LP 4-2015

 

Embed or link this publication

Description

Journal

Popular Pages


p. 1

Л е г к а п р о м и с л о в і с т ь Н А У К ОВ ОВ И Р ОБ Н И Ч И Й ЖУ Р Н А Л

[close]

p. 2

Всі матеріали, які опубліковані в журналі, є власністю редакції. Будь яке використання (повне або часткове) статей чи ілюстрацій, можливе лише за письмової згоди редакції. Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. видається з 1960 року жовтень-грудень, 2015 ЛегкаПромисловість щоквартальний фаховий науково-виробничий журнал №4 (243) Зміст Науковий пошук ......................... 2 Свідок історії ............................. 37 Ринки легкої промисловості: новини та огляди ........................ 38 Персоналії ................................ 42 Корпоративні новини .............. 44 Бібліотека редакції ................... 48 Виставкові заходи .................... 51 ЗАСНОВНИК І ВИДАВЕЦЬ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ Журнал видається за сприяння: Української асоціації підприємств легкої промисловості Всеукраїнського об’єднання обласних організацій роботодавців легкої промисловості Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: серія КВ № 4443 від 01.08.2000р. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи: ДК № 993 від 24.07.02р. АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: вул. Немировича-Данченка, 2, корп. 1, к. 1-0250, м. Київ, 01011 тел.: +38 (044) 280-60-47 e-mail: lp@knutd.com.ua www.lp.knutd.com.ua Журнал входить до переліку наукових фахових видань. Галузь наук – технічні. Наказ МОН України від від 22.04.2011 р. № 1-05/4. kyivfashion.kiev.ua Редакційна колегія журналу Головний редактор: ГРИЩЕНКО І.М., проф., д.е.н., ректор Київського національного університету технологій та дизайну, членкореспондент НАПН України, заслужений працівник освіти України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Заступники головного редактора: ЛІЩУК В. І. БОРОДИНЯ О.Г. КАПЛУН В.В. Редакційна колегія: БАУЛА О.П. БЕРЕЗНЕНКО С.М. ВОРОНІНА Л.М. ГАВРИШ Л.Т. ГАРКАВЕНКО С.С. ЄРМОЛАЄВА Т.О. ЗЕНКІН М.А. ЗУБКОВА Л. І. ІГНАТЬЄВА І.А. КОЛОСНІЧЕНКО М.В. ПОЛОВНІКОВ І.І. СОКОЛОВСЬКИЙ О.Б. СКИБА М.Є. ХІМІЧ О.М. ХОМЕНКО О.В. ЧАБАН В.В. ЧУРСІНА Л.А. Легка промисловість №4, 2015 МАЗУР Н.П. – старший редактор

[close]

p. 3

ЗМІСТ НАУКОВИЙ ПОШУК 2-6....... ІЗОВІТ Т.Л., НАУМЕНКО І.П. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ ВИРОБНИЦТВА ШКІРИ (Ключові слова: шкіряна промисловість, виробництво шкіри, експорт, імпорт, середня ціна, митна вартість, Митний кодекс, конкурентоспроможність) 7-11......РУБАНКА А.І., КОЛОСНІЧЕНКО О.В., ОСТАПЕНКО Н.В. КЛАСИФІКАЦІЯ РІЗНОВИДІВ НАКЛАДОК У СПЕЦІАЛЬНОМУ ОДЯЗІ (Ключові слова: накладки, спеціальний одяг, класифікація) 12-15....... ПУГАЧЕВСЬКИЙ Г., МИХАЙЛОВА Г., ГІЛЕВІЧ Ю. ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕЧНОСТІ НАПОВНЮВАЧІВ ДЛЯ ПОСТІЛЬНИХ ВИРОБІВ (Ключові слова: постільні вироби, ковдри, подушки, вироби з об’ємним наповнювачем, наповнювачі, безпека) 16-22....... РОМАНКЕВИЧ О.В., РЕДЬКО Я.В. САМООРГАНІЗАЦІЯ НАНОЧАСТИНОК ПОЛІАНІЛІНУ З УТВОРЕННЯМ ПОШАРОВОЇ ЕЛЕКТРОПРОВІДНОЇ СТРУКТУРИ НА ВОЛОКНИСТОМУ МАТЕРІАЛІ (Ключові слова: волокнистий матеріал, наночастинки поліаніліну, електропровідність, гетерокоагуляція, самоорганізація) 23-28....... РОМАНКЕВИЧ О.В. , ГАРАНИНА О.А. ПОВЕРХНОСТНОЕ НАТЯЖЕНИЕ И СВОБОДНАЯ ЭНЕРГИЯ ПОВЕРХНОСТИ (Ключевые слова: межфазный слой, поверхностное натяжение, свободная энергия поверхности, краевой угол смачивания) 29-33....... АНДРІЄВСЬКА Л.В. ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ СПОЖИВЧИХ ВЛАСТИ-ВОСТЕЙ ПАПЕРУ З ЦЕЛЮЛОЗИ (Ключові слова: целюлоза, папір для виробів санітарногігієнічного призначення, композиція паперової маси, механічна міцність, вбирна здатність, пухкість) 34-39....... САФРОНОВА О.О., ВИШНЕВСЬКА О.В. СУЧАСНІ КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПАРАМЕТРИЧНОГО ДИЗАЙНУ В ГРОМАДСЬКОМУ ІНТЕР’ЄРІ (Ключові слова: параметричний дизайн, параметричні технології, комп’ютерне проектування, громадський інтер’єр) 2-6...... IZOVIT T. , NAUMENKO І. TENDENCIES OF UKRAINIAN MARKET DEVELOPMENT OF LEATHER GOODS (Keywords: leather industry, production оf leather, export, import, average price, customs value, Customs Code, competitiveness) 7-11...... RUBANKA A. I., KOLOSNICHENKO O.V., OSTAPENKO N.V. SPECIAL CLOTHING LININGS CLASSIFICATION (Keywords: linings, special clothing, classification) 12-15....... PUGACHEVSKY G., MIKHAILOVA G., GІLEVІCH Yu. SAFETY PROBLEM OF FILLERS FOR BEDDING (Keywords: bedding, blankets, pillows, articles with volumetric filler, fillers, safety) 16-22....... ROMANKEVICH O.V., REDKO Ja.V. SELF-ORGANIZATION PROCESSES OF CONDUCTIVE LAYER OF POLYANILINE NANOPARTICLES IN HETEROCOAGULATION ON POLYAMIDE FIBER (Keywords: conductive fiber materials, polyaniline, heterocoagulation, self-organization of nanoparticles) 23-28....... ROMANKEVICH O.V., GARANINA O.A. SURFACE TENSION AND SURFACE FREE ENERGY (Keywords: surface tension, interfacial layer, surface free energy, contact angle) 29-33....... ANDRIIEVSKA L. V. WAYS OF IMPROVING CONSUMER PROPERTIES OF CELLULOSE PAPER (Keywords: pulp, paper products for sanitary purposes, the composition of pulp, mechanical strength, absorbing capacity, friability) 34-39....... SAFRONOVA O.O., VYSHNEVSKA O.V. MODERN COMPUTER TECHNOLOGIES FOR PARAMETRIC DESIGN IN PUBLIC INTERIORS (Keywords: parametric design, parametric technology, computer-aided design, public interior) Легка промисловість №4, 2015 1

[close]

p. 4

НАУКОВИЙ ПОШУК УДК: 338.4:339.5 ІЗОВІТ Т.Л., НАУМЕНКО І.П. Українська асоціація підприємств легкої промисловості «Укрлегпром» ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ ВИРОБНИЦТВА ШКІРИ Аналіз виробничих та зовнішньоекономічних показників шкіряної галузі легкої промисловості. Ключові слова: шкіряна промисловість, виробництво шкіри, експорт, імпорт, середня ціна, митна вартість, Митний кодекс, конкурентоспроможність. TENDENCIES OF UKRAINIAN MARKET DEVELOPMENT OF LEATHER GOODS IZOVIT T. , NAUMENKO І. Ukrainian Association of Light Industry “Ukrlegprom” An analysis of operating performance and indicators on export performance in clothing & textile industry. Keywords: leather industry, production оf leather, export, import, average price, customs value, Customs Code, competitiveness. Однією з галузей легкої промисловості є шкіряна промисловість, яка базується на механічній та фізико-хімічній обробці шкіри тварин. В Україні обробка шкір є традиційним древнім ремеслом, що відоме з часів Київської Русі. Пройшовши довгий шлях розвитку, шкіряне виробництво нині використовує передові досягнення науки, техніки й новітні технології. До шкіряної галузі, відповідно до КВЕД, відносяться деякі види економічної діяльності 15 розділу «Виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів», зокрема: - вичинення та фарбування хутра; трансформація шкур дубленням і в'яленням (термообробленням) та виробництво шкіри для кінцевого споживання; - виготовлення подібної продукції з інших матеріалів (штучної шкіри або її замінників), а також виробів з них, таких як гумове взуття, текстильні валізи тощо. Продукцію, виготовлену із замінників шкіри, також уключено до цього розділу, оскільки її виготовлено подібним чином, що і шкіряні вироби (наприклад, валізи), і зазвичай із застосуванням такого ж устаткування [1]. Виробництво первинної сировини для шкірпереробних підприємств, зосереджене у районах тваринництва, де шкіряна сировина є побічним продуктом при виробництві м'яса. Асортимент шкірсировини дуже 2 різноманітний, частково виробляється в Україні у незначних обсягах і видах. Через дефіцит української сировини, викликаний скороченням поголів’я ВРХ (з 25 млн. у 1990 р. до 4,3 млн. у 2014 р.), шкірсировина переважно завозиться по імпорту і в подальшому широко використовується для виробництва продукції у різних сферах, в тому числі у виробництві шкіряних товарів і взуття. Продукція шкіряної галузі має досить широкий асортиментний ряд: тверді шкіряні товари – для підошов та інші частини шкіряного взуття, м'які шкіряні товари – переважно хромові, також лимарно-сідельні вироби, одяг, галантерейні вироби, технічні шкіри тощо. До виробництва шкіряної промисловості належать підприємства, що виробляють штучні м'які і тверді шкіри, штучні хутра. Постачальником синтетичних матеріалів є хімічна промисловість. В Україні більше двох десятків підприємств з виробництва натуральної шкіри, основними з яких є: ПАТ «Чинбар», ТОВ «Слава», ПАТ «Возко», ТОВ «В-центр», ТОВ «Українська шкірпереробна компанія», ПАТ «Шкіряне підприємство «Світанок», ТОВ «Шкірзавод «Велес», ТОВ «Спілловер», ТОВ «Світ шкіри», ТОВ «Томіг» та ін. Аналіз виробничих та зовнішньо-економічних показників шкіряної галузі легкої промисловості протягом 2008-2015 років в Легка промисловість №4, 2015

[close]

p. 5

НАУКОВИЙ ПОШУК частині виробництва шкіри засвідчив негативні тенденції її розвитку. Обсяги виробництва шкіри дубленої та шкіри, додатково обробленої після дублення зі шкур ВРХ з року в рік зменшувалися. У 2014 році було вироблено 8,1 тис.тонн дублених шкір із шкури ВРХ, що у 3,8 раза менше, ніж вироблялося у 2008 році. За І півріччя поточного року вироблено 3648 тонн даної продукції, що на 15,2% менше порівняно з аналогічним періодом 2014 р[3]. Виробництво шкіри, додатково обробленої після дублення зі шкур ВРХ також скоротилося у 3,1 раза до 2008 року і становило у 2013 році лише 1,5 млн.м2. З 2014 р. Держслужба статистики не надає інформацію за даною позицією (рис.1). 120 96,3 90,4 100,9 88,7 74,4 63,9 60 65,1 59,4 78,6 72,5 102,0 84,8 100 80 Так у 2014 році в Україну завезено лише 361,2 тонни таких шкір, що склало лише 17% до рівня 2008 року. За І півріччя 2015 року імпорт дублених шкір збільшився у 1,5 раза, порівняно з відповідним минулорічним періодом і склав 84,6 т. Зауважимо, що експорт дублених шкір з України традиційно більший, ніж їх імпорт. Однак, якщо у 2008 р. експорт перевищував імпорт в 11 разів, то у 2014 р цей показник досяг 46 разів, а за І півріччя 2015 р. – 75 разів. У поточному року Україна експортувала до європейських країн майже 94,2% обсягів дубленої шкіри із шкур ВРХ (код 4104 УКТЗЕД), з них – левову частку до Італії – 77,5%, до Іспанії – 8%, до Польщі – 4,6%, до Португалії – 2,4%, у незначних обсягах (менше 1%) до Словаччини, Румунії та Німеччини. Решта – 5,8% дублених шкір вивезено в країни Азії, зокрема в Індію (2,6%), Туреччину (2,1%), Китай (1,1%) (рис.3). 40 20 0 2009 2010 2011 2012 2013 2014 І півр. 2015 Італія 77,5% Польща 4,6% Іспанія 8,0% Португалія 2,4% Інші 1,7% Туреччина 2,1% Китай 1,1% Індія 2,6% Ш кіра зі шкур ВРХ дублена Ш кіра зі шкур ВРХ оброблена після дублення * - з 2014 р.інформація по шкірі зі шкур ВРХ, оброблених після дублення, - відсутня Рис.1 Динаміка виробництва шкіри, % до попереднього року Впродовж 2008-2015 років експортна динаміка за позицією 4104 УКТЗЕД була негативною. У 2014 році Україною було експортовано 16,7 тис.т дублених шкір із шкур ВРХ, що на 28,4% менше, ніж у 2008 році. У поточному році експорт скоротився ще майже на 30%, порівняно з І півріччям 2014 року і склав 6,4тис.т. Імпортування дублених шкір в Україну також зменшилося, зокрема різкі спади імпорту відбулися у 2009 та починаючи з 2013 року (рис.2). 180 160 140 120 100 80 60 40 20 0 2009 2010 2011 2012 2013 2014 І півр. 2015 Рис.3 Географічна структура експорту у 2015р. дубленої шкіри зі шкур ВРХ (4104 УКТЗЕД), % Середня експортна ціна дублених шкір (4104 УКТЗЕД) за 5 місяців 2015 року становила 3,0 дол. США за кг. За країнами світу експортні ціни на дану продукцію змінювалися від 0,67 дол. США для Китаю до 6,5 дол.США за кг – для Польщі (рис.4). Польща 163,4 122,7 85,3 95,6 84,1 58,9 39,3 122,2 95,5 6,50 3,87 3,26 3,07 3,00 1,94 1,73 1,45 1,33 0,86 0,67 0 1 2 3 4 5 6 7 117,0 93,5 70,2 54,7 Португалія Словаччина Італія Середня ціна Індія Німеччина Іспанія Туреччина Румунія Китай 30,1 експорт імпорт Рис.2 Динаміка експорту та імпорту дубленої шкіри із шкур ВРХ, код 4104, % до відповідного періоду попереднього року 3 Рис.4 Експортна ціна дубленої шкіри із шкур ВРХ у 2015 р. (4104 УКТЗЕД), дол.США/кг Легка промисловість №4, 2015

[close]

p. 6

НАУКОВИЙ ПОШУК Динаміка обсягів експорту та імпорту шкіри, обробленої після дублення (4107 УКТЗЕД) впродовж 2008 - 2015 років змінювалася неритмічно (рис.5). У 2013 році спостерігалося нарощування експорту на 18,7% проти попереднього року, однак надалі у 2014 р. відбулося скорочення на 3,9% і за І півріччя 2015 р. – на 1% проти аналогічних попередніх періодів. У поточному році експортовано 371,2 м2 даної шкіри на суму 10,2 млн. дол. США. Протягом останніх трьох років спостерігалося також зменшення імпорту даної групи товарів (на 12,9% у 2013 р., на 2% - у 2014 і на 4,4% за І півріччя 2015 р. порівняно з відповідними періодами попередніх років). Так, обсяг імпорту шкіри, обробленої після дублення (4107 УКТЗЕД) за І півріччя поточного року склав майже 2,2 тис. м2 на суму 41,3 млн. дол. США. Відмітимо, що імпорт кількісно перевищує експорт по даній товарній позиції у 5,8 раза. 160 140 120 100 СШ А 1% Інші країни 2% Польща 71% Білорусь 2% Італія 15% Росія 9% Рис.6 Географічна структура експорту у 2015 р. шкіри, обробленої після дублення (4107 УКТЗЕД), % Діапазон експортних українських цін на шкіру зі шкур ВРХ, додатково обробленої після дублення (код 4107 УКТЗЕД), варіюється в межах від 5,3 до 45,1 дол. США за кг залежно від країни. Середня ціна експорту за 5 місяців 2015 року по даній товарній групі склала 27,5 дол. США за кг (рис.7). Ізраїль Румунія США Естонія Білорусь 45,1 40,9 40,5 37,1 33,9 30,2 27,5 23,6 21,7 20,6 19,5 19,4 16,5 5,3 0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 147,0 117,5 113,5 78,9 107,6 87,1 74,9 58,3 2009 2010 2011 2012 2013 2014 І півр. 2015 Польща 119,5 118,7 98,0 96,1 99,0 95,6 Середня ціна Гонконг Угорщина Росія Данія Німеччина Італія Молодова 80 60 40 експорт імпорт Рис.5 Динаміка експорту та імпорту шкіри із шкур ВРХ обробленої після дублення, код 4107, % до відповідного періоду попереднього року Географія експортування шкіри, обробленої після дублення, з України у 2015 році виглядає наступним чином: 87,8% від обсягу - експортовано до країн Європи, 11,1% – до країн СНД, 0,6% – до Америки та 0,4% - в Азію (рис.6). Зокрема, найбільші поставки шкір (4107) у поточному році здійснено до Польщі - 71,4%, Італії – 15%, Російської Федерації – 9%, Білорусі – 2%, у невеликих обсягах до Данії, Румунії, Німеччини, Угорщини, Чехії, США та інших країн. Зауважимо, що експорт до європейських країн здійснюється переважно на умовах переробки давальницької сировини. Рис.7. Експортна ціна шкіри із шкур ВРХ, обробленої після дублення (4107 УКТЗЕД), дол. США /кг. Найбільшими імпортерами в Україну шкіри, обробленої після дублення (4107 УКТЗЕД), за результатами роботи у 2015 році, є наступні країни: Італія – 37,3% від загального обсягу імпорту даної продукції у натуральному вираженні, Польща – 25,9%, Російська Федерація – 9,7%, Індія – 4,2%, Китай - 3,8%, Білорусь – 2,9% та інші (рис.8). Питома вага імпорту за давальницькою схемою становить 76%. Серед країнімпортерів шкіри 4107 стовідсотковими давальцями є Данія, Румунія, Угорщина, Південна Африка, Домініканська Республіка, а також Польща - на 99%, Італія – на 91,3%, Індія – на 27,4%. Ціна імпортованої давальницької сировини коливається в межах від 10,06 (Румунія) до 30,58 дол. США за кг (Польща). 4 Легка промисловість №4, 2015

[close]

p. 7

НАУКОВИЙ ПОШУК У поточному році найбільші поставки шкіри 4107, ввезеної в Україну для торгівлі (за виключенням давальницької сировини), здійснено з Росії (39,8% від загального обсягу імпорту), Китаю (15,2%), Італії (13,6%), Індії (12,6%), Білорусі (12%), Туреччини (5,6%). ТУРЕЧЧИНА 1,3% ПIВДЕННА АФРИКА 1,6% ДОМIНIКАНСЬКА РЕСПУБЛIКА 2,0% ДАНIЯ 2,2% БIЛОРУСЬ 2,9% КИТАЙ 3,8% ПОЛЬЩА 25,9% РОСIЙСЬКА ФЕДЕРАЦIЯ 9,7% IТАЛIЯ 37,3% Іші країни 9,2% IНДIЯ 4,2% Рис.8 Географічна структура імпорту у 2015 р. шкіри, обробленої після дублення (4107 УКТЗЕД), % Середня ціна імпорту шкіри із шкур ВРХ, обробленої після дублення, ввезених у 2015 р. для торгівлі становить 9,57 дол.США за кг, причому мінімум – 1,71 дол. за кг шкіри, завезеної з Китаю, і максимум -19,66 дол.США – з Італії (рис.9). Китай Туреччина Індія Білорусь Середня ціна Польща Росія Італія 0 5 10 15 1,71 1,99 4,07 8,1 9,57 10,88 12,18 19,66 20 Рис.9 Ціна імпорту для торгівлі шкіри із шкур ВРХ, обробленої після дублення (4107 УКТЗЕД), дол.США/кг Одним із ключових чинників, що стримує розвиток шкіряної галузі є дефіцит вітчизняної шкірсировини та значна вартість імпортованої. Останнім часом у національних шкірпереробних підприємств виникають проблемні питання щодо підтвердження вартості розмитнення імпорту сировини відповідно до представлених ними митних декларацій. Митниця часто пропонує встановити орієнтовну середньозважену ціну, розраховану за період за даними митної бази, яка, як правило, є вищою, ніж 5 контрактна ціна товару, оскільки не враховує цінові тенденції на зарубіжних ринках сировини у певний момент часу та бізнесові стосунки між експортером та імпортером, які можуть передбачати знижки або інші особливі сприятливі умови для зниження цін. Нині Асоціація «Укрлегпром» стурбована негативним дисонансом у суспільстві, викликаним запровадженням постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року №724 «Про використання у системі управління ризиками орієнтовних показників митної вартості товарів» [4]. Зазначимо, що ще і до прийняття даної постанови виробники легкої промисловості, постійно стикалися із завищенням митними органами митної вартості імпортованих сировинних складових, не зважаючи на прямі зовнішньоекономічні контракти. При цьому, стабільна робота підприємств легкої промисловості України більше, ніж на 90 відсотків, залежить від імпорту сировини і матеріалів: це – бавовняне волокно, хімічні волокна і нитки, вовна, пряжа, тканини, шкірсировина, барвники та інші текстильнодопоміжні речовини, а також технологічне устаткування, які в Україні не виробляються або виробляються у недостатній кількості і асортименті. Тому питання митної вартості сировини, матеріалів та комплектуючих для галузевих підприємств є вкрай важливим. Встановлення митними органами більш високої ціни при розмитненні на сировинні складові в результаті збільшить собівартість готової продукції, знизить її цінову конкурентоспроможність, що може стати вагомим тягарем для діяльності підприємства в умовах жорсткої конкуренції з тіньовим сектором економіки на внутрішньому ринку України, який за оцінкою Асоціації «Укрлегпром» складає щонайменше 2/3 його обсягу за товарами легкої промисловості. Експертною групою Асоціації «Укрлегпром» проведено дослідження зовнішньоекономічних цін продукції легкої промисловості, результати якого доводять, що митна вартість сировинних матеріалів легкої промисловості є значною або навіть вищою, ніж готових одягу і взуття, що недопустимо, й безперечно свідчить про заниження митної вартості на готові товари у 2-5 разів. Так, середня ціна імпорту шкіряної сировини за 5 місяців 2015 р. у 4 рази перевищила ціну імпорту готових Легка промисловість №4, 2015

[close]

p. 8

НАУКОВИЙ ПОШУК виробів зі шкіри і взуття, і становила відповідно 8,1 дол.США/кг проти 2,0 дол.США/кг. За даними Державної служби статистики для імпорту 41 групи УКТЗЕД у липні поточного року індекс фізичного обсягу (Ласпейреса) становив лише 83,9%, індекс середніх цін Пааше – 92,7%, індекси умов зовнішньої торгівлі кількісний – 87,7%, а ціновий – 99,8% відповідно. Тому зниження митної вартості для сировини даної товарної групи цілком природне. Крім того, за результатами аналізу міжнародних ринків у зв'язку з падінням попиту на шкіри і шкіряні товари у світі у 2015 році на основних світових ринках шкіряної сировини зафіксовано зниження цін на 3045% порівняно з 2014 роком [5]. Таким чином, вважаємо, що при визначенні митної вартості сировини (у т.ч. шкіряної), текстильно - допоміжних матеріалів, комплектуючих для виробників легкої промисловості необхідно застосовувати діючі норми Митного кодексу України, тобто застосовувати митну вартість за прямими контрактами, що також враховують цінові тенденції світових ринків на сировину і матеріали. Натомість, запровадження постанови КМУ №724, на думку виробників легкої промисловості, створить непрозорий та незрозумілий механізм визначення митної вартості, сприятиме корупції на митниці та призведе до ще більш жорстких умов роботи, невиправданого втручання і блокування господарської діяльності виробничих підприємств – платників податків. Застосування орієнтовних показників митної вартості товарів та їх перегляд щомісяця призведе до автоматичного постійного коригування у бік підвищення, збільшення податкового навантаження, що поглибить розвиток негативних тенденцій імпорту, виробництва, здорожчання продукції, розширення контрабанди та тіньового сектора економіки. Подальший розвиток такого тренду може призвести до часткової або повної зупинки більшості вітчизняних підприємств, і знищення цілої виробничої та соціальнозначимої галузі легкої промисловості. На нашу думку, за таких умов необхідно забезпечити проведення виваженої державної промислової політики, спрямованої на створення рівних умов конкуренції, викорінення корупційних схем та всебічне сприяння розвитку промислового 6 сектора, який створює валовий внутрішній продукт, особливо продукцію кінцевого споживання з більшою доданою вартістю, забезпечує зайнятість і доходи населення, а також є важливим джерелом наповнення Державного бюджету. В зв’язку з цим, Асоціацією за підтримки її учасників – провідних підприємств легкої промисловості, направлено звернення до Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів та Держаної фіскальної служби України щодо необхідності термінового скасування постанови КМУ від 16.09.2015 №724, яка принесе економіці України більше шкоди, ніж користі [6]. Водночас, запропоновано зосередити увагу на посиленні контролю правильності визначення митної вартості у розрізі товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД і країн походження на наступні товарні групи легкої промисловості: 61 одяг та додаткові речі до одягу, трикотажні; 62 одяг та додаткові речі до одягу, текстильні; 63 іншi готовi текстильні вироби; 64 взуття. Встановлення обґрунтованих ринкових цін на імпорт даних груп товарів сприятиме створенню рівного конкурентного середовища для імпортерів і вітчизняних виробників та кращих умов для розвитку легкої промисловості. Список використаних джерел: 1. Національний класифікатор України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчого комітету від 11.10.2010 №457 2. Матеріали до засідання правління «Укрлегпром» 11.06.2015. «Інформаційноаналітичні матеріали Української асоціації підприємств легкої промисловості «Укрлегпром15», К., 2015, 55 с. 3. Офіційний сайт Державної служби статистики України/Статистична інформація [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/ 4. Офіційний сайт Верховної Ради України. постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року №724 «Про використання у системі управління ризиками орієнтовних показників митної вартості товарів». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ 5. Hidenet Publications [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hidenet.com/ 6. Головні події. Укрлегпром [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrlegprom.org.ua/golovni-podiyi/ Легка промисловість №4, 2015

[close]

p. 9

НАУКОВИЙ ПОШУК УДК: 687.157:355.587 РУБАНКА А.І., КОЛОСНІЧЕНКО О.В., ОСТАПЕНКО Н.В. Київський національний університет технологій та дизайну КЛАСИФІКАЦІЯ РІЗНОВИДІВ НАКЛАДОК У СПЕЦІАЛЬНОМУ ОДЯЗІ Стаття присвячена класифікації різновидів накладок у спеціальному одязі на основі аналітичних досліджень. Запропоновано угруповування накладок за призначенням, асортиментом, зонами розміщення, пакетом матеріалів тощо. Узагальнено і систематизовано існуючі різновиди накладок у спеціальному одязі за різними класифікаційними угруповуваннями. Ключові слова: накладки, спеціальний одяг, класифікація. SPECIAL CLOTHING LININGS CLASSIFICATION RUBANKA A. I., KOLOSNICHENKO O.V., OSTAPENKO N.V. Kyiv National University of Technologies and Design The article is about special clothing linings classification. Overview and systematized existing varieties linings in special clothes for different classification groups. Keywords: linings, special clothing, classification. Розробка спеціального одягу посідає важливе місце у комплексі заходів щодо зниження несприятливих впливів виробничого середовища, забезпечення безпечних умов праці, ліквідації професійних захворювань та виробничого травматизму. Відомо, що конструктивнотехнологічні рішення спеціального одягу в передбачуваних умовах експлуатації передусім повинні забезпечувати максимально можливий рівень захисту робітника і при цьому відповідати ергономічним вимогам. Проведений аналіз сучасних джерел [1-3] дозволив встановити, що асортимент спеціального одягу достатньо великий, серед складових деталей яких доволі поширеними є накладки. Недостатність і розпорошеність матеріалів з цього напряму відповідним чином пояснює відсутність наукових публікацій і вказує на необхідність формування інформаційної бази накладок у спеціальному одязі та їх конструктивнотехнологічних характеристик. Тому, окреслене завдання, а саме систематизація різновидів накладок у спеціальному одязі з метою прогнозування їх асортименту і оптимізації процесу проектування спеціального одягу, є актуальним. Данні аналітичні дослідження направлені виключно на вивчення різновидів деталей 7 спецодягу і не поширюються на накладки-вироби, які є досить розповсюдженими засобами індивідуального захисту ніг, рук, запобіжними засобами від падіння з висоти. Згідно [3], накладка – деталь виробу, що забезпечує підвищення зносостійкості та (чи) захисних властивостей окремих ділянок виробу, а також застосовується для його оформлення. Зазначимо, що накладки є одними з уніфікованих конструктивних деталей одягу. Професійно-кваліфікаційна діяльність робітників, специфіка виробничо-кліматичних умов місцевості є визначальним фактором при проектуванні спецодягу, і, як наслідок, його деталей, зокрема накладок, за умов уніфікації, технологічності та економічності конструкції. Обґрунтуванню вибору накладок, а саме зон їх розміщення, конфігурації, розміру, форми, пакету матеріалів тощо, передує вивчення видів, інтенсивності і повторюваності небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, топографії їх впливу на різні частини і ділянки одягу тощо. На основі аналізу асортименту існуючого спеціального одягу нами узагальнено і систематизовано різновиди накладок у спеціальному одязі за різними класифікаційними угруповуваннями (рис. 1). Легка промисловість №4, 2015

[close]

p. 10

НАУКОВИЙ ПОШУК Рис. 1 Класифікація різновидів накладок у спеціальному одязі Використання накладок за функціональним призначенням зумовлено здатністю матеріалів або деталей виробу протистояти дії різних видів небезпеки і їх різних комбінувань, подовженням терміну експлуатації, здатністю утримувати стабільні розміри та форму протягом заданого терміну експлуатації тощо. Угруповування різновидів накладок за їх призначенням обумовлено дією небезпечних і шкідливих виробничих факторів виробничого середовища на конкретну зону виробу. Так, одяг спеціального призначення передбачає наявність накладок для захисту від стирання, інфрачервоного випромінювання, електричного струму, пилу; токсичних речовин, ковзання, води, розчинів нетоксичних речовин; розчинів кислот, лугів, органічних розчинників, нафти, нафтопродуктів, олій, жирів; шкідливих біологічних факторів; іскор та бризок розплавленого металу, механічних ударів, вібрації, статичного здавлювання, проколів, порізів та інших пошкоджень. Наприклад, накладки низу виробу найчастіше застосовують для захисту від стирання. В костюмі зварювальника, який виготовляють з термозахисних тканин, обов’язковим є використання накладок як по низу задніх половинок штанів для захисту від іскор і бризок розплавленого металу, які відбиваються від підлоги, так і на передніх частинах пілочок, рукав і передніх половинок штанів. В той же час відомими є накладки, які насторочуються на стояк горішнього коміра куртки металурга для унеможливлювання подразнення шкіри шиї, накладки, які посилюють місця з’єднання бретелей або зав’язок із фартухом тощо. Асортимент накладок у виробах для захисту рук (рукавиці, рукавички, нарукавники, надолонники тощо), ніг (бахили, гамаші тощо), голови (шоломи, підшоломники, підкасники тощо) також доволі різноманітний та маловивчений, і потребує окремих досліджень. За зоною розміщення відомими є плечові накладки, ліктьові (налокітники), колінні (наколінники), накладки у верхніх частин задніх половинок (леї) тощо. Нами запропонована класифікація накладок з кодованим позначенням місць їх розміщення, яка представлена на рис. 2. а б Рис. 2 Класифікація різновидів накладок за зоною їх розміщення з кодованим позначенням (а) та прикладами розміщення накладок у спеціальному одязі (б) 8 Легка промисловість №4, 2015

[close]

p. 11

НАУКОВИЙ ПОШУК Захист різних ділянок тіла людини обумовлює такі рішення накладок, які поєднують два та більше їх видів. Запропонована класифікація комбінованих накладок з кодованим позначенням місць їх розміщення представлена на рисунку 3. Запропоноване класифікаційне угруповування накладок за пакетом матеріалів передбачає застосування накладок як із основного матеріалу одягу, так і з матеріалів з підвищеними захисними властивостями, в тому числі з`ємними або стаціонарними з амортизуючими прокладками для надання цим деталям специфічних властивостей. Накладки можуть виготовляти з тканин різного сировинного складу, структури, призначення, тощо; натуральної та штучної шкіри, трикотажних полотен; нетканих матеріалів; матеріалів з покриттями, просочуваннями, тощо. Відомим є поєднання різних матеріалів у накладках – наприклад, тканина та трикотажне полотно, тощо. а б Рис. 3 Класифікація різновидів комбінованих накладок за зоною їх розміщення з кодованим позначенням (а) та прикладами розміщення таких накладок у спеціальному одязі (б) Вибір матеріалів для спеціального одягу відповідного призначення обумовлює способи з`єднання деталей накладок і виробу, до яких належать нитковий, зварний, клейовий, комбінований, а місця їх з`єднань можуть бути герметизованими. Слід зазначити, що накладки можуть бути пласкими, об`ємними і комбінованими. Як правило, об`ємні накладки є більш ергономічними і ефективними при динамічних навантаженнях, тому що мають більшу ступінь відповідності рухам працівника, здійснюють менший тиск на суглоби та не призводять до швидкої втомлюваності працівника. Причому ергономічними мають бути всі шари виробу, які розташовано під накладкою. Відомими є колінні, плечові, ліктьові накладки у вигляді кишень із стаціонарно розміщеними або знімними прокладками, зокрема амортизуючими. Найбільш розповсюд-женими серед усіх видів 9 накладок є наколінники. Відомо [3], що наколінник – це підсилювальна чи захисна накладка на зовнішній стороні передніх половинок штанів, напівкомбінезону, комбінезону в ділянці коліна. Наколінникикишені із знімними прокладками можуть мати вхід згори, знизу і збоку. З метою унеможливлювання потрапляння в кишеню пилу, води тощо застосовують клапани за умови вкладання прокладки згори або розміщують вхід в кишеню знизу (рис. 4, б). Залежно від конкретних умов експлуатації наколінники можуть бути: із членуваннями (рис. 4, м); виточками (рис. 4, є); вистьобані (рис. 4, з); настрочні із розміщенням зрізів тільки у бічних швах (рис. 4, а), тільки у крокових швах (рис. 4, ж), одночасно у бічних і крокових швах (рис. 4, в, з); настрочні із розміщенням зрізів, які перекривають бічний або кроковий шви, або обидва, або які не Легка промисловість №4, 2015

[close]

p. 12

НАУКОВИЙ ПОШУК входять не до бічного, не до крокового швів (рис. 4, і) тощо. Відомими є різновиди комбінованих накладок шляхом поєднання наколінників з накладками передніх половин (рис. 4, л) і верхніх частин (рис. 4, г), і низу штанів (рис. 4, к), і бічних частин, і крокового шва тощо. Рис. 4 Приклади різновидів колінних накладок у спеціальному одязі Відомими є леї – накладки, які розміщено у верхніх частинах задніх половин штанів, напівкомбінезону, комбінезону, шорт для захисту від механічних дій [3]. Використання таких накладок є доцільним при виконанні робіт сидячи. Варто відмітити, що леї можуть бути з прокладками (рис. 5, д), в тому числі амортизуючими. Залежно від конкретних умов експлуатації такі накладки виготовляють: вистьобаними (рис. 5, д); настрочними із розміщенням зрізів у бічних швах (рис. 5, б), у крокових швах (рис. 5, а-в, д, є), одночасно у бічних і крокових швах (рис. 5, б), у шві пришивання поясу (рис. 5, в) тощо. Рис. 5 Приклади різновидів лей у спеціальному одязі Асортимент накладок бічних частин в плечових і поясних виробах є обмеженим. Підвищення зносостійкості і/або захисних властивостей бічних ділянок виробу забезпечують відповідні накладки, які різняться за формою, розмірами, площею тощо. Ці ділянки потребують підвищеного захисту для зменшення сили ударів та інших механічних дій завдяки використанню амортизаційної прокладки. Приклади різновидів бічних накладок у поясних виробах наведено на рисунку 6. 10 Легка промисловість №4, 2015

[close]

p. 13

НАУКОВИЙ ПОШУК Рис. 6 Приклади різновидів накладок бічних частин у поясних виробах спеціального одягу Нами означено, в тому числі в наведених прикладах, конструктивні і технологічні особливості проектування та виготовлення різновидів накладок у спеціальному одязі. Отже, при проектуванні спеціального одягу і, зокрема, накладок для конкретного виду виробництва дуже важливим є врахування всіх вимог до одягу та матеріалів для його виготовлення. При цьому кількість накладок має бути необхідною і достатньою за умов ергономічності, технологічності та економічності конструкції. На рисунку 7 представлено приклади різновидів костюмів, що складаються з куртки, штанів і напівкомбінезону. Конструктивнотехнологічні рішення цих виробів передбачають наявність накладок-кишень з амортизуючими прокладками. Рис. 7 Приклади різновидів костюмів з накладками-кишенями: вид спереду куртки (а, в), штанів (ж), напівкомбінезону (д); вид ззаду куртки (б, г), штанів (з), напівкомбінезону (є) Висновки. При розробці конструктивно-технологічних рішень накладок в кожній конкретній проектній ситуації слід враховувати всю інформацію про призначення спеціального одягу і галузь виробництва. Аналіз існуючих різновидів накладок у спеціальному одязі дозволив виявити їх конструктивні і технологічні особливості. Запропонована нами систематизація різновидів накладок спеціального одягу за різними класифікаційними угруповуваннями направлена на формування інформаційної бази цих деталей, а також їх конструктивних і 11 технологічних характеристик з можливістю прогнозування, розширення асортименту. Список використаних джерел: 1. Ергономіка і дизайн. Проектування сучасних видів одягу: Навчальний посібник. / М.В. Колосніченко, Л.І. Зубкова, К.Л. Пашкевич, Т.О. Полька, Н.В. Остапенко, І.В. Васильєва, О.В. Колосніченко. – К.: ПП «НВЦ «Профі», 2014. – 386 с. 2. Каминский С. Л., Смирнов К. М., Жуков В. И., Краснощёков Н. А. Средства индивидуальной защиты: Справ. Издание – Л.: Химия, 1989. – 400 с. 3. ДСТУ 2428-94 Виробничий одяг. Терміни та визначення . Вироби і деталі швейні. – К.: Держспоживстандарт України, 1994. – 41 с. Легка промисловість №4, 2015

[close]

p. 14

НАУКОВИЙ ПОШУК УДК: 645.48-027.45 Київський національний торговельно-економічний університе Центр підтвердження відповідності, стандартизації та випробувань продукції легкої промисловості та засобів індивідуального захисту, м. Київ 1 2 ПУГАЧЕВСЬКИЙ Г.1, МИХАЙЛОВА Г.1, ГІЛЕВІЧ Ю.2 ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕЧНОСТІ НАПОВНЮВАЧІВ ДЛЯ ПОСТІЛЬНИХ ВИРОБІВ Розглянуто проблему безпеки наповнювачів для постільних виробів. Наведено основні вимоги хімічної та електричної безпеки, які відповідають національним нормативним документам. Результати експериментальних досліджень підтверджують хімічну та електричну безпеку наповнювачів, які використовуються для постільних виробів. Ключові слова: постільні вироби, ковдри, подушки, вироби з об'ємним наповнювачем, наповнювачі, безпека. SAFETY PROBLEM OF FILLERS FOR BEDDING PUGACHEVSKY G.1, MIKHAILOVA G.1, GІLEVІCH Yu.2 1 Kyiv National University of Trade and Economics 2 Standards and conformity assessment body for light industry and and personal protective equipment The basic requirements of chemical and electrical safety applied by national regulations are presented. Chemical and electrical safety of fillers for bedding products is confirmed by results of experimental researches. Keywords: bedding, blankets, pillows, articles with volumetric filler, fillers, safety. Минуло більше чверті століття як Україна одержала статус держави з ринковою економікою. Ця подія потребувала корінних перетворень у різних галузях господарювання, зокрема в галузі економіки. Господарчий механізм не відповідав вимогам часу, виникла необхідність повної заміни або суттєвої перебудови за прикладом передових країн. Першочерговим завданням постали: потреба наповнення ринків товарами вітчизняного виробництва, підвищення якості продукції, розширення асортименту товарів широкого вжитку, забезпечення їхньої конкурентоздатності на внутрішніх та зовнішніх ринках, оновлення системи управління асортиментом товарів, їхньої економічної ефективності, удосконалення системи стандартизації та оцінювання якості тощо. Останнім часом світова спільнота все більше уваги приділяє безпечності товарів, зокрема, текстильним. У багатьох країнах світу розроблені та набули чинності екологічні стандарти щодо вмісту шкідливих 12 речовин у виробах та методів їх визначення. Безпечність продукції легкої промисловості, стала визначальним показником її якості. Інтенсивне впровадження хімічних речовин в усі галузі народного господарства та той факт, що виробництво хімічної продукції у світі безперервно зростає, дає підставу вважати, що хімічний фактор є одним із провідних, що впливає на безпечність готової продукції [1]. Сьогодні промисловість випускає широкий асортимент постільних речей домашнього вжитку для сну та відпочинку: ковдри, подушки, покривала, наматрацники, підкладки стьобані утеплені та інше з об’ємними наповнювачами. Для наповнювачів використовують натуральні волокна, полотно неткане, пух, перо, кульки з поліефірних волокон. Приймаючи до уваги, що людина має безпосередній контакт з постільними речами, а також можливу міграцію та контакт хімічних забруднювачів з них діє на організм безперервно протягом носіння, питання Легка промисловість №4, 2015

[close]

p. 15

НАУКОВИЙ ПОШУК їхньої безпечності на сьогодні є особливо актуальним в гігієні текстильних товарів. Мета дослідження – дослідити показники безпечності наповнювачів для постільних виробів. Об’єкти дослідження –пакети ковдр з різними за волокнистим складом об’ємними наповнювачами. Пакети ковдр були виготовлені на підприємстві ТОВ «Герд Біллірбек ГмбХ». Матеріали і методи. Під час дослідження використовувалися результати експериментальних даних досліджень наповнювачів для постільних виробів. Дослідження проводилися в лабораторії аналітичних випробувань продукції науковотехнічного центру підтвердження відповідності, стандартизації та випробувань продукції легкої промисловості та засобів індивідуального захисту ДП «Укрметртестандарт» (м. Київ). Результати дослідження. Окрему підгрупу властивостей, що задовольняють вимоги гігієни становлять показники безпечності (рис.1). Властивість БЕЗПЕЧНІСТЬ НАПОВНЮВАЧІВ Показник Вміст шкідливих речовин Вміст формальдегіду Лужність / кислотність рН (реакція водного екстракту) Електризованість Характеристика Питомий електричний опір Рис. 1 Показники та характеристики безпечності постільних виробів з об’ємним наповнювачем [2] Слід зазначити, що окремої уваги заслуговує проблема наявності формальдегіду в текстильних наповнювачах. Формальдегід широко застосовується у текстильній промисловості для одержання перманентного ефекту (забарвлення, формостійкості, зниження горючості, гідрофобності). В цих препаратах формальдегід знаходиться в хімічно зв’язаній формі, але може переходити у вільну форму і виділятися у атмосферу або проникати через шкіру [3]. Гостре отруєння проявляється подразненням слизових оболонок очей і верхніх дихальних шляхів; сльозотечею,, різзю в очах, першінням в горлі, нежиттю, чиханням, кашлем, біллю, відчуттям тиску в грудях, задухою. Одночасно наростає загальна слабість, пітливість, головний біль, головокружіння, відчуття страху, нестійка ходьба, судоми, носові кровотечі [4]. Тому нами були досліджені наповнювачі для постільних речей щодо 13 вмісту вільного і здатного частково виділятися формальдегіду. Варто зазначити, що згідно з ДСТУ 4239:2003 [5] допустимий рівень вмісту формальдегіду для подушок та ковдр та їхніх наповнювачів повинен знаходитися в межах не більше 20 мкг/г для дитячих виробів та 75 мкг/г для дорослих. Хоча, за Державними санітарними нормами та правилами [6] вміст формальдегіду повинен не перевищувати 0,003 мг/м3 та бути віднесеним до 2 класу небезпечності. Результати дослідження за ГОСТ 25617-83 [7] наведено в табл. 1. Окрім того, було досліджено рН (реакцію водного екстракту) наповнювачів для постільних речей. Водневий показник, pH – величина, що показує міру активності іонів водню (Н+) в розчині, тобто ступінь кислотності або лужності цього розчину. Для розведених розчинів можна користуватись терміном «концентрація» замість «активність» у цьому визначенні. pH нейтрального розчину становить 7, розчини Легка промисловість №4, 2015

[close]

Comments

no comments yet