Лідер №77. Травень 2015р.

 

Embed or link this publication

Description

Здолбунівське ВПУЗТ

Popular Pages


p. 1

ГАЗЕТА ДНЗ « ЗДОЛБУНІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» Ст.1 Випуск №77 (травень 2015) Вітаємо всіх ветеранів, учасників бойових дій та дітей війни з 70-ю річницею Перемоги над нацизмом у Європі! «Ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих за рідну землю в роки Другої світової війни та дякуємо їм за мирне життя в Україні та у всій Європі …»

[close]

p. 2

Ст.2 ГАЗЕТА ДНЗ « ЗДОЛБУНІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» «Маки пам’яті» Під такою назвою в училищі пройшла акція у рамках тижня «Пам’ятаємо. Перемагаємо». Відзначення цьогорічного свята Великої Перемоги пройде із квіткою маку. Червоний мак як символ пам'яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Для учнів та викладачів символіку свята взялися виготовляти у гуртожитку учениці групи №1 «Черговий стрілочного поста. Оператор поста централізації» разом зі своїми вихователями. Акція проходить з метою увічнення пам’яті про героїв війни, сприяє формуванню ціннісного ставлення учнівської молоді до суспільства і держави. День пам’яті та примирення В училищі пройшли заходи з нагоди відзначення цієї дати. 8 травня в Україні – День пам'яті та примирення. Це свято наша держава офіційно відзначає вперше та розпочинає нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам'яті та примирення під гаслом "1939-1945. Пам'ятаємо. Перемагаємо". Символом перемоги став червоний мак, що передає страждання та смерть. Тому напередодні дівчата групи №1 виготовили символічні квіти для учнів та працівників училища, що взяли участь у районних заходах, які пройшли у місті 8 травня. Викладачі та учні помолилися за загиблих у Другій світовій війні та за мир і злагоду в Україні під час панахиди «У молитві -- єдність», долучилися до волонтерської меморіальної акції «Маки пам’яті». У цей день віддаємо шану загиблим, які ціною власної крові подарували нам мир. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу його битва, його перемога над фашистами. Адже не можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших.

[close]

p. 3

ГАЗЕТА ДНЗ « ЗДОЛБУНІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» Ст.3 Зустріч з ветераном 8 травня учні училища зустрілися із людиною, яка наближала Велику Перемогу. Майже сім десятиліть нам випало величезне щастя – жити під мирним небом. Ми звикли до цього, сприймаючи Другу світову війну через фільми та книжки. І лише зараз, коли війна торкнулася кожного з нас, коли наші ровесники і наші діти зазирнули в обличчя смерті, ми зрозуміли, що довелося пережити нашим ветеранам. І якою ціною далася нам ця Перемога. Пом’янімо ж у ці дні кожного, хто загинув, захищаючи свою землю, хто помер пізніше від ран, кого зараз немає поряд із нами. Озирнімося навколо і привітаймо кожного ветерана, хто своєю кров’ю і потом здобував цю Перемогу. На жаль, їх сьогодні залишилося зовсім мало. А тому на зустріч із учасником тих подій учні груп №1 «Черговий стрілочного поста» та №4 «Помічник машиніста тепловоза та електровоза» вирушили у с. Лідаво, де більше піввіку проживає старенький сивочолий ветеран – Кіндрас Іван Устинович. У теплій і задушевній атмосфері пройшло спілкування молоді з дідусем у стінах місцевої бібліотеки. Учні з непідробною цікавістю слухали розповіді про те, як жилося в ті часи, як важко було на фронті, скільки болю та страху прийшлося пережити. Народився Іван Устинович у 1925 році в селі Борушковці на Житомирщині. На війну пішов дев’ятнадцятирічним юнаком у 1944 році. Воював у Прибалтиці і під Ленінградом. "У 1945 році забрали на війну з Японією, але коли під'їжджали до Тули, оголосили про капітуляцію японських військ, - згадував І. У. Кіндрас. - На Уралі прожив з 1945 по 1948 рік, демобілізувався у званні єфрейтора". У 1948 році доля привела до Здолбунова, у с.Лідаво. Має багато почесних медалей, серед них: дві бойові медалі "За відвагу", орден "Червоної зірки" ІІ ступеня і орден "За мужність". На завершення зустрічі подякували Івану Устиновичу за героїзм та мужність, побажали здоров’я та довгих років життя. Наш земний уклін усім, хто бився на фронтах Великої Вітчизняної війни, виніс роки окупації та пекло концтаборів, хто піднімав з руїн і відроджував рідний край. Подвиг ваш – безсмертний, пам’ять про вас, живих і мертвих – нетлінна, вдячність народу – безмежна! Хай вас Бог береже, наші дорогі ветерани!

[close]

p. 4

Ст.4 ГАЗЕТА ДНЗ « ЗДОЛБУНІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» «Пам’ятаємо. Перемагаємо» Під таким гаслом вся прогресивна громадськість відзначила 9 травня 70-ту річницю перемоги над нацизмом у Європі. Долучився до святкувань і колектив училища. Напередодні учні групи №4 «Помічник машиніста тепловоза та електровоза» мали можливість перегорнути сторінки війни на вечорі пам’яті «Безсмертна велич Перемоги». Захід пройшов у бібліотеці закладу за участю працівників Здолбунівської ДЮРБ. Також бібліотекар Трачук І.Л. підготувала тематичну виставку літератури, присвячену Дню Перемоги «Подвиг не має забуття». 9 травня працівники училища взяли участь у районних заходах. Урочистою ходою пройшлися вулицями міста до Площі Героїв Майдану. Традиційно розпочинали колону учні нашого училища як прапороносці. На площі відбувся молебень за мир і злагоду в Україну та захисників Батьківщини. Далі – мітинг «Пам’ятаємо. Перемагаємо», мистецький марафон, в якому взяв участь гурт барабанщиць училища «Ритми планети». Червоний мак, який у цей день палахкотів на грудях майже кожного учасника заходу, став символом кривавого сліду від кулі, символом пам’яті за полеглими, символом того, чого ми не маємо права забути. Адже завжди пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.

[close]

p. 5

ГАЗЕТА ДНЗ « ЗДОЛБУНІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» Ст.5 «Україна – Європа: діалог крізь віки і кордони» День Європи — свято, що відзначається в країнах Європейського Союзу 9 травня, а також офіційно в Україні щорічно у третю суботу травня з 2003 р. День Європи, разом з єдиною валютою (євро), прапором і гімном, є символом ЄС як політичної сили. Традиційно урочиста церемонія відкриття Дня Європи проходить у Києві. На Хрещатику облаштовується так зване «Європейське містечко» за сприяння Представництва ЄС в Україні та посольств держав-членів ЄС. Таке містечко складається з павільйонів, що представляють Україну, кожну державучлена ЄС, Європейську Комісію та міжнародні організації. У павільйонах презентується географія, культура, історія найбільших міст держав-членів ЄС, організовуються публічні дебати з послами та представниками української влади, проводяться вікторини з європейської тематики та мовні курси, облаштовуються «куточки національних страв» тощо. Традиційно протягом офіційного відкриття святкування Дня Європи, відбуваються зустрічі послів держав-членів ЄС із представниками органів місцевої влади, студентами та викладачами місцевих університетів, представників неурядових та громадських організацій, засобів масової інформації. Україна — єдина держава не член ЄС, у якій на державному рівні відзначається День Європи. В училищі пройшли заходи до Дня Європи, який цьогоріч припадає на 16 травня. Ми народилися і живемо в Україні: країні з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, і, безперечно, талановитими людьми. Разом з тим Україна є частиною Європи. Європа – це велика міцна родина, об’єднання прогресивних, демократичних держав. Європейці поєднані спільною ідеєю процвітання та миру. У ці травневі дні все європейське співтовариство відзначає День Європи. Цей день став символом початку нового, вільного та успішного шляху. Свої знання про країни Європи 14 травня перевіряли та поглиблювали учні групи №9 «Слюсар з ремонту рухомого складу» під час конкурсу «Європа – наш спільний дім». Викладач історії та керівник євроклубу Ковальська Р.С. підготувала для них цікаву та змістовну програму: конкурси «Любов з першого погляду до … Європи», «Наші найближчі сусіди», «Знавець», «Географічне доміно», «Закінчи речення», творчий конкурс. Змагалися дві команди – «Сині» і «Жовті». За їх роботою пильно слідкувало журі. Конкурс пройшов жваво і пізнавально. Перемогу впевнено здобула команда «Жовтих» за рахунок набраних 46,5 балів. Зовсім мало не вистачило суперникам – отримали 34,5 балів. Найактивнішими знавцями країн Європи були Заєць Дмитро, Покидько Андрій, Березовський Богдан і Гамзюк Андрій. Цього ж дня викладачем суспільних дисциплін Гигар Л.Й. для учнів групи №4 «Помічник машиніста тепловоза та електровоза» було проведено круглий стіл «Євроінтеграція України: стан та перспективи». Першокурсники мали змогу висловити свої думки щодо вступу України до ЄС, обмінятися своїм баченням перспективи розвитку держави на шляху до Євроінтеграції. Проведені заходи, як і саме свято, в черговий раз нагадують нам, що Європа починається не за кордоном України, вона починається у серці кожного з нас. І ми – частина Європи. Україна – частина Європи, країна, якою ми всі пишаємося. Наш народ сильний, мужній і нездоланний!

[close]

p. 6

Ст.6 ГАЗЕТА ДНЗ « ЗДОЛБУНІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» Крим: шлях крізь віки 18 травня – День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу з Криму. У цей день в 1944 році в Середню Азію з півострова був відправлений перший ешелон кримських татар. Всього було депортовано понад 180 тисяч людей. Депортація кримських татар — примусове виселення кримськотатарського населення Кримської АРСР, проведене НКВС 18 травня 1944 року. Офіційно причиною депортації вказувалася співпраця деяких кримських татар з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. У 1989 році депортація була визнана Верховною Радою СРСР незаконною і злочинною. Кримські татари вимагають визнати депортацію геноцидом. Операція з депортації почалася рано-вранці 18 травня 1944 року і закінчилася о 16:00 20 травня. Для її проведення було задіяно війська НКВС кількістю понад 32 тисячі осіб. Депортованим відводили від декількох хвилин до півгодини на збори, після чого їх на вантажівках транспортували до залізничних станцій. Звідти ешелони з ними відправляли до місць заслання. За спогадами очевидців, тих, хто чинив опір або не міг іти, часто розстрілювали на місці.У дорозі засланців годували рідко і часто солоною їжею, після якої хотілося пити. У деяких ешелонах засланці отримали їжу вперше і востаннє на другому тижні шляху. Померлих ховали нашвидкуруч поруч із залізничним полотном або не ховали взагалі. Зі спогадів тих, хто пережив депортацію: «Вранці замість привітання добірна лайка і запитання: трупи є? Люди за померлих чіпляються, плачуть, не віддають. Солдати тіла дорослих викидають у двері, дітей - у вікно...» «Медичного обслуговування не було. Померлих виносили з вагона і залишали на станції, не даючи ховати.» «Про медичне обслуговування й мови не могло бути. Люди пили воду з водойм і звідти ж брали про запас. Воду кип'ятити можливості не було. Люди почали хворіти дизентерією, черевним тифом, малярією, коростою, воші мучили всіх. Було спекотно, постійно мучила спрага. Померлих залишали на роз'їздах, ніхто їх не ховав.» У телеграмі НКВС на ім'я Сталіна йшлося про те, що було виселено 183 155 осіб.За офіційними даними, в дорозі загинула 191 людина. Останній поїзд було розвантажено 8 червня 1944. Більшу частину було виселено до Узбекистану (151 136 осіб) та прилеглі райони Казахстану (4 286 осіб) і Таджикистану, невеликі групи було відправлено в Марійську АРСР (8 597 осіб), на Урал і в Костромську область. У бібліотеці закладу було проведено урок пам’яті, присвячений вшануванню початку депортації кримських татар з території Криму. Бібліотекар Трачук І.Л. ознайомила учнів групи №4 «Помічник машиніста тепловоза та електровоза» з основними причинами організації виселення населення Криму та його наслідками. Присутні мали змогу переглянути відеоматеріали з теми. Під час заходу молодь також ознайомилася з трагічними подіями стосовно кримських татар минулорічної давності. Саме тому вшанування на загальнодержавному рівні пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу набуває сьогодні важливого українського та міжнародного значення, разом з тим як і демонстрація солідарності в боротьбі за відновлення їхніх прав.

[close]

p. 7

ГАЗЕТА ДНЗ « ЗДОЛБУНІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» Ст.7 Знавці рідного краю Учні училища стали призерами обласного конкурсу декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва «Знай і люби свій край». Серед кращих у номінації «Декоративний розпис, народний живопис» став учень групи №4 Литвин Степан (ІІ місце); «Бісероплетіння» -- учень групи №10 Ясковець Володимир (ІІІ місце); «Розпис на склі» -- учень групи №2 Євтушенко Святослав (ІІІ місце). А учениця групи №1 Власік Каріна посіла ІІІ місце аж у двох номінаціях -- «Українська вишивка» та «Вишивка бісером». Вітаємо переможців та бажаємо подальшого пізнання рідної Рівненщини через невичерпні можливості мистецтва! День вишиванок 21 травня в Україні – Всеукраїнський день вишиванок. Цього дня в нашій державі запланований флеш-моб ―Усі в вишиванках!‖. Долучилися до акції і учні училища. Краса — страшна сила, яка може врятувати світ. І вдвічі вона сильніша, коли супроводжена патріотичними настроями. Багато охочих у цей день прийшло на заняття в національному одязі. Активними виявились не лише учні, але й викладачі. Патріотичним духом був пронизаний увесь навчальний корпус закладу, щирі посмішки та вогники в очах прекрасно доповнювали орнаменти на сорочках. Дякуємо усім небайдужим — будьте такими ж активними, красивими та любіть нашу неньку-Україну! Слава нації!

[close]

p. 8

Ст.8 ГАЗЕТА ДНЗ « ЗДОЛБУНІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» Здолбунівське ВПУЗТ – знову перше! Змаганнями з легкоатлетичного кросу завершилась спартакіада Рівненської області серед закладів професійно-технічної освіти. Завдяки двом першим місцям хлопців та дівчат саме збірна нашого училища стала чемпіоном області в загальному заліку, повернувши собі звання найсильнішої після кількарічної перерви. Наші волейболісти – чемпіони України З перемогою повернулась волейбольна збірна професійно-технічних навчальних закладів Рівненської області із Всеукраїнських змагань, що проходили в м. Миколаїв з 18 по 23 травня. Особливо приємно, що до складу чемпіонської команди входило відразу четверо учнів нашого училища: Гук Володимир, Дашкель Володимир, Тушич Олександр та Лесик Микола. Окрім наших хлопців, перше місце здобували також четверо учнів ВПУ № 1 та один волейболіст з РПЛ м. Рівне. Чотири матчі було зіграно нашою командою -- і в усіх здобуто більш ніж впевнені перемоги з рахунком 3:0. Першою «жертвою» наших хлопців стали господарі змагань, як потім виявилось – єдина команда, яка могла скласти нам конкуренцію. Наступною стала перемога над збірною м. Києва, а в півфіналі дісталось команді Чернівецької області. Тож до фіналу з географічними сусідамиволейболістами Волині наші хлопці підійшли в статусі явних фаворитів, що і довели також в трьох сетах. Третьою ж стала команда Чернівецької області, тим самим повністю заповнивши п’єдестал пошани командами із Західної України. Тож нашим волейболістам вдалося поставити «жирну крапку» в нинішньому, мабуть, найкращому спортивному сезоні в історії нашого училища. Адже за декілька днів до них бронзу з Всеукраїнських змагань з легкоатлетичного кросу привезла команда, що цілком складалась з учнів нашого училища, а в кінці квітня саме наші спортсмени стали кращими в області, вигравши загальний залік Спартакіади серед закладів професійно -технічної освіти Рівненської області, яка без перебільшення є однією з найсильніших в Україні. Вітаємо наших спортсменів та бажаємо подальших перемог, нових висот на спортивному Олімпі!!!

[close]

Comments

no comments yet