Лідер №74. Лютий 2015р.

 

Embed or link this publication

Description

Здолбунівське ВПУЗТ

Popular Pages


p. 1

ГАЗЕТА ДНЗ « ЗДОЛБУНІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» Ст.1 Випуск №74 (лютий 2015)

[close]

p. 2

Ст.2 ГАЗЕТА ДНЗ « ЗДОЛБУНІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» Збережемо пам’ять про подвиг 2 лютого 1944 року – знаменна дата для нашого краю, яку ми пам’ятаємо і будемо згадувати через роки. Адже 71 рік тому цього дня нашу рідну землю було звільнено від німецько-фашистських загарбників. Цій визначній події передувала героїчна боротьба на фронті і в тилу. Пам’ятаючи про кровопролитні бої Великої Вітчизняної війни, жителі району глибоко вшановують пам’ять тих, хто наблизив День Перемоги. Їх імена навіки вписані в історію Здобунівщини власною кров’ю, бронзою і гранітом обелісків та людською пам’яттю. Перегорнули сторінки історії тих часів і учні училища, для яких у цей день було проведено виховні та позакласні заходи. Так, у бібліотеці – літературний альманах «Велика Вітчизняна війна в історії мого краю», викладачем суспільних дисциплін – круглий стіл із другокурсниками «Часи не обирають». Традиційною для учнів першого курсу стала екскурсія у музейну кімнату бойової слави училища. Визволенню рідного міста присвятила випуск стіннівки «Переможці» Рада самоврядування. Усі ми – вічні боржники перед тими, хто кував Велику Перемогу і звільняв рідну землю від загарбників. Вони завоювали кожному з нас право на життя дуже дорогою ціною. Тож головний урок війни для нас, молодшого покоління – це урок миру. "Соловей не може не співати" Розтане сніг — і зацвіте бузок, І не співати соловей не може, Хоч скрізь руїни, де не ступиш крок, Хоч ще шаліють полчища ворожі. Ще трупний сморід, дим пороховий Над краєм виснуть, ще живі тривоги. Та вогник ми засвітимо живий, Посієм жито, прокладем дороги. Здивується і сонце золоте, Що плуг у полі, де гули гармати, Зима минула, знов бузок цвіте, І соловей не може не співати. Саломея Неріс, 1944 рік

[close]

p. 3

ГАЗЕТА ДНЗ « ЗДОЛБУНІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» Ст.3 «Афганістан: чия у тім вина?» В училищі пройшли заходи з нагоди 26-ї річниці виведення військ з Афганістану. У жодному календарі день 15 лютого нічим не позначений. Але він особливий. Цього дня нарешті закінчилась війна в Афганістані. Що ми знаємо про Афганську війну? Що можна розказати про ту страшну неоголошену війну, що розтяглася на довгих 10 років? Будьяка війна у цифрах – це моторошно й страшно. Ми повинні розуміти трагізм участі в афганській війні тоді ще радянських людей, бо через Афганістан пройшло їх з України більше 160 тисяч. 16 лютого в бібліотеці училища спільно з бібліотекарями Здолбунівської ДЮРБ Вальчук О.М. та Шевчук Н.В. було проведено годину пам’яті «Афганістан: чия у тім вина?» для учнів групи №11 «Столяр будівельний. Тесляр». Допомогли усвідомити весь біль тих страшних років перегляд презентації «Відлуння афганських гір» та викладка літератури «Героїзм і мужність йдуть поряд». Під час проведення заходу учні багато дізналися про події та героїв тієї страшної війни. Поезії, пісні, розповіді, спогади, вистраждані в Афганістані і про Афганістан, пройшли крізь юні серця. Молодь зрозуміла, що найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна. Ми повинні пам’ятати тих, хто її пережив,тих, хто не дожив, не доспівав, не докохав... Афганська війна: цифри і факти У квітні 1979 року в Афганістані одночасно у всіх провінціях розпочалося повстання проти правлячого комуністичного режиму. У травні 1979 року прем'єр -міністр Хафізулла Амін почав жорстоко придушувати повстання. В'язниці були переповнені, але повстання наростало. Можна було чекати швидкого падіння комуністичного режиму в Афганістані. В той час, як на Заході ніхто на це не реагував, радянський уряд занепокоївся таким розвитком подій. Радянське вторгнення розпочалося 24 грудня 1979 р. на аеродромі Баграм, що в 50 км на північ від Кабула. Радянські «радники» нейтралізували афганські частини: під приводом заміни озброєння були приведені до небоєздатного стану афганські танки, блоковані лінії зв'язку, а керівний склад афганської армії був зібраний на святкові гуляння з супроводжуючими його особами. Бойові дії в Афганістані продовжувалися з 25 грудня 1979 р. по 15 лютого 1989 р. Ця війна тривала дев'ять років, один місяць і дев'ятнадцять днів. Через Афганістан пройшло більше півмільйона воїнів. У військах, що знаходилися на території Афганістану, пройшли військову службу 620 тис. військовослужбовців. Загальні людські втрати радянських Збройних Сил склали 15 051 чол. За весь період війни в Афганістані пропали без вісті і опинилися в полоні 417 військовослужбовців, з яких під час війни і в післявоєнний час були звільнені і повернулися на Батьківщину 130 чол.

[close]

p. 4

Ст.4 ГАЗЕТА ДНЗ « ЗДОЛБУНІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» Загальноучилищні батьківські збори Сім’я – це початок усіх початків та надійна гавань, звідки дитина вирушає у світи і куди з радістю повертається. Вступ до професійнотехнічного навчального закладу – це важлива подія в житті дитини, що знаменує новий етап розвитку, пов’язаний із входженням у новий соціум. Одне з головних завдань викладачів та адміністрації у роботі з батьками – допомогти їм краще зрозуміти свою дитину, її внутрішній світ, її інтереси та захоплення. Саме тому 7 лютого у Здолбунівському вищому професійному училищі залізничного транспорту пройшли загальні батьківські збори, на яких були присутні батьки та учні. Згідно порядку денного, було розглянуто питання організації навчально -виробничого та виховного процесу в училищі. Заступники директора підбили підсумки зробленого та вказали досягнення за рік у цих напрямках. Директор училища Шевчук Р.І. надав інформацію про використання спонсорських коштів, за які чимало зроблено для вдосконалення навчально-матеріальної бази, створення умов для якісного навчання та набуття професійної майстерності. Зокрема відзначив, що три роки поспіль заклад посідає перше місце з питань комп’ютеризації та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виробничий процес серед професійно-технічних навчальних закладів Рівненської області. У зборах взяв участь заступник начальника Здолбунівського РВ УМВС України Криса С.І. Він виступив з інформацією про стан і заходи щодо запобігання злочинності та правопорушень в районі серед неповнолітніх в 2014 - 2015 рр. Кращих учні училища було нагороджено грамотами, а призерів конкурсів професійної майстерності ще й цінними подарунками. Традиційно збори завершив тур обласного огляду художньої самодіяльності, учасники якого представили різні жанри. Подарували приємні миті батькам народні пісні у виконанні учасників хорового гуртка під керівництвом Мартинюк Т.Г. та естрадні від учасників гурту «Мереживо» під керівництвом Коломиса В.В. Не менш захоплюючими були і номери духового оркестру (керівник Денисюк В.В.) та оркестру народних інструментів на чолі з Ткачиком О.Й. Знову вразив своєю оригінальністю колектив барабанщиць «Ритми планети» (керівник Галас М.В.).

[close]

p. 5

ГАЗЕТА ДНЗ « ЗДОЛБУНІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» Ст.5 Відмітили майстерність художніх колективів училища директор Рівненського навчально-естетичного центру Климюк В.М. та методист Сидорчук Л.М., які вручили Руслану Івановичу подяку за розвиток художньої самодіяльності. Усіх учасників концерту в цей день об’єднала спільна тема, якою були пройняті всі твори: «Україна – єдина! Україна – це ми!» Цьому найболючішому питанню сьогодення і був приурочений захід, під час якого проводився збір благодійних коштів для підтримки воїнів АТО. За гроші небайдужих людей були закуплені медикаменти і передані волонтерам. А сотню вже зустріли небеса… 20 лютого -- річниця Євромайдану …і мовчки сотня непокорених героїв відходила у чисті небеса, і погляди знесилених мільйонів дивились вслід братам, батькам, синам. У темне небо по руках, в відкритих трунах, до світу кращого, крізь сльози матерів, не буде прощення убивцям й нам не буде, коли непомщеними лишаться всі ті, хто так любив, хто не дістався правди, оступившись на півкроці, хто згас за нас, недотягнувши до весни. Тримає курс у небеса славетна сотня, землі своєї упокоєні сини. Горять серця, палають вільні душі, зійшла зоря, гряде нове життя, герої не вмирають, кличуть нас на барикади, і хай прийме тіла їх мерзла ще земля, витає дух нескореної волі, гримлять щити, молитви і пісні, рядами рівними між нас ідуть герої…

[close]

p. 6

Ст.6 ГАЗЕТА ДНЗ « ЗДОЛБУНІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» Готували смаколики для бійців Напередодні свята всіх закоханих – Дня Св.Валентина учениці училища готували солодкі подарунки для захисників. Адже більша частина наших бійців – зовсім юні хлопці, які, можливо, ще й не встигли зустріти у своєму житті те гарне і світле почуття. Щоб привітати їх зі святом, створити хоч трішечки святковий настрій у їхніх важких буднях, взялися за випічку печива. І не просто печива, а солодких валентинок – у формі сердечок. Не обійшлося і без віршованих валентинок та листів, в яких висловили слова вдячності та підтримки тим, хто ціною свого життя береже наш мир та спокій. Солодкі подарунки, виготовлені своїми руками, разом із консервацією передали рівненським волонтерам. «Серця двох» Під такою назвою 12 лютого в училищі було проведено позакласний захід до Дня святого Валентина. 14 лютого - свято любові, свято найкращого почуття, яке окрилює, дає сили і натхнення, радість і захоплення, завдячуючи якому продовжується життя на землі. Кохання - це святе почуття, яке заслуговує на свій день, на своє свято. І ось таке свято є. Воно називається - Днем святого Валентина. Вважають, що саме цей святий опікується закоханими, допомагає їм щасливо прожити в парі, мирі і злагоді довгії, довгії літа… Свято для учнів групи №9 «Слюсар з ремонту рухомого складу», групи №1 «Черговий стрілочного поста» та групи №14 «Провідник пасажирського вагона» (майстер в/н Карачун Д.О.) організувала класний керівник групи №9 Трало Олена Віталіївна. Завдяки її ентузіазму, вечір вдався яскравим та насиченим. Під час проведення конкурсів дівчата і хлопці були неповторними у своїх відповідях та неординарних рішеннях щодо різних життєвих ситуацій. Не залишились осторонь і глядачі, які завдяки жеребкуванню змогли показати свої таланти та вміння. Як і в будь-якому конкурсі, є переможці – ідеальною стала пара: Кульчицька Ірина (група №14) та Дмитроца Влад (група №9). Звичайно, всі учасники отримали подарунки, але найкращим в такий день є взаємне світле почуття. Бажаємо усім, щоб окрилене почуття кохання супроводжувало вас протягом усього життя.

[close]

p. 7

ГАЗЕТА ДНЗ « ЗДОЛБУНІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» Ст.7 Про кохання вустами учнів Запиши мене мовою тиші. Такою сонною, мов океани мрій. Постав платівку, як завше, в скарбничку Нехай покриється надбанням років. Залиш мене поміж мільйонів, Всеодно залишусь одна. Пам’яттю виміряю шаленості кроки, Але в думках залишусь сама. Розбий мене на шматочки – Я мовчки підведусь і піду. Обіцяю, забуду запах твоєї сорочки І до болю солодке «Люблю»… Засвітиться думка обіймами ночі, Для неї безсонниця новий сценарій напише, Поселить щастя в карії очі, А ти запиши мене мовою тиші. Забудь мене за ранньою кавою, Я сильна. Я біль свій, мов сльози, зітру… Зустрінеш ти сонце черговою сигарою, Я ж…Просто йому посміхнусь. Марія Капітула Група №1 "Хвилина печалі" Біль перекриває подих мій, пустий погляд охоплює обрій свій, переломує усі кістки мої, лоскоче нерви всі, куди, куди ділась посмішка яскрава?! Бо залишилася хвилина лукава. Ні, все за хвилину стерлось, і на мить все спинилось. .. Мить, коли не відчуваєш життя, коли на очах з'являється сльоза. Сльоза гаряча, але мертва. . . Із тиши йде гроза. Воно так завжди порива: спочатку тихо та все добре усмішка, радість і любов, а потім відчуваєш горе, яке з усмішкою тобі кричить: «Агов!» Тоді ти не розумієш слів не тільки слів, - а ще життя… І що все переростає в гнів, і це хвилина з твого буття лише хвилина, а так тяжко, і подих виходить важко, у ту хвилину життя не миле, і серце в грудях зогниле. . . Ти пишеш, пишеш, пишеш все, а легше так і не стає... Полегшає тобі вже завтра після сну, але не факт, що я засну, і що в мене це мине… Пишу, а серце все стоне, стоне у болі і печалі, стоне від радості і жалі, стоне і все, і більш нічого... І жити нема за кого... І знову сльози, знову плач… Венера Новик Група №14

[close]

p. 8

Ст.8 ГАЗЕТА ДНЗ « ЗДОЛБУНІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» Наше училище – найкраще в області! Здолбунівське ВПУЗТ посіло І місце серед ПТНЗ області за підсумками рейтингу 2014 року. 20 лютого 2015 року директор училища Шевчук Р.І. побував на нараді керівників ПТНЗ Рівненської області, яка проходила на базі ВПУ №1. Одним з питань наради було підведення підсумків щорічного обласного рейтингу професійно-технічних навчальних закладів за результатами їх роботи у 2014 році. Приємною несподіванкою не лише для керівника, а й для всього колективу стала перемога закладу. Так як нарада проходила за участю представників Департаменту професійно технічної освіти МОН України – його директора Супруна В.В. та головного спеціаліста Тарана С.Ф., диплом директор отримав з рук очільника Департаменту. За час впровадження рейтингового оцінювання діяльності закладів професійно технічної освіти наше училище серед кращих: 2011 рік – IІІ місце; 2012 рік – IІІ місце; 2013 рік – ІV місце. У 2014 році вітаємо усіх членів колективу, хто своєю щоденною, незамітною, кропіткою працею долучився до перемоги! Почесні гості Під час візиту на Рівненщину у Здолбунівському ВПУЗТ побували директор Департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України Супрун В’ячеслав Васильович, головний спеціаліст Департаменту Таран Сергій Федорович разом із заступником начальника управління освіти і науки РОДА - начальником відділу професійнотехнічної та вищої освіти Коржевським Петром Миколайовичем. У ході екскурсії навчальним закладом вони мали змогу оцінити матеріально -технічну базу училища, поспілкуватися з колективом. Наостанок побажали директору Шевчуку Р.І. подальшого процвітання та розвитку училища.

[close]

Comments

no comments yet