LP_1_2016

 

Embed or link this publication

Description

Journal

Popular Pages


p. 1

Л е г к а п р о м и с л о в і с т ь Н А У К ОВ ОВ И Р ОБ Н И Ч И Й ЖУ Р Н А Л 2 7 Д І Я Л Ь Н І СТ Ь В І Т Ч И З Н Я Н И Х Х У Т Р ОП Е Р Е Р ОБ Н И Х П І Д П Р И Є МСТ В 1 4 З А СІ Д А Н Н Я ОСВ І Т Н Ь ОГ О І Н В Е СТ И Ц І Й Н ОТ Е Х Н ОЛ ОГ І Ч Н ОГ О К Л А СТ Е Р УЛ Е Г К ОЇ П Р ОМИ СЛ ОВ ОСТ І

[close]

p. 2

Всі матеріали, які опубліковані в журналі, є власністю редакції. Будь яке використання (повне або часткове) статей чи ілюстрацій, можливе лише за письмової згоди редакції. Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. видається з 1960 року січень-березень, 2016 ЛегкаПромисловість Зміст щоквартальний фаховий науково-виробничий журнал ISSN: 0135-230X Персоналії: Ізовіт В.А........ стор.1 2015: реалії та вектори розвитку легкої промисловості України....... стор.2 Діяльність вітчизняних хутропереробних підприємств.......стор.7 Засідання робочої групи з питань експорту товарів легкої промисловості.......стор.10 Нарада щодо закупівель обмундирування на 2016 рік для структурних підрозділів збройних сил України.......стор.12 Перше засідання учасників освітнього інвестиційно-технологічного кластеру легкої промисловості......стор.14 Співпраця в частині матеріального забезпечення Збройних сил України......стор.17 Спеціальні покриття для захисту персоналу та спорядження від електромагнітного випромінювання......стор.18 Функционализированные олигомеры на основе диеновых и виниловых мономеров для получения полимерных материалов......стор.25 Вплив конструкцій робочих органів вязальної машини на довговічність їх роботи......стор.29 Особливість семантики української вишивки......стор.32 Шкільна країна - Україна......стор.36 Виставковий потенціал кластеру легкої промисловості......стор.38 Міжнародні виставки та конференції: ІІ квартал 2016 року......стор.39 №1 (244) ЗАСНОВНИК І ВИДАВЕЦЬ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ Журнал видається за сприяння: - Української асоціації підприємств легкої промисловості «Укрлегпром» - Всеукраїнського об’єднання роботодавців легкої промисловості «Укрлегпром» Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: серія КВ № 4443 від 01.08.2000р. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи: ДК № 993 від 24.07.02р. АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: вул. Немировича-Данченка, 2, корп. 1, к. 1-0250, м. Київ, 01011 тел.: +38 (044) 280-60-47 e-mail: lp@knutd.com.ua www.lp.knutd.com.ua Журнал входить до переліку наукових фахових видань. Галузь наук – технічні. Наказ МОН України від від 22.04.2011 р. № 1-05/4. Редакційна колегія журналу Головний редактор: ГРИЩЕНКО І.М., д.е.н., професор, член-кореспондент НАПН України, Заслужений працівник освіти України Заступники головного редактора: ЛІЩУК В. І. БОРОДИНЯ О.Г. КАПЛУН В.В. Відповідальний секретар редакції: МАЗУР Н.П. Редакційна колегія: БАУЛА О.П. БЕЗУС П.І. БЕРЕЗНЕНКО С.М. ВОРОНІНА Л.М. ГАВРИШ Л.Т. ГАРКАВЕНКО С.С. ЗЕНКІН М.А. ЗУБКОВА Л. І. КОЛОСНІЧЕНКО М.В. ПОЛОВНІКОВ І.І. СОКОЛОВСЬКИЙ О.Б. СКИБА М.Є. ЧАБАН В.В. Легка промисловість №1, 2016

[close]

p. 3

ПЕРСОНАЛІЇ працювала головним спеціалістом, референтом групи експертів. З березня 1993р. – заступник Голови Держкомлегтексу України, а з вересня 1995 року – заступник Міністра промисловості України. В листопаді 1997р. знову призначена головним спеціалістом Кабінету Міністрів України. З лютого 2000р. очолила Департамент УСПП з питань реалізації ініціатив підприємств легкої промисловості, а у серпні 2000 року обрана Президентом-головою правління Української асоціації підприємств легкої промисловості (Укрлегпром). У 2002р. Валентині Ізовіт присвоєно почесне звання «Заслужений працівник промисловості України". Під керівництвом Ізовіт В.А. проведена структурна перебудова підприємств легкої промисловості, більшість з них переоснащено найсучаснішим обладнанням виробництва фірм Німеччини, Італії, Іспанії, Франції, Чехії. Це дало змогу підвищити конкурентноздатність продукції легкої промисловості на світовому ринку, яка успішно експортується до країн Європейського Союзу, США, колишніх країн Радянського Союзу. Працюючи на посаді Президента-голови Правління Асоціації «Укрлегпром», Ізовіт В.А. прикладає багато зусиль для відродження виробництва товарів легкої промисловості, захисту вітчизняного товаро-виробника, лобіюванню їх інтересів в державних органах влади, просуванню вітчизняних товарів на внутрішній ринок та ринки зарубіжних країн. За ініціативою та безпосередньо за участю Ізовіт В.А. у 2007р. було створене Всеукраїнське об'єднання обласних організацій роботодавців підприємств легкої промисловості «Укрлегпром», засновниками якого стали 16 обласних організацій роботодавців легкої промисловості. Його діяльність забезпечує активну позицію представників галузі в соціальному діалозі та участь у роботі фондів соціального страхування. З 2008 року Ізовіт В.А. обрана головою Ради національних асоціацій товаровиробників при Кабінеті Міністрів України. У 2009 році Ізовіт В.А. нагороджена відзнакою «Жінка ІІІ тисячоліття». 24 квітня Валентина Ізовіт святкує свій ювілей. Колектив Київського національного університету технологій та дизайну щиро вітає Вас та бажає міцного здоров’я, щастя, благополуччя, добробуту Вам і Вашій родині, великих успіхів і здобутків у всіх справах, наснаги та натхнення, довгих років життя у міцному родинному колі та серед вірних друзів! ІЗОВІТ Валентина Аркадіївна Президент-голова Правління Української асоціації підприємств легкої промисловості, віце-президент Всеукраїнського Об'єднання обласних організацій роботодавців підприємств легкої промисловості «Укрлегпром». Заслужений працівник промисловості України. зовіт В.А. розпочала свою трудову діяльність у 1963р. на Іванівському бавовняному комбінаті робітницею. Після отримання у 1968 році вищої освіти в Іванівському хіміко-технологічному інституті, плідно працювала на Богуславській суконній фабриці, де проявила себе як здібний висококваліфікований керівник. На всіх посадах, що вона обіймала (майстер обробного виробництва, старший майстер сухої обробки, начальник обробного виробництва Богуславської суконної фабрики, а з 1978р. – головний інженер Богуславського виробничого об'єднання «Богуслав») віддавала багато сил та знань довіреним ділянкам роботи і завжди досягала позитивних результатів. Лідерські риси характеру та активна позиція в житті вивели Ізовіт В.А. в керівники високого урядового рангу. З 1983р. вона – головний інженер Українського промислового об'єднання «Укрльоноконоплепром» Міністерства легкої промисловості УРСР, заступник начальника технічного управління цього ж Міністерства, після чого переведена до Управління Справами Ради Міністрів України, де І Легка промисловість №1, 2016 | 1

[close]

p. 4

РИНКИ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ: новини та огляди 2015: РЕАЛІЇ ТА ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ Ринок продукції легкої промисловості другий за величиною обсягів споживання, після продуктів харчування і випереджає інші товарні ринки України. Продукція галузі має стійкий попит і затребувана у багатьох сферах економіки. Пріоритет у споживанні галузевої продукції належить населенню (одяг, взуття, тканини, трикотажні, панчішно шкарпеткові, хутрові та шкіряні вироби, килими, посуд, іграшки, текстильна і сувенірна продукція). Значне місце у структурі ринкового асортименту займає продукція виробничотехнічного призначення, що має широкий спектр застосування від авіа-, корабле-, автомобілебудування до будівництва доріг і споруд тощо. На галузь нині покладено важливе завдання із забезпечення обороноздатності держави щодо виготовлення якісного речового майна для Збройних Сил України. Також вагому частину у товарній структурі складає формений, спеціальний і робочий одяг для різних галузей економіки, засоби індивідуального захисту від різноманітного ураження. Пріоритетність галузі також визначається швидким оборотом капіталу, незначним впливом на довкілля, високою доданою вартістю продукції, невисокою енергоємністю виробництва. Створення робочих місць не потребує значних матеріальних ресурсів. Нині кількість підприємств, що здійснюють діяльність у легкій промисловості складає близько 3 тисяч, з них – 11,7% – середні підприємства, 25,4% - малі, решта 62,9% – мікропідприємства. На підприємствах галузі зайнято майже 80 тис. працівників, причому на середніх підприємствах працює 75 відсотків зайнятих, на малих – майже 20 відсотків працівників, а на мікропідприємствах – лише 6% працюючих. Характерна середня величина одного підприємства за чисельністю зайнятих для легкої промисловості становить для середніх підприємств 180250 осіб, для малих – 7-12 осіб, для мікропідприємств – 3 особи. У розрізі підгалузей найбільша кількість працівників традиційно зайнято у виробництві одягу 57%; у виробництві шкіри та взуття – 23%; решта 20% - у текстильному виробництві. Однак, нестабільність соціально - політичної ситуації в Україні та жорстка економічна криза вкрай негативно впливають на розвиток промислового комплексу загалом, та легкої промисловості, зокрема. Впродовж останніх років, на тлі різкої девальвації гривні (за 2013-2015 рр. – у 2,7 рази), динаміки інфляційних процесів (150% за 2015 р.), підвищення тарифів на енергоносії (у 2,2 рази у 2015 році), зростання комунальних платежів, а тому стрімкого зменшення купівельної спроможності населення – легка промисловість демонструє негативні тенденції розвитку. Отже, легка промисловість – одна з галузей національної економіки, яка спроможна забезпечити значну частину внутрішнього ринку якісною продукцією, населення – робочими місцями, а державний бюджет – збільшенням надходжень. 2 | Легка промисловість №1, 2016

[close]

p. 5

РИНКИ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ: новини та огляди Зберігається від′ємна динаміка обсягів виробництва, експорту та імпорту. Щороку зменшується і чисельність працюючих. Спад галузевого виробництва у 2014 р. склав 1,4% проти 2013 р., за 2015р. – 8,4% (рис.1). Рис.1. Динаміка зростання (зниження) обсягів виробництва, % до попереднього року У натуральному виразі за минулий рік порівняно з попереднім менше вироблено трикотажу спіднього – на 31,7%, пальт, плащів, курток жіночих – на 22,4%, суконь – на 20,6%, взуття – на 17,9%, матеріалів нетканих – на 2,8%, светрів, пуловерів – на 2,7%, а одягу та аксесуарів із хутра – на 68,4% (табл.1). Таблиця 1 Січень– грудень 2015р. у % до січня–грудня 2014р. 123,0 106,1 112,2 102,6 97,2 115,9 110,3 121,1 104,8 107,4 77,6 137,3 110,8 79,4 68,3 31,6 114,7 97,3 82,1 87,4 Виробництво найважливіших видів продукції легкої промисловості за 2015 рік Вироблено за січень грудень грудень 2015р. 2015р. 2759 238 82413 3025 9699 17750 2734 314 217 319 864 870 157 1443 1086 13689 7961 82620 944 22289 2842 7997 314 998 1475 227 11,9 20,3 29,7 82,0 75,0 18,2 143 87,9 1341 288 7645 82,1 2293 258 Грудень 2015, у% до листопада 2015р. 119,0 102,1 117,0 106,4 74,0 74,6 96,0 86,4 102,8 108,8 139,4 78,1 114,8 84,0 111,6 7,7 109,6 148,7 128,8 129,2 грудня 2014р. 119,6 105,2 110,9 115,6 97,3 81,6 74,8 90,2 137,5 102,4 115,4 171,7 128,5 87,8 113,9 5,0 130,1 81,4 99,3 107,5 Пряжа вовняна, т Тканини вовняні, бавовняні, з ниток синтетичних та штучних, тис.м2 Ковдри та пледи дорожні, тис. шт. Білизна постільна, тис. шт. Матеріали неткані та вироби з матеріалів нетканих, крім одягу, т Костюми, комплекти, сукні, спідниці, брюки трикотажні жіночі, тис. шт. Пальта, напівпальта, плащі чоловічі, тис. шт. Анораки, куртки вітрозахисні чоловічі, тис. шт. Костюми, комплекти, крім трикотажних, чоловічі, тис. шт. Піджаки, блейзери чоловічі, тис. шт. Пальта, плащі жіночі, тис. шт. Анораки, куртки вітрозахисні та подібні вироби жіночі, тис. шт. Жакети, блейзери жіночі, тис. шт. Сукні, крім трикотажних, жіночі, тис. шт. Трикотаж спідній, тис. шт. Предмети одягу, аксесуари до одягу з хутра (крім уборів головних), шт. Панчішно-шкарпеткові вироби, тис. пар Светри, пуловери трикотажні і в’язані, тис. шт. Взуття, тис. пар з нього взуття з верхом зі шкіри натуральної, крім спортивного, із захисним металевим підноском та взуття спеціалізованого різного Легка промисловість №1, 2016 | 3

[close]

p. 6

РИНКИ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ: новини та огляди Разом з тим, за цей період збільшилося виробництво пряжі вовняної - на 23%, панчішно-шкарпеткових виробів – на 14,7%, ковдр і пледів дорожніх – на 12,2%, тканин – на 6,1%, білизни постільної на 2,6%, різних видів жіночого та чоловічого одягу текстильного – на 4,8-37,3%. Незважаючи на комплекс негативних явищ останніх двох років, обсяг реалізованої галузевої продукції за минулий рік склав 14,9 млрд. грн., або 148,1% до 2014 р. Виробництво одягу 6,2 млрд.грн. 41% 200 160 Зазначимо, що 16,1% цих товарів було поставлено для потреб Збройних сил України. Найбільшу частку (41%) у структурі реалі-зованої продукції займає виробництво одягу (рис.2). 164,1 107,3 113,5 111,5 107,0 85,8 137,1 168,4 101,7 81,2 Виробництво шкіри та взуття 3,2 млрд.грн. 22% Рис.2. Структура реалізованої продукції легкої промисловості, % Текстильне виробництво 5,5 млрд.грн. 37% 120 80 40 0 2011 2012 2013 2014 2015 Промисловість Легка промисловість Рис.3. Динаміка капітальних інвестицій, % Динаміка капітальних інвестицій у легку промисловість у 2013-2015 роках також є позитивною (рис.3). У 2015 році підприємствами було освоєно близько 1млрд. грн. капітальних інвестицій, що на 68,4% більше, ніж у 2014 році, хоча у загальному обсягу промислових інвести-цій – це лише 1,1 %. У регіональному розрізі найбільші капітальні вкладення у минулому році було зроблено у галузеві підприємства:  Львівської області (31% - 283,5млн.грн.)  м. Києва (15,4% - 141,3 млн. грн.)  Хмельницької (9,2% 84,7 млн. грн.)  Закарпатської (7,6% - 70 млн. грн.)  Чернігівської (5,1% 47,1 млн. грн.)  Одеської (4% - 36,6 млн. грн.) За умови стабільної платоспроможності та підвищення рівня життя населення ринок товарів легкої промисловості є привабливим для інвесторів, має всі передумови для динамічного розвитку та диверсифікації. Адже, крім вагомого обсягу внутрішнього ринку (120 млрд. грн. на рік), легка промисловість значною мірою (41%) експорто-орієнтована і має можливості для нарощування експортного потенціалу. Проте, з огляду на складність економічної ситуації, обсяги експорту у 2015 р. зменшилися на 21%, а імпорту на – 27,3% порівняно з 2014 роком. У минулому році експортовано товарів легкої промисловості на 885 млн. дол. США., що становило 2,4% від національного обсягу експорту. Найбільша частина у товарній структурі українського експорту – це текстильний і трикотажний:  одяг – 58%,  взуття – 16,4% (виготовлені на 50-90 відсотків за давальницькою схемою),  вата і неткані матеріали – 6%,  вироби зі шкіри та хутра – 5,6%,  решта – сировинні підкатегорії товарів (рис.4). Зовнішня торгівля товарами легкої промисловості у минулому році здійснювалася з торговельними партнерами зі 146 країн усіх частин світу. 4 | Легка промисловість №1, 2016

[close]

p. 7

РИНКИ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ: новини та огляди Рис.4. Товарна структура експорту та імпорту продукції легкої промисловості, % Слід відмітити, що події в Україні і світі 2013-2015 рр. неминуче зробили відбиток на континентальну структуру експорту, у т.ч. і продукції легкої промисловості. Так, експорт товарів до Європи зріс з 71% (2013 р.) до 82% (2015 р.), натомість частка експорту до країн СНД (за рахунок РФ) зменшилася відповідно з 24 до 15 відсотків. Серед основних країни, до яких експортується найбільше товарів легкої промисловості: Німеччина, Польща, Італія, Росія, Румунія, Угорщина, Данія, Франція, Білорусь, Словаччина (рис.5). Континентальна структура імпорту за цей період також змінилася. Зокрема, питома вага імпорту з європейських країн збільшилася з 25 до 36%, дещо зменшилася частка азійського імпорту - з 58 до 52%. Проте, в абсолютному вимірі обсяг імпорту легкої промисловості з країн Південно-Східної Азії у 2015 р. порівняно з 2013 р. зменшився вдвічі (з 2 до 1 млрд. дол. США). Зокрема, майже втричі менше ввезено товарів з Китаю (на 522 млн. дол. - у 2015 р. проти 1551,2 млн. дол. у 2013 р.), тому питома вага китайських товарів у товарній структурі імпорту хоча і зменшилася з 45,9% до 28,7%, однак залишається найбільшою. Також до десятки країн – найбільших імпортерів галузевих товарів в Україну входять: Туреччина, Німеччина, Польща, Італія, США, Бангладеш, Росія, Білорусь, Індія (рис.6). Рис.5. Топ–10 країн українського експорту товарів легкої промисловості Рис.6. Топ-10 країн імпортерів товарів легкої промисловості в Україну матеріалів становила лише 2877 грн. на місяць, в промисловості - 4791 грн. При цьому слід зважати, що більше 90% зайнятих у галузі – це жінки, які є особливою соціально вразливою категорією населення. Соціальні показники роботи галузі. Рівень заробітної плати у легкій промисловості є найнижчим серед галузей промисловості і традиційно не перевищує 55-60% від середнього рівня по промисловості (рис.7). За даними Держслужби статистики у 2015 році середньомісячна заробітна плата штатних працівників у текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших Легка промисловість №1, 2016 | 5

[close]

p. 8

РИНКИ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ: новини та огляди Впродовж останніх років спостерігається стала тенденція до скорочення зайнятих у галузі. Лише за останні п’ять років чисельність працюючих скоротилася на чверть або на 25,2 тис. осіб. Насамперед, через низький рівень оплати праці спостерігається незацікавленість молоді у виборі професій легкої промисловості, як наслідок – відтік працівників у інші сфери народного господарства (передусім, торгівлю) та дефіцит кваліфікованих виробничих кадрів усіх рівнів на підприємствах. Серед перешкод, що стримують розвиток легкої промисловості та нарощування експортного потенціалу на даному етапі, слід відмітити:  нерівні умови конкуренції на внутрішньому ринку;  жорстке регулювання валютного ринку для виробників продукції;  нестабільна державна політика щодо транспортних перевезень;  складність митного оформлення давальницької сировини (сертифікат EUR1) та загроза втрати замовників через вимогу сплати мита на давальницьку сировину;  відсутність державної підтримки щодо участі у міжнародних виставкових заходах;  дефіцит кваліфікованих виробничих кадрів усіх рівнів;  дискримінація платників ПДВ у державних закупівлях;  дефіцит обігових коштів та доступних кредитів для модернізації виробництва;  дискримінаційні умови доступу взуття на ринок ЄС. 7000 6000 5000 Легка промисловість Промисловість 4034 4065 5056 4922 5026 5096 5029 4801 4686 4636 4578 5766 4000 3000 2000 1000 0 3746 3282 2940 3028 2955 3085 3179 2216 2450 2552 2535 2659 Рис.7. Динаміка середньої заробітної плати у 2015 р., млн. грн. листопад лютий квітень січень травень березень вересень жовтень серпень червень грудень липень Роботодавці впевнені, що у нинішніх умовах обмеженості бюджетних та фінансових ресурсів України для стабілізації та розвитку легка промисловість, як і інші галузі промислового комплексу, потребують, перш за все, прогнозованої у довгостроковій перспективі стратегії економічного розвитку держави. Державна політика має бути спрямована на створення сприятливих умов для галузей реального сектору економіки, динамічний розвиток яких забезпечить зайнятість населення та примноження валового внутрішнього продукту. Передусім, слід створити зрозумілі правила гри та рівні умови конкуренції на внутрішньому ринку, здійснивши відповідні кроки при внесенні змін до законодавчих актів у сферах торговельної, митної, податкової, кредитно-бюджетної, антикорупційної, освітньої, наукової політики тощо. Комплексний підхід до вирішення зазначених проблем надасть новий поштовх для розвитку промислового комплексу, у т.ч. легкої промисловості. За таких умов галузь має потенціал до нарощування обсягів виробництва для національного ринку, експорту, створення додаткових робочих місць, збільшення відрахувань і валютних надходжень до бюджету та зможе забезпечити свій вклад у зростання економіки держави. Українська асоціація підприємств легкої промисловості «Укрлегпром» 6 | Легка промисловість №1, 2016

[close]

p. 9

РИНКИ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ: новини та огляди ДІЯЛЬНІСТЬ ВІТЧИЗНЯНИХ ХУТРОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ Грищенко І. М., Данилкович А. Г., Мокроусова О. Р. Продовження. Початок у № 4(243) Хутрова індустрія України складається з найпотужніших підприємств, які займаються виробництвом хутра, пошиттям та реалізацією хутряних виробів – ТОВ «Тикаферлюкс», ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця», хутрова фабрика «МІДО-Інтернешнл», «Апстар Континентал», а також підприємства, які спеціалізуються тільки на дизайні, виготовленні хутряних виробів та їх реалізації – «Місс Лора», «Natesse», «Дизайн-студія М. Волосовської», «UDEKASI», Хутрова фабрика «АНТ», фабрика хутра «Ярославна», «Хутровий салонательє Іванових», «Дизайн-студія Ірини Пархоменко» тощо. Серед хутропереробних підприємств України почесне місце займає найпотужніша за Радянських часів хутрова фабрика ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця». В результаті реорганізації в 1997 році ВХО «Тисмениця» було створено ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця». Це підприємство займається виробництвом як фарбованого так і натурального хутра, його оздобленням, виготовленням та реалізацією хутряних виробів, більша частина яких становить формений і спеціальний одяг, який містить елементи натурального хутра, в тому числі, головні убори із натурального хутра. Готова продукція підприємства орієнтована, в основному, на вітчизняний ринок [1]. Свої потужності фірма забезпечує хутровою сировиною від вітчизняних звірогосподарств, переважно приватної форми власності. Протягом останніх 5 років видовий асортимент хутрової сировини підприємства є незмінним і складає шкурки: кролика, нутрії, каракуля, норки, ондатри, песця, лисиці, єнота, овчини. Якісний і кількісний об’єм хутрової сировини, що переробляється підприємством представлено на рис 1. Аналіз представлених даних вказує, що за останні 5 років відбувся перерозподіл обсягів перероблюваної сировини в кількісних та грошових одиницях для таких видів хутрової сировини як кріль і овчина. З 2010 року почалось зменшення в 5 разів переробки шкурок кроля до 2,0 тис. шт. Кількість перероблюваних шкур овчини з 2010 до 2014 року набуло поступового зростання і досягло в 2014 році 20000 шт. При цьому об’єм перероблюваних шкур каракуля скоротився з 1500 до 600 шт. на рік (рис. 1 а). Аналогічна тенденція спостерігається і при оцінці обсягів перероблюваної сировини в грошових одиницях. Зафіксовано зростання в 3,5 рази обсягів сировини овчини до 1350 тис. грн. в 2013 році й дещо незначне зменшення до 1000 тис. грн. в 2014 році (рис. 1б). Враховуючи, що ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця» є основним виробником форменого спеціального одягу для військовослужбовців, можна передбачити, що подібні зростання обумовлені відповідними замовленнями держави. Що стосується асортименту готової продукції, то ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця» із шкур овчини виготовляє різні вироби (табл. 1). Як видно з таблиці обсяги готової продукції за останні 5 років набули суттєвого зростання, особливо в 2014 році. Порівняно з 2010 роком обсяг виробництва хутряних виробів на ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця» зріс майже в 4 рази. При цьому головні убори із овчини протягом 2010-2013 рр. складали майже 95 % загального випуску готової продукції підприємства. Однак в 2014 році підприємство збільшило випуск верхнього одягу і скоротило випуск головних уборів. В зв’язку з цим, доля випуску головних уборів скоротилась до 72 %. УДК 675.62 Легка промисловість №1, 2016 | 7

[close]

p. 10

РИНКИ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ: новини та огляди б а Рис. 1. Динаміка кількісна (а) і вартісна (б) обсягів перероблюваної хутрової сировини на ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця» за період 2010-2014 рр. Таблиця 1 Обсяги виробництва ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця» за видовим асортиментом Асортимент готової продукції Пальто, напівпальто, куртки, шт. Головні убори, тис. шт. Фарбовані хутряні вироби, тис. шт. Загальна кількість хутряних виробів, шт. Обсяг виробництва, тис. грн. Об’єм продукції за роками 2010 334 13,9 5,3 14234 5607,1 2011 240 18,2 14,1 18440 8029,5 2012 636 32,1 26,6 32736 8305,5 2013 933 27,3 16,7 28233 9789,5 2014 23259 60,1 10,4 83359 20794,8 Сучасним підприємством за виробництвом, дизайном та пошиттям хутряних виробів є ТОВ «Тикаферлюкс» (м. Тисмениця) [2], що утворилось в 1989 році. Основний напрям діяльності – виробництво верхнього одягу зі шкіри та хутра, роздрібна та оптова торгівля. Готова продукція ТОВ «Тикаферлюкс» орієнтована на внутрішній ринок, експорт і імпорт готових виробів. Асортимент хутрової сировини, що переробляє підприємство, включає шкурки норки, соболя, шиншили, каракулю, бобра, кролика, лисиці, нутрії, єноту, кайота тощо. Найбільша частка перероблюваної сировини належить шкуркам норки. Серед загального асортименту хутровини ТОВ «Тикаферлюкс» переробляє шкурок, %: норки – 65, бобра – 15, соболя – 1, шиншили та рисі – по 2, – каракулю, кроля та іншого хутра – по 5. Надходження хутрової сировини здійснюється через аукціони NAFA, Kopenhageh Fur та American Legend. Частка надходжень хутрової сировини на ТОВ «Тикаферлюкс» (рис. 2) вказує на появу в 2014 році хутрової сировини від вітчизняних постачальників. Рис. 2. Географічна структура надходжень хутровини на ТОВ «Тикаферлюкс» При цьому за останні 5 років майже в 3 рази зменшилось надходження хутровини з Канади та збільшилась на 10 % частка хутровини з Данії та Америки. Діяльність ТОВ «Тикаферлюкс» спрямована на обробку хутрової сировини та виробництво готових хутряних виробів за толінговими операціями, які передбачають обробку давальницької сировини. 8 | Легка промисловість №1, 2016

[close]

p. 11

РИНКИ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ: новини та огляди На даний момент доля давальницької сировини, що надходить на переробку, становить 90 % загальних обсягів виробництва. Тенденція даної діяльності підприємства за 2010-2014 рр. спрямована на зростання переробки давальницької сировини (рис. 3). Асортимент готової продукції ТОВ «Тикаферлюкс» наведений на рис. 4 і включає головні убори, куртки, пальто, жилети, на півпальто. За період 2010–2014 рр. суттєво змінилось на підприємстві співвідношення різних видів виготовленої продукції. Рис. 3. Об’єм перероблюваної хутрової сировини України Рис. 4. Асортимент хутряних виробів ТОВ «Тикаферлюкс» Впродовж цього періоду підприємство зменшило випуск головних уборів майже вдвічі з 67 до 37 %, проте збільшилась доля випуску пальт і напівпальт відповідно до 13 та 27 % в 2014р. Основним критерієм таких змін можна вважати попит споживачів на відповідні хутряні вироби, тенденції моди, появу на ринку України зимового одягу зі штучних і синтетичних матеріалів з покращеними функціональними та експлуатаційними властивостями, наприклад куртки, пальто, напівпальто із синтетичним або природним наповнювачем (пух, пір’я тощо). За статево-віковою ознакою асортимент хутряних виробів ТОВ «Тикаферлюкс» включає вироби жіночі, чоловічі та дитячі. За період 2010-2014 рр. співвідношення випуску виробів залишається незмінним. Серед загальної кількості продукції підприємство виготовляє 89 % виробів для жінок, 8 % – для чоловіків та тільки 3 % – для дітей. Також в Україні здійснює виробничу діяльність ООО «СП MPV-Юкрейн». Компанія з іноземними інвестиціями, яка переробляє хутрову сировину з 1989 в м. Тисмениця і на сьогоднішній день є лідером серед українських переробників хутра. Сучасні способи виготовлення натуральних та фарбованих хутрових шкурок відповідають міжнародним стандартам та здійснюються під керівництвом німецьких спеціалістів. Висока якість продукції гарантована розробками та технологіями партнера німецької фірми МРV Murrhardter Pelzveredelung Franke KG (м. Мурхардт). Майже 90 % продукції МPV-Юкрейн експортується відомим хутровим компаніям. Діяльність даної компанії суттєво впливає на показники зовнішньоекономічної діяльності хутрової галузі України. Отже, наведений аналіз діяльності хутрових підприємств України свідчить про достатню роль у забезпеченні потреб споживачів хутряних виробів. Асортимент перероблюваної сировини і готових виробів достатньо різноманітний, відповідає тенденціям моди та попиту населення. Список використаних джерел 1. Офіційний сайт ТОВ «Тикаферлюкс». – Режим доступу : http://tykafurlux.com.ua. 2. Офіційний сайт ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця». – Режим доступу : www.hutro.com. Легка промисловість №1, 2016 | 9

[close]

p. 12

КОРПОРАТИВНІ НОВИНИ ЗАСІДАННЯ РОБОЧОЇ ГРУПИ З ПИТАНЬ ЕКСПОРТУ ТОВАРІВ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ Рада з просування експорту при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України зосередилась на галузевих проблемах легкої промисловості 2 лютого 2016р. за ініціативою Асоціації відбулося засідання Робочої групи з питань експорту товарів легкої промисловості у форматі Ради з просування експорту при Мінекономрозвитку під головуванням заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі України – торгового представника Микольської Н.Я. Ізовіт Т.Л. (Українська асоціація підприємств легкої промисловості «Укрлегпром») презентувала результати роботи галузей легкої промисловості у 2015р. у зовнішньоекономічній діяльності, зазначивши падіння виробництва у 8,4%; збільшення частки експорту продукції легкої промисловості до 2,4%; збереженні негативного зовнішньо-торговельного балансу по товарам легпрому на фоні падіння внутрішнього попиту та акцентувала на імпортозалежності галузей від сировини. Зазначено також на необхідність підтримки вітчизняного виробника як внутрішнього інвестора, який на протязі останніх років збільшує капітальні інвестиції і вже за 9 місяців 2015р. динаміка їх росту склала 161,7% на суму 0,7 млрд. грн. та перегляду умов жорсткого 10 | Легка промисловість №1, 2016

[close]

p. 13

КОРПОРАТИВНІ НОВИНИ валютного регулювання українських виробників експортерів. для та державних закупівлях (стартовий поріг – від 200 тис. $) та про підготовку пілотного проекту для проходження; • про Програму розвитку малого і середнього бізнесу та можливості сервісу ENTERPRISE EUROPE NETWORK (EEN) на базі Horizon-2020, до якого приєдналася Україна з 2015р. з обсягом біля € 12 млрд. щорічно; • про Програму підтримки МСБ від ЄБРР презентувала керівник проекту Катерина Ригг та проінформувала щодо пошуку продукції з високою доданою вартістю для залучення інвестицій. Представником посольства Нідерландів зазначено про визнання експортоорієнтованої галузі легкої промисловості. Русчишин Я. (ТОВ «Тротолла») зазначив про неможливість бути успішними в експорті продукції при відсутності конкуренції на внутрішньому ринку та наявності контрабанди. Попов Д. (ПрАТ «КСК «Чексіл») – стосовно необхідності перегляду процедур застосування санкцій ЗЕД до вітчизняних підприємств. Змієвський С. (ТОВ «Карат») акцентував на дії захисного мита у розмірі 14% в Канаді на килимові вироби, а також 10% мито у Албанії, в той час як для найближчих турецьких конкурентів діє нульова ставка мита. Бородиня О. (Укршкірпром) наголосив про високу вартість та повільну гармонізацію стандартів. Стець Ю. (ТМ Palto) зазначив про необхідність підтримки участі в міжнародних виставках. Томаш М. (ТОВ «ПолСтар») виступив щодо питання подвійного оподаткування митом на «давальницьку» сировину з нового року та проблем процедури видачі сертифіката EUR-1. Микольська Н. відповіла на запитання та розповіла про домовленість щодо надання Укрлегпромом листів із проблемними питаннями до відповідних державних структур та відпрацювання поставлених питань у робочому порядку з експортним офісом Мінекономрозвитку. Презентовано континентальну структуру та її зміни у експорті та імпорті товарів легкої промисловості та зазначено про дискримінаційні умови доступу на ринок ЄС взуття відповідно до Угоди про Асоціацію України з ЄС та загрозу втрати європейських замовників через вимогу сплати ввізного мита на давальницьку сировину. Окремо акцентовано на необхідності збереження мит на імпорт готових виробів легкої промисловості при підписанні ЗВТ з Туреччиною. Основними питаннями, що увійшли до обговорення, стали: Данилевська І. (Засновник та голова оргкомітету Ukrainian fashion week) зазначила про ідентичність проблем дизайнерів з проблемами ЗЕД підприємств легкої промисловості, а саме: необхідність державної підтримки участі в міжнародних виставкових заходах, та неприйнятність жорсткого валютного законодавства для експортного просування продукції легкої промисловості. Абрамова Т. (БМ «РІТО») ознайомила з практичним досвідом співпраці з проектом WNISEF щодо участі у виставці у Канаді. Представники Мінекономрозвитку проінформували: • щодо найближчої ратифікації документів щодо членства України в GPA, що надасть можливість участі в міжнародних Українська асоціація підприємств легкої промисловості «Укрлегпром» Легка промисловість №1, 2016 | 11

[close]

p. 14

КОРПОРАТИВНІ НОВИНИ НАРАДА ЩОДО ЗАКУПІВЕЛЬ ОБМУНДИРУВАННЯ НА 2016 РІК ДЛЯ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ 12 | Легка промисловість №1, 2016 У рамках взаємодії з Міністерством оборони України 11 лютого 2016р. на базі Київського національного університету технологій та дизайну, за сприяння Асоціації «Укрлегпром», відбулась нарада щодо закупівель обмундирування на 2016 рік для структурних підрозділів Збройних Сил України. Президент Асоціації «Укрлегпром» В.А. Ізовіт окреслила учасникам мету наради, а саме: забезпечення планомірної співпраці із Міністерством оборони, як головним замовником речмайна, для своєчасного виконання держзамовлення у поточному році та обговорення проблемних питань для уник-нення можливих ризиків у сфері постачання речового майна. Учасників наради привітав ректор університету І.М. Грищенко, який звернув увагу присутніх на потенціал навчального закладу у сфері підготовки кадрів відповідно до сучасних вимог роботодавців, можливості надання послуг із сертифікаційних випробувань на галузеві товари акредитованою лабораторією «Текстиль-ТЕСТ», наявність власних виробничих потужностей для виготовлення якісного речового майна. У нараді взяли участь керівники більш ніж 40 підприємств-постачальників речового майна, представники Міноборони, Мінекономрозвитку,

[close]

p. 15

КОРПОРАТИВНІ НОВИНИ Служби Безпеки України, КНУТД та незалежної лабораторії "Текстиль-ТЕСТ". Під час наради заслухали доповіді відповідальних представників Міністерства оборони в галузі державних закупівель: К. Лєсніка – колишнього радника Міністра оборони, О.С. Свірка – голову тендерного комітету, В.В. Гулевича – директора департаменту держзакупівель, Д.Ю. Марченка – начальника новоствореного Центру матеріально-технічного забезпечення. К. Леснік доповів про основні напрямки реформ у Міністерстві оборони у сфері закупівлі речового майна для його структурних підрозділів. Звернув увагу на основні етапи алгоритму постачання речмайна: від розробки ТУ, проходження електронного відбору учасників на ProZorro, механізму отримання сертифікатів відповідності на зразки в акредитованих лабораторіях до умов постачання готової продукції на склади Міноборони відповідно до типового договору В.В. Гулевич повідомив, що Департамент держзакупівель Міноборони відкритий для співпраці з вітчизняними виробниками та наголосив, що головні вимоги до постачальників речового майна для ЗСУ – це відповідність критеріям: якість, ціна, термін поставки та план тендерних закупівель речмайна на 2016 рік передбачено фінансування близько 1,5 млрд. грн. О.С. Свірко подякував виробникам, які в форс-мажорних умовах минулого року зуміли забезпечити боєздатність української армії щодо забезпечення обмундируванням. Звернув увагу на недосконалість деяких принципів роботи Центру матеріально-технічного забезпечення, які потребують удосконалення. Зазначив, що в 2015р. Міноборони заощаджено на держзакупівлях 600 млн. грн. завдяки проведенню переговорних процедур, у т.ч. 200 млн. грн. – з використанням майданчика ProZorro. Д.Ю.Марченко наголосив, що Центр матеріально-технічного забезпечення Міноборони готовий співпрацювати із національними виробниками на кожному етапі виконання держзамовлення. Повідомив, що прийомні дні для звернень із вирішення проблемних питань – вівторок і четвер. Наголосив, що боєць, який в окопі захищає Україну, має бути у кращому. О.Б. Соколовський – Президент ВО роботодавців легкої промисловості зауважив, що у серпні 2015 підписано Меморандум про взаємодію з Міноборони щодо контролю якості речового майна, яке постачається. Однак, він не запрацював у заявленому форматі. Тож, з метою недопущення корупційної складової, етапи розробки ТУ на речове майно та приймання і контроль якості готової продукції доцільно було б розділити, закріпивши за різними підрозділами. Віце-президентом «Укрлегпрому» Т.Л. Ізовіт було презентовано аспекти розвитку легкої промисловості щодо постачання речового майна для Міністерства оборони України, проінформовано про основні проблеми підприємств, які виникали під час співпраці з МОУ протягом 2015 р. та акцентовано на позитивній динаміці капітальних інвестицій в легку промисловість протягом останніх 3-х років завдяки власникам підприємств легкої промисловості для виконання замовлень Міноборони. У ході подальшої дискусії в форматі «питаннявідповідь» з членами президії керівники підприємств обговорили наступні питання співробітництва з Міністерством: систему санкцій передбачену умовами типового договору; порядок сертифікації фурнітури та прикладних матеріалів, що використовується виробниками речмайна; перелік та особливості роботи лабораторій, які видають сертифікат відповідності на продукцію; порядок та особливості внесення змін до ТУ на речове майно тощо. За результатами наради «Укрлегпром» сформовано зауваження та пропозиції підприємств - постачальників речового майна до Міноборони України. Українська асоціація підприємств легкої промисловості «Укрлегпром» Легка промисловість №1, 2016 | 13

[close]

Comments

no comments yet