Травень-Червень 2015

 

Embed or link this publication

Description

Травень-Червень 2015

Popular Pages


p. 1

найкращі пляжі світу про круїзну подорож твого чоловіка – міфи друг Літо, весілля стреси і party ворог?

[close]

p. 2

м. Львів, пл. Міцкевича, 1 тел./факс: (032) 297-0-297 Запрошуємо на запашну каву бізнес-ланчі та смачні солодощі щодня пн-пт з 8.30 - 24.00 ^^^ сб-нд з 9.00 - 24.00

[close]

p. 3

Honeymoon Dublex Suite Номер для молодожен представляет собой двухэтажный н омер 9 6 кв. м . , с пециа льно деко риро в анн ы й д л я п р о в е д е н и я м е д о в о го м е с я ц а . Н а в е рх н е м э та ж е расположена спальня с двуспальной кроватью, на нижнем этаже джакузи, сауна, терраса и место для отдыха. В номере Honeymoon Dublex Suite для Вас подготовленна специальная романтическая концепция. Family Dublex Suite Декорированныый в современно-классическом стиле, комфортабельный двухэтажный семейный номер, площадью 96 кв.м. Номер состоит из спальной комнаты c двуспальной кроватью на верхнем этаже, и комнатой с двумя двуспальными кроватями на нижнем этаже, а также сауной, 2 отдельными ванными комнатами с душем, террасой и местом для отдыха. Этот комфотный семейный номер полюбят не только взрослые, но и дети. Проведите незабываемых отдых с семьей, впечатления от которого, остануться на всю жизнь. Sarıgerme Tourism Centre, Ortaca, Mugla, Turkey

[close]

p. 4

колонка редактора Вічне «тепер» Коли знято обмеження швидкості й напрямків руху, Коли зруйновано всі встановлені нами «ніколи», Ступай сміливо вперед і міцніше тримай за руку, І знай: ніщо і ніколи в житті не бува випадковим. Ти не шукай марно сенсу у тому, що є чи буде, Нам Всесвіт дав все найкраще із того, що ми просили: Його підтримка, підказки і милість його – усюди. І звичні речі тепер стають невимовно... красиві. Зникає час. І без нього все неймовірно просто: Нема минулого, і майбутнього також... нема. Нема хорошого і поганого: все відносно. Й один для одного ми ще здатні робити дива. Знімай замки. Чи не байдуже, хто про нас що скаже? Бо тим, хто скаже, ніколи й не снилася радість така. Лише тепер, і лиш тільки на мить ціле небо – наше! І зачаровано іншу руку тримає рука. Таня Кириленко Запаморочлива зелень, спів птахів, сонце, блакитне небо над головою. Все це – літо, найяскравіша, найнеймовірніша пора року! Тому що за красою природи та глибиною емоцій ця пора перевершує всі інші. Так би все й було, якби не події, що відбуваються в нашій державі. І ми б насолоджувались природою, сонечком, морським повітрям на відпочинку. Проте я вірю: все, що відбувається, стане новим життєствердним етапом для нас. Яким у житті молодят, що зображені на обкладинці, стало одруження. Незважаючи на все, хочу, щоб ми з головою поринули в літо з його теплом, радістю і щастям. Сонячного вам відпочинку, гарного настрою і добрих новин! 4 травень-червень 2014

[close]

p. 5

Данило Яневський «Проект «Україна»: Відомі історії нашої держави» Олександр Кабанов «Волхви у планетарії» Збірка стала своєрідним підсумком двадцятип´я­ ти­річ­ної твор­чої діяль­ ності автора. До неї уві­ йшли 450 вибраних та нових віршів, що були написані в період з 1989-го до 2014 року. За словами поета, це його повне зібран­ ня творів в одному томі. Збірка побачила світ у видавництві «Фоліо». Хоча раніше Кабанов віддавав пере­ вагу каламбурам, як-от: «Айловьюга», «Бэтмен Сагайдачный», «Happy бездна to you», назва збірки – символічна та ба­ гатозначна. Волхви, які побачили в небі Віфлеємську зірку – символ дива, нині опиняються під штучним куполом, де зорі створено людьми. Певною мірою це відображає і сучасну поезію – її урбаніс­ тичність і технократичність. У такому світі мало місця для дива. У новій книжці телеведучого, жур­ наліста Hromadske.TV, доктора іс­ торичних наук Данила Яневського розповідається про те, що відбува­ лося на землі, яка зараз називається Україною, починаючи з середини Х ст. до об’єднання 1386 року Королівства Польського та Великого князівства Литовського (до складу яко­ го входила су­ часна Правобе­ режна Україна), а потім — до ліквідації пол­ кової системи Ге т ь м а н щ и н и та утворення 1781 року Ки­ ївського на­ місництва, яке охоплювало всю територію сучасної України від Дніпра до Збруча. Автор висловлює власний погляд на історію України і підкреслює, що істо­ рія Русі-України — це складова історії країн Центральної та Східної Європи. Данило Яневський. Проект « Україна »: Відомі історії нашої держави. Х.: Фоліо, 2014, - 287 с. Книжковий портал «Буквоїд» презентує новинки літератури, інформацію про письменників, рецензії та відгуки про творчість літераторів, відеоогляд блогосфери від Сергія Руденка, запрошує до обговорення в чаті та інформує про найважливіші події в історії літератури. Крістіна Бердінських "Єлюди. Теплі історії з Майдану" Ця книжка – блог-щоденник з Інтер­ нету, який автор почала вести під час Євромайдану. Журналістка Крістіна Бердінських, поспілкувавшись 1 грудня на Банковій із двома медичними волон­ терами, написала першу історію про них на своїй сторінці в соцмережі. Коли на Банковій пустили газ, вони побігли на­ давати швидку допомогу. Автор щодня зустрічала на Майдані та­ ких прекрасних людей, як ці медики. Скромних і водночас упертих та від­ чайдушних, із різним рівнем доходів та освіти. Хтось із Заходу України, хтось зі Сходу. Чомусь мас-медіа звертали мен­ ше уваги на звичайних людей, а саме вони були енергією та духом цих подій. 20 грудня Крістіна створила Facebookсторінку «Єлюди-maidaners», де стала публікувати історії про майданівців та їхні фото, зроблені камерою мобільного телефону. Вона розмовляла із заможни­ ми бізнесменами, які постачали на Май­ дан дрова й шини, із будівельниками, студентами, волонтерами, координато­ рами гарячих ліній, з тими, хто працює на кухнях, живе у наметах, художника­ ми, музикантами, культурними діячами. У січні-лютому сотні волонтерів пере­ клали ці розповіді 17-ма мовами. Люди хотіли, щоби світ дізнався, хто насправді стоїть на Майдані. У щоденнику «Єлюди» є записи про смерть і поранення, біль і сум, але також про взаємодопомогу, силу й мужність, натхнення й любов. Дуже хочеться, щоби ці історії залишилися не тільки в Інтернеті, а й у пам’яті читачів цієї книжки. Крістіна Бердінських. Єлюди. Теплі історії з Майдану. К.: Брайт Букс, 2014. - 184 с травень-червень 2014 Андрій Кокотюха "Київські бомби" 1907 рік. У Російській імперії – конституцій­ ний переворот. Влада широким фронтом на­ ступає на громадянські права та свободи людей. У відповідь зву­ чать постріли та летять саморобні бом­ би. Київ тих часів стає ареною бойових дій. Тут, немов гриби після дощу, вирос­ тають бойові організації, чиї дії вже не підпорядковані єдиному центру. Андрій Волох, молодий українець, якого вигнали з університету за участь у про­ тестах, теж бере до рук зброю. Тепер він – Полтава. І його подальша доля тісно переплітається з радикальним ватажком бойовиків Залізняком, професійним терористом Штерном, жандармським ротмістром Підвисоцьким та Фаїною — вдовою страченого революціонера, яка прагне помсти. Але чи повною мірою прийнятні ідеї тотального терору для таких, як Полтава? Тим паче якщо терор – зброя не лише бойовиків, а й влади, яка з ними бореться… Андрій Кокотюха. Київські бомби, Харків: Фоліо, 2014. - 379 с. 5

[close]

p. 6

зміст Головний редактор та видавець Емілія Худа / Editor-in-Chief and Publisher Emiliia Khuda Літературний редактор Тетяна Ільків / Literary Editor Tetiana Ilkiv Англомовний редактор Наталя Ковалик / English Language Editor Natalia Kovalyk Редактор соціальних рубрик Ольга Березюк / Social Categories Editor Olha Bereziuk Координатор моди Катерина Булах / Fashion Coordinator Kateryna Bulakh Дизайнер Олександра Вакарова / Designer Oleksandra Vakarova Ілюстратор Андрій Вакаров / Illustrator Andrii Vakarov Журналісти: Ірена Карпа, Сергій Дідковський, Ольга Березюк, Олена Писаревська, Оксана Сворик, Ольга Клименко, Наталя Ковб, Наталія Улинець / Journalists: Irena Karpa, Anastasiia Fedechko, Serhii Didkovskyi, Olha Bereziuk, Kostia Revytskyi, Olena Pysarevska, Oksana Svoryk, Olha Klymenko, Oksana Mokriienko, Natalia Kovb, Natalia Ulynec Фотографи: Андрій Гончаренко, Ярослав Мончак, Євгеній Кравс, Олена Галазюк / Photographers: Andrii Honcharenko, Jaroslav Monchak, Evgeny Kraws, Volodymyr Shurubura Керівник відділу реклами Наталія Лук’янова / Head of Advert Department Natalia Lukianova Менеджер з реклами Марія Чернова / Advertising Manager Mariia Chernova Координаційний директор у Києві Марія Бакума / Coordinating Director in Kyiv Mariia Bakuma Журнал зареєстровано у Міністерстві юстиції України / Magazine is registered at the Ministry of Justice of Ukraine. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації №20519-10349Р / State Registration Certificate of printed mass media № КВ №20519-10349р Адреса редакції: м. Львів, Липова алея, 5, ТЦ Укра­ їна, Офіс А-9, тел.: +380983231575 / Editorial Office Address: Lviv, Lypova Aleia Str, office A-9 Редакція може не поділяти думку авторів. За зміст рекламних матеріалів та їх достовірність редакція відповідальності не несе. Категорично заборо­ нено повне або часткове відтворення матеріалів, опублікованих у журналі «Boom plus TV» без письмового погодження головного редактора / Editorship can not share the authors views. The editors are not responsible for the contents and reliability of advertising materials. The total or partial reproduction of «Boom plus TV» published materials without the Editor-in-Chief written permission is strictly forbidden. На обкладинці / On the Cover: Модель / Model – Олена та В'ячеслав / Фото / Photo – Олена Галазюк / персона 4 Колонка редактора 8 Ще одна історія кохання 12 Вільна, творча і наполеглива 14 Наталя Федуняк 15 Ольга Гренюх потрібно знати 16 Сотруднічество основанное на дружбе 19 Эхо глухой боли в сердцах миллионов 20 З відкритими обіймами. В гості до Казахстану здоров'я 22 Т  рускавец – город здоровья! 24 Незабываемый уикенд в Mirotel 26 Будь фанатом своего здоровья! 28  Морозиво країн світу 30 Як впливає їжа на характер людини? 33  Світ Кави 34  Страх перед стоматологом 6 травень-червень 2014

[close]

p. 7

must have 36 37 особиста думка 42 І  рена Карпа. Літо, весілля, стреси та party ovatio best 40 Ovatio wedding актуально 44 Міфи про круїзну подорож 46 Найкращі пляжі світу 48 Міні-субмарини думки 50 Друг твого чоловіка – ворог? 52 Чому нами керує страх? у фокусі 54 56 58 59 Fashion Week Poland Lviv Fashion Week Українська забава Elle Party 60 AlfaJazzFest 61 HDFASHION Weekend 62 Відкриття De Luxe Cafe 63 Презентація нових BMW травень-червень 2014 7

[close]

p. 8

персона К ажуть, що усі наші долі написано на небесах і в кожного є своя половинка. Потрібно просто знайти та розпізнати її. Наші герої є прикладом того, що всупереч долі піти просто неможливо. 8 травень-червень 2014 Розмовляла Ольга Березюк

[close]

p. 9

Я можу з упевненістю сказати, що ми разом пройшли все, зокрема й мідні труби. Те, що Олена була поруч, дуже допомагало. Я вдячний їй за підтримку, вона справді дуже сильна жінка Олена: Пам’ятаю той день, коли ми по­ знайомилися. Ні, це не була зустріч на вулиці, в кафе чи нічному клубі – усе було набагато прозаїчніше – ми позна­ йомилися через Інтернет. Слава поста­ вив п’ятірки в «Однокласниках» на всі мої фото. Слава: Найкумедніше, що ми живемо в одному районі, але ніколи раніше не зу­ стрічалися. Я сидів в Інтернеті і раптом побачив фото красивої дівчини. Зізна­ юся, вона мені одразу дуже сподобалася. Це був 2010 рік. Олена: Протягом довгого часу Слава був лише моїм віртуальним другом, але од­ ного разу, коли я пила з подругою каву, Слава написав смс: «Як ти? Де ти? Може, зрештою, побачимось?» Я відповіла, що я в «Double coffee». Через чотирнадцять секунд він уже був переді мною. Слава: Перше враження було більш ніж приємне – Олена виявилася ще гарні­ шою, ніж на фотографіях. Ми трішки поспілкувалися, а потім їй потрібно було їхати на вокзал по квиток до Києва. Звісно, я погодився не лише підвезти, а й купив квиток у СВ. Хотів як краще. Олена (сміється): А потім виявилося, що Слава переплутав дати і купив мені кви­ ток на інший місяць. Довелося міняти. Слава вміє вражати. Я саме була в Києві у справах, як телефонує В’ячеслав і каже: «Мені потрібно передати доку­ менти до Львова. Зараз приїде друг і привезе їх тобі, а ти мені передаси, коли приїдеш до Львова». Виходжу зустрічати того друга, під’їжджає машина, а з неї виходить чоло­ вік із величезним букетом квітів. Там було більш як сто троянд. Я була просто вражена. Слава: А як я здивувався, коли ти мені вислала фото… Уявіть, Оленка зірвала пелюстки троянд, наповнила ними ван­ ну і сфоткала себе в тій красі. Мабуть, уже тоді я зрозумів, що закохався. Олена: Потім Слава приїхав до Києва, ми гуляли і на вокзалі вперше поцілува­ лися. Він мені дуже сподобався, але тоді я ще не була впевнена у своїх почуттях. Слава: Якщо чесно, я був переконаний, що в нас уже починаються стосунки, а ось моя кохана ще не розібралася до кінця. Тоді вона працювала моделлю, і її травень-червень 2014 9

[close]

p. 10

персона Оленочка дуже хотіла, аби на весіллі все було ідеально. Ми запросили гурт «ТіК», одеських «Black Stars», була також пісочна анімація та феєрверки, свято вів Сергій Притула. Багато шампанського та 54-кілограмовий торт теж вразили запросили на роботу в Індію. Сказати, що я був засмучений – не сказати нічого. Я ви­ даляв її з контактів, потім добавляв. Вона могла не відповідати на мої повідомлення тижнями, потім сама перша писала. Одне слово, дурила мені голову. Олена: Я не була впевнена в серйозності його намірів: на жаль, послухала «подруг», які порозказували про нього всякі дурниці. Десь через два роки ми знову зустрі­ лися, щоправда, випадково. Я тоді була без мейк-апу, зачіски, одне слово, «натюрель». Слава: Коли я її побачив, мені аж дух перехопило – вона була така мила, така рідна. Ввечері знову написав їй у соцме­ режі. Вона відповіла, і так ми відновили стосунки. Олена: Однак не все було так просто. Він виявився занадто наполегливим, мене це лякало. Скажімо, я їду на зйомки в Поль­ щу, а мій коханий каже, що їде зі мною. Не питаючи мене, запланував поїздку в Прагу, потім у Трускавець. Я звикла самостійно приймати рішення, і те, що 10 травень-червень 2014 хтось вирішує за мене, гостей. Цей день справді був казковий що і як робити, мене про­ сто лякало. Потім був ще один випадок: у продажу тільки-но з’явився iPhon 5, Слава вирішив мені його подарувати, але я не змогла при­ почувається. Зізнаюся, мені дуже захоті­ йняти таку дорогу річ. В емоціях ґаджет лося зробити йому щось приємне... просто викинули у вікно. Слава: І зробила. Уявіть собі, о пів на Слава: Я хотів як краще, а вийшло на­ дванадцяту ночі дзвінок у двері, я відчи­ впаки. У травні 2013-го Олена мені на­ няю, а там стоїть чоловік і в руках три­ писала: «Не дзвони мені більше», а я має сто кульок – кольорових, яскравих! відповів: «Чого ж ти тоді мені морочиш А до них ще й записка: «Не сумуй!» Це голову?» Я був шокований, але більше один із найяскравіших епізодів. перших кроків не робив. Олена: Кажуть, у біді пізнаються справ­ Олена: Через кілька місяців – я саме по­ жні стосунки. У мене тоді теж почалися вернулася з Португалії – випадково зна­ проблеми зі шлунком, але я, як це часто йшла вдома Славин шалик. Відчула, що буває, не мала ні часу, ні сили лікуватися. дуже сумую за ним, і тому написала, щоб Та, як я вже казала, Слава дуже наполе­ він приїхав і забрав свої речі. Хоча, ма­ гливий – він майже силоміць завіз мене буть, підсвідомість підказувала, що мені в лікарню на обстеження. Потім поча­ потрібна ця людина. Спочатку Слава не лося лікування. Було і сумно, і кумедно відповідав, але згодом крига розтала. водночас – лежати вдвох під крапельни­ В один із вечорів, коли ми переписува­ цями в одній палаті. Але тоді я вперше лися, Слава зізнався, що дуже погано зрозуміла, що не сама, що про мене є

[close]

p. 11

Багато хто каже, що після весілля життя стає нецікавим та буденним. Я тішуся, що в нас не так. Поруч зі мною жінка, яка своєю цілеспрямованістю та відданістю вражає мене щодня кому потурбуватися. А також збагнула, що теж хочу піклуватися про цю вже рідну мені людину. Ось так і почалися справжні стосун­ ки. Був ще один романтичний момент: ми сходили на концерт Олени Ваєнги у Львові. Після нього Слава обняв мене і промовив слова з пісні: «Давай больше не терять друг друга». Слава: Відтоді ми бачилися майже що­ дня. Я вже знав, що ця жінка буде моєю. І в один прекрасний день захотів пода­ рувати їй авто. Олена: Це був не просто подарунок, а справжній сюрприз. Ми вечеряли в одно­ му з ресторанів, а коли вийшли на вули­ цю, почала грати музика, феєрверки, на подвір’ї стояло авто – Porsche Panamera. Сказати, що я була шокована, – не сказа­ ти нічого. Слава: Я хотів зробити сюрприз, вразити її, і радий, що мені це вдалося. Згодом ми поїхали в Париж, і там, на Ейфелевій вежі, в гарному ресторані, я освідчився. Олена: Це було дуже красиво і роман­ тично, як у кіно. Слава: Оленочка дуже хотіла, аби на весіллі все було ідеально. Ми запросили гурт «ТіК», одеських музикантів «Black Stars», була також пісочна анімація та феєрверки, свято вів Сергій Притула. Багато шампанського та 54-кілограмо­ вий торт теж вразили гостей. Цей день справді був казковий. Олена: Усе було схоже на казку, я почу­ валася справжньою принцесою. Дехто вважає мене Попелюшкою, але це не так. Коли мені було 19 років, бать­ ки поїхали за кордон. Тоді я навчалась в інституті і опіку­ валась молодшим братом. По­ тім почала працювати модел­ лю. Перший мій контракт за кордоном, у Китаї, був більш ніж успішний, заробляла до­ волі непогані гроші, згодом були Корея, Таїланд, Індія. Слава: А все почалося з того, що мама Олени відправила фотографію дочки на конкурс краси, в якому вона пере­ могла. Згодом кохана брала участь в конкурсі «Міс львів­ ська реклама», її запрошували на « Міс Україна», але вона не поїхала. Олена: Працювати моделлю мені подобалося, але більше цікавила менеджерська ро­ бота. Я повернулася у своє модельне агентство, де реалі­ зувала себе як менеджер. Мені це добре вдається. Зараз я і моя партнерка успішно розви­ ваємо цей бізнес, адже це на­ справді дуже цікаво. Слава: Багато хто каже, що після весілля життя стає не­ цікавим та буденним. Тішуся, що в нас не так. Поруч зі мною жінка, яка своєю цілеспрямованістю та відданістю вра­ жає мене щодня. І я радий, що доля по­ слала нам такі випробування, адже те, що здобувається таким тяжким трудом, цінується значно більше. Я можу з упевненістю сказати, що ми разом пройшли все, зокрема й мідні тру­ би. Те, що Олена була поруч, дуже допо­ магало. Я вдячний їй за підтримку, вона справді дуже сильна жінка. травень-червень 2014 11

[close]

p. 12

персона В Оксани – карі та глибокі очі, виразна зовнішність, а ще вона студентка факультету журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка й цього року вступає до магістратури. Але каже, що журналістика її не вабить. Молода художниця Оксана Петришин по-справжньому відчуває щастя тоді, коли малює. Показує роботи зі своєї першої виставки: на полотнах – красиві жінки в різних іпостасях, вишукані та загадкові. Кожна з них – клопітка робота 21-річної мисткині, яка зріло роздумує про мистецтво та прагне вдосконалювати своє вміння творити на полотні. Вільна, творча і наполеглива BOOM+TV: Коли ти зрозуміла, що мо­ жеш малювати? Оксана Петришин: Мені здається, що я вміла малювати завжди. Скільки себе пам’ятаю, мені подобалося малювати. У моїй родині є багато художників, але ніхто з них не здобув спеціальної освіти. Батьківський будинок завішаний робо­ тами діда, прадіда. Маємо багато картин, які перейшли нам у спадок. Мабуть, ця любов до малювання також передалась із покоління в покоління. Думаю, художникові не важливо мати професійну освіту. Художник – не професія, яку можна освоїти чи якої можна навчитися. Художником треба народитися. BOOM+TV: Чи був хтось, хто надихнув до малювання чи, можливо, сказав, що у тебе добре виходить? О. П.: Я не вчилася навіть у художній 12 травень-червень 2014 школі, мене ніхто не вчив малювати. У мене були проблеми з малюванням ана­ томічної будови обличчя. Не знати цієї техніки і малювати портрети – важко. Ази, звісно, знати треба. Зрештою, за ба­ жання всього, чого не знаєш чи не вмі­ єш, можна вчитися самому з книжок чи з інтернету. Зараз мене поглинув живопис. Захотілося більше дізнатися, більше на­ вчитися, більше відкритися світові, а ще – здобути фахові знання. Я щаслива, бо знайшла справу, яка приносить мені за­ доволення. Мій пошук і внутрішній бунт перетворився у щось гарне і гармонійне. BOOM+TV: Що малюєш найчастіше і де малюється найкраще? О. П.: Здебільшого малюю те, що бачу довкола. У різних стилях, пензликами, мастихіном, олівцями, акварельними, олійними фарбами, пастеллю. Не маю якогось одного напрямку чи стилю. Але найбільше люблю малювати олійними фарбами на лляному полотні. Останнім часом пишу багато портретів пастеллю, олівцем. Малюю для однокласників, од­ ногрупників, друзів і знайомих. На пор­ трети є попит, тому малюю їх найчас­ тіше. Але найбільше до душі малювати пейзажі, особливо морські. Коли малюю природу, почуваюся вільніше у своїй

[close]

p. 13

творчості. Працюю в майстерні, яку орендую із ще одним художником. Маю там добрі умо­ ви для роботи, правильно налаштоване світло. Там мене ніхто не відволікає, я зосереджена на тому, що роблю. BOOM+TV: Коли малюєш, то більше працюєш чи відпочиваєш? О. П.: Я все ж таки більше працюю. Йду до майстерні, як на роботу. Такий про­ стір зобов’язує мене працювати. Мій робочий день починається о дев’ятій і закінчується о восьмій, залежно від за­ мовлень. Я зробила зі свого малювання професію і займаюся тим, що мені дуже подобається. BOOM+TV: Розкажи про свою першу персональну виставку, яка мала назву «Жінка. Запрошення до щастя». О. П.: Моя перша і поки що єдина ви­ ставка мала відбутися ще в березні. Але тривав Майдан. Згодом виставку пере­ несли на квітень. Прихід весни, жіноч­ ність, краса, щось світле і найкраще – саме через полотна хотілося викликати добру емоцію після тієї важкої зими. На сорока представлених полотнах – а це для мене великий обсяг роботи – зобра­ жено жінок. Я вишукувала різні образи, черпала натхнення із життя, журналь­ них зйомок. Тож у роботах використала жіночі образи від 1960-х років і до сьо­ годні й змішала різні стилі. Для мене виставка стала дуже відпові­ дальним моментом. Хвилювалася стра­ шенно і, зрештою, не усіма роботами задоволена. Мені було цікаво почути критику з уст художників. Загалом відгу­ ки непогані. Надійшли пропозиції щодо роботи, з'явилося більше перспективи. BOOM+TV: Що для тебе натхнення, чи впливають зовнішні події на те, що малюєш? О. П.: Коли працюю, намагаюся абстра­ гуватися від зовнішніх подій. Звісно, вони мають на мене вплив, але коли стою перед роботою, поринаю у світ ма­ лювання і забуваю про все. Коли важко було відірвати когось від новин і телевізорів, я заставляла себе малювати. А натхнення... Насправді його потрібно звідкись черпати. Поїздки, щось абсолютно нове дає мені сили. По­ дорожі, відвідини музеїв, виставок, зна­ йомство з новими людьми – це все є для мене натхненням. BOOM+TV: Які художники мають вплив на твою творчість? О. П.: Мені подобається такий повний класицизм у мистецтві: Ренуар, Ремб­ рант, Ван-Гог. Картини цих художників для мене завжди є чимось новим, скіль­ ки би разів їх не переглядала. BOOM+TV: Чи виділяєш серед своїх ро­ біт якісь особливі? О. П.: Кожна моя робота є улюбленою, бо вона займала мій час, мої думки. А тому не ділю їх на погані чи добрі, не­ вдалі чи досконалі. Правда, маю таку, яка мені подобається дуже, – на ній зображено жінку квадратами, робота виконана в стилі кубізму. Мені важко да­ валася ця картина, там дуже важливими були пропорції. Ця картина називається «Я – різна». BOOM+TV: А ти – різна? О. П.: Я – так (усміхається). Жалкую, що свого часу не вступила до художньо­ го вишу. Не бачу себе в журналістиці. Постійно хочу малювати і бачу в цьому своє покликання. Навіть у вихідні подо­ вгу не можу відпочивати, руки тягнуть­ ся до фарб і олівців. Отож малюватиму далі, можливо, братиму приватні уроки. Уже маю ідею для наступної виставки. В її основі — втрачене море. Дуже хочу малювати пейзажі, зокрема кримські, – я там часто відпочивала в дитинстві. Чер­ патиму візуальних вражень від цього літа. BOOM+TV: Як ставишся до критики своїх робіт? О. П.: До критики ставлюся нормально. Комусь мої роботи подобаються, комусь – ні. Довіряю своєму смаку. А вже кожен вибирає на свій творчий смак, що йому до душі. BOOM+TV: Розкажи про свої творчі мрії. О. П.: Мрію відкрити у Львові галерею, яка займатиметься пошуком таланови­ тих людей і допомагатиме їм реалізувати творчі плани. Адже творчих особистос­ тей багато, які за спеціальністю не є ані художниками, ані архітекторами, як і я, зрештою. Сьогодні я просто малюю і ді­ люся своїм талантом з іншими. травень-червень 2014 Розмовляла Оксана Сворик 13

[close]

p. 14

персона Наталія Федуняк www.bravo-models.com.ua www.bravo-models.kiev.ua BOOM+TV: Наталю, як розпочалася Ваша кар’єра в «Bravo models»? Н.Ф.: Я працюю в «Bravo models» уже близько 10 років. Але до того мала інший, не дуже приємний, досвід роботи в іншій агенції. Коли потрапила в «Bravo models», зрозуміла, що це моє. Тут адекватно оці­ нили мою зовнішність, мої можливості. Я отримала багато різних пропозицій роботи – спочатку в Україні, а потім і за кордоном. Мене відразу запитали, чи хо­ тіла б поїхати працювати до іншої країни. Звісно, я погодилася, це було моєю мрією. 14 травень-червень 2014 BOOM: Що для Вас є важливим у сто­ сунках «модель – агенція»? Н.Ф.: Я люблю визначеність у справах і відсутність нездорової конкуренції. Це не нормально, коли в агенції база із тисячі мо­ делей, а роботу пропонують лише п’ятьом. У «Bravo models» зовсім інша, толерант­ на до всіх політика. Я жодного разу не чула критики щодо роботи інших аген­ цій, адже всі люди різні і кожен має пра­ во працювати так, як йому подобається. Та, зрештою, й моделі завжди мають ви­ бір – куди піти працювати. Я свій вибір зробила. В «Bravo models» дуже кваліфі­ ковані менеджери і букери. BOOM: Які ще переваги у Вашій роботі? Н.Ф.: Ще один позитивний момент співп­ раці з агенцією – це можливість отримати величезну базу контактів, що допомагає в житті постійно. Адже коли ви подорожуєте, то поєднуєте приємне із корисним. Це наго­ да побачити різні країни і водночас позна­ йомитися з людьми, які потім можуть віді­ грати важливу роль у вашому житті. BOOM: Зараз Ви більше працюєте в Україні чи за кордоном? Н.Ф.: Зараз здебільшого працюю за кордоном, але якщо є цікаві пропозиції в Україні, радо погоджуюся. Робота в Україні – це гарна нагода для початківців, адже потрібно з чогось починати. BOOM: В яких країнах довелося попрацювати? Lviv, Ukraine www.bravo-models.com.ua info@bravo-models.com.ua +38 (032) 247-94-00 info@bravo-models.kiev.ua +38 (067) 900-94-00 Bravo Models Scouting & Placement www.bravo-models.kiev.ua +38 (098) 335-33-33 Розмовляла Олена Писаревська Н.Ф.: І в Європі, і в Азії, зараз найчасті­ ше їжджу до Китаю. Я дуже люблю цю країну, мені там добре. Там зараз багато європейців. Звичною справою є приїха­ ти до Пекіна і зустріти там дизайнера рівня Мауріціо Галанте – і ось ви вже хо­ дите на його показі. BOOM: Важко поєднувати кар’єру мо­ делі й особисте життя? Яка думка Вашої половинки щодо такого способу життя? Н.Ф.: Мій коханий також займається бізнесом і чудово розуміє мене. Моде­ лінг – це мій бізнес, і я отримую з нього непоганий дохід. BOOМ: Ви навчалися на факультеті міжнародних відносин, і тепер Ваші по­ дорожі світом – це також своєрідна ди­ пломатія. Як з іноземними мовами, про­ блем не було? Н.Ф.: Робота в модельній агенції – це та­ кож нагода вивчити іноземну мову, адже це занурення в реальне мовне середови­ ще. Я добре знаю англійську, а під час подорожей вивчила розмовну іспанську, яка зараз стала дуже поширена. BOOM: Окрім роботи, що Вас захоплює, допомагає розслабитися? Н.Ф.: Обожнюю йогу. Вона допомагає зняти стрес після робочого дня. Люблю гарну музику, походи з друзями в кіно, як, зрештою, і всі люди.

[close]

p. 15

Львів увійшов у ТОП-10 міст, які рекомендує відвідати всесвітньо відомий журнал Forbes. Безперечно, важливу роль у цьому відіграє міський курс на розвиток туристичної інфраструктури. Вже традиційною атракцією у місті Лева стали святкові ярмарки. Історією їхнього створення та розвитку з нами поділилася координатор проектів компанії «Львівські ярмарки» Ольга Гренюх. Ольга Гренюх: «Ми працюємо над тим, аби Львів надихав ще більше» працюють народні майстерні тощо. Ра­ зом з нами розвиваються і учасники. Є багато продукції, яку ексклюзивно виго­ товляють спеціально для наших проек­ тів. Ми спільно працюємо над тим, аби у Львові були вуличні ярмарки найкра­ щих європейських зразків. ВOOM: Цього року особливо важко святкувати, адже наша країна переживає складні часи. Як Ви працюєте в цей час? О.Г.: Звісно, в таких умовах працюва­ ти непросто. Ми переживаємо через те, що відбувається в країні. Наприклад, на Різдво, замість концертів, ми організу­ вали український флеш-моб – коляду­ вали разом з усіма охочими львів’янами на площі перед Оперним театром. Цьо­ горічний Великодній ярмарок теж ми­ ВOOM plus TV: Ольго, до Львова з’їжджаються гості не лише з усієї Укра­ їни, а й інших країн світу. Особливо на Різдво і Великдень, коли ярмарки є невід’ємним елементом святкової інфра­ структури. У кого виникла ідея організу­ вати такі проекти у Львові? Ольга Гренюх: Святкові вуличні ярмар­ ки – це багаторічна традиція для євро­ пейських міст. Львів – не виняток. Ми надихнулися практиками проведення ярмарків, які бачили у Кракові, Від­ ні, Дрездені. А також дізналися, що на­ прикінці ХІХ століття в нашому місті відбувалася велика «Галицька виставка крайова» - найбільший ярмарок в істо­ рії Галичини. Тобто для Львова такі по­ дії – це забута традиція, яку ми захотіли відродити і розвиваємо вже п’ятий рік поспіль. ВOOM: Як місто відреагувало на Вашу ідею? Наскільки легко було розпочати? О.Г.: П’ять років тому, на першому яр­ марку, було лише 30 будиночків. Це стало новинкою не тільки для Львова, а й для України. Стилізовані будиноч­ ки в центрі міста, традиційна святкова кухня, оригінальні сувеніри. З кожним роком охочих узяти участь більшає. Але водночас ми ретельніше і прискіпливіше відбираємо потенційних учасників. Ми ставимо перед собою завдання створити на час свят маленьке містечко в центрі великого міста і наповнити його осо­ бливою атмосферою, щоби з року в рік кількість гостей, які приїздять до Льво­ ва, зростала. ВOOM: Як змінилися ярмарки в останні роки? О.Г.: Збільшилася територія – на Різдво ярмарок є не лише на проспекті Свободи, а й на площі Ринок. Також змін зазнали і будиночки – ми їх технічно вдоскона­ люємо, дбаємо про якісну ілюмінацію та креативне зовнішнє оформлення. Окрім того, ми урізноманітнюємо культурне наповнення. На ярмарках відбувають­ ся фестивалі, творчі акції, флеш-моби, Розмовляла Ольга Березюк нув у дещо стриманішому форматі, ніж зазвичай, але було багато цікавих май­ стер-класів від народних майстрів з різних міст України. Ми не скасовуємо наших проектів, оскільки підтримуємо думку Ейнштейна: «Все, що сприяє куль­ турному розвитку, працює проти війни». Ми чекаємо кращих часів, віримо, що в Україні настануть мир і злагода, маємо багато цікавих ідей і творчих планів. До Львова дуже багато людей приїжджають по натхнення. А ми, своєю чергою, пра­ цюємо над тим, аби це місто надихало ще більше. травень-червень 2014 15

[close]

Comments

no comments yet