газета ВОРЗЕЛЬ (червень, 2016 року)

 

Embed or link this publication

Description

газета ВОРЗЕЛЬ (червень, 2016 року)

Popular Pages


p. 1

Вітаємо з днем народження травневих ювілярів! Олексія БАБІЄНКО, директора КП «ВУЖКГ», депутата Ворзельської селищ­ ної ради Миколу ВОЛОСЯНСЬКОГО, настоя­ теля Церкви Преображення Господнього Анастасію ГАВРИЛЕНКО, працівни­ цю цвинтаря Леоніда ЗАКОРДОНЦЯ, Почесного громадянина Ворзеля Наталію ПИЛИПЕНКО, начальника відділу обліку та звітності Ворзельської селищної ради Олександра САЛІЄНКА, депутата Ворзельської селищної ради Андрія СТАРУШЕНКА, депутата Вор­ зельської селищної ради Анатолія ФЕДОРУКА, Бучанського міського голову Василя ЧІЧАКА, настоятеля Церкви Петра і Павла Ольгу ШУЛЬГУ, прибиральницю Ворзельської селищної ради штт % ВІТАЄМО З ДНЕМ МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА! Кожного року у червні ми найщирішими словами вдячності віншуємо медичних працівників селища. Так історично склалося, Ворзель — це селище, де живуть і працюють в медичних і санаторно-курортних закладах сотні людей в білих халатах. Ви — золотий фонд нашого селища, його сила і гордість. Завдяки вам слава про Ворзель шириться всією Україною. Особливе слово подяки хотілося б висловити медичним працівникам Ворзельської амбулаторії загальної практики сімей­ ної медицини. Здоров'я ворзелян — це результат вашої натхненної і напруженої праці. Будьте щасливими і здоровими в особистому житті. Хай ніколи не згасне іскра цілительства на життєвому небосхилі кож­ ного лікаря і медичного працівника. Ворзельський селищний голова Лариса ФЕДОРУК ЕНЬ ДИТИНСТВА ДЛЯ МАЛИХ І ВЕЛИКИХ ВАРТО ПОБУВАТИ! Центр надання адімінстративних послуг відкрився у Бучі Загалом у ЦНАПі надаються понад 180 послуг. А отже бігати по кабінетах тепер не доведеться! Тут створено зручні умови праці для адміністраторів та від­ відувачів: облаштовано ігрову кімнату для дітей, зручну кімнату очікування, су­ часні термінали «сигналізуть» про номер у черзі і про номер стола, за яким буде прийнято необхідні документи. Створено всі умови для доступу людей з особливи­ ми потребами. Серед інших підрозділів у ЦНАПі працюють адміністратори від КП «Водо­ канал» та Обленерго, які обслуговують і мешканців Ворзеля. Тут можна звірити платежі, отримати абонентську книжку, провести перерахунок тощо щоденно з 8:00 до 17:00 (п'ятниця — до 16:00), окрім вихідних. Місце знаходження — 1 по­ верх Бучанської міської ради. Міжнародний день захисту дітей уже традиційно відзначається як справжнє свято дитинства. 1 червня біля Уваровського дому зібралася багатоголоса, вертлява, невгамовна дитяча республі­ ка. Атмосфера радості так захопила всіх присутніх, що й дорослі відчули себе маленькими і допитливими: разом лі­ пили, малювали, плели, майстрували... На День дитинства жінки-ворзелянки прийшли поділитися своїми талантами з дітьми. Вздовж всієї площі — мінімайстерні з дитячим щебетом навколо рукодільниць-аматорок. Хтось ліпить з пластиліну, хтось малює, хтось вивчає таємниці декупажу під керівництвом Олени Гарбуз, хтось наповнює баноч­ ки різнобарвними крупами на чолі з Мариною Бабієнко, щоб потім вони перетворилися на прикрасу інтер'єру, хтось робить перші кроки в оволодінні орігамі — ними керує Ніна Полікарпів- на, за одним із столів — майстер-клас з плетіння виробів із газетної соломки під орудою Алли Шевченко. Робота аж кипить... А в цей час на сцені виступають не за­ прошені «зірки» естради, а ворзельські таланти. Виходять по черзі із своїми по­ казовими виступами дітки двох дитсадків і двох шкіл. У виконанні маленьких артис­ тів і пісні, і танці, і вірші сприймаються на «ура!», навіть незначні помилки вигля­ дали кумедно і радували око. В цей час біля сцени глядачі підтримували артистів гарячими оплесками та схвальними по­ смішками. Наостанок Ворзельська селищна рада подарувала дітям казку — театраль­ ну виставу, яку показав професійний колектив артистів. А в кінці дійства ще й обдарували маленьких ворзелян солод­ кими сюрпризами і феєрією із надувних кульок. Свято вдалося! Якщо Амстердам — батьківщина тюльпанів, то Ворзель перетворюєть­ ся на столицю тюльпанових дерев! Найбільше в Україні ворзельське тюльпанове дерево — все в цвіту. Але є ще одна приємна новина. Біля Уваровського дому позатой рік було висаджено 6 молодих тюльпанових дерев, доставле­ них аж з самої Італії. Прижилося з них 5. Так от цього року кожне з них дало цвіт. У всякому разі квіткою тюльпанового де­ рева можна тепер насолодитися майже впритул. На кожному деревці уже є по кілька яскраво-оранжевих квіток. І ДОБРІ НОВИНИ ТРАВНЯ СОЦІАЛЬНА РОБОТА •Д О Дня 0ЙЦШРТИ Т]ДОШ«Е^ ДОПОМ ОТ^ та щдод^кіОЕІ набори отримали ветерани та вдови Другої світової війни; • введена додаткові мадшщти па в^- У ТРАВНІ НАРОДИЛИСЯ: • • • НЕХРИЩ ЕНЮ К Тимофій СИДО РО ВА Євгенія ЗАМ КОВИЙ Артем 1 тщі Діеава ^ які здійештотвеа щадвннля^-ЗД, 8-Д£; • відзнзнвня щ ц ц ш ^ннів ЗЙШ М ; £ цінними нядзц^низми ^шдинниизми^ та ^тбоді^тів \ формою: класів — шшртивною •подарунки отримали вихованці ДШ «Берізка» та Д Ш «Ластівка». • Ір ів н и ц т в я дядяш та іц я ір ц н я л та велосипедно” додіжки по в р . Семеніі-івсвка: • будівництво тротуару по вуя. Проле­ тарська ^йісовз^; • % дівнщ |тва дадаш па вулиці Я кц р ш а; • ц згтш яіц р ц іа та ланіта явний цзмянт нзятини в р и ц і В а тр і на £від в р . ^еменілвяьиа до иінцевш? номедів^: • облаштування зупинок гдомадеяко­ го тдансподту по вулиці Курортна і йтдажеска. I УТВОРИЛАСЯ НОВА РОДИНА: • ГЕОРГИЦЯ Юрій та Л ЕГЕЗ А Тетяна %Вітаємо родини. Щастя, здоров'я, 8 | благополуччя та довгих літ! § ВОРЗЕЛЬ ПОПРОЩАВСЯ 3: КАРАШ ЕЛЕМ Степаном Олександровичем 1925 р.н. • КОНОНЕНКО Марією Федосіївною 1925 р.н. КОРЧЕМ НОЮ Лілією Петрівною 1926 р.н. • МІЛЮ Щ ЕНКОВОЮ Ніною X Ільківною 1931 р.н. • М ЕЛЬНИКОМ Володимиром М иколайовичем 1939 р.н. • ПОТОРОЧА Софією М ихайлівною 1937 р.н. • РОМ АНЕНКО Анатолієм Дмитровичем 1935р.н. • ТАБОЛОЮ Олександром Ігоровичем 1968 р.н. • Ш УСТИНСЬКИМ Валерієм Ігоровичем 1972 р.н. • | \ Водогони: До Дня захисту дітей: • нздтятявїїзшз яватгтшз дійятвв; • нздзня блзтядійн^ дяняият^ вш?явзнцям Е р и н и ^ дитини їм. Еярядецьияш: • встановлені пісонниді в ДШ селища: • встановлено дитяний майданник по вулиці Котляревського, • даапапата Ір ів п и ц т в а еведдлавини в нацг^ »Издзмова«; • ндоводятьяя цоботи но брівн и ц тву водогону по вул. Соснова. Вуличне освітлення: • капітальний демоні вуличного освітлення по вулиці Залізничній; • встановлена ліхтарі на аваційна-неІзапзппаму нзцз^цзяїі в р и ц в та ЛІлунявка; • пдоведено в р и н н е освітлення но вул. Иецнишевського. БЛАГОУСТРІЙ СЕЛИЩА Будівництво тротуарів і доріг: • ндятяш м тдзвня ндявздзня ямиявий демянт на Зй вулицях селища: Законом України «Про засу­ дження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаган­ ди їхньої символіки» рішеннями Вор­ зельської селищної ради №26-5Л/ІІ від 25.12.2015, № 53-7-УІІ від 29.01.2016, № 137-11-VII від 26.05.2016 перейме­ новано ■ вулицю Кірова на Березова; ■ вулицю Будьонного на Кичеївська; ■ вулицю ІІІ-го Інтернаціоналу на За­ тишна; ■ вулицю Карла Лібкнехта на Стражеска; ■ вулицю Дзержинського на Захис­ ників У країни; ■ вулицю Комінтерна на Медова; З г ід н о з ■ вулицю Пролетарська на Лісова; ■ вулицю Орджонікідзе на Нестора Потєхи; ■ вулицю Великого Жовтня на Ку­ рортна; ■ вулицю Леніна на Кленова; ■ вулицю Артема на Композиторів; ■ вулицю Радянська на Європейська; ■ вулицю Крупської на вулицю Яблунська; ■ вулицю Ворошилова на вулицю Со­ снова; ■ вулицю Островського на Героїв Ворзеля; ■ провулок Островського на Героїв Ворзеля; ■ провулок Кірова на Березовий; ■ проспект Жовтня на Свободи. % \ % Висловлюємо співчуття рідним та близьким! І

[close]

p. 2

ВОРЗЕЛЬ Х РО Н ІК А С Ь О ГО Д ЕН Н Я • ПОДІЇ ГРО М АД И нашу машину вертають, тому що ні той, ні інший вид відходів не приймають. Куди з цим діватися? На кожний вид сміття є свій полігон. — Насправді, велика проблема — це великогабаритний непотріб. — Є ціла низка організацій, які займа­ ються вторичкою. Обов'язково дам кон­ тактну інформацію. — Вивезення ТПВ — це ж не єди­ ний напрямок роботи ЖЕКу. Чим ще займається Ворзельське управління житлового господарства? Останнім часом — ямковим ремон­ том доріг. Беремо в оренду техніку і від­ новлюємо дороги. Ця робота не потребує ліцензії. Наразі відновили всі Кичеєвські вулиці і перейшли на Ворзель. — І вулицю Кірова відремонтува­ ли? Там ямковий ремонт неможливий. Покриття потребує капітального ремон­ ту. Проект готовий і його подали на суб­ венцію до області. — А хто замовник робіт по ямково­ му ремонту? Замовником виступає селищна рада. Комунальне підприємство працює прозо­ ро. Так що кожен може прийти і перевіри­ ти. Також ми займаємося зрізкою дерев. І новий вид робіт — це прокладання водо­ гонів. Зараз як раз робимо кільцювання: вулиці Ворошилова, свердловини на Де­ кабристів, далі до вулиці Європейської. Робота вже йде. Працювати доводиться вручну, оскільки в грунті багато інших комунікацій. А розцінки залишилися поза­ торішніми, тому що калькуляція проекту робилася саме тоді. Також комунальники займаються санітарною чисткою підліску. Крім того, обслуговуємо кладовища. Вор­ зельці бачили, як була проведена підго­ товка до поминальних днів. — Скільки працівників в ЖЕКу? На постійній основі 10. Окрім них, на­ ймаємо додатковий персонал на умовах підряду. — Ви не думали про створення при підприємстві служби наладки та ремон­ ту побутових приладів? Адже ворзельцям часто доводиться шукати спеціа­ лістів — електриків, сантехніків тощо. А так би зверталися прямо до вас. Ми вже давно про це думаємо, у нас навіть тарифи вже розраховані. Та уже зараз можна звертатися, якщо потрібно вікна помити, дах почистити, налагодити електромережу. Скоріш за все, невдовзі будинки Учгоспу мають перейти у підпо­ рядкування селища. Після роботи комісії вони будуть взяті на баланс. Можливо, жителі Учгоспу довірять ЖЕКу обслугову­ вати їх. Тоді однозначно нам доведеться створити всі супутні служби для обслуго­ вування багатоквартирних будинків. Наголошую, ми і зараз готові співпра­ цювати з населенням з будь-яких питань, включаючи вирішення побутових про­ блем. Звертайтеся в ЖЕК за телефоном 48143 в робочі дні з 8.00 до 17.00. Ми за­ вжди готові до співпраці. ДРУГИЙ СПІВРОЗМОВНИК ЛАРИСА КОВТУН, ІНСПЕКТОР З БЛАГОУСТРОЮ ВОРЗЕЛЬСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ: — В службі благоустрою Ворзельської селищної ради працюють 5 ро­ бітників, які опікуються зовнішнім ви­ глядом селища. В нашій компетенції прибирання тротуарів, догляд за клум­ бами, чистка та побілка бордюрів, по­ кіс трави вздовж доріг, де нема жилого сектору. Свою роботу по весняному благо­ устрою селища ми розпочали з чист­ ки узбіччя в проїзді під залізницею, а закінчили прибиранням скверу біля Тюльпанового дерева. Упорядкували клумби біля пам'ятного знаку на честь 110-ї річниці Ворзеля, біля пам'ятника загиблим воїнам, біля селищної ради. Наразі готуємо рослинний матеріал ЧЕРВЕНЬ 2016 РОКУ 2 БЛАГО- чи не БЛАГО-... а устрій території триває Протягом двох місяців у селищі три­ вав двомісячник благоустрою території. Головною ознакою цьогорічного приби­ рання є активна участь громади у чищен­ ні «авгієвих стаєнь», які накопичилися у лісах і узліссях Ворзеля. У вихідні дні зви­ чайні люди виходили і поодинці, і група­ ми на збирання хламу і бруду, який давно мозолив очі і псував вигляд нашого зеле­ ного селища. Потім десятки наповнених мішків складувалися на узбіччях доріг в очікуванні працівників комунальних служб. До слова, останні гідно справили­ ся із вивезенням. Чи став від спільної праці Ворзель чистішим? Та чи складно добитися, щоб не смітили?, — з цими запитаннями я звернулася до двох людей Олексія Бабієнка — начальника ВУЖКГ та Лариси Ковтун — інспектора з благоустрою Ворзельської селищної ради. ПЕРШИЙ СПІВРОЗМОВНИК ОЛЕКСІЙ БАБІЄНКО останній сесії із начальником РЕС. Він пообіцяв, що прибирання буде здійсню­ ватися самим підприємством. Але до останнього часу саме ЖЕК займався ви­ везенням зрізаного гілля. Так, ще з мину­ лої осені в Березовому гаю обрізано і не прибрано купи гілок. Частину ми вивез­ ли, а частина чекає свого часу. — Раз уже ми говоримо про бо­ ротьбу зі сміттям, то гріх не повер­ нутися до теми побутових відходів. Наскільки активно мешканці Ворзеля укладають договори? А якщо ні, то ви­ никає питання — куди вони дівають рештки своєїжиттєдіяльності? Сміття вивозиться згідно з договора­ ми, що укладаються строком на один рік. Одночасно кожний житель має обладна­ ти місце для зберігання сміття. У нас теж бувають проблеми: то машина зламала­ ся, то водій захворів. Коли майданчик обладнаний, то і перечекати день-два можна. А якщо — ні, то починають теле­ фонувати, що собаки все вже рознесли. Зазвичай ворзельська бригада вивозить ТПВ двічі на тиждень на відміну від на­ вколишніх населених пунктів, де це ро­ биться раз на сім днів. При цьому сплачує за вивіз сміття одна третина населення. Деякі навіть приходять розривати дого­ вори. Пояснюють тим, що раніше селищ­ на рада частково оплачувала пільгови­ кам витрати на вивіз сміття. Зараз треба за доплатою звертатися в органи соці­ ального забезпечення в Ірпені. Людина дізнається, що їй треба їхати в Ірпінь, і просто відмовляється від послуги, хоча у нас ціна не висока — 17 грн. за місяць. А питання залишається відкритим — куди він після цього понесе своє сміття. Знову в лісосмугу і створить чергове звалище? — 17 грн. — це з однієї людини. А якщо проживають декілька? Тоді вже сума суттєва. Та у нас ніхто не показує реальну кіль­ кість проживаючих. В кращому випадку одного прописаного, а ще бабусю-пенсіонерку-пільговичку. При цьому сміття будуть виносити за 5, а то й більше осіб. Ми шукаємо різні способи, як уніфіку­ вати цю послугу населенню. Вивчаємо досвід Західної України. Споживач купує спеціальний мішок. Зараз платять 17 грн. із розрахунку 1,5 куба сміття на рік — 60 л на тиждень. Так хтось на тиждень і ЗО л не назбирав, а хтось понад 100. А платять всі однаково. Так от задумка з мішками це має вирішити. Місткість мішка як раз 60 л. Не вистачає тобі — докуповуєш іще один чи два. В такий спосіб оплата надходить в залежності від кількості накопиченого сміття. А сама послуга вивозу безоплатна. — Чи здають вам продуктові від­ ходи? Взагалі ми приймаємо виключно тверді побутові відходи. Але доводить­ ся мати справу і з різними органічними відходами, які вивалюються із дірявих кульків. Чому не завести компостну яму? Один виносить мішок гнилих яблук. А ін­ ший — ховає в мішок старий матрас. Ми привозимо це все на сміттєзвалище, а ШАНОВНІ МЕШКАНЦІ! З приводу вивезення великогабаритних предметів побуту звертайтеся за телефонами: «Утілсервіс» — 0457753786, «Гарнітура» — 0459763163, МП «Рада» — 0459797162. для його висадки при в'їзді у Ворзель. На тих ділянках, де немає можливості поливу, підбір рослин ускладнюється — вони мають бути невибагливими до відсутності вологи. Хотілося б звернутися до мешканців Ворзеля з проханням привести в охай­ ний стан прибудинкові території. Ми не­ семо спільну відповідальність за вигляд селища. Однак, деякі з мешканців чомусь дозвіл на знесення сухостою на платній основі за рахунок бюджетних коштів селища. Це процес довготривалий і вимагає значних фінансових витрат. Це стосується і рекреаційної зони біля Ощадбанку та багатьох заповідних те­ риторій селища. Служба благоустрою продовжує за­ йматися чисткою дренажу на вулиці Єв­ ропейській. За багато років він замулився і не пропускає дощову воду, яка накопи­ чується в цьому місці. Нашими зусиллями прочищена труба зливу, замовили авто­ матичний відсмоктувач мулу — чекаємо. Реагуємо на прохання жителів сели­ ща щодо передачі в спеціалізовані при­ тулки бродячих собак. Протягом півроку на кошти благодійників до Бородянського притулку було відправлено 10 тварин. Вартість такої послуги становить 1600 грн. за одиницю. Ще один напрямок діяльності — це контроль за діяльністю та дотриманням режиму роботи торгівельних точок се­ лища. Загалом по Ворзелю нараховуєть­ ся до 40 магазинів та яток. Кожен з них отримує дозвіл на роботу, що видається виконкомом, після звірки по сплаті по­ датків, проведення благоустрою терито­ рії та самої будівлі, доведення до відома — Пройшов двомісячник тоталь­ ного прибирання селища. Чи можна назвати якісь конкретні дані щодо його результатів? За цей період нами ліквідовано чо­ тири стихійних сміттєзвалища переваж­ но будівельних відходів, які вивозяться і складуються безпосередньо в лісових масивах Ворзеля. Загалом нами доправ­ лено на Бородянський полігон майже ЗО КАМАЗів твердих побутових відходів. — Невже самі ворзельці скидають відпрацьовані будівельні матеріали у себе під боком — в лісі? Саме так. Шукають підприємця з ван­ тажівкою, а водій, не довго думаючи, вивозить весь цей непотріб у найближ­ чу лісопосадку. Таким чином, господар, звільняючись від залишків ремонту на своєму подвір'ї, зовсім не замислюється над тим, де вони будуть розвантажені. Так і виникають стихійні сміттєзвалища. Хотілося б пояснити мешканцям, що за­ раз деякі фірми, що займаються будів­ ництвом доріг, безкоштовно забирають будівельне сміття — тільки звертайся. — Дуже часто люди скаржаться на діяльність РЕС, робітники якої після зрізки лишають нагромадження гілля. Хто його має прибирати? Ця проблема обговорювалася на От такі таблички з'явилися на вулицях селища впевнені, що біля їхніх садиб мають при­ бирати та ліквідувати хащі робітники комунальних служб. Всім, хто не буде до­ тримуватися норм благоустрою селища, будуть вручені приписи, складені акти, які є підставою для накладення адміні­ стративних стягнень. Дуже часто мешканці скаржаться на наявність сухостійних дерев у лісо­ вих зонах Ворзеля, які не прибирають­ ся і не вивозяться. Зазначу, що в зонах рекреації і заповідниках підрозділи виконкому не можуть самостійно про­ водити чистку. Процедура передбачає отримання експертної оцінки еколо­ гічної служби, яка видає відповідний режиму роботи: продуктові магазини — до 22.00, а з алкогольними відділами — до 20.00. На підприємців, що порушують визначені норми, після ряду поперед­ жень, будуть складатися акти. Санкції можливі аж до закриття торговельних точок. Догляд за селищем і шанобливе став­ лення до норм співжиття має стати по­ всякденною нормою для кожного. Тоді кинути папірець, буде соромно, як і не сплатити податок в місцевий бюджет, який в перспективі відіб'ється всім меш­ канцям новими дорогами, скверами, во­ догонами — всім тим, що ми вважаємо сучасним комфортом. Палаюча «Зірка» Ворзеля Мудрі кажуть, що випадок, який повторються неодноразово, перетворюється на закономірність. За два останні місяці санаторій «Зірка» пережив дві пожежі. Минулого разу клуб «Зірки» горів 20 березня. А наступний приспів 20 травня на першому поверсі непрацюючого спального корпусу. Це заключення підрозділу оперативно-рятувальної служби. Пожежники у двох випадках загасили вогнь. Було відкрито кримінальне провадження. Але виникає запитання, чи дійсно це комусь треба, чи підпали спричинені тим, що господарство не доглянуте і перетворилося на місце ночівлі безхатченків? Кожному у Ворзелі відомо, що «Зірка» не працює як санаторій уже не один рік і заборгувала громаді за несплату податків за користання землею понад 800 тис. грн. Ворзельська селищна рада подала позов до суду з приводу заборгованості і нещодавно виграла суд першої інстанції. Зрозуміло, що процес триватиме і надалі, оскільки не виключено продовження справи в судах інших інстанцій. За цей час будівлі санаторію Ш Тема для роздумів продовжуватимуть руйнуватися в той час, коли Ворзелю так не вистачає приміщення Центру культури з повноцінним циклом гуртків та підрозділів позашкільної роботи з дітьми та дорослими. Було б мабуть доцільно не допустити остаточної руйнації будівель, які ще декілька років тому виглядали ошатними і прикрашали селище. Для цього потрібна лише воля керівництва Укрпрофоздоровниці, в підпорядкуванні якої і перебуває санаторій «Зірка». Але що наші побажання? Все залежить від волі і готовності до діалогу обох сторін. Ворзельська селищна рада, в свою чергу, уже готова.__________________

[close]

p. 3

з ЧЕРВЕНЬ 2016 РОКУ Х РО Н ІК А С Ь О ГО Д ЕН Н Я • ПОДІЇ ГРО М АД И ВОРЗЕЛЬ ОСТАННІЙ ДЗВОНИК - ЧАС ПРОЩАННЯ Щорічно свято останнього дзво­ ника примушує замислитися і вели­ ких, і малих. Для випускників — це мить прощання з дитинством і роз­ думів над вибором подальшого жит­ тєвого шляху. Для учнів — це мить, яку можна порівняти лише з польо­ том вільного птаха в безкрайньому небі — воля! Воля аж на три місяці! А для дорослих останній дзвоник — це і спогад, і глибока задума — що далі? Де відпочине дитина? Або що доля підготувала моєму випускнику? І хоч останній дзвоник — це щемлива мить, все ж святковість і урочистість завжди налаштовує на піднесений настрій. Так було і цього року на площі біля Уваровського дому, де ви­ шикувалися всі учні ворзельської школи № 5. Ознакою сьогодення є яскраве вбрання учнів: дівчата і хлопці, одягнені у вишиванки, на­ повнюють різнобарв'ям і красою подію. Вступне слово належить дирек­ тору школи Тетяні Григорівні Волзі. Приємно чути, що сорок учнів школи є переможцями конкурсів та олімпі­ ад на рівні області і регіону. Названі і кращі. Таким визнаний за підсумками навчального року 6-6 клас і премійо­ ваний екскурсією. Є і вчителі-переможці: викладач історії Кузьомська Наталя Петрівна — лауреат конкурсу «Учитель року-2016». А учні — ліде­ ри у навчанні Ярослав Соколов та Ан­ дрій Олійник, окрім слів вдячності, отримали в подарунок від селищно­ го голови Лариси Петрівни Федорук ще й наручні годинники. Від селищ­ ної ради наймолодшим ворзельським футболістам було вручено спортивну форму. Вітаючи присутніх із святом останнього дзвоника, Лариса Петрів­ на зазначила: «На цій площі присут­ ні випускники. Вчора ми говорили — ви наше майбутнє. А сьогодні ви вже творите власне життя. Вірю, що ви будете добропорядними грома­ дянами селища і України. А учням ба­ жаю набратися сил і повернутися до рідної школи. Дякуємо і педагогам, і батькам за щоденну турботу і талант ділитися знаннями. Діти, любіть їх і бережіть». Із закінченням навчального року привітав учасників свята го­ ловний спеціаліст Ірпінського місь­ кого управління освіти Володимир Степанович Гусевик. Цьогорічний «останній дзвоник» проходив у надзвичайно привітній атмосфері, починаючи від танцю — спогаду про шкільні роки, який підго­ тували учні школи для випускників, до добрих поетичних рядків, з якими молоді вчителі звернулися до своїх вихованців, які того дня востаннє прийшли на шкільну лінійку. «Ми ра­ дилися, що подарувати, та замовили чарівний горщик. В нього покладе­ мо жита — щоб веселіше жити, гілку дуба — для сили, гороху, щоб бага­ тіли потроху, трошечки вівса — щоб родина збиралася вся, трохи квасолі — для творчої долі, часнику — щоб все було до смаку. Тих, хто їв спільну кашу — називають однокашниками», — от такими напутніми словами про­ воджали вчителі випускників у жит­ тєвий шлях. Завершальним акордом дійства було виконання вальсу випускників, коли вся площа завмерла ніби за­ чарована і музикою, і виконавцями, і сам останній дзвоник, звуки якого рознесли звістку про кінець навчаль­ ного року по всьому Ворзелю. Кращі у ч н і навчального року 2015-16 відзначені подяками і грамотами за успіхи в навчанні та громадську активність: Міщенко Анна, М ельник Максим, Маркіна Дар'я, М альований О лек­ сандр, Іванова Віроніка, Аврам енко Ірина, О вдійчук Гордій, Забарило Дмитро, Ігнатенко Валерія, Кравченко Ярослав, Куявець Валерія, Маслєнікова Віроніка, Росківський Микола, Савищ ев Богдан, Савінська Ва­ лерія, Червоний Дмитро, Щ асливий Андрій, Ш кляр Єва, Чичак М арія, Чичак Анна, Слабинський Арсеній, Курінна Юліана, Бєлкіна Катерина, Поснова Ірина, Овчаренко Олексій, Гавриленко Дар'я, Савєнкова Ангеліна, Олійник Вікторія, М ельник Владислав, Малюк Ганна, Куделіна М арія, Кондратюк Анна, Канарська Катерина, Роговик Софія, Ш акєєва О лексан­ дра, Парасюк Валерія, М ельник Валерія, Гасло Владислав, М аслєнікова Руслана, Алтуніна Дарина, Реш етнік Анна, М арченко Надія, Кондратенко Андрій, Будько Назар, Власенко Анна, Скоропад Іванна. Ш Портрети______________________ Знайомтеся. Це Віка, Катя, Іра, Роман, Олена. Вони вчаться у 4 класі ворзельської школи. Ми зустрілися біля Уваровського дому і зупинилися, щоб побалакати. Вони розповіли, що найбільше їм подобається учитися, але раді, що настали канікули. Найстрашнішим злом вони вваж ають війну. Вони люблять свою державу і Ворзель. І чітко знають, що еони — українці. Впевнені, що в Україні найсмачніший хліб у світі. А Ворзель люблять, бо він квітучий і зелений. Ш Шанс побудувати своє власне майбутнє Які наші дорослі діти? Про що вони мріють? На кого покладають свої надії? Дорослі не завжди вважають їх готовими до життя. А насправді це зовсім не так. Не знаю, як для Маслєнікової Руслани, яка закінчила 10 клас ворзельської школи, а для мене розмова з нею виявилася дуже повчальною. Не скажу, що я в корені змінила своє ставлення до сучасних підлітків. Навпаки, ще більше утвердилася у ставленні: наші діти само­ стійні, розумні і далекоглядні. Це нове покоління вільних людей, народжених в незалежній Україні з її проблемами, не­ гараздами і, попри все, європейською перспективою. Родина Руслани п'ять років тому пе­ реїхала до Ворзеля з Луганської області містечка Старобільська. На той час вона була абсолютно російськомовною ди­ тиною. Розповідає, що складно не було. Школа прийняла доброзичливо. «Це був п'ятий клас, до якого влилося багато но­ веньких, тому навіть відчуття чужинки не виникало. На українську перейшла без проблем і зараз однаково володію обома Кращі з кращих________________ ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ Біех — це програма обміну майбутніх лідерів, яка здійснюється Бюро у справах освіти і культури Державного департаменту СІЛА, яка адмініструється в Україні ор­ ганізацією Американські Ради з міжнародної освіти (Атегісап Соипсіїз) за підтрим­ ки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Переможці визначаються в три етапи шляхом вивчення порт-фоліо, співбесід. Студенти, які є переможцями беруть у програмі РЬЕХ, живуть в американських сім’ях. Американські родини приймають студентів на добровільній основі і не отри­ мують за це компенсації. Вибір приймаючою родини являє собою тривалий і склад­ ний процес, який нагадує процес відбору самих студентів. Приймаючі організації несуть відповідальність за пошук сім’ї та зарахування студентів до американської школи. Перебування в СІЛА триває 1 рік. мовами. І клас у нас дружний — ніколи не виникає питань: хто і звідки», — розпо­ відає Руслана. Змалечку вона цікавилася іноземни­ ми мовами, а найбільше налягала на ан­ глійську. Коли почула про конкурс РІех, вирішила обов'язково взяти участь. Поділилася, що неочікувано для себе вийшла у фінал конкурсу. Цього року на початковому етапі брало участь понад 3000 юних українців. У фіналі залиши­ лось трохи більше 300, і вона серед них. «В той же час я не можу сказати, що на всі 100 відсотків впевнена в те, що поїду у Штати. Оскільки гарантовано за списком проходять 280 фіналістів, а решта — це резерв. Але вірю, що все складеться для мене якнайкраще і мрія здійсниться». Ми розмовляли з Русланою на різ­ ні теми, мене вразила дорослість цієї 17-річної дівчини. Абсолютно зрілі, ви­ важені думки. Вона чудово розуміє, що майбутнє залежить виключно від неї. Вголос розмірковує, які варіанти накрес­ лить доля в разі, коли відправиться на на­ вчання, або ні. Виявляється, що американська про­ грама в США не зараховується в Україні для отримання атестату, тож, не виключе­ но, що доведеться втратити ще один рік задля того, щоб отримати середню освіту за українським стандартом. Але це її не зупиняє, оскільки інший варіант — це отримати шанс в Америці на продовжен­ ня навчання. Руслана запевняє, що кожний україн­ ський випускник мріє про продовження навчання за кордоном, принаймні, в колі її друзів. «Ви не подумайте, що ми — не патріоти і нелюбимо свою країну. Навпа­ ки, більшість з нас переконані, що при­ несемо більшу користь, якщо матимемо студію в старому світі, а застосуємо вдо­ ма». Це покоління не покладається на до­ помогу батьків, вони готові торувати свій шлях самостійно. І цьому є пояснення. «У моїх батьків маленький бізнес, — каже моя співрозмовниця, — але я бачу на­ скільки їм складно виживати в тих умовах, які, мов тиски, не дають можливості віль­ но працювати і реалізовувати задумане». Отже, сучасні молоді українці, від яких залежить майбутнє держави, уже не хочуть бути натовпом. Кожен з них осо­ бистість, яка потребує вільного прояву своїх талантів і можливостей. Вони зо­ всім не ледачі, але робити аби щось або працювати без самовіддачі, не хочуть. Та й чи потрібно це? Вони бачать Україну ін­ шою державою — заможною і успішною, а оскільки процес йде дуже повільно, шукають себе деінде. А що найцікавіше, вони — люди світу і впевнені, що треба і жити, і працювати там, де себе відчуваєш комфортно. Так може прийшов час створити умо­ ви, щоб найкраще було саме вдома? Алла БАГІРОВА

[close]

p. 4

ВОРЗЕЛЬ Х РО Н ІК А С Ь О ГО Д ЕН Н Я • ПОДІЇ ГРО М АД И Н Ювіляри педагогом старшої групи ворзельського дитбудинку ім. Городецького. Це були найскладніші діти з фізичними вадами. А закінчила свою трудову діяльність в санаторії «Зірка». Не сторонилася і громадської роботи. Була в загоні дружинників. «Ми тоді активно допомагали міліції. Взагалі у селищі був повний порядок. І до міліції, і до дружинників ставилися з повагою. Не всім, зрозуміло, подобалося, але люди були більш слухняними, дотримувалися правил громадського порядку», — розповідає Надія Іванівна. По-третє, вона вміє любити і бути щасливою навітьуспогадах.Яксправжній патріот Ворзеля каже: «Ні за які гроші не покинула б Ворзель. Це найкращий куточок у світі». А ще говорить, що була найщасливішою жінкою в шлюбі. «Мій чоловік був ветераном війни, він її всю пройшов, повернувся в 1946 році з пораненнями. Уже 20-рік як його нема мого Івана Онисимовича. Ми дуже коха­ ли один одного. Він мене взагалі на руках носив. Бувало, піду в магазин за хлібом і затримаюся, то він зривається і мчить до мене — а може що сталося завжди казав! На війні був танкістом, а повернувся і в мирному житті був водієм — дуже любив він техніку і машини», — згадує кращі роки життя жінка. Ну і наостанок дає пораду, як довго жити: «По-моєму, треба небагато: любити людей, не уникати будь-якої праці, а якщо знайшов себе, то працювати чесно. Завдяки чому людина зберігає молодість? Знаєте, важко відповісти, але на своєму прикладі і моїх батьків роблю висновок — головне зберігати людяність, не робити зла і допомагати бідним». Алла БАГІРОВА ЧЕРВЕНЬ 2016 РОКУ 4 26 травня корінній мешканці Ворзеля Дудар Надії Іванівні виповнилося 90 років. ВІТАЄМО! ВОРЗЕЛЬСЬКІ МАМИ ВБОЛІВАЛИ ЗА СВОЇХ! Надія Іванівна в свої 90 років зберегла надзвичайну пам'ять, почуття гумору і молодечий запал. З нею цікаво спілкуватися, по-перше, тому що вона про Ворзель знає все від самого заснування селища. Розповіла, що її батько, Мітюченко Іван Павлович, був першим лісничим Ворзеля і оселився тут на запрошення пана Пеховського у 1910 році. Тут він отримав разом із дружиною 60 соток землі від поміщика, доглядав за лісом, господарював та виховував чоти­ рьох дочок. А коли прийшли більшовики, то відібрали землю — на ній зараз розта­ шований хлібокомбінат по вулиці Захис­ ників Вітчизни. По-друге, вона під час війни була уже дорослою і пам'ятає всі ті події. Обов'язково просила згадати батька братів Кисленків. Він спеціально пі­ шов працювати поліцаєм до німців, щоб рятувати ворзельців від відправки до Німеччини, а також допомагав партизанам. Саму Надію трохи не доправили на роботу у ворожу країну, але саме Кисленко попередив її батьків, завдяки чому її вдалося вивезти до партизанів у Святошино, де вона допо­ магала пораненим. Після війни вона закінчила 7 класів, потім педучилище і працювала учителем молодших класів. Довгий час працювала в Жулянській школі, де їй і город наділили. «Мене завжди діти проводжали додому, дарували квіти», — згадує ювілярка. А потім догий час працювала На стадіоні зі штучним покриттям по вулиці Чкалова в Бучі зійшлися команди з шести шкіл Бучі, Ворзеля та Гаврилівки, у складі яких — юні гравці 2007-2008 ро­ ків народження. Кожна команда мала 12 гравців, гра відбувалася у форматі «5+1». Директор Бучанської ДЮСІП вважає, що цей турнір є логічним результатом утворення в Бучі футбольного клубу та проведення клубних футбольних зма­ гань Бучанської ОТГ. Вже існує доросла ліга ОТГ, в якій братиме участь і ДЮСІП. Дитячий турнір ОТГ, який проводиться до Дня захисту дітей, стане ще однією до­ брою традицією. Ш Футбол - це круто Дирекція стадіону «Олімпійський» за­ безпечила якісне суддівство в полі. А ко­ лектив спортивної аеробіки в черлідингу «Буч-денс» створив святковий настрій. Футболісти отримали нагороди: кубки та медалі. Заохочувальними та пам’ятними призами були відзначені кращі гравці команд, кращий бомбардир, захисник, нападник. Нагороду отримав і наймолодший гравець. Микола МИХАЙЛІВ «Кохання - це життя» 28 травня в Центрі культури «Уваровський дім» відбувся творчий вечір ворзельської поетеси Алли Тимошенко за участі поета Кота Ельпітіфора (Євген Ельпітіфор), співачки Вікторії Ельпітіфорової, бандуристки Інни Лісняк. Завітав на вечір також на­ родний артист України, поет, композитор та автор-виконавець власних пісень Олег Гаврилюк. Серцевиною творчості Алли є тема кохання, життя в усіх проявах та духовних цінностей. Саме такий лейтмотив був притаманний і зустрічі з прихильниками творчості авторів. И Духовна скарбниця____________ Коротко проте,як народжуються вірші Нічого в цьому світі не відбуваєть­ ся випадково. Жодна зустріч, жодна подія не буває даремною. Єдине чому треба навчитися — помічати це. Іноді Господь нам посилає знакові зу­ стрічі, які здатні докорінно змінити наше життя і напрямок руху. От так і я, бухгалтер-економіст за про­ фесією, випадково в інтернеті познайо­ милася з поетом від Бога — Олегом Гаврилюком. Зайшла на його сайт і .... і ніби перегорнула сторінку життя. Його вірші і пісні, що мають надзви­ чайну силу, так зачепили мою душу, що сколихнули в мені те, що спало довгі роки, і я почала потроху писати вірші. Олег для мене став Учителем, Настав­ ником, Другом і зразком. Це сталося майже десять років тому. З тих пір народилися сотні віршів, дві мої книги, одна з них у співавторстві з Оле­ гом — «Зустріч на Чумацькому шляху». Для мене поезія — це втілення того, що приходить ні звідки і проходить крізь мене. Слова ллються самі. Все відбува­ ється на півсвідомості. Це і сумніви, пе­ реживання і біль, і радість. Частіше вірші пишуться, коли сумно... навіть боляче. Але намагаюся покласти на папір і миттєвості радості та щастя, щоб їх пода­ рувати іншим. Впевнена, що поезія і музика здатні зачепити найвіддаленіші струни люд­ ської душі. Словом можна лікувати, від­ літати в інші світи, позбавлятися суворої реальності, що наповнена несправед­ ливістю, горем, болем і трагедіями. Так хочеться, щоб люди могли відпочити ду­ шею, перечитуючи вірші. Якщо це так і є, наразі ці рядки були написані недарма! АллаТИМОШЕНКО І Чемпіонат Бучанської територіальної об’єднаної громади ТУРНІРНА ТАБЛИЦЯ № 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Команда ФК «Арсенал» Буча ФК «Буча-03» Буча ФК «Кристал» Буча ФК «Зоря» Гостомель ФК «Зірка» Ворзель ФК «Ірпінь» ФК «Квартал» буча ФК «Синяк» ФК «Гаврилівка» ФК «Блиставиця» ФК «Фенікс» Буча ФК «Луб'янка» 1 7 7 7 7 7 7 7 7 7 7 7 7 В 6 5 5 4 3 3 3 2 2 2 2 0 Н 0 1 1 1 2 1 0 2 1 0 0 1 п 1 1 1 2 2 3 4 3 4 5 5 6 Г 44-7 33-7 33-11 21-14 21-17 22-30 14-29 26-26 13-23 19-31 10-38 9-32 РГ 37 26 22 7 4 -8 -15 0 -10 -12 -28 -23 О 18 16 16 13 11 10 9 8 7 6 6 1 Когда поселяется дождь на моем чердаке, рукой подпирая стропила, чтоб все не сносило, Я, ставя свой чайник, ему говорю — о'кей, И он ульїбается, будто мьі жизнь прожили. И, шлепая лужами в мой дощатьій настил, Он мне говорит о жизнях, в которьіх сухо, В которьіх весна — ато что-то из жизни светил, И так говорит, будто бьіл, когда они тухли. И я ему верю, как дети верят отцам, И душу ему вьіворачивая, как шляпу, Всегда открьіваю себе, что опять я сам Ошибся, проспал, прозевал, обошел, прошляпил. И он меня не корит, спрятав гвоздь в руке, Не портит мне вечер, просьіпав горечь. Живет себе дождь на большом моем чердаке, И тратит себя на пустьіе мои разговорьі. Конкурс на посади керівників комунальних закладів культури Відділ культури, національностей та релігій Ірпінської міськоїради у м. Ірпені Київської області відповідно до ст.ст. 21-1-21-5 Закону України «Про культуру», ОГОЛОШУЄ КОНКУРС НА ПОСАДИ КЕРІВНИКІВ КОМУНАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ: ■ директор Ц ентрального будин­ ку культури (м. Ірпінь вул. Соборна (III Інтернаціоналу), 183); ■ директор Міського будинку культури (м. Ірпінь, вул. 74-Стрілецької дивізії, 1); ■ завідувач клубу мікрорайону Романівка (м. Ірпінь, вул. П опови­ ча,1); ■ директор Будинку культури смт. Коцюбинське (смт. Коцюбинське, вул. Доківська, 5 ); ■ директор Будинку культури смт. Гостомель (смт. Гостомель, вул. Остромирського, 37); ■ директор Культурно-оздоровчо­ го комплексу смт. Гостомель (смт. Гос­ томель, вул. Святопокровська, 81-Б); ■ директор Центр культури «Уваровський дім» смт. Ворзель (смт. Вор­ зель, вул. Курортна, 37-а); ■ директор Ірпінського історикокраєзнавчого музею (м. Ірпінь, вул. Шевченка, 4); ■ директор Ірпінської міської бі­ бліотечної системи (м. Ірпінь, вул. Шевченка, 3); ■ завідувач бібліотеки ім. О.І. Гайдай смт. Коцюбинське (смт. Коцю­ бинське, вул. Понамарьова,6а); ■ завідувач бібліотеки смт. Госто­ мель (смт. Гостомель, вул. Свято-Покровська, 117); ■ завідувач бібліотеки ім. Д. Бедзика смт. Ворзель (смт. Ворзель, вул. Курортна, 74). Ф ормування персонального скла­ ду конкурсної комісії проводиться не пізніше 30-ти днів після оголо­ шення конкурсу. Строки проведення конкурсного відбору: з 5 по 25 липня 2016 року Довідки за телефоном: 67354, 55-593. Н ачальник відділу культури, національностей та релігій Ірпінської міської ради Євгенія АНТОНЮ К Кот Ельпитифор *** Тьі поверь мне, о ДРУГ, ничего не бьівает случайно!!! И не стоит бросать Судьбе вьізов отчаянно! Все собьітия в жизнь нашу входят Уроками, Чтобьі легче ДУШЕ состязаться с пороками... Встречи разньїе посланьї Свьіше нам БОГОМ! Чтобьі легче пройти все земньїе дороги... Чтобьі в МРАКЕ ночном ... Солнца луч — ОЗАРЕНИЕМ! Чтобьі Радость вошла в нашу Жизнь — ВДОХНОВЕНИЕМ! Життя — бумеранг Життя, як бумеранг — добро вітає: Що віддасте — подібне повертає, Що засіваєш — зрештою пожнеш, Збрехав — і вже брехні не оминеш. Так часом вчинок долю визначає: Прощення має той, хто все прощає. Віддаєте — і Вам повернуть радо, За підлу зраду слід чекати зради. Образили когось — Вас ображають, З повагою живеш — Вас поважають, Життя, як бумеранг: гріхи, заслуги, На чорну думку принесе недуги, На світлу думку — Божу благодать... Якщо не знав цього, то варто б знать!.. Алла Тимошенко Олег Гаврилюк Інформаційний додаток газети «Бучанські новини». Свідоцтво «Про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації» КВ № 7360 від 30.05.2003. Друк ВЦ «Інтерекспресдрук». Наклад — 1 000 прим. Контакти: е-таіі: ЬисБапем$@икг.пеІ, (067) 233-24-08. Редакція може не поділяти думку авторів і не вступає з ними в листування. За зміст реклами відповідальність несе рекламодавець.

[close]

Comments

no comments yet