 2000 р. видано підручник. Цю програму апробовано у швейних навчальних закладах Києва, Дніпропетровська та Славутича. Це велика копітка праця, що вимагає великих зусиль, багато часу та значних матеріальних вит­ рат. У міру розробки постійно впроваджували мо­ дульну документацію у навчальний процес учили­ ща. Структура уроку залишилася традиційною. У процесі апробації переконувалися, що впровад­ ження модульної методики навчання дає змогу розв'язати різні проблеми, які стоять перед нами, з підготовки та перепідготовки безробітних. Про сам процес розробки розповідати не буду. Для цього необхідно багато часу. Кого це цікавитиме, приїздіть до нас. У Харкові 2 жовтня 2001 р. проходила друга міжнародна науково-практична конференція, під час проведення якої на нашій базі побували пред­ ставники з 20 іноземних держав. Ми показали впровадження модульної системи у комплексі. Це навчання за модульною системою: груп без­ робітних; закрійників; курсове навчання; навчан­ ня групи за традиційною формою; навчання дітей-інвалідів. Так відбувся обмін досвідом із зарубіжними колегами. Головне — підготовка кадрів-розробників. Очоливши цю роботу як керівник, разом з талано­ витими майстрами виробничого навчання, навчалась на семінарах у Києві. Всі отримали міжнародні сертифікати. Зупинюсь на впровадженні модульної систе­ ми навчання та ї ї ефективності для перепідго­ товки безробітних. З обласним центром зайнятості ми працюємо з 1993 р. За цей час пройшли перепідготовку 2605 безробітних. Навіть за модульною системою уже підготовлено і випущено 6 груп безробітних, що дає можливість проаналізувати ефективність її впровадження. В основу концепції модульної системи про­ фесійного навчання покладено модулі трудових навичок. Впровадження системи модулів трудових навичок підвищує ефективність професійної підготовки завдяки вгіленню спеціально сплано­ ваних і розроблених навчальних елементів та інструктивних матеріалів, які орієнтовані на слу­ хачів і дають їм можливість самостійно навчатися. Особливість модульної системи професійного на­ вчання — принципово новий підхід до його організації. Якщо в традиційній системі зміст навчально­ го матеріалу поділяється на предмети, розділи, те­ ми, що диктуються логікою навчального процесу, і теорія досить чітко відокремлена від практики, в модульній системі своєрідними дозаторами навчального матеріалу виступають конкретні трудові навички, якими має опанувати слухач, набуваючи професію. їх складність та значення визначають особ­ ливістю компонування матеріалу в навчальному елементі — спеціально розробленому дидактич­ ному матеріалі, спрямованому на засвоєння кон­ кретних трудових навичок. До того ж, теоретичні Продовження на стор. 10 ► Л Е ГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ. 2 0 0 2 . № 1 9

[close]

p. 14

ЦБТІ ІНФОРМУЄ SIMAC 7— 10 травня 2002 р. у м істі Болонья (Італія) проходитиме Міжнародний салон устаткування для шкіряного, взуттєвого т а швейно-шкіргалантерейного виробництва — SIMAC. Цей салон — найважливіший захід у даному секторі та подає усі його компоненти — новітні технології й устаткування для взуттєвої та шкіргалантерейної промисловості, а також готову продукцію, аксесуари і компоненти, дизайн та моделювання. Італія є лідером у даному секторі: понад 50% всього устаткування, що випускається у свіл для виробництва взуття та шкіргалантерейних виробів, виготовляється в Італії. Організатор салону — Асоціація італійських виробників машин та обладнання для виготовлення шкіргалантереї, взуття та шкіри (ASS0MAC). SECRETARIAT S im ac Via M atteotti, 4/A 1-27029 VIGEVANO (PV) Tel. + 39.0381.78883 Fax.+39.0381.88602 E-mail: exhibition@ assom ac.it Internet: http://w w w .assom ac.it Серджіо ДЖАРДІНА, директор Відділу розвитку торговельного обміну (І.Ч.Е.) Посольства Іт а л ії в Україні 01004, Україна, Київ, вул.Ш овковична, 42-44, 9 поверх Тел.380-44 4903930, 4903931 380-44 4903932, 4903933 Факс: 380-44 4903937 e-m ail: kiev.kiev@ ice.it http://w w w .ice.kiev.ua ПРОБЛЕМИ ПРОФСПІЛКИ----------------------- 4 Початок на стор. 9 знання органічно входять у навчальний процес і подаються тільки в обсязі, необхідному для засвоєння трудових навичок, які є основою професійної діяльності. Професійне навчання за модульною систе­ мою здійснюють за індивідуальними програмами у темпі, доступному кожному слухачу. Така організація навчального процесу дас можливість забезпечити безперервний спосіб формування груп слухачів та їх випуск залежно від часу, необхідного для засвоєння модуля трудових навичок для професії «Швачка». Аналізуючи навчання 6 груп безробітних, які набували знання за модульною системою, можна зробити висновок, що усі вони навчалися у влас­ ному темпі, засвоїли професію за різний час, проте раніше запланованого, що дає значний економічний ефект державі. Як приклад, наведу деякі дані з аналізу навчання останньої групи з 12 осіб. Під час на­ вчання за модульними блоками, на вивчення яких за програмою відведено 520 год, отримано такий результат: 4 слухача вивчили модульні блоки за 380 год; 3 — за 440 год; 2 — за 450 год. У мірі засвоєння модульних блоків, надаємо слухачам робочі місця у створеному нами потоці (у вигляді мініпідприємства). Термін для закріплення навичок — 120 год. У проходженні 10 такої практики слухачі дуже зацікавлені, адже їм, набувши професійні навички, досить легко пра- цевлаштуватися. Та й на підприємства легкої про­ мисловості беруть на роботу тільки тих швачок, які закріпили свої навички, працюючи у потоці. Аналіз також показав, що в основному під час комплектування груп вік та освіта значення не мають. А ось любов до професії відіграє дуже значну роль. Трапляються й випадкові слухачі, і цей чинник необхідно враховувати під час комплектування груп. Усім слухачам, за їх словами, подобається навчатися за модульною системою. Особливо велику допомогу модульна система навчання надає у підготовці дітей-інвалідів. В училищі за модульною системою навчаються 154 інваліда. Для них така форма навчання не має аналогів. Інваліди з недугою глухоти, вміючи чи­ тати, можуть досить легко навчатися за модуль­ ною системою. В 2000 р. ми розробили для підвищення кваліфікації пакет, який складається з 32 нав­ чальних елементів і теж був апробований. Тепер працюємо над пакетом для професії «Швачка головних уборів». Досвід нашої роботи свідчить, що модульне навчання дає змогу слухачам відчути швидкий прогрес — закінчивши черговий етап навчання, вони роблять значний крок уперед, набуваючи конкретних навичок. Цей вид підготовки врахо­ вує нахили особистості та спрямований на розви­ ток її особливостей. Модульний підхід високо оцінюють викла­ дачі, оскільки за такої технології навчання на­ ставники можуть зосередитися на індивідуальній робол з кожним слухачем. Роботодавці також добре відгукуються про таку форму навчання, бо кваліфікація спе­ ціалістів, що проходять підготовку за модульною системою, найбільше відповідає їх вимогам. Модульна система навчання засвідчила свою ефективність, як під час перепідготовки без­ робітних, так і у разі традиційної підготовки в ПТУ кваліфікованих робітників. Навчання за модульною методикою дає мож­ ливість підвищити якість навчання, значно скоро­ тити термін підготовки, зменшити витрати на навчання, що дуже важливо для держави. Модульне навчання не потребує стандартного наповнення групи: приймати на навчання можна у міру звільнення робочих місць, а випуск слу­ хачів може відбуватися у міру індивідуального оволодіння професією. Впровадження модульної системи навчання передбачає об'єднання функцій викладача і май­ стра, формує модель педагогічного працівника, яку належить створити загальними зусиллями. На наш погляд, усе вищезазначене переконує в тому, що застосування модульної системи дасть змогу, особливо у найближчій перспективі, під час прискорення технологічних та структурних змін в економіці гнучкіше реагувати на потреби підприємств у кваліфікованих кадрах. ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ. 2 0 0 2 . № 1

[close]

p. 15

TRANSFORM ЦБТІ ІНФОРМУЄ «Дизайн та створення колекцій одягу» Під час роботи семінару Бернд ЗОННТАГ, консультант фірми «IMD Gmbh Unternehmensberatung» (м.Герфорд, Німеччина), зробив докладний огляд тенденцій моди актуального сезону весна— літо 2002 p., а також розглянув основні тенденції сезону осінь— зима 2003 р. (з погляду щодо тканин та їхньої кольорової гами для жіночого, чоловічого та дитячого одягу). Доповідь супроводжувалась показом кольорових слайдів. Було наведено практичні приклади з розробки конкурентоспроможної колекції, в тому числі експортної. Висвітлено деякі зовніш ні та внутрішні умови в процесі міжнародного маркетингу на ринку моди (цільові групи, потенціал, ціни, споживчий ринок тощо). Пан ЗОННТАГ на конкретних прикладах ознайомив учасників семінару з можливостями обладнання фірмових магазинів, міжнародними тенденціями в їх оформленні, а також звернув увагу присутніх, що презентація товару та реклама є основою успішного збуту продукції. Гільдія виробників одягу в рамках програми «TRANSFORM» організувала для дизайнерів, працівників відділу маркетингу і збуту швейних підприємств України семінар «Дизайн т а створення колекцій одягу», який проходив 26-27 лютого 2002 р. у Києві в Представництві «Дюркопп Адлер Україна». ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ. 2 0 0 2 . № 1 На закінчення семінару його учасникам було надано деякі інф ормаційні матеріали та запропоновано висловити свої зауваження та пропозиції щодо підвищення ефективності таких семінарів. Відзначивши корисність аналогічних заходів, спеціалісти швейних підприємств України виказали побажання збільшити їх тривалість до трьох-чотирьох днів. 11

[close]

Comments

no comments yet