LP_2_2016

 

Embed or link this publication

Description

Journal

Popular Pages


p. 1

ЛегкаНАУКОВОВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ промисловість ГОЛОВКО ДМИТРО БОГДАНОВИЧ ПРОФЕСОРКИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ТЕХНОЛОГІЙТАДИЗАЙНУ, ЗАСЛУЖЕНИЙПРАЦІВНИК НАРОДНОЇОСВІТИУКРАЇНИ. ЖИТТЄВИЙШЛЯХ НЕПЕРЕСІЧНОЇЛЮ ДИНИ. ДО ЮВІЛЕЮ ГОЛОВКАД.Б. (ЧИТАЙТЕНАСТОР.1) КЛАСТЕРЛЕГКОЇ 7ПРОМИСЛОВОСТІ НАВИСТАВЦІ “ЗРОБЛЕНО ВКИЄВІ” XVI 12МIЖНАРОДНИЙ КОНКУРС “ПЕЧЕРСЬКI КАШТАНИ” 18НАУКОВИЙ ПОШУК

[close]

p. 2

Всі матеріали, які опубліковані в журналі, є власністю редакції. Будь яке використання (повне або часткове) статей чи ілюстрацій, можливе лише за письмової згоди редакції. Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. видається з 1960 року Зміст квітень-червень, 2016 №2 (245) ЛегкаПромисловість щоквартальний фаховий науково-виробничий журнал ISSN: 0135-230X Персоналії: Головко Д.Б........ стор.1 Привітання з Днем працівників легкої промисловості......стор.2 Діяльність вітчизняних хутропереробних підприємств.......стор.3 Кластер легкої промисловості на вставці «Зроблено в Києві»......стор.7 ІІІ галузевий ярмарок вакансій.....стор.10 Чернігівська взуттєва фабрика “Берегиня”......стор.11 XVI мiжнародний конкурс “ПЕЧЕРСЬКI КАШТАНИ”......стор.12 10 кращих музеїв моди......стор.17 Термодинамика крашения дисперсными красителями......стор.18 Аналіз об’єктів транспортування в логістичних системах взуттєвого виробництва......стор.25 Аналіз ринку взуття із полімерних матеріалів......стор.28 Формування асортиментної політики та характеристика асортименту постільних виробів ТОВ «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГМБХ»......стор.34 2016. Світові ринки. Технічний текстиль. Top Markets Series: Technical Textiles.......стор.41 ЗАСНОВНИК І ВИДАВЕЦЬ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ Журнал видається за сприяння: - Української асоціації підприємств легкої промисловості «Укрлегпром» - Всеукраїнського об’єднання роботодавців легкої промисловості «Укрлегпром» Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: серія КВ № 4443 від 01.08.2000р. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи: ДК № 993 від 24.07.02р. АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: вул. Немировича-Данченка, 2, корп. 1, к. 1-0250, м. Київ, 01011 тел.: +38 (044) 280-60-47 e-mail: lp@knutd.com.ua www.lp.knutd.com.ua Журнал входить до переліку наукових фахових видань. Галузь наук – технічні. Наказ МОН України від від 22.04.2011 р. № 1-05/4. Редакційна колегія журналу Головний редактор: Редакційна колегія: ГРИЩЕНКО І.М., д.е.н., професор, БАУЛА О.П. член-кореспондент БЕЗУС П.І. НАПН України, БЕРЕЗНЕНКО С.М. Заслужений працівник ВОРОНІНА Л.М. освіти України ГАВРИШ Л.Т. ГАРКАВЕНКО С.С. Заступники головного редактора: ЗЕНКІН М.А. ЛІЩУК В. І. ЗУБКОВА Л. І. БОРОДИНЯ О.Г. КОЛОСНІЧЕНКО М.В. КАПЛУН В.В. ПОЛОВНІКОВ І.І. СКИБА М.Є. Відповідальний секретар ЧАБАН В.В. редакції: МАЗУР Н.П. Легка промисловість №2, 2016

[close]

p. 3

ПЕРСОНАЛІЇ Його зусилля були завжди спрямовані на створення умов, коли кожен студент, викладач, науковець зміг би найбільш повно реалізувати свій потенціал. Протягом багатьох років він вміло поєднував педагогічну та громадську діяльність із науководослідною роботою. Д.Б. Головко автор, співавтор близько 100 наукових праць, серед яких є підручники та монографії. Нині Дмитро Богданович бере участь у роботі ректорату та Вченої ради, є завжди активним у громадському житті університету, плідно працює над розвитком зв'язків з науковими і навчальними закладами, підприємствами та державними установами. Користується заслуженим авторитетом та повагою у колективі університету і серед студентів. У свої 80 Дмитро Богданович продовжує інтенсивно працювати, є мудрим і досвідченим наставником. Його ім'я, поряд із найвідомішими професорами та випускниками, великими літерами вписане в історію нашого університету. Головку Дмитру Богдановичу - 80 27 червня 2016 року виповнюється 80 років професору Київського національного університету технологій та дизайну, заслуженому працівнику народної освіти Дмитру Богдановичу Головку. Народився Дмитро Богданович у місті Києві, де пройшли його юнацькі і студентські роки. Закінчивши радіофізичний факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка у 1958 році, почав свою трудову кар'єру у Київському науково-дослідному інституті радіоелектроніки, а згодом, - працював на керівних посадах у державних і партійних органах. У 1986 році Дмитро Богданович очолив Київський технологічний інститут легкої промисловості. За 17 років його наполегливої та сумлінної праці вищий навчальний заклад значно розширив діапазон своєї діяльності і можливості, збагатився новими сучасними напрямами освітньої діяльності та здобув статус національного ВНЗ – в 2001 році заклад перейменовано в Київський національний університет технологій та дизайну. Шановний Дмитре Богдановичу! Від імені всього колективу Київського національного університету технологій та дизайну та від мене особисто прийміть гарячі і сердечні вітання з нагоди Вашого ювілею! Доля Вам подарувала активне, багате і цікаве життя. Нехай невичерпна енергія, оптимізм і надалі будуть Вашими постійними супутниками в житті. Бажаємо Вам святкового настрою, доброго здоров'я, багато світлих літ у мирі та добробуті, великого людського щастя та благополуччя. З повагою, ректор Київського національного університету технологій та дизайну І.М. Грищенко Легка промисловість №2, 2016 | 1

[close]

p. 4

КОРПОРАТИВНІ НОВИНИ Вже протягом тридцяти років щорічно, у другу неділю червня, в Україні відзначають День працівників легкої промисловості. Це свято було засноване ще у 80-х роках минулого століття, щоб віддати шану усім фахівцям, які задіяні у галузі, яка забезпечує нас одягом, взуттям та іншими товарами широкого вжитку, а також чия продукція широко використовується у промисловості. Легка промисловість – це та галузь, яка робить значний внесок у розбудову економіки нашої держави. Нині вона здійснила помітний рух уперед: удосконалюються технології виробництва і покращується якість продукції. Щиро вітаємо вас із професійним святом! Бажаємо усім вам мирного неба, міцного здоров'я, нових трудових здобутків, родинного благополуччя і достатку. 2 | Легка промисловість №2, 2016

[close]

p. 5

РИНКИ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ: новини та огляди УДК 675.62 ДІЯЛЬНІСТЬ ВІТЧИЗНЯНИХ ХУТРОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ Грищенко І. М., Данилкович А. Г., Мокроусова О. Р. Продовження. Початок у № 1, 2016 (244) Зовнішньоекономічна діяльність хутрової галузі України оцінюється за групою товарів «Хутро, вироби з нього». Відповідно до української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) дана група має код 43. Використовується дана система Державною фіскальною службою України [1]. Правильне визначення стану товару в УКТЗЕД має вирішальне значення для аналізу діяльності фірм та підприємств, регулювання виробництва і торгівлі, кількісної та якісної оцінки товарів, страхування, визначення ставок митних зборів та інших платежів, розробки режиму експорту-імпорту тих чи інших товарів, зіставлення даних зовнішньої торгівлі різних країн та проведення економіко-статистичного аналізу, для зіставлення цін на товари. До групи товарів за кодом УКТЗЕД 43 «Хутро, вироби з нього» належать також товари підгруп з відповідним кодом УКТЗЕД: − 4301 Сировина хутрова крім шкірсировини та шкур; − 4302 Хутрові шкурки дублені або вичинені; − 4303 Одяг з хутра, інші вироби з натурального хутра; − 4304 Хутро штучне та вироби з нього. Відповідно до митної статистичної інформації Державної фіскальної служби України відмічається перерозподіл об’єму імпорту і експорту за останні 2 роки (рис. 1). Як видно з рисунку в 2011-2013 рр. обсяг імпорту практично дорівнював обсягу експорту за групою товарів коду 43, то в 2014 році вже було зафіксовано падіння імпорту з 16,528 млн. дол. США до 12,3 млн. дол. США, а в 2015 році (за даними на 1 квартал) планується ще більше скорочення надходжень від імпорту в Україну до 0,228 млн. дол. США. При цьому слід відмітити зростання питомої ваги товарів за кодом 43 в загальнодержавному об’ємі до 0,05 % для імпорту та до 0,01 % для експорту. В 2014 році зафіксовано стрімке зростання експорту хутрових товарів, об’єм яких збільшився вдвічі й досяг 32,034 млн. дол. США. Аналіз динаміки імпорту і експорту хутра (рис. 2) вказує, що найбільші зміни за останні 5 років відповідають експорту хутрової сировини. В 2014 році порівняно з 2013 роком в 2,5 рази збільшився експорт сировини і досяг рівня в 23,530 млн. дол. США, тоді як в 2014 році імпорт хутрової сировини становив 8,227 млн. дол. США. Стрімке зростання імпорту одягу та виробів з хутра було зафіксовано в 2012-2013 рр. В 2012 році імпорт даних виробів становив 2,295 млн. дол. США, в 2013 році – 3,479 млн. дол. США, тоді як в 2014 році відбувся спад імпорту одягу та виробів з хутра до 2,245 млн. дол. США, а в 2015 році прогнозується імпорт хутряного одягу на рівні 0,390 млн. дол. США. Слід вказати, що в 2014 році експорт одягу з хутра становив 0,851 млн. дол. США, а в 2015 році планується експортувати одяг хутряний на рівні 0,167 млн. дол. США. Суттєве падіння після 2013 року характерне і для хутра штучного та виробів з нього. Заслуговує детального аналізу зміна товарної структури імпорту та експорту за групою товарів «Хутро, вироби з нього» за період 2011-2014 рр. та його прогноз на 2015 рр. (рис. 3, 4). Як видно з рис. 3 за останні 5 років, починаючи з 2011 р., відбулись стуттєві зміни в товарній структурі імпорту хутра в Україні, що , в основному повязано зі збільшенням майже в 1,3 рази частки імпорту для підгрупи 4301. В 2011 р дана підгрупа займала 52,4 % в загальному обсязі імпортних операцій хутра, тоді як підгрупи 4302 та 4303 мали Легка промисловість №2, 2016 | 3

[close]

p. 6

РИНКИ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ: новини та огляди відповідно 12,3 % та 15,3 %. Значну долю займали вироби підгрупи 4303, що відповідало 20 %. В 2012 році відбулось зменшення імпорту хутрової сировини до 42,8 % та збільшення обсягів ввезеня одягу та інших виробів з хутра 27,8 %. Після 2012 року почалось стрімке зростання обсягів імпорту сировини хутрової, що в 2014 році становило вже 61,1 %, а в 2015 р прогнозується збільшення до 70,1 %. Доля імпорту хутрових вичинених шкурок зменшилась в 2014 році до 11,1 %, а в 2015 році прогнозується не більше 1 % ввезення даного товару. Аналогічних трансформацій зазнала товарна структура експорту (рис. 4) хутра з України. Починаючи з 2012 року відбулось зменшення частки майже в 3,6 разів експорту вичинених хутрових шкурок за підгрупою 4302 і збільшення в 2,9 разів частки експорту сировини хутрової за підгрупою 4301. З 2011 року до 2014 року експорт сировини хутрової збільшився з 27,5 % до 73,5 %, а в 2015 році очікується експорт сировини на рівні 79,6 %. Експорт хутрових шкурок вичинених зменшився з 70,9 % в 2011 році до 23,8 % в 2014 році, а в 2015 році очікується його доля на рівні 19,6 %. При цьому слід вказати, що в 2015 році очікуються показники експорту хутряного одягу на рівні 5,8 %. Відповідно до аналізу географічної структури експорту та імпорту в Україні хутрової сировини, хутра та виробів з нього (табл. 1, 2, рис. 5, 6) встановлено, що імпортно-експортні операції здійснюються Україною з багатьма країнами Східної і Західної Європи, Азії, Північної Америки тощо. До найбільш стабільних імпортерів хутрової сировини України та експортерів хутрового напівфабрикату належить Німеччина. Питома вага імпортованої хутрової сировини в 2011 року становила 82,1 %, в 2012 році – 68,5 %, в 2014 р – 60,7 % і в 2015 р очікується, що імпорт сировини з Німеччини буде 100 %. На 21,4–28,1 % імпорт хутрової сировини надходить з Данії, та на 15,1-6,1 % з Канади (табл. 1). Відповідно до представленої вище інформації, такі надходження пов’язані з країнами проведення хутрових аукціонів, а саме, NAFA (Канада) та Kopenhageh Fur (Данія). Значна доля імпорту сировини з Німеччини пов’язана з толінговими операціями і переробкою хутра на території України. Підтвердженням даної інформації є показники експорту хутрових вичинених шкурок (хутрового напівфабрикату). Стабільно експорт даної товарної позиції (табл. 2) спрямований до Німеччини в період 2011-2014 р.р. становив 74,7– 91,6 %, що відповідає 5,343 – 6,315 млн. дол. США на рік. Рис. 5. Динамика обсягів імпортних товарів різних підгруп за період 2011-2015р.р.: 4201-а, 4302-б, 4303-в, 4304-г. Що стосується імпорту хутярного одягу та інших виробів із хутра, то лідером за даною підгрупою товарів є Китай (табл. 2, рис. 5). Якщо в 2011 році найбільша кількість імпорту приходилась з Туреччини і становила 27,5 %, що відповідало 0,373 млн. дол. США на рік, то з 2012 року найбільші об’єми імпорту хутряного одягу відповідають Китаю. В 2012 році питома вага імпортованого хутряного одягу становила 42,5 % з відповідним об’ємом в 1,274 млн. дол. США. В 2013 році відбулось незначне збільшення об’ємів до 1,351 млн. дол. США на рік, однак питома вага зменшилась до 38,8 % за рахунок збільшення долі імпорту з Німеччини до 23,4 % та Туреччини до 10,6 %. В 2014 році питома вага імпортованого хутряного одягу з Китаю становила 32,8 %, збільшилась доля імпорту даного товару з Італії та Франції до 28,1 % та 18,2 % відповідно. При аналізі таких змін слід враховувати, що значна кількість європейських виробництв перенесла свої потужності в Китай, тому дані показники імпорту можуть не відтворювати реальну ситуацію щодо країни виробника. 4 | Легка промисловість №2, 2016

[close]

p. 7

РИНКИ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ: новини та огляди Географічна структура імпорту хутрової сировини за 2011-2015 рр. Таблиця 1 Географічна структура експорту хутрової сировини за 2011-2015 рр. Таблиця 2 Легка промисловість №2, 2016 | 5

[close]

p. 8

РИНКИ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ: новини та огляди Підтвердженням може бути прогноз щодо імпорту хутряного одягу на 2015 рік, за результатами аналізу якого, в цьому році очікується найбільші надходження хутряного одягу з Італії з прогнозованою питомою вагою в 36,9 %, однак кількісні показники свідчать про суттєве скорочення обсягів імпорту до 0,144 млн. дол. США та до 0,135 млн. дол. США з Китаю з питомою вагою в 34,6 %. Враховуючи економічну ситуацію в Україні, з 2013 року об’єми імпорту суттєво скоротились. Якщо в 2013 році було імпортовано товарів за групою «Хутро, вироби з нього» на суму 16,528 млн. дол. США, то в 2015 році очікується падіння до 2,280 млн. дол. США, тобто майже в 8 разів. Рис. 5. Динамика обсягів експортних товарів різних підгруп за період 2011-2015р.р.: 4201-а, 4302-б, 4303-в, 4304-г. Аналіз показників експорту з України групи товарів «Хутро, вироби з нього» до інших країн світу (табл. 2, рис. 6 а-г) свідчить, що найбільшими експортерами хутрової сировини з України з 2011-2014 рр. є Польща та Чехія. При чому найбільша питома вага експорту сировини в період 2011-2013 рр. відноситься до експорту в Чехію, а з 2013 року найбільшу частину хутрової сировини Україна експортує до Польщі. Питома вага експорту даної підгрупи товару до Польщі в 2013 році склала 23,7 %, що відповідає 2,513 млн. дол. США, а в 2014 році цей показник підвищився в 2,8 разів і становив 15,424 млн. дол. США. В 2015 році очікується здійснити експорт хутрової сировини до Польщі на суму 10,308 млн. дол. США, що становитиме 64,1 % питомої ваги експорту. Найбільшу частку хутрового напівфабрикату Україна експортує до Німеччини (рис. 6). Протягом останніх 5 років цей показник зріс з 74,7 %, що в 2011році відповідало 6,054 млн. дол. США, в 2012 році та 2013 році питома вага експорту склала 91,0 % та 91,6 %, що відповідало 5,343 млн. дол. США та 5,526 млн. дол. США. За 2014 рік здійснено було експорт хутрового напівфабрикату до Німеччини на суму 6,315 млн. дол. США, що становить 82,8 % питомої ваги. В 2015 році очікується збільшити долю експорту хутрового напівфабрикату до рівня 90,3 % на суму 3,567 млн. дол. США. Доля експорту хутряного одягу з України та хутра штучного дуже незначна (рис. 4). За період обсяги експорту хутряного одягу не перевищували 5,8 %, а штучного хутра – 1,3 %. Найста-більнішими експортерами хутряного одягу з України є Франція та Італія, а штучного хутра – Угорщина та Молдова (рис. 6 г). В цілому, зовнішньоекономічна діяльність України за групою товарів «Хутро, вироби з нього» характеризується мобільністю. Україна проводить активну політику щодо імпорту та експорту хутрової сировини та хутряних виробів з країнами Європи та Сходу. Найбільшим імпортером хутрової сировини та експортером хутрового напівфабрикату є Німеччина, а експортером хутрової сировини – Польща. Однак питома вага імпорто-експортних операцій в загальному обсязі зовнішньоекономічної діяльності України не перевищує 0,05 %. Останнім часом спостерігається тенденція до збільшення експорту хутрової сировини з України і зменшенню долі експорту хутрового напівфабрикату. Основною причиною нестабільної ситуації імпортно-експортної діяльності в хутровій галузі є зменшення попиту населення на дороговартісні вироби із натурального хутра. В такій ситуації потужні підприємства знаходять вихід в переробці давальницької сировини і здійсненні толінгових операцій з компаніями Європи. Список використаних джерел 1. Офіційний сайт Державної фіскальної служби України. − Режим доступу : http://sfs.gov.ua/ms/ 6 | Легка промисловість №2, 2016

[close]

p. 9

КОРПОРАТИВНІ НОВИНИ КЛАСТЕР легкої промисловості на вставці «Зроблено в Києві» Легка промисловість №2, 2016 | 7

[close]

p. 10

КОРПОРАТИВНІ НОВИНИ Продукцію кращих підприємств Києва було представлено на виставціпрезентації «Зроблено в Києві» в рамках національного проекту серії виставкових заходів «Зроблено в Україні», яка відбулася в Торговопромисловій палаті України 27 травня 2016 року. продукцію та дає роботу людям, але й працює на благо економіки столиці», – підкреслив перший заступник голови КМДА. У свою чергу, директор Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Максим Кузьменко наголосив, що більшість столичних компаній працюють і на задоволення експортних потреб, і для внутрішнього ринку. «Ми маємо окреслити чіткі завдання для реальної підтримки київського виробника. А це залежить від того, наскільки швидко ми зможемо модернізувати промислове виробництво, зменшити залежність від імпорту промислових товарів завдяки освоєнню їх виробництва вітчизняними підприємствами, зменшити обсяги споживання енергоресурсів шляхом модернізації енерговитратного технологічного обладнання промислових підприємств», – зазначив Максим Кузьменко. Столичній економіці є чим пишатися, а маркування «Зроблено в Києві» може і повинно бути приводом для гордості. Про це під час відвідування виставки-презентації продукції київського товаровиробника «Зроблено в Києві» заявив перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс. Він переконаний – місцеві компанії вже зараз демонструють надзвичайно високий рівень якості продукції. “Маркування «Зроблено в Києві» повинно бути приводом для гордості” Геннадій Пліс перший заступник голови КМДА Обидва чиновники пообіцяли докласти зусиль, щоб підтримати ефективних виробників, особливо у залученні їх до задоволення потреб комунального господарства. «Наше завдання – стимулювати своїх, а не працювати на економіку інших країн», – підсумував Геннадій Пліс. Нагадаємо, у виставці взяли участь близько 100 промислових підприємств-виробників з 10 районів міста, 2 столичних наукових парки, кластер легкої промисловості. На заході були представлені кращі зразки промислової продукції. Київська міська державна адміністрація http://kievcity.gov.ua/news/37900.html «У Києві сьогодні працює 709 підприємств, на яких зайнято 120,8 тисяч робітників. Загальний обсяг реалізованої продукції за основними видами промислової діяльності у порівнянні з першим кварталом 2015 року зріс на 18,6 % та склав 36,7 млрд. грн. Це мовою цифр. На практиці ж я побачив багато не просто цікавих, а справді корисних та якісних розробок, які виготовлені на наших потужностях. Підприємство не лише виготовляє 8 | Легка промисловість №2, 2016

[close]

p. 11

КОРПОРАТИВНІ НОВИНИ Сьогодні Кластер легкої промисловості є найбільшим об’єднанням виробників галузі у місті Києві. Кластер взяв активну участь у виставці-презентації «Зроблено в Києві», що відбулася 27 травня в ВЦ Chamber Plaza при Торгово-промисловій палаті України. Стенд, який відкрив Кластер на виставці, запросивши провідних гравців галузі – членів Кластеру, дозволив представити те, що в Україні все ж таки розвивається ринок легкої промисловості, є "живі" проекти та конкретні приклади впровадження інновацій. Відчувався дуже великий інтерес до стенду Кластеру. Адже в одному місці було представлено моделі високотехнологічної продукції провідних та добре відомих підприємств та установ, які є учасниками Кластеру. Експозицію Кластеру представляли: ректор Київського національного університету технологій та дизайну Іван Грищенко, генеральний директор ПАТ «Чинбар» Віктор Ліщук, директор ТОВ «Данамода» Людмила Іванова, засновник ТОВ «Український взуттєвий альянс» Геннадій Косміна, директор ТОВ «РА.ДА» Андрій Прохоровський. Перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс відвідав стенд Кластеру легкої промисловості та підтвердив зацікавленість влади до подальшої співпраці, висловивши при цьому потребу у закупівлях представленої продукції для потреб комунальних служб міста. Під час проведення виставки відбулася презентація окремих підприємств міста Києва, програми «Київська якість» та знаку «Столичний стандарт якості». За дорученням Голови Ради Кластеру легкої промисловості презентацію підприємств-учасників Кластеру провів проректор з наукової та інноваційної роботи Київського національного університету технологій та дизайну, секретар Ради Кластеру – Віктор Каплун. Освітній інвестиційно-технологічний кластер легкої промисловості у м. Києві Легка промисловість №2, 2016 | 9

[close]

p. 12

КОРПОРАТИВНІ НОВИНИ ІІІ ГАЛУЗЕВИЙ ЯРМАРОК ВАКАНСІЙ 27 квітня 2016 року в Київському національному університеті технологій та дизайну за підтримки Державної служби зайнятості відбувся ІІІ Галузевий ярмарок вакансій, організаторами якого є КНУТД, Українська асоціація підприємств легкої промисловості, Всеукраїнське об’єднання обласних організацій роботодавців. Цей захід за багато років напередодні завершення навчального року вже став доброю традицією освітніх закладів. Керівники провідних підприємств легкої та фармацевтичної промисловості, будівельної галузі, банків, машинобудування, туризму, комунальних і соціальних послуг представляли свої підприємства, запрошували випускників та студентів університету до співпраці. Адже університет готує висококваліфікованих фахівців в різних сферах діяльності і сприяє становленню активної життєвої позиції молоді та завжди підтримує її в пошуку майбутнього. Під час ярмарку вакансій студенти мали можливість стати учасниками семінарів та майстеркласів. Київський міський центр зайнятості провів майстер-клас на тему «Як правильно скласти резюме», а Київський обласний центр зайнятості відтворив бізнес-гру «Ефективне планування власного бізнесу». Вже не перший рік в рамках ділової програми проходять спеціалізовані заходи. Так, у рамках ярмарки, відбулась дискусійна панель «Взаємодія освітньої установи та ринку праці: реалії та можливості» за участю компанійроботодавців, навчальних закладів та профільних органів державної влади. “Подібні заходи допомагають студентам краще орієнтуватись у складному житті, а отже, і відповідальніше вчитись”. Іван ГРИЩЕНКО Ректор КНУТД Під час зустрічі обговорювались основні проблеми, виклики, потреби галузевого ринку праці та формування єдиної позиції щодо умов співпраці навчальних закладів та підприємств, а також піднято питання про спільну діяльність роботодавців, навчальних закладів, асоціації підприємств легкої промисловості, центрів зайнятості для забезпечення вимог Європейського співтовариства та створення сприятливих умов забезпечення роботодавців кваліфікованими робітниками й інженерно-технічними кадрами. Прес-служба КНУТД 10 | Легка промисловість №2, 2016

[close]

p. 13

КОРПОРАТИВНІ НОВИНИ Чернігівська взуттєва фабрика “Берегиня” - підприємство, яке уже 70 років є виробником якісного дитячого взуття. Зараз підприємство міцно утримує свої позиції, технічно розвивається, стабільно нарощує обсяги виробництва соціально значимої для держави продукції. Продукцію ПрАТ ЧВФ “Берегиня” знають далеко за межами Чернігова. Підприємство виробляє сучасне взуття з натуральних матеріалів для дітей різного віку, на всі пори року, а також жіноче і чоловіче текстильне та шкіряне, домашнє взуття, модельне та повсякденее взуття. Також взуття для виробничих та господарських потреб підприємств і організацій легкої, переробної, електротехнічної, фармацевтичної та інших галузей промисловості, медичних, соціальних та ряду інших закладів. Фабрика “Берегиня” є неодноразовим учасником та переможцем міжнародних та регіональних виставок, ярмарок, форумів. Продукція відзначена дипломами, подяками, нагородами за високу якість та сучасний дизайн. Нині понад 30% виготовленої продукції іде на експорт, щороку оновлюється 80% моделей взуття. На протязі останніх років підприємство технічно розвивається, зростає обсяг виробництва взуття, розширюється його асортимент, підвищується конкуренто- спроможність, зростає заробітна плата працівників. Багато в чому, в першу чергу, заслуга Бас Ніни Павлівни, заслуженого працівника промисловості України, кавалера ордена княгині Ольги 3 ступеня. На даний час займає посаду Голови Наглядової Ради ПрАТ “Чернігівської взуттєвої фабрики “Берегиня”. Ім'я керівника підприємства занесене до національної іміджевої програми “Лідери XXI століття” Східно — Української академії бізнесу. Саме Бас Ніна Павлівна змусила колектив по новому глянути на розвиток підприємства, стала генератором нових ідей. Під її керівництвом була розроблена нова стратегія діяльності підприємства, створені умови для високорозвиненого взуттєвого підприємства. Завдяки високому професіоналізму, працелюбності, оптимізму і зусиллям Бас Ніни Павлівни збережено трудовий колектив і профіль виробництва підприємства. Як роботодавець з великим досвідом вона добре розуміє проблеми середнього та малого бізнесу, тому вважає, що владі треба більше уваги приділяти вітчизняному виробнику, тоді не буде виникати проблем із наповненням бюджету. Нелегко очолювати трудовий колектив, у якому 87% - жінки. Кожна з них повинна відчувати доброту, людяність, постійну турботу і підтримку керівника. У зв'язку з цим на підприємстві велика увага приділяється соціальному забезпеченню працівників: обладнано медичний пункт, працює їдальня, є тренажерний зал, надається одноразова матеріальна допомога непрацюючим пенсіонерам. Працівники підприємства, які відпрацювали понад п'ять років, мають страхові накопичувальні поліси за програмою “Цінні кадри”. Крім того, керівник бере участь у роботі таких громадських організацій, як Спілка жінок України, Ліга ділових професійних жінок, Конгрес ділових жінок України. Ніна Павлівна користується заслуженим авторитетом і повагою у трудовому колективі, тому що до своїх обов'язків підходить відповідально і творчо, і вважає, що в житті ніколи не можна зупинятися на досягнутому, тому постійно підвищує свій професіональний рівень, приймає активну участь у громадській діяльності міста, області, держави. Секретом свого успіху Ніна Павлівна вважає гостре почуття відповідальності перед людьми, що працюють на фабриці, перед країною. Легка промисловість №2, 2016 | 11

[close]

p. 14

КОРПОРАТИВНІ НОВИНИ XVI мiжнародний конкурс ПЕЧЕРСЬКI КАШТАНИ 12 | Легка промисловість №2, 2016

[close]

p. 15

КОРПОРАТИВНІ НОВИНИ Київський національний університет технологій та дизайну у 16-й раз провів Міжнародний конкурс молодих дизайнерів «ПЕЧЕРСЬКІ КАШТАНИ» В столиці України відбулась головна щорічна подія в світі моди і дизайну – XVI Міжнародний конкурс молодих дизайнерів «Печерські каштани». Конкурс тривав з 30 травня по 4 червня. Конкурс був заснований у Київському технологічному інституті легкої промисловості в далекому 1955 році, і мав назву «Ситцевий бал». Сьогодні організатор конкурсу - Київський національний університет технологій та дизайну, за підтримки Міністерства освіти і науки України, з успіхом продовжує славні традиції, запропонуваши якісно новий підхід до реалізації шоу і знайшовши нові форми та напрями розкриття талановитої молоді. В програмі творчого конкурсу робочі перегляди колекцій одягу, взуття та аксесуарів, виставки, інсталяції, майстер-класи, work-шопи, public talk та фінальне fashion-шоу кращих конкурсних робіт. Щорічно у конкурсі беруть участь студенти і випускники навчальних закладів України та інших країн світу, які здобувають освіту у галузях дизайну, легкої та текстильної промисловості у віці 16-35 років. Завданнями конкурсу є надання можливості талановитої молоді реалізуватись у творчому процесі в сфері дизайну та моди, продемонструвати свої праці широкому загалу фахівців та потенційних споживачів. Не менш важливою метою заходу є сприяння здобуттю вищої освіти майбутніми фахівцями у виробничих галузях: текстиль і вироби з нього, одяг і хутро, шкіряні вироби і взуття та створити умови для зміцнення й розвитку зв’язків між творчою молоддю України інших країн Європи та світу. Фінал відбувся у Міжнародному виставковому конгрес-центрі Києва «Український дім». Свято краси, моди та таланту зібрало найкращих молодих модельєрів-дизайнерів з різних країн світу. Шостий, фінальний, день Конкурсу став головним для всіх, адже були визначені переможці в різних номінаціях, а також володар Гран-Прі. На початку шоу гостей привітав Національний оркестр народних інструментів України під керівництвом Віктора Гуцула. Своїм яскравим виступом вони створили атмосферу свята, а запальною грою та яскравими костюмами, які створили студенти Київського національного університету технологій та дизайну, зарядили всіх позитивом. За традицією урочисту церемонію відкрив Президент конкурсу - ректор Київського національного університету технологій та дизайну Іван Грищенко. Він привітав всіх присутніх з цим грандіозним дійством, побажав натхнення та творчих відкриттів. Протягом тижня більш ніж 200 учасників з України, Грузії, Молдови, Білорусі, Польщі та Італії демонстрували свою майстерність у дизайні Одягу, Текстильних виробів, Взутті та аксесуарів, фото і відео-дизайні. В ході показу вельмишановне журі оголошувало переможців і нагороджувало їх цінними призами. Для конкурсантів приємним стало нагородження також спеціальними призами від членів журі. Переможцем цього року стала дизайнер з України Ядвига Нетикша з колекцією «UFW Fall Winter 16/17». Нагороджували переможця Nicole Leonardi – професор італійського інституту Istituto Europeo Di Design та Ольга Маєлкова – голова приймальної комісії італійського інституту Istituto Europeo Di Design. Легка промисловість №2, 2016 | 13

[close]

Comments

no comments yet